ТЕРИЗИДОН, капсули

Технолог

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

капс. тверд. 250 мг блістер, № 10

Затверджено МОЗ Украiни від 2017-07-14 р. № 798. Р.п. № UA/12302/01/01

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад

діюча речовина: теризидон;

1 капсула містить теризидону 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, динатрію едетат, гіпромелоза, магнію стеарат;

склад капсули: желатин, титану діоксид (Е 171), хіноліновий жовтий (Е 104), жовтий захід FCF (Е 110), понсо 4R (Е 124), патентований синій V (Е 131).

Лікарська форма

Капсули тверді.

Фармакотерапевтична група

Протитуберкульозні засоби. Інші протитуберкульозні препарати. Теризидон.

Код АТС J04А К03.

Клінічні характеристики

Показання

Легеневий і позалегеневий туберкульоз, включаючи туберкульоз нирок і сечостатевої системи (при резистентності мікобактерій туберкульозу до основних протитуберкульозних засобів і неефективності іншої протитуберкульозної терапії).

Протипоказання

Підвищена чутливість до теризидону або до інших компонентів препарату.

Ниркова недостатність, епілепсія, психози, алкоголізм.

Спосіб застосування та дози

Доза для дорослих становить 250 мг (1 капсула) 3 рази на день.

Максимальна добова доза не повинна перевищувати 15–20 мг/кг маси тіла.

Дозування для пацієнтів літнього віку.

Хворі віком від 60 років з масою тіла менше 60 кг приймають по 250 мг 2 рази на добу.

Побічні реакції

З боку центральної нервової системи: судоми, сонливість, головний біль, тремор, дизартрія, запаморочення; сплутаність свідомості, що супроводжується втратою пам'яті; психози, навіть зі спробами самогубства; зміни настрою, підвищена дратівливість, агресивність, периферичні парези, гіперрефлексії, великі та малі напади клонічних судом та кома.

З боку травної системи: підвищення рівня амінотрансфераз печінки, нудота, печія, діарея, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки.

З боку кровотворної системи: мегалобластна анемія.

З боку серцево-судинної системи: спостерігалося загострення хронічної серцевої недостатності у хворих, які приймали 1–1,5 г теризидону на добу.

Алергічні реакції: висипання на шкірі, свербіж.

Передозування

Симптоми. Може спостерігатися гостре отруєння, якщо дорослий хворий прийняв більше 1 г препарату. Хронічна токсичність залежить від дозування та може виникати, якщо в організм щодоби надходить більше 500 мг препарату. За необхідності застосування препарату хворим з порушенням функції нирок див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування».

Звичайно токсичні ефекти виявляються з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена дратівливість, парестезії, дизартрії, психози. У разі прийому високих доз можливе виникнення периферичних парезів, судом та коми. Етанол підвищує ризик виникнення епілептичних нападів.

Лікування. Рекомендується проводити симптоматичне та підтримуюче лікування, активоване вугілля ефективніше для зменшення всмоктування препарату, ніж промивання шлунка. У випадку розвитку нейротоксичних ефектів потрібно застосовувати 200–300 мг піридоксину на добу. Під час гемодіалізу теризидон виводиться з крові, але не виключений розвиток токсичного ефекту, що може становити загрозу для життя.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не встановлено, чи виявляє теризидон негативний вплив на розвиток плода при прийомі його вагітними жінками і чи впливає він на репродуктивну функцію. Теризидон призначають вагітним тільки у разі, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Концентрація в грудному молоці близька до концентрації теризидону в плазмі крові вагітної. Під час лікування слід припинити годування груддю.

Діти.

Безпека та ефективність застосування теризидону для дітей невідомі, тому не рекомендується призначати препарат дітям.

Особливості застосування

Лікування теризидоном припиняють чи зменшують дозування у разі виникнення алергічних реакцій або симптомів ураження нервової системи. Отруєння може спостерігатися, якщо рівень препарату в крові вище 30 мг/л, що є результатом передозування або порушення кліренсу препарату. Терапевтичний індекс цього лікарського засобу низький.

Під час застосування препарату потрібно контролювати гематологічні показники, видільну функцію нирок, рівень препарату в крові та функцію печінки.

Перед початком лікування слід виділити культуру мікроорганізмів та визначити чутливість штаму до теризидону. У разі туберкульозної інфекції слід визначити чутливість штаму до інших протитуберкульозних засобів.

Під час лікування пацієнтів з порушеною функцією нирок, які приймають добову дозу препарату більше 500 мг і у яких спостерігаються симптоми передозування, рівень теризидону в крові потрібно контролювати щонайменше 1 раз на тиждень. Дозу коригують таким чином, щоб підтримуючий рівень препарату в крові був нижче 30 мг/л.

Протисудомні та седативні препарати можуть бути ефективними для профілактики симптомів ураження центральної нервової системи, наприклад судом, збудження, тремору.

Хворі, які приймають більше 500 мг теризидону на добу, повинні перебувати під наглядом лікаря через ризик виникнення симптомів передозування.

Для профілактики побічних нейротоксичних ефектів призначають психотропні препарати бензодіазепінового ряду: діазепам (5 мг) або феназепам (1 мг) на ніч, ноотропні препарати: пірацетам (по 800 мг двічі на добу), піридоксин, глютамінову кислоту 1 г 3 рази на день.

У деяких випадках застосування теризидону та інших протитуберкульозних препаратів призводить до розвитку недостатності вітаміну В12 або фолієвої кислоти в організмі, мегалобластної та сидеробластної анемії. У разі виникнення анемії під час прийому протитуберкульозних засобів лікар повинен оглянути хворого і призначити відповідне лікування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

У деяких пацієнтів під час лікування теризидоном можуть виникати судоми, сонливість, головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, що супроводжується втратою пам'яті, психози, підвищена дратівливість, агресивність, великі та малі напади клонічних судом та кома, тому слід дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом або роботі зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування етіонаміду потенціює нейротоксичні ефекти теризидону. Алкоголь та теризидон несумісні, особливо при прийомі великих доз препарату (алкоголь підвищує ризик виникнення епілептичних нападів).

Хворі, які приймають теризидон та ізоніазид, повинні знаходитись під наглядом лікаря, оскільки за цієї комбінації можливе посилення токсичного ефекту на центральну нервову систему і може знадобитися корекція дози.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Теризидон повністю блокує фермент, який перетворює аланін в аланіл-аланіндипептид — основний компонент мікробної стінки мікобактерій. Не існує перехресної резистентності з іншими протитуберкульозними препаратами. Теризидон має виражені і широкі протимікробні властивості і значно впливає не тільки на штами, що спричиняють туберкульоз або інфекції сечового тракту, але також на штами, резистентні до інших відомих антибіотиків. МІК (мінімальна інгібуюча концентрація) теризидону до чутливих штамів становить 4–130 мг/мл.

Чутливі до теризидону штами Mycobacterium tuberculosis, Bacillus subtilis, Candida albicans, Escherichia coli, Klebsiella pneumonie, Staphylococcus epidermis, Pasteurella multocida, Pseudomonas aeruginosa, Shigella, Salmonella enteritidis, Staphylococcus aureus, різні штами Streptococcus, включаючи S. рyogenes і рикетсії, що спричиняють тиф, паратиф, ендемічний висипний тиф.

Фармакокінетика. Найзначнішими властивостями теризидону є здатність забезпечувати високі плазмові та уринарні концентрації після застосування препарату внутрішньо, що робить препарат особливо зручним для лікування інфекцій сечовивідного тракту, включаючи хронічні форми.

Абсорбція.

Після застосування внутрішньо теризидон швидко і повністю (70–90%) абсорбується при прийомі натще з досягненням піку плазмової концентрації протягом 2–4 годин.

Розподіл.

Широко розповсюджується по тканинах і рідинах організму, таких як легені, жовч, цереброспінальна рідина, асцитична рідина, плевральна рідина, синовіальна рідина, лімфа, сперма. Спостерігається дуже добра проникність у цереброспінальну рідину (80–100% плазмової концентрації) з найвищим рівнем при запаленні менінгеальних оболонок.

Метаболізм і екскреція.

Екскреція через сечові шляхи відбувається повільно і поетапно, таким чином, навіть через 24 години після застосування внутрішньо плазмовий рівень зберігається на середині пікової плазмової концентрації. Тривала екскреція сечовивідними шляхами призводить до підтримки ефективних сечових концентрацій протягом 12 годин; 60–70% екскретується в незміненому вигляді з сечею шляхом гломерулярної фільтрації; невелика кількість екскретується з калом; невелика кількість метаболізується.

Теризидон має низький ступінь ниркової недостатності і легко переноситься більшістю пацієнтів, таким чином, препарат придатний для тривалого застосування, необхідного при лікуванні туберкульозу.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули зеленого кольору циліндричної форми. Капсули заповнені мікрогранулами від білого до жовтувато-білого кольору.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 капсул у блістері. По 1 блістеру в пачці з картону.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

ПрАТ «Технолог».

Місцезнаходження

Україна, 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Мануїльського, 8.

Дата додавання: 17.07.2018 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ціни на ТЕРИЗИДОН, капсули в містах України

Київ 426.95 грн./уп.

ТЕРИЗИДОН капс. тверд. 250 мг блістер № 10, Технолог ..... 426.95 грн./уп.
«М.Т.К.» Київ, вул. Амосова Миколи, 10, тел.: +380442754244