0
UA | RU

Норфлоксацин (Norfloxacinum)

Виробник:
різних виробників

Склад і форма випуску

НОРФЛОКСАЦИН
ДЗ ДНЦЛЗ
Ціни в аптеках
РечовинаКількість
Норфлоксацин3 мг/мл
№ UA/4901/01/01 від 23.03.2021
За рецептом
НОРФЛОКСАЦИН-ЗДОРОВ'Я
Здоров'я ФК
Ціни в аптеках
РечовинаКількість
Норфлоксацин400 мг
№ UA/3948/01/01 від 17.02.2020
За рецептом
Ціни в аптеках
Класифікація
Лікарські засоби
Активна речовина

Актуальна інформація

Норфлоксацин — це синтетичний антибіотик, що належить до класу фторхінолонів. У даний час існує пероральна лікарська форма, яка показана для лікування інфекцій сечовивідних шляхів. Також 0,3% розчин норфлоксацину використовують в офтальмології. Молекулярною мішенню для норфлоксацину є ДНК-гіраза, яка регулює реплікацію ДНК. Норфлоксацин — антибіотик широкого спектра дії. Атом фтору в положенні 6 відповідає за широкий спектр активності в порівнянні з хінолонами першого покоління. Норфлоксацин є бактерицидним препаратом. Кількість стійких до норфлоксацину штамів невелика, і в даний час плазмід резистентності (невеликі молекули ДНК, які зустрічаються у бактерій і здатні до автономної реплікації, забезпечують стійкість бактерії до антибіотиків) не спостерігається. Це пояснює активність норфлоксацину щодо клінічних ізолятів бактерій, лікарська стійкість яких опосередкована плазмідами. Не існує перехресної резистентності між хінолонами й іншими класами препаратів, за винятком лікарської стійкості, пов’язаної зі змінами в бактеріальних білках зовнішньої мембрани. Зниження чутливості до норфлоксацину спостерігається в разі стійкості бактерій до хінолонів першого покоління. Вищезазначені властивості сприяють застосуванню норфлоксацину в офтальмології в формі розчину. Цей препарат є препаратом першого ряду для лікування поверхневих очних інфекцій і другого ряду — для терапії інфекцій, викликаних організмами, стійкими до інших препаратів (Grosset J. et al., 1990).

Фармакокінетика

Тільки близько 30–40% пероральної дози норфлоксацину швидко всмоктується. Сmax у плазмі крові (1,5 мкг/мл) досягається через 1–2 год після per os 400 мг препарату. Їжа може затримати всмоктування препарату. Норфлоксацин на 14% зв’язується з білками плазми крові, він має високу здатність розчинятися в ліпідах, при подальшому розподілі і хорошому проникнення його в органи і тканини. Норфлоксацин добре проникає в сечостатеву систему, через плаценту, гематоенцефалічний бар’єр. Відносно високі концентрації препарату досягаються в жовчі. Період напіврозпаду становить 3–4 год, але може бути більше (6,5 год) для пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну (КК) <30 мл/хв на 1,73 м2). Норфлоксацин найменше розчинний при рН сечі 7,5. 30% дози препарату виділяється нирками в незміненому вигляді. Це відбувається протягом 24 год з моменту прийому препарату, і за рахунок цього утворюються високі концентрації препарату в сечі. У сечі також були ідентифіковані метаболіти норфлоксацину, тому було зроблено висновок, що частина препарату виводиться у вигляді метаболітів, вони теж мали антибактеріальну активність. 30% прийнятої внутрішньо дози виводиться з калом.

Показання. Дози

Норфлоксацин є фторхінолоновим антибактеріальним препаратом, властивості якого аналогічні властивостям ципрофлоксацину, але він, як правило, менш ефективний in vitro. Норфлоксацин призначають в основному для терапії інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ) і неускладненій гонореї. Норфлоксацин призначають перорально. Приймати препарат слід всередину, обов’язково дотримуватися часових періодів (1 год до або через 2 год після прийому їжі та/або рідини). При ІСШ терапевтична доза — 400 мг 2 рази на добу протягом 3–10 днів. Період лікування при хронічних рецидивуючих ІСШ становить до 12 тиж; проте можливе зниження дози (400 мг 1 раз на добу), якщо спостерігається адекватна відповідь організму на препарат протягом перших 4 тиж терапії. Якщо ж розглядати терапію гострого або хронічного простатиту, то слід призначати 28-денний курс лікування; дозування — 400 мг 2 рази на добу. Разовий пероральний прийом 800 мг призначається при лікуванні неускладненої гонореї. Очні краплі, що містять 0,3% розчин норфлоксацину, застосовують при лікуванні очних інфекцій. Для пацієнтів з нирковою недостатністю під час терапії з приводу ІСШ дозу норфлоксацину слід знизити до 400 мг 1 раз на добу.

Норфлоксацин не проявляє активності по відношенню до Chlamydiaceae, мікоплазмів або мікобактерій.

Особливі групи пацієнтів

Фармакокінетика похідних фторхінолонів широко вивчалася у пацієнтів з різним ступенем хронічної ниркової недостатності. Їх кінетичні профілі залежать від шляхів елімінації і ступеня метаболічної трансформації. Ниркова недостатність суттєво не змінює кінетику препаратів цієї групи. Для нових же хінолонів зниження швидкості клубочкової фільтрації нижче 20–30 мл/хв викликає збільшення кінцевого напіввиведення і зниження плазмового і ниркового кліренсу (при нирковій недостатності). Препарати цієї групи погано видаляються за допомогою гемодіалізу. Необхідно коригувати дозу, особливо коли у пацієнта відзначається тяжка ниркова недостатність і він приймає препарати, які майже виключно виводяться через нирки в незміненому вигляді (Fillastre J.P. et al., 1990).

