Мегестрол (Megestrol)
діюча речовина: мегестролу ацетат;
1 таблетка містить мегестролу ацетату 160 мг;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна 101; лактоза, моногідрат; повідон К30; натрію крохмальгліколят (Тип А); кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, овальні та двоопуклі з лінією розлому з однієї сторони та без гравіювання з іншої сторони.
Протипухлинний засіб, прогестаген. Код АТХ L02А В01.
Фармакодинаміка.
Подібно до інших прогестеронів, механізм впливу мегестролу ацетату на злоякісні пухлини є комплексним і не до кінця зрозумілим. Його прогестеронова дія дещо активніша, ніж у медроксипрогестерону ацетату, норетидрону ацетату та норетинодрелу, трохи слабша порівняно з хлормадинон ацетатом і значно поступається норгестрелу.
Спостерігаються наведені нижче прояви дії препарату.
- Мегестролу ацетат зв’язується з цитоплазматичними рецепторами прогестерону. Після перенесення прогестеронових рецепторних комплексів із мегестролу ацетатом у ядро клітин, синтез РНК припиняється, що, у свою чергу, спричиняє інгібування синтезу білків. Таким чином знижується кількість цитоплазматичних рецепторів естрогену, тобто естроген не може досягти цільової молекули і викликати пошкодження ДНК у ядрі клітини. Отже, естроген не спроможний за таких умов спричиняти ДНК-залежний вплив на метаболізм і ріст клітин.
- Прямий, незалежний від естрогену вплив, спрямований на призупинення росту клітин.
- Висока афінність мегестролу ацетату з рецепторами прогестерону і значна спроможність зв’язуватися з рецепторами андрогену та глюкокортикоїдів.
- Мегестролу ацетат знижує вивільнення фолікуло-стимулюючого гормону в гіпофізі і, як наслідок, сповільнює синтез естрогену в яєчниках відносно синтезу андрогену в яєчках.
- Мегестролу ацетат протидіє стимулюючому впливу естрогену на ріст гормон-рецептор позитивних ліній клітин.
- Мегестролу ацетат знижує секрецію лютеїнізуючого гормону (ЛГ) у гіпофізі.
- Відповідно до даних досліджень на тваринах мегестролу ацетат знижує секрецію пролактину в гіпофізі.
- Відповідно до даних досліджень на тваринах мегестролу ацетат знижує секрецію адренокортикотропного гормону (АКТГ) у гіпофізі.
Фармакокінетика.
Мегестролу ацетат майже повністю абсорбується. Після перорального застосування 1 дози мегестролу ацетату максимальна концентрація у плазмі крові досягається протягом 2–3 годин. Рівень концентрації у плазмі крові залежить від дози, але не є прямо пропорційним до неї.
Період напіввиведення становить 15–20 годин.
У рівноважному стані, який досягається на 3-й день перорального прийому препарату, пік концентрації у плазмі крові становить 90%.
Мегестролу ацетат метаболізується у печінці. За результатами аналізу сечі, забір якої проводився протягом 7 днів, мегестролу ацетат виводиться з організму із сечею на 56–78%, а з калом за такий самий період — на 8–30%.
- Паліативна терапія рецидивуючого, метастатичного або неоперабельного раку молочної залози на пізній стадії, що прогресує після лікування інгібіторами ароматази;
- паліативна терапія рецидивуючої, високодиференційованої (G1/G2), рецептор-позитивної злоякісної пухлини ендометрія.
- Реакції гіперчутливості до мегестролу ацетату або однієї з допоміжних речовин;
- період вагітності або годування груддю;
- тяжка печінкова недостатність;
- тромбоемболія та тромбоемболічні ускладнення.
Одночасний прийом мегестролу ацетату з барбітуратами та рифампіцином призводить до підвищення їх метаболізму.
Одночасний прийом мегестролу ацетату з такими засобами проти епілепсії як барбексаклон, карбамазепін, фенітоїн, прімідон призводить до підвищення їх метаболізму.
Одночасний прийом мегестролу ацетату з антибіотиками широкого спектра дії, зокрема ампіциліном або тетрацикліном, спричиняє порушення мікрофлори кишечнику, і, як наслідок, спричиняє низьку концентрацію препарату у плазмі крові та погіршення ефективності мегестролу ацетату.
Одночасний прийом мегестролу ацетату з протидіабетичними препаратами викликає зміни рівня переносимості глюкози.
У фармакокінетичному дослідженні з участю пацієнтів із ВІЛ не отримано даних, котрі б підтверджували важливий із клінічної точки зору вплив мегестролу ацетату на концентрацію зидовудину у плазмі крові.
