Спирт камфорний згідно з АТС-класифікацією належить до лікарських засобів, що застосовуються зовнішньо при суглобовому та м’язевому болю. До його складу входить камфора (10 г на 100 мл готового препарату) та спирт етиловий 70%. Спирт камфорний застосовується зовнішньо при запальних процесах, які супроводжуються больовим синдромом (включаючи артрити різного генезу, міозит, міалгію та ішіас). Також камфорний спирт використовується для попередження розвитку пролежнів у хворих, які тривало дотримуються ліжкового режиму.
Відомо, що препарати камфори застосовували при широкому спектрі захворювань.

Спирт камфорний: якими властивостями володіє камфора?

Камфора належить до класу терпеноїдних сполук. Багато представників класу терпеноїдів володіють біологічною активністю. За хімічною будовою камфора — це 1,7,7-триметилбіцикло-[2.2.1]-гептан-2-он (за номенклатурою ІЮПАК), хімічна формула — C₁₀H₁₆O. Вона міститься у складі ефірних олій багатьох рослин (Cherneva E. et al., 2012). Камфора — це безбарвні або воскоподібно-білі кристали, які погано розчиняються у воді та добре розчиняються у спиртах, у тому числі етиловому, хлороформі, ефірі. Камфора — це летюча ароматична сполука, яка має виражений характерний запах (Theis J.G., Koren G., 1995). Камфору отримують шляхом дистиляції деревини камфорного лавра/камфорного дерева (Cinnamomum camphora), її також можна синтезувати хімічним шляхом, використовуючи у якості вихідного матеріалу скіпідар або його основну складову — α-пінен (Hu X. et al., 2005). Камфора володіє різноманітними біологічними ефектами. Камфора проявляє ряд біологічних властивостей, таких як інсектицидна, протимікробна, противірусна, антикокцидіальна, антиноцицептивна, протипухлинна та протикашльова дія. Проте камфора — дуже токсична сполука, зареєстровані численні випадки отруєння нею, що обмежує можливості її застосування (Chen W. et al., 2013). У складі камфорного спирту камфора виявляє місцевоанестезувальну та антисептичну дію (Cherneva E. et al., 2012). Механізм дії камфори все ще не до кінця вивчений. Вважається, що вона збудливо впливає на холодові рецептори, що пояснює суб’єктивне відчуття прохолоди у місці нанесення препаратів камфори. Також у дослідженнях встановлено, що камфора викликає гіперполяризацію мембран ноцицептивних нервових закінчень, викликаючи таким чином їх десенситизацію (Hu X. et al., 2005). Цей механізм пояснює місцеву знеболювальну дію камфорного спирту. Камфора метаболізується в печінці та в подальшому виділяється із сечею у вигляді фармакологічно неактивних глюкуронідів (Theis J.G., Koren G., 1995).

Спирт камфорний: минуле, теперішнє та майбутнє препаратів камфори

Камфора була однією з перших органічних речовин рослинного походження, виділених у хімічно чистому вигляді (Sokolova A.S. еt al., 2014). У Японії, Китаї здавна відома технологія виділення цієї сполуки з деревини камфорного лавра. Про аналептичні властивості камфори відомо з XVIII ст. Вона застосовувалася для лікування гострої та хронічної серцевої недостатності, у якості аналептика при пригніченні дихання, при отруєннях наркотичними речовинами, а також у якості препаратів для зовнішнього застосування (Sokolova A.S. еt al., 2014). Під час епідемії чуми у середньовічній Європі камфора застосовувалася як фумігант. Також вона широко використовувалася в якості ароматизатору в косметиці та навіть під час приготування їжі (Chen W. et al., 2013). Так історично склалося, що камфора кілька століть використовувалася у якості протисвербіжного, місцевоподразнювального, антисептичного, абортивного засобу, афродизіаку, контрацептивного засобу та для пригнічення лактації (Theis J.G., Koren G., 1995). М.І. Пирогов для попередження нагноєння післяопераційних ран застосовував пов’язки, просочені камфорним спиртом (Никульшина Л.Л., Фоменкова Д.Д., 2016). І сьогодні препарати камфори широко застосовуються у якості місцевого засобу, оскільки виявляють м’який анестезувальний та зігрівальний ефект (Theis J.G., Koren G., 1995).
Цікаво, що у теперішній час ведуться дослідження з вивчення противірусних властивостей похідних камфори. Так, встановлено, що диіміни та диаміни, отримані із камфори, виявляють противірусний ефект (вірус грипу), в тому числі стосовно штамів, стійких до дії препаратів — похідних адамантана (трициклічний вуглеводень, похідні якого широко використовуються в медицині, наприклад римантадин — у лікуванні грипу, вілдагліптин — у терапії цукрового діабету 2-го типу) (Sokolova A.S. еt al., 2014).

