Тимоглобулін^® (Thymoglobuline)

діюча речовина: імуноглобулін проти тимоцитів людини кролячий;

1 флакон містить 25 мг імуноглобуліну проти тимоцитів людини кролячого. Після розчинення в 5 мл води для ін’єкцій 1 мл концентрату містить імуноглобуліну проти тимоцитів людини кролячого 5 мг/мл, що відповідає 25 мг/5 мл на 1 флакон;

допоміжні речовини: гліцин, натрію хлорид, маніт (Е 421).

Ліофілізований порошок для приготування концентрату для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: кремово-білий ліофілізований порошок для приготування концентрату для розчину для інфузій.

L-антинеопластичні та імуномодулюючі засоби. Імуносупресанти. Селективні імуносупресанти. Імуноглобулін антитимоцитарний (кролячий). Код АТХ L04A A04.

Фармакодинаміка.

Імуноглобулін проти тимоцитів людини кролячий є селективним імуносупресивним засобом (діє на Т-лімфоцити).

Механізм дії імуноглобуліну проти тимоцитів людини кролячого

Т-клітини виводяться з кровообігу за допомогою комплемент-залежного лізису і потім Fc-залежного механізму опсонізації, опосередкованого системою моноцитів та фагоцитів. Тимоглобулін^® розпізнає більшість молекул, залучених у каскад активації Т-клітин під час відторгнення трансплантата, таких як CD2, CD3, CD4, CD8, CDl1a, CD18, CD25, HLA-DR та HLA клас І.

Виснаження лімфоцитів представляє, імовірно, первинний механізм імуносупресії, спричинений імуноглобуліном проти тимоцитів людини кролячим.

Імуноглобулін проти тимоцитів людини кролячий, крім ефекту виснаження Т-клітин, запускає інші функції лімфоцитів, пов’язані з їхньою імуносупресивною активністю.

lп vitro при концентрації, що становить приблизно 0,1 мг/мл, Тимоглобулін^® активує Т-клітини та стимулює їхню проліферацію (у такий же спосіб для субпопуляцій CD4+ та CD8+) разом із синтезом інтерлейкіну IL-2 та інтерферону IFN-y та експресією CD25. Ця мітогенна активність спочатку залучає CD2. При вищих концентраціях імуноглобулін проти тимоцитів людини кролячий інгібує проліферативні відповіді лімфоцитів на інші мітогени із посттранскрипційним блокуванням синтезу INF-γ та CD25, проте не зменшуючи секрецію IL-2.

Іп vitro Тимоглобулін^® не активує В-клітини.

У пацієнтів, які отримували Тимоглобулін^®, спостерігалося незначне підвищення ризику розвитку В-клітинної лімфоми, що може бути пояснений такими механізмами:

• відсутність активації В-клітин і, як наслідок, відсутність диференціації плазмоцитів;
• антипроліферативна активність проти В-клітин та певних лімфобластоїдних клітинних ліній.

При імуносупресії у зв’язку з трансплантацією органів у пацієнтів, які отримують лікування імуноглобуліном проти тимоцитів людини кролячим, вже на 1-й день після початку лікування спостерігається виражена лімфопенія (що виражається більш ніж 50% виснаженням порівняно із початковим показником). Лімфопенія зберігається в ході лікування і після завершення курсу терапії. В середньому приблизно у 40% пацієнтів через 3 місяці відновлюється більш ніж 50% початкової кількості лімфоцитів.

Моніторинг субпопуляцій лімфоцитів (CD2, CD3, CD4, CD8, CD14, CD19 і CD25) підтвердив широкий спектр специфічності Т-клітин препарату Тимоглобулін^®. Після перших 2 тижнів лікування абсолютна кількість усіх субпопуляцій, окрім В-лімфоцитів та моноцитів, показує значне виснаження (понад 85% CD2, CD3, CD4, CD8, CD25, CD56 і CD57).

На початку лікування для моноцитів характерне менш виражене виснаження. Майже не відзначається впливу на В-лімфоцити. У більшості субпопуляцій відновилося більш ніж 50% їхнього початкового рівня наприкінці другого місяця. Виснаження СD4-клітин є дуже довготривалим та продовжується після 6 місяців, наслідком чого є зміна співвідношення CD4/CD8.

