Метаболічний синдром — це комплекс симптомів, пов’язаних із підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань та цукрового діабету II типу. Діагностика метаболічного синдрому здійснюється відповідно до критеріїв, встановлених міжнародними організаціями, включаючи Міжнародну діабетичну федерацію (International Diabetes Federation — IDF), Національний інститут серця, легень та крові (National Heart Lung and Blood Institute — NHLBI), Американську кардіологічну асоціацію (American Heart Association — AHA), Всесвітню федерацію серця (World Heart Federation — WHF), Міжнародне товариство з вивчення атеросклерозу (International Atherosclerosis. Society — IAS) та Міжнародну асоціацію з вивчення ожиріння (International Association for the Study of Obesity — IASO). Для діагностики метаболічного синдрому необхідна відповідність будь-яким 3 із наступних 5 критеріїв:

1. Збільшена окружність талії: це значення залежить від країни походження та етнічної приналежності. У європейській популяції воно становить ≥80 см для жінок та ≥94 см для чоловіків.
2. Висока концентрація тригліцеридів у крові: рівень тригліцеридів >1,7 ммоль/л (150 мг/дл) або наявність лікування гіпертригліцеридемії.
3. Низька концентрація холестерину (ХС) ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ): у чоловіків <1,0 ммоль/л (40 мг/дл) та у жінок <1,3 ммоль/л (50 мг/дл) або лікування відповідного ліпідного порушення.
4. Підвищений артеріальний тиск (АТ): систолічний АТ ≥130 мм рт. ст. або діастолічний АТ ≥85 мм рт. ст., або наявність лікування раніше діагностованої артеріальної гіпертензії.
5. Висока концентрація глюкози у плазмі крові: рівень глюкози ≥5,6 ммоль/л (100 мг/дл) або наявність медикаментозного лікування цукрового діабету II типу.

Важливо відзначити, що метаболічний синдром є серйозним ризиком для здоров’я, тому потрібні увага і комплексний підхід до лікування.

Абдомінальне ожиріння, яке характеризується накопиченням жирової тканини в ділянці великого сальника, є найпоширенішою та найважливішою складовою метаболічного синдрому. Цей стан пов’язаний із низкою ризиків, що загрожують здоров’ю, і часто вважається предиктором розвитку інших серйозних захворювань.

Другий за частотою компонент метаболічного синдрому — артеріальна гіпертензія. Цікаво, що в початковій фазі можуть відмічати лише зміни добового ритму АТ, особливо відсутність його зниження у нічний час, що вже може бути ознакою порушення.

Нелікований метаболічний синдром спричиняє ряд серйозних наслідків, включаючи розвиток цукрового діабету II типу, якщо він вже не є його складовою. Крім того, метаболічний синдром зумовлює передчасний розвиток атеросклерозу, стану, що характеризується потовщенням та ущільненням артеріальних стінок, що, у свою чергу, підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Ці фактори підкреслюють важливість ранньої діагностики та комплексного підходу до лікування метаболічного синдрому, включаючи зміну способу життя, дієти та, за необхідності, фармакотерапію.

Лікування

Лікування метаболічного синдрому передбачає комплексний підхід, який включає терапію окремих його компонентів. Основними напрямами лікування є наступні:

1. Етіотропна терапія: основний акцент робиться на зменшення маси тіла та підвищення фізичної активності. Це зумовлено тим, що надмірна маса тіла та недостатня фізична активність вважаються одними з основних факторів ризику розвитку та прогресування метаболічного синдрому.
2. Індивідуальна терапія компонентів метаболічного синдрому включає лікування гіпертензії, дисліпідемії, порушень вуглеводного обміну та інші. Конкретні методи лікування залежать від особливостей стану пацієнта і можуть включати як зміни способу життя, так і медикаментозну терапію.
3. Профілактика цукрового діабету II типу: в осіб з предіабетом та високим ризиком розвитку цукрового діабету, особливо при порушеннях глікемії натще та порушеній толерантності до глюкози, може бути розглянута можливість призначення метформіну. Метформін застосовується як фармакологічна профілактика цукрового діабету та допомагає знизити ризик його розвитку у цієї групи пацієнтів.

Важливо наголосити, що при лікуванні метаболічного синдрому потрібні індивідуальний підхід та ретельний моніторинг з боку медичних фахівців з огляду на багатогранність та комплексність цього стану.