РИВАРОКСАБАН (RIVAROXABANUM)

Опис активної речовини

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

високоселективний прямий інгібітор фактора Ха, має достатньо високу біодоступність при p/os застосуванні; блокування активності фактору Ха перериває внутрішній та зовнішній шляхи коагуляційного каскаду, т.ч. пригнічується формування тромбіну та утворення тромба; безпосередньо не пригнічує активність тромбіну та не впливає на тромбоцити.

ПОКАЗАННЯ

профілактика венозної тромбоемболії (ВТЕ) у дорослих пацієнтів, яким проводять оперативні втручання з ендопротезування кульшового чи колінного суглобів; профілактика інсульту та системної емболії у дорослих пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь та одним чи кількома факторами ризику, такими як застійна СН, АГ, вік ≥75 років, ЦД, інсульт або транзиторна ішемічна атака в анамнезі; лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ), тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) і профілактика рецидиву ТГВ та ТЕЛА у дорослих; у комбінації з ацетилсаліциловою кислотою (АСК) або у комбінації з АСК та клопідогрелем або тиклопідином для профілактики атеротромботичних явищ у дорослих пацієнтів після перенесеного г. коронарного синдрому (ГКС) з підвищеним рівнем серцевих біомаркерів.

ЗАСТОСУВАННЯ

для профілактики венозної тромбоемболії у дорослих пацієнтів, яким проводять оперативні втручання з ендопротезування кульшового чи колінного суглобів: рекомендована доза 10 мг 1 р/добу, незалежно від прийому їжі, першу дозу слід приймати ч/з 6 — 10 год. після операції, за умови ефективного гемостазу; тривалість лікування визначається індивідуально; після втручання з приводу заміни кульшового суглоба рекомендована тривалість лікування 5 тижн.; після заміни колінного суглоба — 2 тижн.; у випадку пропуску прийому табл. пацієнтові прийняти табл. негайно, і наступного дня продовжити лікування по 10 мг/добу, як до пропуску прийому табл.; при застосуванні для профілактики ВТЕ у дорослих пацієнтів, яким проводять оперативні втручання з ендопротезування кульшового чи колінного суглобів МДД 10 мг; для профілактики інсульту та системної емболії призначають 20 мг 1 раз/добу, ця доза також є максимальною рекомендованою дозою; лікування г. тромбозу глибоких вен, ТЕЛА та профілактика рецидивів ТГВ і ТЕЛА: протягом перших 3 тижн. для лікування ТГВ і ТЕЛА по 15 мг 2р/добу, після чого — по 20 мг 1 р/добу для тривалого лікування і профілактики рецидивуючого тромбозу глибоких вен та ТЕЛА; у разі пропуску табл. по 15 мг під час лікування по 15 мг 2р/добу пацієнт повинен негайно прийняти дозу, щоб забезпечити прийом 30 мг/добу, у цьому випадку можна прийняти одночасно 2 табл. по 15 мг; пацієнтам, які перенесли ГКС, рекомендується 2,5 мг p/os 2 р/добу, пацієнти також повинні приймати АСК у добовій дозі 75-100 мг чи АСК у добовій дозі 75-100 мг разом із клопідогрелем у добовій дозі 75 мг або зі стандартною добовою дозою тиклопідину.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

підвищена чутливість до ривароксабану або до будь-яких допоміжних речовин препарату; клінічно значуща активна кровотеча; ушкодження або стани, що супроводжуються значним ризиком розвитку кровотеч; одночасне застосування з будь-якими іншими антикоагулянтами, зокрема з нефракціонованим гепарином, низькомолекулярними гепаринами, похідними гепарину, пероральними антикоагулянтами, окрім випадків переходу з або на терапію ривароксабаном; захворювання печінки, які асоціюються з коагулопатією та клінічно значущим ризиком розвитку кровотечі, у тому числі цироз печінки класу В та С (за класифікацією Чайлда-П’ю); діти віком до 18 років; період вагітності та годування груддю; супутня терапія ГКС з використанням антиагрегантних засобів у пацієнтів з інсультом або транзиторною ішемічною атакою (ТІА) в анамнезі.

ПОБІЧНА ДІЯ

анемія; запаморочення, головний біль, нездужання; очний крововилив; артеріальна гіпотензія, гематоми; носова кровотеча, кровохаркання; кровотечі з ясен, ШКК, біль у ШКТ та животі, диспепсія, нудота, запор, діарея, блювання; свербіж, висипання, екхімоз, шкірний та підшкірний крововиливи; біль у кінцівках; урогенітальні кровотечі, постпроцедурна кровотеча, гемартроз, крововиливи у м’язи, компартмент-с-м внаслідок кровотечі; порушення ф-ції нирок (включаючи підвищення КлКр та сечовини в крові); гарячка, набряк, загальне погіршення самопочуття, втомлюваність, астенія; підвищення рівнів трансаміназ; тромбоцитемія; АР, алергічний дерматит, кропив’янка; мозкові та внутрішньочерепні крововиливи, синкопальний стан; тахікардія; сухість у роті, порушення ф-ції печінки, жовтяниця, підвищення рівнів білірубіну, лужної фосфатази крові, лактатдегідрогенази (ЛДГ), ліпази, амілази, гамма-глутаміл-трансферази (ГГТ), кон’югованого білірубіну (за супутнього підвищення рівня АЛТ або без такого); НН/ГНН внаслідок кровотечі,що спричинила гіпоперфузію, судинна псевдоаневризма, погане самопочуття (включаючи нездужання), локалізований набряк.

Developed by Maxim Levchenko