Дослідження

У літературі систематизована маса досліджень щодо ефективності Норфлоксацину в різних групах пацієнтів і при лікуванні різних захворювань. Розглянемо лише деякі з них.

Були досліджені ефективність і безпека 0,3% офтальмологічного розчину норфлоксацину у 120 пацієнтів з бактеріальним кон’юнктивітом або блефаритом. Пацієнти відбиралися для дослідження за наступним принципом: якщо у них була виявлена гіперемія кон’юнктиви і хоча б 3 з наступних критеріїв: а) симптоми поверхневої очної інфекції; б) гнійні виділення; в) кірка вій і г) потовщені червоні краї повік. Після взяття зразка для визначення збудника з краю кон’юнктиви або вій тестований препарат вводили в інфіковане око з періодичністю кожні 2 год протягом однієї доби, а потім 4 рази на добу протягом одного тижня. Із 120 добровольців, які брали участь в дослідженні, 84,1% були вилікувані. Серйозних побічних реакцій не спостерігалося (Huber-Spitzy V. et al., 1991).

Далі були оцінені ефективність і безпека застосування Норфлоксацину у 18 дітей з інфекційними захворюваннями. Призначали дози від 5,6 до 18,8 мг/кг/добу для прийому всередину. Причинами запальних захворювань були бактерії Campylobacter jejuni в 3 випадках, Salmonella typhimurium — в 1, Staphylococcus aureus — в 2, Haemophilus influenzae — в 1 і невідомі — в 11 випадках. За винятком 1 штаму S. aureus, всі бактерії, згадані вище, були знищені. Клінічні ефекти були чудовими у 8 пацієнтів, хорошими — у 8, поганими — у 2, а загальна ефективність становила 88,9%. Серйозних побічних ефектів або аномальних результатів лабораторних досліджень не виявлено. Ці результати показали, що норфлоксацин є ефективним лікарським засобом при інфекційних захворюваннях у педіатрії (Jpn J Antibiot et al., 1990). Однак, що стосується нашої країни, Норфлоксацин не призначають дітям та підліткам.

Рецидиви ІСШ часто відзначають у великої кількості людей у різних країнах. У більшості жінок з рецидивуючими ІСШ відзначають анатомічно правильну будову сечостатевої системи. Однак вважається, що джерелом інфекції є бактерії, що знаходяться в калі, звідки походить їх подальша вагінальна і періуретральна колонізація. Фторхінолони, наприклад норфлоксацин, діють шляхом пригнічення А-субодиниці ДНК-гірази, необхідного бактеріального ферменту. Плазмідопосередкована резистентність до фторхінолонів, як повідомляється, не виникає, але може розвинутися бактеріальна стійкість, яка часто є нестабільною формою резистентності. Норфлоксацин здатний вибірково дезактивувати бактерії, що знаходяться в анальній ділянці, і знищувати потенційні патогени з періуретральной ділянки на період до 1 року. Крім того, попередні дані дають підстави припускати, що Норфлоксацин може запобігти катетерасоційованій грамнегативній бацилурії в середньому протягом 17 днів. Дані, що стосуються 1130 інфікованих пацієнтів, які отримували норфлоксацин, свідчать, що розвиток резистентності відзначають нечасто (1,7%) (Goldstein E.J. et al., 1991).

У 7 дослідженнях складних і рецидивних ІСШ 285 пацієнтів отримували Норфлоксацин 400 мг 2 рази на добу протягом 7–90 днів. Більшість пацієнтів були чоловіками, багато — похилого віку. Основними захворюваннями у пацієнтів були нефролітіаз, пієлонефрит, простатит, бактеріальний простатит, рак передміхурової залози, заочеревенний фіброз, квадриплегія/параплегія, нейрогенний сечовий міхур і стриктура уретри. Багато інфекції були викликані Pseudomonas aeruginosa або іншими штамами, резистентними до багатьох антибактеріальних препаратів. Понад 95% бактеріальних ізолят до лікування були сприйнятливими до норфлоксацину. Показник бактеріологічного лікування становив 67–100%. З 45 пацієнтів з хронічним бактеріальним простатитом 40 (89%) були вилікувані. І лише в кількох випадках терапії виявлена бактеріальна резистентність. З 29 рецидивуючих інфекцій 6 (20%) були викликані стійкими бактеріями. Побічні реакції були нечастими і незначними і рідко потребували припинення терапії. Норфлоксацин, мабуть, є ефективним лікарським засобом з чудовим профілем безпеки для лікування складних і рецидивних ІСШ (Schaeffer A.J. et al., 1990).

Був також представлений огляд всесвітніх клінічних досліджень норфлоксацину для лікування неускладнених ІСШ у 215 пацієнтів. Майже всі пацієнти отримували 400 мг 2 рази на добу протягом 3–15 днів. Бактеріологічна ерадикація була досягнута більше ніж у 90% пацієнтів. Короткострокова терапія (3 дні) норфлоксацином виявилася настільки ж ефективною і добре переносимою, як і звичайна 10–14-денна схема терапії при лікуванні неускладнених ІСШ нижніх відділів сечовивідних шляхів. Загальна частота побічних ефектів, пов’язаних з препаратом, становила 2,3% (Miano L. et al., 1990).