Препарат слід приймати під наглядом лікаря-онколога. Під час проходження терапії бажано перебувати у спеціальному закладі. Препарат може справляти негативний вплив на функцію надниркових залоз, що слід ураховувати під час спостереження за станом здоров’я пацієнтів.
Препарат слід з обережністю призначати:
- пацієнтам із тромбофлебітом, ураженням печінки, емболією легеневої артерії;
- пацієнтам, які раніше лікувалися від тромбофлебіту;
- пацієнтам із порушенням функції нирок;
- пацієнтам із порушеною функцією надниркових залоз;
- жінкам репродуктивного віку.
Застереження
Тромбофлебіт, ураження печінки, емболія легеневої артерії
Пацієнтам, які раніше лікувалися від тромбофлебіту або у яких на даний час діагностовано тромбофлебіт, тяжку печінкову недостатність або емболію легеневої артерії, лікування мегестролом ацетатом слід проводити з обережністю, коригуючи відповідним чином дозу препарату. Загалом доза мегестролу ацетату в 160 мг не є рекомендованою пацієнтам, які раніше хворіли на тромбофлебіт.
Порушена функція надниркових залоз
Хоча глюкокортикоїдна дія мегестролу ацетату до кінця не вивчена, згідно з результатами лабораторних аналізів препарат пригнічує роботу системи «гіпофіз — надниркові залози».
Під час клінічного застосування мегестролу ацетату серед пацієнтів зареєстровано випадки вперше виявленого діабету, загострення раніше діагностованого діабету (пацієнту довелося підвищити дозу інсуліну), синдрому Кушинга і зрідка — порушення функції надниркових залоз. Тому в разі тривалого лікування мегестролом ацетатом, його переривання або появи симптомів чи проявів зниженої функції надниркових залоз, зокрема зниженого артеріального тиску, нудоти, блювання, запаморочення чи слабкості, слід звернути увагу на пригнічення роботи системи «гіпофіз — надниркові залози». Такі пацієнти мають постійно проходити аналізи для відстеження показників роботи надниркових залоз і за потреби приймати глюкокортикоїди швидкої дії.
Жінки репродуктивного віку
Під час терапії мегестролу ацетатом жінки репродуктивного віку повинні застосовувати ефективні методи контрацепції. Лікування пацієнтів із раніше діагностованим і вилікуваним тромбофлебітом дозволяється проводити з особливою обережністю. Застосування мегестролу ацетату протягом перших 4 місяців вагітності пов’язано з аномаліями розвитку статевих органів плода. Жінок, які завагітніли під час лікування мегестролу ацетатом, слід поінформувати про можливі негативні наслідки для плода.
Довготривала терапія мегестролу ацетатом
Результати дослідження на собаках, яким мегестролу ацетат вводили протягом 7 років, свідчать про зростання частоти розвитку доброякісних і злоякісних пухлин у тканинах молочних залоз. У схожих дослідження на щурах і мавпах відсутні дані про збільшення випадків утворення пухлин.
Хоча висока частота появи пухлин, зареєстрована у дослідженнях на тваринах, навряд чи стосується клінічного застосування препарату, варто враховувати ці дані, оцінюючи співвідношення користь/ризик.
Лактози моногідрат
Лікарський препарат містить лактози моногідрат, тому його не слід приймати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози, лактози або порушеннями всмоктування глюкози чи галактози.
Вагітність
Під час лікування жінкам репродуктивного віку варто застосовувати ефективні засоби контрацепції. Прийом мегестролу ацетату протипоказаний у період вагітності або грудного вигодовування.
За результатами кількох звітів прослідковується зв’язок між впливом прогестагенних препаратів на внутрішньоутробний розвиток у І триместрі вагітності та аномаліями розвитку жіночих або чоловічих статевих органів плода. Під дією прогестагенних препаратів ризик гіпоспадії у плодів чоловічої статі (5–8 випадків на 1000) зростає приблизно вдвічі. Наразі даних про ризики, пов’язані з впливом таких препаратів на плід жіночої статі, недостатньо для їх кількісної оцінки. Однак деякі препарати спричиняють вірилізацію зовнішніх жіночих статевих органів. Якщо протягом перших 4-х місяців вагітності пацієнтка приймає мегестролу ацетат або вагітніє у період терапії цим препаратом, її слід поінформувати про потенційні ризики для плода.
Жінкам репродуктивного віку рекомендується уникати вагітності на час лікування.
Годування груддю
Годування груддю слід припинити на період прийому мегестролу ацетату.
Дослідження здатності впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводили.
