ТЕРІЗ, капсули

Маклеодс Фармасьютикалс

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

капс. 250 мг стрип, № 10, № 100

Затверджено МОЗ Украiни від 2013-03-22 р. № 230. Р.п. № UA/7697/01/01

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату

Склад

діюча речовина: terizidone;

1 капсула містить теризидону 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, динатрію едетат, гіпромелоза, кислота стеаринова;

оболонка капсули: желатин, кармоїзин (Е 122), діамантовий синій (Е 133).

Лікарська форма

Капсули.

Фармакотерапевтична група

Протитуберкульозні препарати.

Код АТС

J04A K03.

Клінічні характеристики

Показання

Легеневий і позалегеневий туберкульоз, включаючи туберкульоз нирок і сечостатевої системи (при резистентності мікобактерій туберкульозу до основних протитуберкульозних засобів і неефективності іншої протитуберкульозної терапії).

Протипоказання

Підвищена чутливість до теризидону або інших компонентів препарату. Тяжка ниркова недостатність, епілепсія, психози, алкоголізм.

Спосіб застосування та дози

Доза для дорослих становить 250 мг (1 капсула) 3 рази на добу.

Максимальна добова доза не повинна перевищувати 15–20 мг/кг маси тіла.

Хворі віком від 60 років з масою тіла менше 60 кг приймають по 250 мг 2 рази на добу.

Побічні реакції

Можливі реакції гіперчутливості, включаючи висипи на шкірі, свербіж.

З боку нервової системи: судоми, сонливість, безсоння, головний біль, тремор, дизартрія, запаморочення, периферичні парези, гіперрефлексії, великі та малі напади клонічних судом та кома.

Психічні порушення: сплутаність свідомості, що супроводжується втратою пам'яті, психози, навіть зі спробами самогубства, зміни настрою, зміни поведінки, манія, депресія, підвищена дратівливість, агресивність.

З боку системи крові та лімфатичної системи: анемія, включаючи мегалобластну та сидеробластну анемію.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення рівня амінотрансфераз печінки.

З боку травного тракту: нудота, печія, діарея, особливо у пацієнтів із захворюваннями печінки.

Спостерігалася гостра серцева недостатність, загострення хронічної серцевої недостатності у хворих, які приймали 1–1,5 г теризидону на добу.

Передозування

Симптоми: може спостерігатися гостре отруєння, якщо дорослий хворий прийняв більше 1 г препарату. Хронічна токсичність залежить від дозування та може виникати, якщо в організм щодоби надходить більше 500 мг препарату. За необхідності застосування препарату хворими з порушенням функції нирок див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування».

Зазвичай токсичні ефекти виявляються з боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, сплутаність свідомості, підвищена дратівливість, парестезії, дизартрії, психози. У разі прийому високих доз можливе виникнення периферичних парезів, судом та коми чи посилення проявів інших побічних реакцій. Етанол підвищує ризик виникнення епілептичних нападів.

Лікування: рекомендується проводити симптоматичне та підтримуюче лікування, активоване вугілля ефективніше для зменшення всмоктування препарату, ніж промивання шлунка. У випадку розвитку нейротоксичних ефектів потрібно застосовувати 200–300 мг піридоксину на добу. Під час гемодіалізу теризидон виводиться з крові, але не виключений розвиток токсичного ефекту, що може становити загрозу для життя.

Особливості застосування 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не встановлено, чи виявляє теризидон негативний вплив на розвиток плода при прийманні його вагітними жінками і чи впливає він на репродуктивну функцію. Теріз призначають вагітним під наглядом лікаря тільки у разі, якщо очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

Концентрація в грудному молоці близька до концентрації теризидону в плазмі крові вагітної.

Під час лікування слід припинити годування груддю.

Діти.

Безпека та ефективність застосування теризидону дітям невідомі, тому не рекомендується призначати препарат цій віковій категорії пацієнтів. 

Лікування теризидоном припиняють чи зменшують дозування у разі виникнення алергічних реакцій або симптомів ураження нервової системи. Отруєння може спостерігатися, якщо рівень препарату в крові вищий ніж 30 мг/л, що є результатом передозування або порушення кліренсу препарату. Терапевтичний індекс цього лікарського засобу низький.

Під час застосування препарату потрібно контролювати гематологічні показники, видільну функцію нирок, рівень препарату в крові та функцію печінки, неврологічний статус. У випадку виникнення безсоння рекомендовано використовувати невеликі дози транквілізаторів.

Перед початком лікування слід виділити культуру мікроорганізмів та визначити чутливість штаму до теризидону. У разі туберкульозної інфекції слід визначити чутливість штаму до інших протитуберкульозних засобів.

Під час лікування пацієнтів з порушеною функцією нирок, які приймають добову дозу більше 500 мг і у яких спостерігаються симптоми передозування, рівень теризидону в крові потрібно контролювати щонайменше 1 раз на тиждень. Дозу коригують таким чином, щоб підтримуючий рівень препарату в крові був нижче 30 мг/л.