Одне з досліджень було проведено для визначення переваги терапії гострої неускладненої ІСШ у жінок одноразовою дозою норфлоксацину в порівнянні з 3 днями терапії норфлоксацином, а також оцінені побічні ефекти. Це було багатоцентрове рандомізоване подвійне сліпе дослідження. Жінки з гострою неускладненою ІСШ були розділені для отримання норфлоксацину 800 мг — разова доза або 400 мг 2 рази на добу (3 дні). Клінічні і лабораторні оцінки були отримані до початку терапії, а також через 3 і 7 днів, 4–6 тиж після початку терапії. Результати виявилися такими: у 83 жінок, які отримували 3-денну терапію, відмічено значно покращений результат порівняно з 73 жінками, які отримували одноразову терапію (порівняння проводилися через 3 і 7 днів після початку терапії). Через 4–6 тиж 88% суб’єктів, які отримали 3-денну терапію, були вилікувані в порівнянні з 78% (інфекція не піддалася терапії) тих, які отримували однодозову терапію. Триденна і однодозова терапія були призначені проти одного і того самого збудника інфекції — Escherichia coli і виявилися ефективними. Однак однодозова терапія була значно менш ефективною для інших бактерій, у першу чергу через неефективність лікування інфекції, викликаної Staphylococcus saprophyticus. Жінки віком старше 40 років були значно менш схильні до лікування під час застосування як схеми лікування, так і однодозової терапії. Побічні ефекти були однаковими для обох схем лікування.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновки, що 3 дні лікування норфлоксацином виявилися більш ефективними, ніж однодозова терапія для жінок з гострою неускладненою ІСШ. Ці два режими однаково ефективні для призначення при терапії інфекції, викликаної кишковою паличкою, але однодозова терапія неефективна при інфекції, викликаній S. saprophyticus (Saginur R. et al., 1992).

Цікавою є інформація за описаним дослідженням, наведена нижче, додамо, що в інструкції для застосування Норфлоксацину в нашій країні такого роду показання відсутні.

Норфлоксацин, пероральний фторхінолон (доза 400 мг на добу), порівнювали з плацебо в подвійному сліпому рандомізованому дослідженні для профілактики діареї мандрівників. У дослідженні брали участь співробітники військово-морських сил і корпусу морської піхоти, що знаходяться на береговій лінії в Олександрії, Єгипет. Усього було доступно 222 пацієнти (105 приймали норфлоксацин, 117 — плацебо). У групі плацебо у 26% (30/117) розвинулася гостра діарея в порівнянні з 2% (2/105) в групі норфлоксацину. У жодній групі не виявлено суттєвих побічних ефектів.

Дата додавання: 12.06.2021 р.
© Компендіум 2019

Інструкція МОЗ

НОРФЛОКСАЦИН краплі очні/вушні 3 мг/мл, ДЗ ДНЦЛЗ ТОВ (Україна, Харків)

Склад

діюча речовина: norfloxacin;

1 мл розчину містить норфлоксацину 3 мг;

допомiжнi речовини: декаметоксин, натрію хлорид, динатрію едетат (Трилон Б), буферний розчин (рН 4,67), вода очищена.

Лікарська форма

Краплі очні та вушні.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна або зі слабким зеленуватим відтінком рідина.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що застосовуються в офтальмології та отології. Протимікробні засоби.

Код АТХ 

S03A A.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Норфлоксацин — антимікробний засіб групи фторхінолонів; пригнічує активність ДНК-гіраз бактерійної клітини та реплікацію ДНК бактерій. Норфлоксацин має широкий спектр антимікробної дії щодо переважної бiльшостi грамнегативних мiкроорганiзмiв. МІК для Escherichia coli, Klebsiella spp., Proteus spp., Citrobacter spp., становить 2 мг/л або менше. Менш чутливі Acinetobacter spp., Providencia spp., Serratia spp. МПК для Pseudomonas aeruginosa — менше 1–2 мг/л, для Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae та Neisseria meningitidis — менше 2 мг/л, для патогенних штамів Salmonella та Schigella — менше 1 мг/мл, для Campylobacter – менше 4 мг/мл, для стафілококів — 1–4 мг/мл, для стрептококів — 2–16 мг/л. До дії препарату нечутливі анаеробні бактерії, малочутливі Enterococcus i Acinetobacter.

Фармакокінетика.

Інформація про розподіл норфлоксацину при застосуванні в офтальмології та отології відсутня, однак відомо, що норфлоксацин розподіляється у більшості рідин і тканин організму, у тому числі очей і вух. З білками крові зв’язується від 10% до 15% препарату. Починає діяти через 1 годину після закапування в око. Максимальна концентрація у сироватці крові для добової офтальмологічної дози становить 10,2 нг/мл.

Норфлоксацин розпадається на 6 активних метаболітів, антибактеріальна активність яких нижча, ніж початкової речовини. Норфлоксацин метаболізується у печінці та нирках. Приблизно 30% активної речовини виводиться з сечею у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату становить 3–4 години.

Клінічні характеристики

Показання 

Поверхневі iнфекцiї ока (бактеріальні кон’юнктивіти, кератити, блефарити), інфекції зовнішнього та середнього вуха (зовнішні отити, хронічні гнійні середні отити).

Протипоказання

Підвищена чутливість до норфлоксацину або до інших препаратів фторхінолонового ряду. Вірусні та грибкові захворювання очей та вух.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Взаємодія з іншими лікарськими засобами при місцевому застосуванні Норфлоксацину не описана. Однак є відомості, що системне застосування деяких хінолонів призводить до підвищення концентрації теофіліну у плазмі крові, впливає на метаболізм кофеїну і посилює дію пероральних антикоагулянтів, таких як варфарин та його похідні, а також пов’язане з тимчасовим підвищенням рівня креатиніну в сироватці крові у пацієнтів, які сумісно застосовували циклоспорин.

Особливості застосування

Норфлоксацин у формі крапель призначати тільки для місцевого застосування. Для досягнення кращого терапевтичного ефекту краплі слід застосовувати у поєднанні з системною протимікробною терапією (за винятком легких випадків).