Популяція педіатричних пацієнтів.

Було опубліковано кілька звітів щодо застосування препарату Тимоглобулін® дітям. Ці звіти відображують великий клінічний досвід застосування цього препарату педіатричним пацієнтам і вказують на те, що його безпечність і ефективність для дітей фундаментально не відрізняються від цих показників для дорослих.

Однак немає чіткого визначення дозування препарату для педіатричних пацієнтів. Як і для дорослих, для дітей доза залежить від показання, способу введення і того, чи застосовується цей препарат у комбінації з іншими імуносупресивними засобами. Ці фактори лікар має враховувати при виборі прийнятної дози для педіатричних пацієнтів.

Дані доклінічних досліджень.

Доклінічні дані на основі стандартних досліджень токсичності при застосуванні однієї або повторних доз препарату Тимоглобулін^® не вказують на специфічний ризик для людей. Не було проведено жодних досліджень мутагенності, репродуктивної токсичності або генотоксичності препарату Тимоглобулін^®.

Фармакокінетика.

Після першої інфузії препарату Тимоглобулін^® в дозі 1,25 мг/кг реципієнтам при трансплантації нирок отримано сироваткові рівні IgG кролячого імуноглобуліну від 10 до 40 мкг/мл. Сироваткові рівні поступово зменшуються до наступної інфузії з періодом напіввиведення, що становить 2–3 дні.

Найнижчі рівні концентрацій IgG кролячого імуноглобуліну зростають поступово і досягають 20–170 мкг/мл наприкінці 11-денного курсу лікування. У подальшому спостерігається його поступове зниження після припинення лікування імуноглобуліном проти тимоцитів людини кролячим. Однак кролячий імуноглобулін визначається у 80% пацієнтів через 2 місяці після завершення терапії.

У приблизно 40% пацієнтів спостерігалася значна (суттєва) імунізація проти кролячого імуноглобуліну. У більшості випадків імунізація розвивалась протягом перших 15 днів від початку лікування. У пацієнтів з імунізацією відзначається швидше зниження рівнів кролячого імуноглобуліну IgG.

Імуносупресія при трансплантації: профілактика та лікування відторгнення трансплантата. Профілактика гострої та хронічної реакції «трансплантат проти хазяїна» після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

Лікування резистентної до стероїдів гострої реакції «трансплантат проти хазяїна».

Лікування апластичної анемії (гематологія).

• Гострі або хронічні інфекції, які є протипоказанням для будь-якої додаткової імуносупресії.
• Гіперчутливість до кролячих білків або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Комбінації, які слід взяти до уваги:

• Циклоспорин, такролімус, мікофенолят мофетилу: ризик розвитку надмірної імуносупресії з ризиком лімфопроліферації.
• Живі атенуйовані вакцини: ризик розвитку системної інфекції внаслідок застосування вакцини, яка може потенційно призводити до летального наслідку. Цей ризик зростає у пацієнтів зі зниженим імунітетом через основне захворювання (апластична анемія).

Імуноглобулін проти тимоцитів людини кролячий може спричинити утворення антитіл, які вступають в реакцію з іншими кролячими імуноглобулінами.

Тимоглобулін^® не продемонстрував впливу на будь-які стандартні клінічні лабораторні дослідження із застосуванням імуноглобулінів. Однак Тимоглобулін^® може впливати на результати імунологічних тестів на основі кролячих антитіл та пробу на перехресну сумісність або дослідження цитотоксичності із застосуванням тест-антигенових антитіл.

Тимоглобулін^® необхідно завжди застосовувати під суворим лікарським контролем у стаціонарі. Тимоглобулін^® слід вводити лише відповідно до інструкцій лікаря, який має

досвід імуносупресивної терапії в умовах трансплантації. За станом пацієнтів під час проведення інфузії слід ретельно наглядати. Особлива увага повинна бути приділена спостереженню за пацієнтом на наявність будь-яких симптомів анафілактичного шоку.