Протисудомні та седативні препарати можуть бути ефективними для профілактики симптомів ураження центральної нервової системи, наприклад судом, збудження, тремору.

Хворі, які приймають більше 500 мг теризидону на добу, повинні перебувати під наглядом лікаря через ризик виникнення симптомів передозування.

Для профілактики побічних нейротоксичних ефектів призначають психотропні препарати бензодіазепінового ряду: діазепам (5 мг) або феназепам (1 мг) на ніч, ноотропні препарати: пірацетам (по 800 мг двічі на добу), піридоксин, глютамінову кислоту 1 г 3 рази на добу.

В деяких випадках застосування Терізу та інших протитуберкульозних препаратів призводить до розвитку недостатності вітаміну В12 або фолієвої кислоти в організмі, мегалобластної та сидеробластної анемії. У разі виникнення анемії під час прийому протитуберкульозних засобів, лікар повинен оглянути хворого.

У випадку проведення амбулаторного лікування та виникнення у пацієнтів депресії чи зміни поведінки родичі повинні негайно повідомити лікаря.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат може спричиняти розвиток побічних реакцій з боку центральної нервової системи, тому при застосуванні препарату Теріз слід утримуватись від керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування етіонаміду потенціює нейротоксичні ефекти теризидону. Алкоголь та теризидон не сумісні, особливо при прийомі великих доз препарату (алкоголь підвищує ризик виникнення епілептичних нападів).

Вітамін В6 зменшує токсичний вплив на центральну нервову систему.

Хворі, які приймають Теріз та ізоніазид, повинні знаходитись під наглядом лікаря, оскільки за цієї комбінації можливе посилення токсичного ефекту на центральну нервову систему і може знадобитися корекція дози.

При одночасному застосуванні з фенітоїном можливе підвищення рівня фенітоїну в крові.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Теризидон повністю блокує фермент, який перетворює аланін в аланіл-аланін дипептид, основний компонент мікробної стінки мікобактерій. Не існує перехресної резистентності з іншими протитуберкульозними препаратами. Теризидон має виражені і широкі протимікробні властивості і значно впливає не тільки на штами, що спричиняють туберкульоз або інфекції сечового тракту, але також на штами, резистентні до інших відомих антибіотиків. МІК (мінімальна інгібуюча концентрація) теризидону до чутливих штамів становить 4–130 мг/мл.

Чутливі до теризидону штами Mycobacterium tuberculosis, Bacillus subtilis, Candida albicans, Escherichia coli, Klebsiella pneumonie, Staphylococcus epidermis, Pasteurella multocida, Pseudomonas aeruginosa, Shigella, Salmonella enteritidis, Staphylococcus aureus, різні штами Streptococcus, включаючи S. рyogenes і рикетсії, що спричиняють тиф, паратиф, ендемічний висипний тиф.

Фармакокінетика. Найважливішою властивістю теризидону є здатність забезпечувати високі плазмові та уринарні концентрації після застосування препарату внутрішньо, що робить препарат особливо зручним для лікуваня інфекцій сечовивідного тракту.

Абсорбція

Після застосування внутрішньо теризидон швидко і повністю (70–90%) абсорбується при прийомі натщесерце, із досягненням піку плазмової концентрації протягом 2–4 годин.

Розподіл

Широко розповсюджується по тканинах і рідинах організму, таких як легені, жовч, цереброспінальна рідина, асцитична рідина, плевральна рідина, синовіальна рідина, лімфа, сперма. Спостерігається дуже добра проникність у цереброспінальну рідину (80–100% плазмової концентрації) з найвищим рівнем при запаленні менінгеальних оболонок.

Метаболізм і екскреція

Екскреція через сечові шляхи відбувається повільно і поетапно, таким чином, навіть через 24 години після застосування внутрішньо плазмовий рівень зберігається на середині пікової плазмової концентрації. Тривала екскреція сечовивідними шляхами призводить до підтримки ефективних сечових концентрацій протягом 12 годин; 60–70% екскретується в незміненому вигляді з сечею шляхом гломерулярної фільтрації; невелика кількість екскретується з калом; невелика кількість метаболізується.

Теризидон має низький ступінь ниркової недостатності і легко переноситься у більшості пацієнтів, таким чином, препарат придатний для тривалого застосування, необхідного при лікуванні туберкульозу.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули розміру «0» з корпусом та кришечкою синього кольору, що містять гранули білого або майже білого кольору.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 оС в оригінальній упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 капсул у стрипі; по 10 стрипів у картонній упаковці.

Категорія відпуску

за рецептом.

Виробник

МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД.

Місцезнаходження

Плот № 25–27, Сюрвей № 366, Прем'єр Індастріал Істейт, Канчигам, Даман — 396210 (Фаза II), Індія.

Дата додавання: 17.07.2018 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій