Гордеолум — це інфекційне запалення залоз, які розташовані на краю повіки на рівні вій або в її товщі. Оскільки на одній повіці знаходиться близько 20–25 мейбомієвих залоз, у пацієнтів може бути більше одного «ячменю» одночасно.

Важливо відрізняти гордеолум від схожих запалень в ділянці повік, таких як:

• халязіон — хронічне неінфекційне запальне захворювання, яке розвивається внаслідок обструкції мейбомієвої залози в товщі повіки;
• дакріоаденіт — гостре або хронічне запалення слізної залози, яке може бути інфекційним, запальним або ідіопатичним згідно з етіологією;
• дакріоцистит — інфекційне запалення слізного мішка.

Етіологія та патогенез гордеолуму

Зазвичай уражується одна з трьох залоз: мейбомієва, залоза Цейса або Молля. Гордеолум виникає внаслідок закупорки залози та/або запалення, викликаного бактеріями або кліщами (Demodex) мікробіому шкіри. S. aureus та S. еpidermidis — мікроорганізми, які найчастіше залучені у патологічний процес захворювання.

Гордеолум частіше діагностується у пацієнтів із синдромом «сухого ока» та хронічним блефаритом, оскільки ці захворювання передують запаленню мейбомієвих залоз.

Головними причинами запалення залози є згущення, висихання або стаз секрету, що виділяється із залози. Закупорка чи інфікування залози призводять до розвитку бактеріальної інфекції.

Гістологічно гордеолум є вогнищевим скупченням поліморфноядерних

лейкоцитів та некротичного детриту (абсцес).

Якщо не лікувати, гордеолум може спонтанно зникнути або прогресувати до хронічної грануляції з утворенням безболісного вузла на повіці — халязіону.

Клінічна картина та діагностика гордеолуму

Зазвичай хворі скаржаться на локалізоване печіння, болючу припухлість на одній повіці без потрапляння в око чужорідного тіла або його травми в анамнезі. У деяких випадках захворювання починається з генералізованого набряку та еритеми повік, які згодом стають локалізованими. Також пацієнти часто повідомляють про хронічні запалення повік протягом останніх місяців, років.

Зовнішній гордеолум розвивається внаслідок закупорки потових залоз Молля чи сальних залоз Цейса. Обструкція відбувається лише на рівні лінії росту вій. Захворювання виявляється як болісна пустула з легкою еритемою краю повіки. У ній може утворюватися гнійний ексудат.

Внутрішній «ячмінь» розвивається внаслідок закупорки мейбомієвих залоз. У пацієнтів відзначаються більш дифузна болючість та еритема повік. При вивертанні повіки можна виявити невелику пустулу на поверхні пальпебральної кон’юнктиви. Лікування як внутрішнього, так і зовнішнього «ячменю» однакове, тому їх диференціація немає істотного клінічного значення (Willmann D. et al., 2023).

Гордеолум може розвиватися як на верхніх, так і на нижніх повіках.

Також слід бути уважним щодо можливих ускладнень. Будь-який біль при русі ока та наявність періорбітального набряку та еритеми свідчать про розвиток орбітального целюліту та потребують додаткового та більш агресивного лікування.

Лікування гордеолуму

Захворювання часто триває 1–2 тиж і часто саморозрішується. Медикаментозна терапія гордеолуму складається з гігієни повік, теплих компресів на осередки запалення по 10 хв 4 рази на добу. Також показано застосування місцевої мазі з антибіотиком при дренуючому ушкодженні або наявності супутнього блефарокон’юнктивіту.

Теплі компреси сприяють розм’якшенню гранулематозної тканини та покращанню її дренажу. Масаж повік призначений для полегшення виділення гною з інфікованої залози.

У разі персистуючого гордеолуму необхідно застосування антибактеріальної терапії, вона може скоротити тривалість та полегшити перебіг захворювання. Часто застосовується очна мазь з антибіотиком (тобраміцин, моксифлоксацин, офлоксацин, левофлоксацин). Якщо набряк повіки значний, у такому разі показані місцеві стероїди у формі очних крапель чи мазі (дексаметазон).

Якщо бактеріальна інфекція прогресує до періорбітального або орбітального целюліту, потрібна терапія системними антибіотиками (Bragg K.J. et al., 2022).

За наявності в анамнезі хронічного та рецидивуючого запалення повік слід застосовувати доксициклін перорально.

Якщо гордеолум великого розміру або не піддається медикаментозному лікуванню, показаний його розріз з подальшим дренуванням.

Профілактика гордеолуму

Профілактика формування гордеолуму: необхідно стежити за гігієною повік і вій. Щоденна гігієна м’яким милом та теплою водою необхідна для зниження частоти розвитку гордеолуму. Також пацієнтам, схильним до запалення повік, варто використовувати спеціальні засоби у вигляді серветок або мийних засобів.