Повідомлялося про тяжкі, а іноді й летальні випадки реакції гіперчутливості (анафілактичні реакції) у пацієнтів, які застосовували хінолони системно, причому у деяких пацієнтів після першої дози. Деякі реакції супроводжувалися серцево-судинним колапсом, втратою свідомості, поколюванням, набряком глотки або обличчя, диспное, кропив’янкою, свербежем. Тільки кілька пацієнтів мали реакції підвищеної чутливості в анамнезі. Тяжкі анафілактичні реакції потребують негайного невідкладного лікування із застосуванням епінефрину та інших реанімаційних заходів, (включаючи кисневу терапію), внутрішньовенного вливання, внутрішньовенне введення антигістамінних препаратів, кортикостероїдів, амінів, що звужують судини, штучну вентиляцію легень згідно з клінічними показаннями. Тривале застосування норфлоксацину, як і будь-яких інших антибактеріальних препаратів, може призвести до активізації росту нечутливих до нього мікроорганізмів, включаючи гриби. При виникненні суперінфекції рекомендується провести відповідне лікування.

З обережністю призначати краплі Норфлоксацин хворим на епілепсію, з судомними синдромами іншої етіології, з вираженими порушеннями функції печінки/нирок, при атеросклерозі судин головного мозку.

Можливий розвиток світлобоязні; слід носити світлозахисні окуляри та уникати тривалої дії яскравого світла.

Слід припинити застосування препарату Норфлоксацин при появі перших ознак висипань на шкірі або інших ознак реакції підвищеної чутливості.

Незалежно від вираженості клінічних проявів лікування офтальмологічних захворювань потрібно здійснювати після ретельного обстеження очей за допомогою щілинної лампи. При застосуванні препарату для лікування отиту рекомендується здійснювати медичне обстеження пацієнтів для своєчасного встановлення можливої необхідності застосування інших терапевтичних заходів (системного застосування антибіотиків, хірургічного втручання).

Перед закапуванням препарату у вухо необхідно провести аспірацію гною та промивання зовнішнього слухового проходу антисептичним розчином.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Не рекомендується застосовувати у період вагітності або годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Протягом 30 хвилин після закапування препарату в очі слід утримуватися від керування автотранспортом та занять потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної уваги.

Спосіб застосування та дози

Застосування в очі.

Дорослим і дітям віком від 15 років при гострих інфекційних захворюваннях очей препарат призначати по 1–2 краплі кожні 15–30 хвилин, а потім відповідно до зменшення симптоматичних проявів захворювання частоту інстиляцій знижувати.

При помірно вираженому процесі призначати по 1–2 краплі 2–6 разів на добу.

При гострій та хронічній трахомі призначати по 2 краплі в кожне око 2–4 рази на добу протягом 1–2 місяців.

Після зникнення симптомів захворювання застосування препарату слід продовжити протягом наступних 48 годин.

Застосування у вуха.

Дорослим і дітям віком від 15 років при захворюваннях вуха призначати у вухо по 5 крапель 3 рази на добу.

Краплі повинні мати температуру тіла. Перед застосуванням крапель слід провести санацію зовнішнього слухового проходу. Пацієнтові слід лягти на бік або нахилити голову, щоб полегшити закапування. Після інстиляції голову слід тримати у цьому положенні приблизно 2 хвилини. У зовнішній слуховий прохід можна покласти ватну турунду.

Коли симптоми захворювання зникають, застосування препарату слід продовжити протягом наступних 48 годин.

Діти. Не застосовувати дітям віком до 15 років.

Передозування

Про випадки передозування Норфлоксацину в офтальмології та отології повідомлень не було.

При випадковому прийомі крапель внутрішньо спостерігаються нудота, блювання, діарея, головний біль, запаморочення, відчуття тривожності.

Лікування: у разі необхідності проводити симптоматичну терапію; необхідно забезпечити достатнє надходження рідини в організм, утворення кислої реакції сечі для попередження кристалурії.

Побічні реакції

З боку органів зору: відчуття дискомфорту, відчуття стороннього тіла, набряк повік, гіперемія та набряк кон’юнктиви, фотофобія.

Алергічні реакції, у тому числі висипання, гіперемія шкіри, свербіж, набряк Квінке, дерматит.

З боку органів слуху: свербіж у вусі, дзвін у вухах.

Інші: неприємний присмак у роті.

Термін придатності

2 роки.

Термін зберігання розчину після розкриття флакона — 10 діб.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 5 мл у флаконі з кришкою-крапельницею в коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС ГРУП».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Воробйова, будинок 8.

(Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС»)

Україна, 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 100.

(Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРМЕКС ГРУП»)

НОРФЛОКСАЦИН-ЗДОРОВ'Я таблетки, вкриті оболонкою 400 мг, Здоров'я ФК ТОВ (Україна, Харків)

Склад

діюча речовина: norfloxacin;

1 таблетка містить норфлоксацину 400 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна; натрію кроскармелоза; крохмаль картопляний; кросповідон; кальцію гідрофосфат; тальк; кальцію стеарат; гіпромелоза; коповідон; лактоза, моногідрат; поліетиленгліколь 4000; титану діоксид (Е 171).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, від білого до білого з жовтуватим відтінком кольору. На поперечному розрізі видні два шари.

Фармакотерапевтична група

Протимікробні засоби для системного застосування. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Норфлоксацин.

Код АТХ J01M A06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Синтетичний антибактеріальний препарат фторхінолонового ряду із широким спектром антимікробної дії.

Механізм дії зумовлений пригніченням синтезу бактеріальної дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) за рахунок впливу на фермент ДНК-гіразу.

Основною частиною спектра дії норфлоксацину є вплив на Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніциліназу).

Норфлоксацин зазвичай ефективний щодо патогенних мікроорганізмів, що спричиняють інфекції сечовивідних шляхів, таких як Escherichia coli, Enterobacter spp., Klebsiella, Proteus spp., Pseudomonas aeruginosa і Serratia marcescens. Крім того, норфлоксацин може бути ефективний щодо патогенних мікроорганізмів, які спричиняють запалення тонкого кишечнику, таких як Escherichia coli, Salmonella enteritis і Campylobacter spp.

