Доброякісні шлуночкові тахікардії

Содержание

Етіологія та патогенез

Шлуночкові (вентрикулярні) тахікардії ідіопатичного походження, такі як тахікардія з виносного тракту лівого шлуночка та лівошлуночкова фасцикулярна тахікардія, часто виявляються у пацієнтів без ознак структурної патології серця. Ці стани зазвичай характеризуються сприятливим прогнозом, оскільки ризик раптової серцевої смерті залишається відносно низьким. Ці типи аритмій, які пов’язані з органічними ураженнями серця, мають неясну етіологію, що підкреслює їхню ідіопатичну природу.

Клінічна картина

Клінічна картина доброякісних шлуночкових тахікардій часто містить такий основний симптом, як відчуття прискореного серцебиття, яке хворі зазвичай переносять без особливих труднощів, оскільки не відмічається ушкодження структури серця. У деяких випадках аритмія може розвиватися без видимих симптомів. Особливо для аритмій, що походять з виносного тракту, характерна наявність почуття серцебиття без нападів пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії, але з можливими множинними шлуночковими та надшлуночковими екстрасистолами. Вираженість симптомів може збільшуватися в періоди підвищеної фізичної активності або стресу.

Діагностика

На електрокардіограмі (ЕКГ) при шлуночковій тахікардії з виносного тракту правого шлуночка зазвичай спостерігаються мономорфні шлуночкові екстрасистоли, надшлуночкові та суправентрикулярні тахікардії, з морфологією, схожою з блокадою лівої ніжки пучка Гіса. Для фасцикулярної шлуночкової тахікардії характерні рідкісні поодинокі шлуночкові екстрасистоли та епізоди шлуночкової тахікардії з трохи розширеним комплексом QRS (зазвичай <140 мс), які мають морфологію, що нагадує блокаду правої ніжки пучка Гіса, при цьому найчастіше фіксується напрямок ліворуч.

Диференційна діагностика

При проведенні диференційної діагностики шлуночкових тахікардій важливо виключити наявність органічних уражень серця. Особливу увагу слід звернути на аналіз морфології QRS-комплексів під час аритмічного епізоду. Зокрема, аритмії, що виникають із виносного тракту правого шлуночка, слід відрізняти від ранніх стадій або субклінічних форм аритмогенної кардіоміопатії правого шлуночка, тому потрібна ретельна оцінка та можливе використання додаткових методів діагностики.

Лікування

У терапії шлуночкових тахікардій з виносних трактів та фасцикулярної шлуночкової тахікардії ефективним виявляється внутрішньовенне введення блокаторів β-адренорецепторів або верапамілу. Особливо для шлуночкової тахікардії з виносного тракту правого шлуночка може бути потрібним застосування лікарських засобів класу Іс.

Пацієнти, які не мають симптомів, зазвичай не потребують профілактичного лікування. Однак у разі потреби у тривалій терапії часто застосовують блокатори бета-адренорецепторів, верапаміл або пропафенон.

За наявності симптоматичної фасцикулярної шлуночкової тахікардії показана черезшкірна абляція. У випадках, коли шлуночкова тахікардія походить з виносного тракту лівого шлуночка та фармакотерапія не дає бажаного результату, також розглядається можливість абляції.

Для хворих, у яких суправентрикулярна тахікардія не піддається контролю за допомогою стандартної терапії та абляції, особливо при злоякісному характері аритмії (вкрай висока частота, поліморфність, індукованість фізичним навантаженням або дуже короткими шлуночковими екстрасистолами), рекомендується імплантація кардіовертера-дефібрилятора.