Камфорнмй спирт: токсичність препаратів камфори

У 1970-ті роки було встановлено, що ряд терпенів є токсинами, були зареєстровані отруєння препаратами камфори. Найбільш виражений її токсичний ефект у пацієнтів дитячого віку (Cherneva E. et al., 2012). Летальна доза камфори для людини становить 50–500 мг/кг маси тіла (Hu X. et al., 2005) Камфорний спирт категорично заборонено застосовувати перорально. У разі проковтування він є дуже токсичним. Камфора дуже швидко всмоктується при пероральному прийомі, але надходження в організм токсичних доз можливе і при інгаляційному застосуванні і через непошкоджену шкіру. Симптомами отруєння препаратами камфори є печія, печіння за грудиною, в епігастрії та по ходу кишечнику, нудота, блювання, розвиток судом, які змінюються потім пригніченням ЦНС, тахікардія, мідріаз, порушення зору, пошкодження нирок з розвитком затримки сечі, альбумінурія, анурія, підвищення рівня печінкових ферментів, рідко — печінкова недостатність. Камфора може викликати серйозні отруєння, які супроводжуються генералізованими тоніко-клонічними судомами з наступним пригніченням дихання. Лікування отруєнь камфорою симптоматичне, включає застосування протисудомних засобів та респіраторну підтримку у разі розвитку порушень функції дихання (Theis J.G., Koren G., 1995.) У 1983 р. FDA рекомендувало не застосовувати лікарські засоби, що містять у своєму складі більше 11% камфори (Theis J.G., Koren G., 1995).

Коли ж застосовують спирт камфорний?

Камфорний спирт, незважаючи на тривалу історію застосування препаратів камфори, і сьогодні знаходить своє місце у терапії больового синдрому при м’язево-скелетному болю. Окрім того, камфорний спирт є ефективним у лікуванні поверхневих форм гнійничкових уражень шкіри (Пашинян А.Г., 2007). Його застосовують місцево в комплексній терапії вугрів (Жарасова Ж.Н., 2010). Пролежні можуть значно ускладнювати перебіг післяопераційного періоду. З метою профілактики їх утворення лежачим хворим, починаючи з першої доби після операції, рекомендується підкладати спеціальне гумове коло під місця найвищого тиску та, відповідно, найбільш частого утворення пролежнів — перш за все під крижі. Також з метою профілактики утворення пролежнів рекомендується розтирати камфорним спиртом крижі, ділянку лопаток, сідниці та інші частини тіла (Серова Л.Д., 2012). Також камфорний спирт застосовується в терапії пролежнів на початкових стадіях їх формування (Ржановская Т.А., Кутырева Н.С., 2014). Гіподинамія у хворих, які тривало дотримуються ліжкового режиму, призводить до порушень периферичної мікроциркуляції. Рекомендується для профілактики таких порушень проводити масаж та розтирання кінцівок камфорним спиртом (Кемеров С.В. и соавт., 2009). Камфорний спирт знайшов своє застосування і в терапії герпетичної інфекції. Так, у лікуванні катаральної стадії хронічного простого герпесу застосовуються аплікації камфорного спирту на уражені ділянки шкіри (Іщейкін К.Є. та співавт., 2012).

Спирт камфорний: висновки

Історія застосування камфори нараховує не одне століття. Камфорний спирт, що містить 10% камфори, і сьогодні застосовується у комплексному лікуванні міозитів, артритів, ішіасу та міалгії. Камфорний спирт може застосовуватися у терапії гнійничкових уражень шкіри та хронічного простого герпесу. Використання камфорного спирту для розтирання у тяжкохворих пацієнтів, які дотримуються ліжкового режиму, дозволяє покращити мікроциркуляцію та є профілактичним заходом у попередженні розвитку пролежнів. Окрім того, камфорний спирт застосовується для обробки пролежнів, що вже утворилися.

Камфорний спирт (Spiritus camphoratus)