Під час інфузії слід продовжувати пильний нагляд за пацієнтом і протягом періоду часу після закінчення інфузії, поки пацієнт не стане стабільним.

Перед введенням препарату Тимоглобулін® доцільно визначити, чи є у пацієнта алергія

до кролячих білків. Медичний персонал, обладнання тощо повинні бути доступні в перші дні терапії для надання екстреного лікування, якщо це необхідно.

Застереження

Імуноопосередковані реакції

Зрідка відзначалися тяжкі імуноопосередковані реакції при застосуванні препарату Тимоглобулін^®, що являли собою анафілаксію або тяжкий синдром вивільнення цитокінів (СВЦ). Дуже рідко повідомлялося про анафілактичні реакції з летальним наслідком (див. розділ «Побічні реакції»). При виникненні анафілактичної реакції необхідно негайно припинити інфузію препарату і розпочати належну невідкладну терапію. Будь-яке подальше введення препарату Тимоглобулін^® пацієнту з випадком анафілаксії під час застосування препарату Тимоглобулін^® в анамнезі можливе лише після серйозної оцінки співвідношення ризик/користь.

Тяжкі гострі реакції, пов’язані з інфузією, збігаються із синдромом вивільнення цитокінів, що зумовлений вивільненням цитокінів активованими моноцитами та лімфоцитами. Зрідка ці зареєстровані реакції асоціюються із тяжкими кардіореспіраторними ускладненнями та/або летальним наслідком (див. розділ «Побічні реакції» та підрозділ «Запобіжні заходи при використанні» нижче).

Інфекційне захворювання

Тимоглобулін^®, як правило, використовується у комбінації з іншими імуносупресивними засобами. Повідомлялося про інфекційні захворювання (бактеріальні, грибкові, вірусні і протозойні), реактивацію інфекції (зокрема цитомегаловірусної [ЦМВ]) та сепсис після введення препарату Тимоглобулін^® у комбінації з різними імуносупресивними засобами. Зрідка ці інфекції можуть бути летальними.

Захворювання печінки

Особливу обережність слід виявляти під час введення препарату Тимоглобулін^® пацієнтам із захворюваннями печінки, оскільки можуть загострюватися вже наявні порушення згортання крові. Особливо ретельно слід контролювати кількість тромбоцитів та факторів згортання крові.

Запобіжні заходи при використанні

Загальні

Необхідне дозування лікарського засобу Тимоглобулін^® відрізняється від дозування інших препаратів проти тимоцитів глобуліну (ПТГ), оскільки відрізняються склад та концентрації білків залежно від джерела ПТГ, що використовується. Зважаючи на це, лікар повинен з обережністю призначати дозу залежно від препарату АТГ, що вводиться.

Чітке дотримання рекомендованої дози та часу інфузії може зменшити частоту виникнення та ступінь тяжкості реакцій, пов’язаних з інфузією. Крім того, зменшення швидкості інфузії може мінімізувати багато з цих реакцій. Премедикація за допомогою антипіретиків, кортикостероїдів та/або антигістамінів може зменшити частоту та ступінь тяжкості цих побічних реакцій.

Висока швидкість інфузії була пов’язана з повідомленнями про випадки СВЦ. Зрідка тяжкий СВЦ може призводити до летального наслідку.

Вплив на показники крові

Спостерігалися тромбоцитопенія та/або лейкопенія (у тому числі лімфопенія та нейтропенія), які є оборотними після корекції дози. Якщо тромбоцитопенія та/або лейкопенія не є частиною основної хвороби або не пов’язані зі станом, для лікування якого вводиться Тимоглобулін^®, пропонується зменшити дозу (див. розділ «Спосіб застосування і дози»).

Під час та після терапії препаратом Тимоглобулін^® слід контролювати кількість лейкоцитів та тромбоцитів.

Інфекція

Після введення препарату Тимоглобулін^® у комбінації з різними імуносупресивними засобами повідомлялося про розвиток інфекцій, реактивацію інфекції та сепсис. Рекомендується ретельно наглядати за станом пацієнта та проводити протиінфекційну профілактику.