Рак молочної залози
Мегестрол-Віста призначати по 1 таблетці 1 раз на добу, що становить 160 мг мегестролу ацетату. Тривалість лікування становить щонайменше 2 місяці.
Рак ендометрія
Залежно від перебігу захворювання Мегестрол-Віста слід призначати по ½–2 таблетки 1 раз на добу, що становить 80–320 мг мегестролу ацетату.
Пацієнти літнього віку, порушення з боку нирок та/або печінки
Може знадобитися коригування дози для лікування пацієнтів літнього віку, серед яких частота випадків зниженої функції печінки, нирок і порушень з боку серцево-судинної системи є вищою, а також на тлі розвитку супутнього захворювання або терапії іншими лікарськими засобами. Як правило, на початку лікування пацієнтам літнього віку слід призначати препарат у меншій дозі, ніж рекомендована.
Як відомо, мегестролу ацетат головним чином виводиться нирками, тому пацієнти з порушеннями функції нирок належать до групи ризику через імовірність розвитку токсичних реакцій. Мегестролу ацетат слід з обережністю призначати пацієнтам із порушенням функції печінки та/або нирок. Дози препарату коригуються відповідно до особливостей перебігу захворювання, беручи до уваги зміни показників аналізу крові.
Таблетки слід приймати після їжі, запиваючи склянкою води.
Для досягнення належного протипухлинного ефекту мегестролу ацетат слід приймати протягом 2 місяців.
Беручи до уваги дані щодо документально зафіксованих випадків зникнення або зменшення пухлин, лікування слід продовжувати навіть після завершення процесу регресії початкових наявних пухлин, аж поки не буде реєструватися подальше прогресування злоякісних новоутворень.
Якщо пухлини швидко прогресують, терапію мегестролу ацетатом можна припинити.
Даних щодо безпеки та ефективності застосування мегестролу ацетату для лікування дітей немає.
Гострий токсичний ефект при прийомі мегестролу ацетату у добовій дозі 1600 мг протягом 6 місяців і більше відсутній. У післяреєстраційний період повідомляли про випадки передозування мегестролу ацетатом, які супроводжувалися діареєю, нудотою, болем у животі, диспное, нетвердою ходою, кашлем, апатією, болем у грудях. Препаратів, які мають здатність усувати або послаблювати специфічні ефекти, спричинені прийомом мегестролу ацетату, немає. Лікування у разі передозування спрямоване на усунення симптомів.
Побічні реакції класифіковано за частотою їх виникнення: дуже часто (≥ 1 на 10), часто (≥ 1 на 100 до < 1 на 10), іноді (≥ 1 на 1000 до < 1 на 1000), рідко (≥ 1 на 10000 до < 1 на 10000), дуже рідко (< 1 на 10000), невідомо (неможливо визначити за доступними даними).
Найпоширеніша побічна дія мегестролу ацетату — підвищення маси тіла. Вона виникає у 81–88% пацієнтів. Збільшення маси тіла пов’язане з підвищеним апетитом. При цьому збільшується відсоток жиру в організмі і маса тіла, а вода не затримується.
Повідомляли про непереносимість глюкози, гіперглікемію, випадки вперше виявленого діабету, загострення раніше діагностованого діабету, синдром Кушинга, які спричинені порушенням роботи системи «гіпофіз — надниркові залози». Після переривання терапії мегестролу ацетатом реєстрували поодинокі випадки тимчасового порушення функції надниркових залоз. Результати лабораторних обстежень свідчать про незначне пригнічення функції надниркових залоз унаслідок дії мегестролу ацетату, подібної до впливу глюкокортикоїдів.
Слід ураховувати імовірність ураження надниркових залоз у пацієнтів під час довготривалого лікування мегестролу ацетатом або після припинення його прийому. У такому разі, можливо, потрібно призначати препарати групи глюкокортикоїдів у відповідних дозах у рамках замісної терапії.
Під час терапії мегестролу ацетатом серед пацієнтів із ВІЛ зареєстровані випадки імпотенції.
Відомості щодо підозрюваних побічних реакцій
Важливо повідомляти про підозрювані небажані реакції під час застосування препарату у післяреєстраційний період. Завдяки такій інформації можна на постійній основі оцінювати співвідношення користі та ризику застосування лікарського засобу.
3 роки.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.
По 10 таблеток у блістері; по 3 або 10 блістерів у картонній коробці.
За рецептом.
Єуропієн Фарма Хаб Лтд.
7000/9 хрсз., Горцев Іван утка 5., склад 15. та 16., Дьяль, 2360, Угорщина.