• оскільки піпекуронію бромід спричиняє розслаблення дихальних м’язів, для пацієнтів, які отримували цей препарат, необхідне штучне дихання, поки не відновиться спонтанне дихання.
• Ардуан слід застосовувати винятково в умовах спеціалізованого стаціонару у присутності професійної спеціалізованої медичної бригади та за наявності апаратури для проведення ендотрахеальної інтубації, штучної вентиляції легень, кисневої терапії та препаратів-антагоністів.
• Повідомлялося про анафілактичні та анафілактоїдні реакції на нервово-м’язові блокатори. Хоча про це не повідомлялося при застосуванні препарату Ардуан, слід передбачити можливість лікування у разі виникнення таких реакцій.
• Ардуан необхідно застосовувати з особливою обережністю за наявності в анамнезі алергічної реакції до інших міорелаксантів, оскільки були повідомлення про перехресні алергічні реакції між недеполяризуючими міорелаксантами.
• Вивільнення гістаміну і гістаміноподібні реакції: піпекуронію бромід не вивільняє гістамін.
• Піпекуронію бромід виявляє незначний гемодинамічний ефект, можливо, внаслідок його слабовираженого кардіоселективного ваголітичного ефекту. При застосуванні дози до 0,1 мг/кг не відзначали жодної гангліоблокуючої чи ваголітичної дії, тільки слабовиражені серцево-судинні побічні ефекти (зниження АТ, брадикардія), особливо при одночасному застосуванні галотану або фентаніну під час введення наркозу.
• Дози препарату Ардуан, що викликають міорелаксацію, не мають істотного кардіоваскулярного ефекту.
• З огляду на вищевикладене застосування і дозування ваголітичних препаратів з метою премедикації підлягає ретельній попередній оцінці; слід також врахувати стимулювальний вплив на вагус інших лікарських препаратів, які використовують одночасно, і тип операції.
• З метою запобігання відносному передозуванню препарату і забезпечення відповідного контролю за відновленням м’язової активності рекомендується застосовувати стимулятор периферичних нервів.
На фармакокінетику та/або міорелаксуючий ефект препарату Ардуан можуть впливати такі фактори:
Ниркова недостатність продовжує дію і час так званого повернення хворого.
Нервово-м’язові захворювання: Ардуан призначають з обережністю у зв’язку з можливим у таких випадках як посиленням, так і послабленням нервово-м’язового блокування.
У пацієнтів із відомою міастенією гравіс або міастенічним синдромом (Ітона — Ламберта) можна очікувати нестандартну реакцію навіть на низьку дозу піпекуронію броміду. Тому цим пацієнтам рекомендуються у кілька разів нижчі дози піпекуронію броміду. Антихолінестеразні засоби наприкінці хірургічної операції мають бути введені за 10−15 хв до очікуваного ефекту. Планово слід передбачити подовження штучної вентиляції легень після операції.
Захворювання печінки: застосування препарату Ардуан можливе винятково у випадках, коли очікувана користь перевищує можливу шкоду.
Злоякісна гіпертермія: ні в ході досліджень препарату Ардуан, ні у клінічній практиці злоякісну гіпертермію не відзначали. У зв’язку з тим що міорелаксант ніколи не застосовують без інших лікарських препаратів, і оскільки цей синдром може розвинутися і за відсутності відомих провокуючих факторів, лікар має знати ранні ознаки синдрому, методи його діагностики й усунення.
Інші: перед початком анестезії необхідно компенсувати наявні водно-електролітні розлади і порушення рН крові.
У пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, набряками, а також в осіб похилого віку, у яких знижена швидкість циркуляції крові, дія препарату може починатися пізніше, ніж зазвичай.
Гіпотермія може пролонгувати дію препарату.
Гіпокаліємія, дигіталізація, прийом діуретиків, гіпермагніємія, гіпокальціємія (трансфузія), дегідратація, ацидоз, гіперкапнія, кахексія можуть сприяти посиленню і подовженню дії препарату Ардуан.
Як і інші міорелаксанти, Ардуан може частково знижувати тромбопластиновий і протромбіновий час.
Необхідно застосовувати винятково свіжоприготовлений р-н.
Змішувати препарат Ардуан з інфузійними р-нами не рекомендується.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Дані, достатні для доказу безпеки препарату Ардуан^®для вагітних і плода, відсутні. Застосування препарату Ардуан у період вагітності можливе в тих випадках, коли очікуваний терапевтичний ефект виправдовує ризик. Невідомо, чи проникає препарат у грудне молоко.
Кесарів розтин. Застосування препарату Ардуан під час операції кесаревого розтину не змінює показники шкали Апгар, м’язовий тонус і кардіоваскулярну адаптацію новонародженого. Через плаценту проникає лише мінімальна кількість активної речовини препарату і виявляється у крові пуповини.
У вагітних, яким для лікування токсикозу застосовували солі магнію, що підсилюють нервово-м’язову блокаду, припинення міорелаксуючого ефекту медикаментозним шляхом може виявитися недостатнім. У таких випадках обов’язково застосовують стимулятор периферичних нервів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. У перші 24 год після припинення міорелаксуючої дії препарату Ардуан не рекомендується керувати транспортними засобами чи працювати з іншими механізмами, що пов’язане з підвищеним ризиком травматизму.

Діагнози, при яких застосовують Ардуан