Злоякісні новоутворення

Використання імуносупресивних засобів, включаючи Тимоглобулін^®, може підвищити частоту виникнення злоякісних новоутворень, у тому числі лімфоми або посттрансплантаційного лімфопроліферативного захворювання (ПТЛЗ) (які можуть бути вірусного походження). Ці події іноді пов’язані з летальними наслідками (див. розділ «Побічні реакції»).

Ризик передачі збудників інфекції

У виробництві кролячого імуноглобуліну використовується сировина людського походження. Стандартні засоби для профілактики інфекцій, які виникають при використанні препаратів, виготовлених з компонентів людської крові, включають ретельний добір сировини та введення ефективних стадій виробництва для інактивації/знищення вірусів. Незважаючи на ці заходи, не можна повністю виключити можливість передачі збудників інфекції. Цей ризик також стосується невідомих або нових вірусів та інших патогенів.

Вжиті заходи вважаються ефективними щодо вірусів, вкритих оболонкою, таких як ВІЛ, вірус гепатиту В та гепатиту С та не вкритого оболонкою вірусу гепатиту А.

Вжиті заходи можуть мати обмежені можливості щодо невкритих оболонкою вірусів, таких як парвовірус В19.

Інфікування парвовірусом В19 може бути небезпечним для вагітних жінок (інфікування плода) та для осіб, чия імунна система послаблена, або тих, хто страждає на деякі типи анемії.

Настійно рекомендується для забезпечення можливості відстеження походження препарату документувати ім’я пацієнта та номер серії препарату при кожному введенні препарату Тимоглобулін^®.

Особливості інфузії препарату Тuмоглобулін^®

Як і у разі будь-якої інфузії, можуть виникати реакції у місці інфузії, які включають біль, набряк та почервоніння.

Вакцинація

Безпека щеплення атенуйованими живими вакцинами після лікування препаратом Тимоглобулін^® не досліджувалась; таким чином, для пацієнтів, які нещодавно отримували Тимоглобулін^®, не рекомендується проводити профілактичні щеплення атенуйованими живими вакцинами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Інформація про допоміжні речовини.

Кожен флакон цього лікарського засобу об’ємом 10 мл містить 0,171 ммоль натрію, що еквівалентно 4 мг натрію, тобто 0,2% рекомендованого ВООЗ максимального добового споживання з їжею 2 г натрію на дорослу людину.

Відстеження

З метою покращення відстеження біологічних ліків, назву і номер препарату, що застосовується, слід чітко записувати.

Фертильність

Дослідження щодо впливу препарату Тимоглобулін^® на репродуктивну функцію у тварин не проводили. Невідомо, чи може Тимоглобулін^® завдавати шкоди плоду або впливати на репродуктивну функцію.

Вагітність

Дослідження щодо впливу препарату Тимоглобулін^® на репродуктивну функцію у тварин не проводили. Невідомо, чи може Тимоглобулін^® завдавати шкоди плоду. Не можна використовувати Тимоглобулін^® у період вагітності без крайньої необхідності.

Дослідження препарату Тимоглобулін^® під час пологів не проводилися.

Годування груддю

Невідомо, чи імуноглобулін проти тимоцитів людини кролячий проникає у грудне молоко. Оскільки інші імуноглобуліни проникають у грудне молоко, під час терапії препаратом Тимоглобулін^® годування груддю потрібно припинити.

Беручи до уваги можливі побічні дії, які можуть виникати під час інфузії препаратом Тимоглобулін^®, зокрема СВЦ, не рекомендується керувати автомобілем і працювати зі складними механізмами під час курсу лікування Тимоглобуліном^®.

Дозування

Дозування залежить від показання, режиму введення та можливої комбінації з іншими імуносупресивними засобами. Як стандарт можливе використання нижчевикладених рекомендацій щодо дозування. Лікування можна припинити без поступового зниження дози.

Імуносупресія при трансплантації

Профілактика гострої реакції відторгнення трансплантата

1–1,5 мг/кг маси тіла на добу протягом 2–9 днів після трансплантації нирки, підшлункової залози або печінки та протягом 2–5 днів після трансплантації серця, що відповідає загальній дозі 2–7,5 мг/кг при трансплантації серця та 2–13,5 мг/кг при трансплантації інших органів.