Норфлоксацин помірно активний щодо окремих штамів Ureaplasma urealyticum. Слід очікувати вищих рівнів резистентності щодо Enterococcus faecalis і Enterococcus faecium.

Норфлоксацин неефективний щодо облігатних анаеробних патогенних мікроорганізмів, таких як Actinomyces spp., Bacteroides spp., Clostridium spp. (за винятком окремих штамів C. perfringens) і Peptostreptococcus spp., а також щодо Stenotrophomonas maltophilia та Chlamidia trachomatis. Існує часткова перехресна резистентність норфлоксацину з іншими фторхінолонами. Не існує перехресної резистентності зі структурно неспорідненими препаратами, такими як пеніциліни, цефалоспорини, тетрацикліни, макролідні антибіотики, аміноглікозиди, сульфаніламіди і 2,4-дигідропіримідини або комбінаціями цих субстанцій (наприклад, ко-тримоксазолом).

Метицилінрезистентні стафілококи здебільшого стійкі до фторхінолонів.

Фармакокінетика.

Норфлоксацин швидко всмоктується у травному тракті після перорального прийому, абсолютна біодоступність препарату становить 30–40%. Вживання їжі уповільнює всмоктування. Пікові концентрації препарату у плазмі крові досягаються протягом 1–2 годин після прийому. Т½ норфлоксацину становить майже 4 години, він може збільшуватися у пацієнтів з нирковою недостатністю. Приблизно 14% прийнятої дози препарату зв’язується з білками плазми крові. Норфлоксацин досягає високих концентрацій у тканинах урогенітального тракту, сечі та жовчі. Майже 30% прийнятої дози препарату виводиться з організму у незміненому стані із сечею протягом 24 годин. Приблизно 30% прийнятої дози норфлоксацину виводиться з організму через шлунково-кишковий тракт.

Клінічні характеристики

Показання

  • Неускладнений гострий цистит — тільки у разі, якщо визнано неефективним або недоцільним застосування інших антибактеріальних засобів, які зазвичай призначають для лікування цієї інфекції.
  • Уретрит, зокрема спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae.
  • Ускладнені інфекції сечового тракту (крім ускладненого пієлонефриту).
  • Ускладнений гострий цистит.
  • Неускладнений гострий пієлонефрит.
  • Профілактика бактеріальних інфекцій пацієнтів із нейтропенією.

Слід взяти до уваги офіційні рекомендації з належного застосування антибактеріальних препаратів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату/похідних хінолону.

Наявність в анамнезі тендинітів або розривів сухожиль, які пов’язані з лікуванням похідними хінолону.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Норфлоксацин інгібує ізофермент CYP1A2, що може призводити до взаємодії з іншими лікарськими засобами, які метаболізуються за допомогою цього ізоферменту.

Нітрофурантоїн. В умовах in vitro показаний антагонізм між норфлоксацином і нітрофурантоїном, тому необхідно уникати їх сумісного застосування.

Пробенецид. Пробенецид зменшує виділення норфлоксацину у сечу, але не впливає на його нормальну концентрацію у сироватці крові.

Теофілін. Можливе підвищення рівня теофіліну у плазмі крові хворих при його одночасному застосуванні з норфлоксацином, а також посилення розвитку побічних ефектів, спричинених норфлоксацином. Тому за умов одночасного застосування норфлоксацину та теофіліну необхідно контролювати концентрацію теофіліну у плазмі крові та при необхідності відкоригувати дозування.

Кофеїн. Норфлоксацин, як і інші хінолони, пригнічує дегідратацію кофеїну, що може призвести до зменшення виділення і збільшення Т½ кофеїну з плазми крові. Це необхідно враховувати при вживанні кави, а також при застосуванні препаратів, що містять кофеїн (болезаспокійливі засоби).

Циклоспорин. При одночасному застосуванні з норфлоксацином можливе збільшення концентрації циклоспорину в сироватці крові. Тому слід контролювати концентрацію циклоспорину у сироватці крові і, при необхідності, відповідно відкоригувати дозування.

Варфарин. Норфлоксацин, як і інші хінолони, може потенціювати дію перорального антикоагулянту варфарину або його похідних (наприклад, фенпрокумону, аценокумаролу), тому при одночасному застосуванні цих лікарських засобів слід уважно контролювати протромбіновий час або інші параметри коагуляції.

Гормональні контрацептиви. Протизаплідна дія пероральних контрацептивів у поодиноких випадках може бути поставлена під сумнів при лікуванні із застосуванням антибіотиків, тому при одночасному застосуванні норфлоксацину та пероральних контрацептивів додатково рекомендується застосування негормональних протизаплідних методів.

Фенбуфен. Експериментально доведено, що одночасне застосування хінолонів з фенбуфеном може бути причиною епілептичних нападів, тому слід уникати застосування хінолонів разом із фенбуфеном.

Клозапін, ропінірол. Якщо починати або припиняти прийом норфлоксацину, може знадобитися корекція дози клозапіну або ропініролу для пацієнтів, які вже приймають ці препарати.

Тизанідин. Не рекомендується одночасний прийом тизанідину і норфлоксацину.

Глібенкламід. Одночасний прийом хінолонів, включаючи норфлоксацин, із глібенкламідом (похідне сульфонілсечовини) може спричинити тяжку гіпоглікемію. Тому при одночасному прийомі цих препаратів рекомендується моніторинг рівня глюкози у крові.

Диданозин. Препарати, що містять диданозин, не слід приймати разом із норфлоксацином або протягом 2 годин після прийому норфлоксацину, тому що такі препарати можуть перешкоджати один одному всмоктуватися, що призводить до низької концентрації норфлоксацину в сироватці крові та у сечі.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Одночасний прийом НПЗЗ із хінолонами, включаючи норфлоксацин, може підвищити ризик стимуляції центральної нервової системи і конвульсивних нападів. Тому норфлоксацин слід з обережністю приймати особам, які одночасно приймають НПЗЗ.