Лікування гострої реакції відторгнення трансплантата

1,5 мг/кг/добу протягом 3–14 днів, що відповідає загальній дозі, рівній 4,5–21 мг/кг.

Профілактика гострої та хронічної реакції «трансплантат проти хазяїна»

При трансплантації (кісткового мозку або гемопоетичних стовбурових клітин з периферичної крові) від родинних не-НLА-ідентичних донорів або від неродинних HLA-ідентичних донорів рекомендується вводити Тимоглобулін^® як попередню терапію дорослим пацієнтам у дозі 2,5 мг/кг/добу, починаючи з дня -4 до дня -2 або -1, що відповідає загальній дозі 7,5–10 мг/кг.

Лікування резистентної до стероїдів гострої реакції «трансплантат проти хазяїна»

Дозування визначається індивідуально. Зазвичай доза становить 2–5 мг/кг/добу протягом 5 днів.

Лікування апластичної анемії

2,5–3,5 мг/кг/добу протягом 5 днів поспіль, що відповідає загальній дозі 12,5–­17,5 мг/кг. Застосування цього препарату для лікування апластичної анемії не досліджували у контрольованих клінічних випробуваннях.

Корекція дози

Були виявлені тромбоцитопенія та/або лейкопенія (у тому числі лімфопенія та нейтропенія), які є оборотними після корекції дози. Якщо тромбоцитопенія та/або лейкопенія не є частиною основної хвороби або не пов’язані зі станом, для лікування якого вводиться Тимоглобулін^®, існують такі варіанти зниження дози:

• слід розглянути питання про зниження дози, якщо кількість тромбоцитів становить 50000–75000 клітин/мм³ або якщо кількість лейкоцитів ─ 2000–3000 клітин/мм³;
• слід розглянути питання про припинення лікування препаратом Тимоглобулін^®, якщо розвивається персистуюча та тяжка тромбоцитопенія (<50000 клітин/мм³) або розвивається лейкопенія (<2000 клітин/мм³).

Спосіб введення

Імуноглобулін проти тимоцитів людини кролячий зазвичай вводиться відповідно до терапевтичної схеми, що поєднує декілька імуносупресивних засобів.

Перед інфузією імуноглобуліну проти тимоцитів людини кролячого необхідно внутрішньовенно ввести дозу кортикостероїдів та антигістамінних препаратів.

Здійснювати повільну внутрішньовенну інфузію у вену великого калібру. Коригувати швидкість інфузії таким чином, щоб її загальна тривалість становила не менше 4 годин.

Вказівки щодо приготування розчину та утилізації

Розчиняти порошок у 5 мл стерильної води для ін’єкцій для отримання розчину, який містить 5 мг білка в 1 мл. Розчинення потрібно проводити відповідно до правил належної практики, зокрема щодо асептики.

Готовий до застосування розчин є прозорим і злегка опалесцентним. Розчин необхідно візуально оглянути на наявність часток та зміни кольору. У разі присутності деяких твердих часток продовжувати обережно перевертати флакон до їх повного зникнення. Якщо тверді частки залишились, флакон не використовувати.

Рекомендується негайно застосовувати приготований розчин. Кожен флакон призначений для одноразового використання. Залежно від добової дози може бути необхідним приготування розчину із кількох флаконів препарату Тимоглобулін^®. У цьому випадку слід визначати кількість флаконів, необхідних для використання, округливши обчислене значення до найближчої більшої кількості флаконів. Щоб уникнути ненавмисного введення твердих часток із приготованого розчину, рекомендується вводити Тимоглобулін^® через 0,2 мкм приєднаний фільтр. Добову дозу розвести в розчині для інфузії (розчин натрію хлориду 9 мг/мл (0,9%) для ін’єкцій або 5% глюкоза) таким чином, щоб отримати загальний об’єм інфузії від 50 до 500 мл (зазвичай 50 мл/флакон). Препарат потрібно вводити у той же день. Будь-який невикористаний препарат або відходи необхідно належним чином утилізувати.

Наявні на сьогодні дані описано у розділах «Фармакологічні властивості» і «Побічні реакції», однак не можна дати жодної рекомендації щодо дозування препарату для цієї категорії пацієнтів. Доступні дані показують, що немає потреби у зміні дозування для педіатричних пацієнтів порівняно з дозуванням для дорослих.

Випадкове передозування може спричинити лейкопенію (у тому числі лімфопенію та нейтропенію) і тромбоцитопенію. Ці побічні дії є оборотними після корекції дози або припинення лікування (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Спеціального антидоту не існує.

Побічні реакції, що спостерігалися під час клінічних досліджень та постмаркетингового застосування, наводяться нижче.

Частота побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 − < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 − < 1/100); рідко (≥ 1/10000 − < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна розрахувати за наявними даними).

Побічні реакції, отримані на підставі результатів Французького багатоцентрового постмаркетингового дослідження, також наведені нижче.

З червня 1997 р. по березень 1998 р. 18 французьких трансплантаційних центрів брали участь у французькому багатоцентровому постмаркетинговому дослідженні French Multicenter Post-marketing Surveillance Study-00РТF0.

Усього 240 пацієнтів брали участь у цьому проспективному обсерваційному когортному одногруповому дослідженні. Усі хворі отримували Тимоглобулін^® як профілактику гострого відторгнення трансплантата нирки.

Наведені нижче дані з безпеки відображають усі побічні дії, про які повідомлялось у дослідженні, незалежно від встановленого взаємозв’язку із застосуванням препарату Тимоглобулін^®.

З боку кровоносної та лімфатичної системи.

Дуже часто: лімфоцитопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія.

Часто: фебрильна нейтропенія.

З боку дихальної системи.

Часто: диспное (задишка).

З боку шлунково-кишкового тракту.

Часто: діарея, дисфагія, нудота, блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Часто: свербіж, висипання.

З боку скелетно-м'язової системи та сполучних тканин.

Часто: міалгія.

Інфекційні захворювання та інвазії.

Дуже часто: інфекції (в тому числі реактивація інфекцій).

Часто: сепсис.

Доброякісні, злоякісні та невизначені новоутворення (у тому числі кіста і поліпи).

Часто: малігнізація, лімфома (можливо, вірусного походження), злоякісні новоутворення (солідні пухлини).

Нечасто: лімфопроліферативні захворювання.

З боку судин.

Часто: артеріальна гіпотензія.

Загальні розлади та стан ділянки введення.

Дуже часто: лихоманка.

Часто: озноб.

Нечасто: реакції, пов’язані з інфузією.

Гепатобіліарні розлади.

Часто: підвищення рівнів трансаміназ.

Нечасто: гепатоцелюлярне ураження, гепатотоксичні явища, печінкова недостатність.

Частота невідома: гіпербілірубінемія.

З боку імунної системи.

Часто: сироваткова хвороба, синдром вивільнення цитокінів (СВЦ), анафілактична реакція.

Опис окремих побічних реакцій

Реакції, пов’язані з інфузією, можуть виникати після введення препарату Тимоглобулін^® і розвиваються одразу після першої або другої інфузії під час одного курсу терапії Тимоглобуліном^®. Клінічні прояви реакцій, пов’язаних з інфузією, включали деякі з таких ознак та симптомів: пропасниця, озноб/тремтіння, диспное, нудота/блювання, діарея, гіпотензія або гіпертензія, нездужання, висипання, кропив’янка та/або головний біль. Реакції, пов’язані з інфузією Тимоглобуліну^®, зазвичай легкі і транзиторні за своєю природою та усуваються шляхом зменшення швидкості інфузії та/або медикаментозною терапією (див. розділ «Особливості застосування»). Повідомлялося про тяжкі та у поодиноких випадках летальні анафілактичні реакції (див. розділ «Особливості застосування»). Летальні наслідки траплялися у пацієнтів, які не отримали адреналін під час розвитку реакції.