Різні препарати (препарати заліза, антацидні засоби і препарати, що містять магній, алюміній, кальцій та цинк). Препарати кальцію, полівітамінні препарати, що містять кальцій, не слід застосовувати разом із норфлоксацином, оскільки може мати місце зменшення абсорбції норфлоксацину, що призводить до зниження його концентрації у сироватці крові та сечі. Це також стосується живильних розчинів, застосовуваних внутрішньо, і більшості молочних продуктів (молока або натуральних молочних продуктів, таких як йогурт).

Особливості застосування

Слід уникати застосування норфлоксацину пацієнтам, які перенесли серйозні побічні реакції в минулому при застосуванні хінолонів або фторхінолонів. Лікування цих пацієнтів норфлоксацином слід починати тільки за відсутності альтернативних варіантів лікування і ретельної оцінки користі/ризику.

При застосуванні препарату, як і інших препаратів групи хінолонів, можливе підвищення фоточутливості, тому під час лікування необхідно уникати тривалого і сильного впливу сонячного опромінення. У цей період також не можна користуватися солярієм. При виникненні ознак фотосенсибілізації лікування слід припинити.

Тендиніт та розрив сухожиль. При застосуванні норфлоксацину, як і інших хінолонів, можливі випадки виникнення тендинітів та/або розривів сухожиль (особливо, але не обмежуючись ахілловим сухожиллям), іноді двобічні, які можуть виникати вже протягом 48 годин після початку лікування хінолонами та фторхінолонами і, як повідомляється, відбуваються навіть до декількох місяців після припинення лікування. Ризик розвитку тендиніту та розриву сухожиль збільшується у пацієнтів літнього віку, пацієнтів із порушеннями функції нирок, пацієнтів із трансплантованими органами та у пацієнтів, які отримують лікування із застосуванням кортикостероїдів. Тому слід уникати одночасного застосування кортикостероїдів. При перших ознаках тендиніту (наприклад, хворобливе набрякання, запалення) лікування норфлоксацином слід припинити і розглянути альтернативне лікування. Необхідна належна терапія пошкодженої кінцівки (наприклад, іммобілізація) і консультація з лікарем.

Препарат слід застосовувати тільки тоді, коли є переважаюча клінічна потреба у пацієнтів з відомою епілепсією або захворюваннями, які знижують поріг судомної готовності. Судоми були зареєстровані у рідкісних випадках у пацієнтів, які отримували норфлоксацин. Норфлоксацин може призвести до загострення і поглиблення симптомів у пацієнтів з відомими або підозрюваними психічними розладами, галюцинаціями та/або збентеженням. У разі виникнення судомних нападів лікування норфлоксацином слід припинити.

При застосуванні препарату може проявитися злоякісна міастенія (недіагностована перед початком лікування), що може спричинити небезпечну для життя недостатність дихальних м’язів.

При виникненні задишки під час лікування норфлоксацином слід вжити відповідних невідкладних заходів.

При застосуванні норфлоксацину, як і інших хінолонів, можуть мати місце гемолітичні реакції у пацієнтів із прихованим або вираженим дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Дуже рідко деякі хінолони можуть спричинити збільшення інтервалу QT на електрокардіограмі та нечасті випадки аритмії (включаючи надзвичайно рідкісні випадки тріпотіння-мерехтіння шлуночків). Як і при застосуванні інших препаратів, здатних збільшувати інтервал QT, норфлоксацин потрібно з обережністю застосовувати при лікуванні пацієнтів із нескоригованим електролітним дисбалансом (наприклад, гіпокаліємією, гіпомагніємією), захворюваннями серця (наприклад, серцевою недостатністю, інфарктом міокарда, брадикардією), вродженим синдромом подовженого інтервалу QT або пацієнтів, яким проводиться супутнє лікування за допомогою протиаритмічних засобів Іа або ІІІ класу.

Деякі хінолони, включаючи норфлоксацин, потрібно з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають цизаприд, макроліди, антипсихотичні засоби, трициклічні антидепресанти або у яких в особистому чи сімейному анамнезі є збільшення інтервалу QT.

Пацієнти літнього віку і жінки можуть бути більш чутливі до лікарських засобів, що подовжують інтервал QT. Тому слід проявляти обережність у цих популяціях при застосуванні фторхінолонів, включаючи норфлоксацин.

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю співвідношення ризик/користь при застосуванні норфлоксацину має бути ретельно зважене для пацієнта. Сечова концентрація норфлоксацину може бути знижена у хворих із тяжкими порушеннями функції нирок, оскільки норфлоксацин виводиться переважно нирками.

У разі тривалого лікування слід контролювати виникнення кристалурії. Незважаючи на те, що кристалурія не очікується при нормальних умовах з режимом дозування 400 мг 2 рази на добу, як запобіжний захід щоденну рекомендовану дозу не слід перевищувати, і також має бути забезпечене споживання достатньої кількості рідини для забезпечення належного стану гідратації й адекватної сечовидільної функції.

Виникнення тяжкої і тривалої діареї під час або після терапії може бути свідченням псевдомембранозного коліту, що спостерігається дуже рідко. У таких випадках застосування препарату слід негайно припинити і розпочати відповідну терапію (наприклад, ванкоміцин, 4х250 мг перорально). Лікарські засоби, що пригнічують перистальтику, протипоказані.

Про холестатичний гепатит зазвичай повідомляли при лікуванні норфлоксацином. Пацієнтам слід рекомендувати припинити лікування і звернутися до лікаря, якщо розвиваються ознаки і симптоми хвороби печінки, такі як анорексія, жовтяниця, темна сеча, свербіж або біль у животі при натисканні.