Повідомлялося про реакції, пов’язані з інфузією, схожі на синдром вивільнення цитокінів (див. розділ «Особливості застосування»). Рідко спостерігався тяжкий та потенційно загрозливий для життя синдром вивільнення цитокінів (СВЦ). Постмаркетингові звіти про тяжкий СВЦ були асоційовані із кардіореспіраторною дисфункцією (включаючи гіпотензію, синдром гострої дихальної недостатності, набряк легенів, інфаркт міокарда, тахікардію та/або летальний наслідок). Під час постмаркетингового дослідження повідомлялося про такі реакції, як пропасниця, висипання, кропив’янка, артралгія та/або міалгія, що вказує на можливу сироваткову хворобу. Сироваткова хвороба має тенденцію розвиватися протягом періоду від 5 до 15 днів після початку терапії препаратом Тимоглобулін^®. Симптоми зазвичай минущі або швидко усуваються за допомогою лікування кортикостероїдами.

Відзначалися також місцеві побічні реакції, такі як біль у місці інфузії та периферичний тромбофлебіт.

Гепатобіліарні розлади

Під час застосування препарату Тимоглобулін^® повідомлялося також про тимчасове оборотне підвищення рівнів трансаміназ, яке не супроводжувалося будь-якими клінічними симптомами.

Повідомлялося про випадки печінкової недостатності після виникнення алергічного гепатиту та реактивації гепатиту у пацієнтів з наявними ускладнюючими факторами гематологічних захворювань та/або трансплантацією стовбурових клітин.

Побічні дії внаслідок імуносупресії

Після введення препарату Тимоглобулін^® в комбінації з різними імуносупресивними засобами повідомлялося про інфекційні захворювання, реактивацію інфекції, фебрильну нейтропенію і сепсис (див. розділ «Особливості застосування»). У рідкісних випадках ці інфекції мали летальний наслідок. Рідко відзначалися злоякісні новоутворення, включаючи, крім інших, посттрансплантаційні лімфопроліферативні захворювання (ПТЛЗ) та інші лімфоми (які можуть мати вірусне походження), а також солідні пухлини (див. розділ «Особливості застосування»). Ці побічні ефекти завжди спостерігалися у пацієнтів, які отримували комбінацію декількох імунодепресантів, та іноді мали летальний наслідок.

Щодо ризиків передачі збудників інфекції див. розділ «Особливості застосування».

Педіатрична популяція

Дані, наявні на сьогодні, є обмеженими. Вони демонструють відсутність суттєвої різниці між показниками безпеки застосування Тимоглобуліну^® дітям та дорослим пацієнтам.

Повідомлення про підозрювані небажані явища

Повідомлення про підозрювані небажані явища після отримання реєстраційного посвідчення дуже важливі. Це дає змогу постійно контролювати співвідношення користь/ризик, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу. Медичним працівникам потрібно повідомляти про будь-які підозрювані побічні реакції через національну систему повідомлень.

3 роки.

Рекомендується одразу ж використовувати приготований розчин після його відновлення та розведення з метою запобігання мікробної контамінації. Стабільність хімічних та фізичних показників під час застосування була продемонстрована протягом 24 годин при температурі від 2 до 8 °C. Термін зберігання готового до застосування розчину не повинен перевищувати 24 години при температурі від 2 до 8 °C.

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі від 2 до 8 °С (у холодильнику) в захищеному від світла місці. Не заморожувати.

Несумісність.

На підставі єдиного дослідження сумісності встановлено, що при комбінації препарату Тимоглобулін^®, гепарину та гідрокортизону в глюкозному розчині для інфузій випадає осад і його застосовувати не рекомендується. За відсутності інших досліджень на сумісність, Тимоглобулін^® не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, крім зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози» .

№ 1: по 1 флакону в картонній коробці.

За рецептом.

Санофі Вінтроп Індастріа, Франція/Sanofi Winthrop Industrie, France.

Джензайм Ірланд Лімітед, Ірландія/Genzyme Ireland Limited, Ireland.

23, Бульвар Шамбо де ля Брюєр 69007 Ліон, Франція/23 boulevard Chambaud de la Bruyere 69007 Lyon, France.

ІДА Індастріал Парк, Олд Кілмеаден Роуд, Ватерфорд, Ірландія/IDA Industrial Park, Old Kilmeaden Road, Waterford, Ireland.

Санофі Б.В., Нідерланди/Sanofi B.V., The Netherlands.