Аневризма та розшарування аорти та регургітація/недостатність серцевого клапана. Існують дані про підвищений ризик аневризми і розшарування аорти, особливо у пацієнтів літнього віку, та регургітації аортального та мітрального клапанів після застосування фторхінолонів. Повідомлялось про випадки аневризми та розшарування аорти, іноді ускладнені розривом (включаючи летальні випадки), та про регургітацію/недостатність будь-якого з клапанів серця у пацієнтів, які отримували фторхінолони (див. розділ «Побічні реакції»).

Таким чином, фторхінолони слід застосовувати тільки після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик і після розгляду інших варіантів терапії у пацієнтів з аневризмою чи вродженою вадою серцевих клапанів в сімейному анамнезі, або пацієнтів з діагнозом аневризма аорти та/або розшарування аорти, або із захворюванням серцевого клапану, або при наявності інших факторів ризику або сприятливих умов:

  • як і для аневризми і розшарування аорти, так і для регургітації/недостатності серцевого клапана (наприклад, захворювання сполучної тканини, такі як синдром Марфана або синдром Елерса-Данлоса, синдром Тернера, хвороба Бехчета, артеріальна гіпертензія, ревматоїдний артрит) або додатково
  • для аневризми та розшарування аорти (наприклад, судинні розлади, такі як артеріїт Такаясу або гігантоклітинний артеріїт, або відомий атеросклероз, або синдром Шегрена) або додатково
  • для регургітації/недостатності серцевого клапана (наприклад, інфекційний ендокардит). Ризик аневризми і розшарування аорти та їх розрив може бути підвищений у пацієнтів, які одночасно отримують системні кортикостероїди.

У разі раптового болю в животі, грудях або спині пацієнтам слід негайно звернутися до лікаря у відділення невідкладної допомоги.

Пацієнтам слід рекомендувати негайно звертатися за медичною допомогою у разі гострої задишки, нового нападу пальпітації або розвитку набряку живота або нижніх кінцівок.

Препарат містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Норфлоксацин слід приймати за 2 години до або через 4 години після застосування препаратів кальцію, полівітамінних препаратів, що містять кальцій, живильних розчинів, які застосовують внутрішньо, та молочних продуктів.

Пролонговані, інвалідизуючі і потенційно незворотні серйозні побічні реакції. У пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, незважаючи на їхній вік та наявні фактори ризику, були зареєстровані дуже рідкісні випадки тривалих (місяці або роки) інвалідизуючих та потенційно незворотних серйозних побічних реакцій, що впливали на різні, іноді декілька систем організму (опорно-руховий апарат, нервову систему, психіку та органи чуття).

Застосування норфлоксацину слід припинити негайно після перших ознак або симптомів будь-якої серйозної побічної реакції, і пацієнтам слід порадити звернутися за консультацією до лікаря.

Периферична нейропатія. У пацієнтів, які отримували хінолони та фторхінолони, були зареєстровані випадки сенсорної або сенсомоторної полінейропатії, що призводили до парестезії, гіпестезії, дизестезії або слабкості. Пацієнтам, які застосовують норфлоксацин, слід поінформувати свого лікаря перед продовженням лікування, якщо розвиваються симптоми нейропатії, такі як біль, печіння, поколювання, оніміння або слабкість, щоб запобігти розвитку потенційно необоротного стану.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Препарат протипоказаний для застосування у період вагітності. Норфлоксацин, як і інші хінолони, проникає у молоко матері, тому у разі необхідності застосування препарату необхідно припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози

Призначати дорослим натщесерце, запиваючи водою, або під час їди. Препарат краще приймати 2 рази на добу (вранці і ввечері), але можна приймати 1 раз на добу (в один і той же час).

Дозування залежить від чутливості патогенних мікроорганізмів і тяжкості захворювання, тому перед початком лікування необхідно перевірити чутливість патогенного мікроорганізму до норфлоксацину. Проте лікування можна розпочати до того, як будуть отримані результати досліджень на чутливість. У цьому разі до початку планової терапії необхідно відібрати матеріал для лабораторної діагностики, щоб мати можливість змінити лікування у разі відсутності чутливості збудників до норфлоксацину.

Дозування

Діагноз Дозування Тривалість застосування
Неускладнений гострий цистит 1 таблетка (400 мг) 2 рази на добу 3 дні
Уретрит, зокрема спричинений чутливими штамами Neisseria gonorrhoeae. Неускладнений гострий пієлонефрит. 1 таблетка (400 мг) 2 рази на добу 7–10 днів*
Ускладнені інфекції сечового тракту (крім ускладненого пієлонефриту).

Ускладнений гострий цистит.

1 таблетка (400 мг) 2 рази на добу 2–3 тижні*
Профілактика бактеріальних інфекцій пацієнтів із нейтропенією. 1 таблетка (400 мг) 2–3 рази на добу Весь період нейтропенії**

* Деякі симптоми інфекції сечовивідних шляхів (печіння під час сечовипускання, підвищення температури, біль) купіруються вже через 1–2 дні, проте лікування слід продовжувати відповідно до рекомендацій.

** Дані щодо тривалості лікування понад 8 тижнів дотепер відсутні.

Дозування для пацієнтів із нирковою недостатністю. Препарат можна застосовувати пацієнтам із нирковою недостатністю. При кліренсі креатиніну, що менший або становить 30 мл/хв, рекомендована доза препарату не має перевищувати 1 таблетку (400 мг) на добу.

Дозування для пацієнтів літнього віку. При відсутності ниркової недостатності немає необхідності коригувати дозу препарату.

Діти

Препарат протипоказаний для застосування дітям.

Передозування

Симптоми: підвищення температури тіла, задишка, гарячка, лейкопенія, тромбоцитопенія, гостра гемолітична анемія, алергічні реакції, шлунково-кишкові розлади, ниркова недостатність.

Лікування: у разі гострого передозування пацієнт повинен одразу випити розчин, що містить кальцій, аби перетворити норфлоксацин на комплекс із кальцієм, який всмоктується зі шлунково-кишкового тракту у дуже незначній кількості. Пацієнта необхідно ретельно обстежити та у разі необхідності призначити підтримуюче симптоматичне лікування. При цьому слід забезпечити достатнє поповнення рідини.

Побічні реакції

З боку серцево-судинної системи**: тахікардія, аритмія; дуже рідко при прийомі деяких препаратів групи хінолонів, у тому числі норфлоксацину, може виникати подовжений інтервал QT і шлуночкова аритмія (у тому числі піруетна шлуночкова тахікардія); зниження артеріального тиску, непритомність, васкуліт.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія, еозинофілія, нейтропенія, зниження гематокриту, гемолітична анемія, тромбоцитопенія.

З боку нервової системи*: головний біль, сонливість, галюцинації, підвищена втомлюваність, зміна настрою, парестезії, дезорієнтація, полінейропатія, включаючи синдром Гійєна-Барре, епілептиформні напади, гіпестезія, тремор, міоклонія.

Психічні розлади*: безсоння, депресія, занепокоєння, дратівливість, ейфорія, збентеження, психотичні реакції.

З боку шлунково-кишкового тракту: анорексія, гіркота у роті, нудота, блювання, абдомінальний біль, діарея, псевдомембранозний ентероколіт (при тривалому застосуванні), помірна гастралгія, печія, панкреатит.

З боку сечовидільної системи: кристалурія, гломерулонефрит, інтерстиціальний нефрит, дизурія, поліурія, альбумінурія, уретральні кровотечі, гіперкреатинінемія.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: шкірний свербіж, висипання, набряки, екзантема, петехії, геморагічні булли і папули з утворенням кірки як прояву задіяння судин (васкуліт).

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини*: артралгія, тендиніт, тендовагініт, розриви сухожиль, міалгія, артрит. Дуже рідко — запалення ахіллового сухожилля, яке може призвести до розриву ахіллового сухожилля.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, кропив’янка, анафілаксія, ангіоневротичний набряк; у поодиноких випадках — ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла, ексудативна поліморфна еритема, фотосенсибілізація.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ, жовтяниця.

З боку органів зору*: дизопія, посилена сльозотеча.

З боку органів слуху та лабіринту*: запаморочення, дзвін у вухах, втрата слуху.

Зміни лабораторних показників: збільшення рівнів глутамат-оксалоацетат-трансамінази, глутамат-піруват-трансамінази і лужної фосфатази сироватки крові.

Інші: вагінальний кандидоз, задишка, дисгевзія.

* Повідомлялося про дуже рідкісні випадки тривалої (до місяців або років) інвалідизації та потенційно необоротних серйозних побічних реакцій, що впливають на різні, іноді декілька, систем організму (включаючи такі реакції, як тендиніт, розрив сухожилля, артралгія, біль у кінцівках, порушення ходи, невропатії, пов'язані з парестезією, депресією, втомою, порушенням пам'яті, порушеннями сну, порушенням слуху, зору, смаку та запаху), у зв'язку із застосуванням хінолонів та фторхінолонів у деяких випадках, незалежно від наявних факторів ризику.

** У пацієнтів, які отримували фторхінолони, повідомлялося про випадки аневризми та розшарування аорти, інколи ускладнені розривом (включаючи летальні випадки), та регургітації/недостатності будь-якого з клапанів серця (див. розділ «Особливості застосування»).

Псевдомембранозний коліт. У разі виникнення псевдомембранозного коліту лікар повинен розглянути залежно від показань питання щодо припинення лікування норфлоксацином і негайно розпочати відповідне лікування побічної реакції (наприклад, застосування відповідних антибіотиків/хіміотерапевтичних препаратів, ефективність яких клінічно доведена). При цьому не слід застосовувати лікарські засоби, що пригнічують перистальтику.

Тяжкі реакції гіперчутливості (наприклад, анафілаксія). При виникненні подібних реакцій лікування норфлоксацином слід негайно припинити та вжити відповідних невідкладних заходів (наприклад, введення антигістамінних препаратів, кортикостероїдів, симпатоміметиків, у разі необхідності — штучна вентиляція легенів).

Виникнення епілептиформних нападів. У подібних випадках необхідно вжити звичайні відповідні невідкладні заходи (наприклад, підтримання вільними дихальних шляхів, введення протисудомних препаратів, зокрема діазепаму або барбітуратів).

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

Таблетки № 10 у блістері у коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

Україна, 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 22.

Діагнози, при яких застосовують Норфлоксацин

Бактеріальна кишкова інфекція МКХ A04.9
Гострий середній гнійний отит МКХ H66.0
Гострий цистит МКХ N30.0
Захворювання нирок МКХ N28.9
Інший гастроентерит і коліт інфекційного походження МКХ A09.0
Інші цистити МКХ N30.8
Необструктивний хронічний пієлонефрит, пов'язаний з рефлюксом МКХ N11.0
Неспецифічний уретрит МКХ N34.1
Синдром роздратованого кишечнику без діареї МКХ K58.9
Сірчана пробка МКХ H61.2
Хронічний інтерстиціальний цистит МКХ N30.1
Хронічний обструктивний пієлонефрит МКХ N11.1
Хронічний пієлонефрит МКХ N11.9
Хронічний сальпінгоофорит МКХ N70.1
Цистит МКХ N30.9

Рекомендовані аналоги Норфлоксацин:

Спеціалізований мобільний додаток
для пошуку інформації про лікарські препарати
Наведіть камеру на QR-код, щоб завантажити
На нашому сайті застосовуються файли cookies для більшої зручності використання та покращенняя роботи сайту. Продовжуючи, ви погоджуєтесь з застосуванням cookies.
Developed by Maxim Levchenko