Запорожье
Нозологический справочник врача

Кампілобактеріоз

Що таке кампілобактеріоз?

Кампілобактеріоз — це інфекційне захворювання, яке зазвичай характеризується діареєю, що триває 5–7 днів і зазвичай самообмежується.

Ризик захворювання, його ускладнень та затяжного перебігу підвищений у осіб похилого віку та з ослабленим імунітетом.

Кампілобактеріоз є однією з найпоширеніших причин бактеріальної діареї у всьому світі.

Ця інфекція пов’язана із вживанням недостатньо термічно обробленої птиці, сирого молока та забрудненої води.

Кампілобактеріоз: причини

Бактерії Campylobacter є рухомими грамнегативними паличками штопороподібної форми. Їх розмір варіює в межах 0,5–5 мікрон завдовжки і 0,2–0,9 мікрона завширшки. Вони мають високу вірулентність.

До основних видів Campylobacter, які є патогенними для людини, належать C. jejuni, C. coli, C. fetus та C. lari. Найчастішою причиною діареї в людини є C. Jejuni. Цей збудник може викликати серйозні бактеріємічні стани у пацієнтів із синдромом набутого імунодефіциту (СНІД).

Бактерії роду Campylobacter також часто є причиною діареї мандрівників, особливо у Таїланді та інших регіонах Південно-Східної Азії.

Чому виникає кампілобактеріоз?

Більшість випадків зараження людини трапляється внаслідок вживання забруднених або неправильно приготовлених продуктів харчування. У ½–⅓ всіх випадків джерелом інфікування є куряче м’ясо.

Також можливе зараження при контакті з інфікованими тваринами та людьми.

Campylobacter поширений серед сільськогосподарських тварин, зокрема великої рогатої худоби, птиці, свиней, страусів, овець і домашніх тварин, таких як кішки та собаки. Кампілобактерії також були виявлені у молюсках.

Як передається кампілобактеріоз?

Шляхи передачі: харчовий, водний та контактно-побутовий; механізм передачі: фекально-оральний.

Що відбувається при кампілобактеріозі?

Інкубаційний період становить близько 1 тиж. C. jejuni проникає в епітеліальні клітини та руйнує їх. Уражаються худа та клубова кишка, можливе поширення ураження на товсту та пряму кишку.

Деякі штами C. jejuni виділяють термолабільний ентеротоксин, подібний до холерного, який відіграє важливу роль у розвитку діареї.

При кампілобактеріозі розвивається дифузний, геморагічний, ексудативний ентерит, що супроводжується набряком. Запальний інфільтрат містить нейтрофіли, еозинофіли та мононуклеарні клітини. В епітеліальних залозах формуються криптові абсцеси, а в слизовому епітелії відзначаються виразки.

У поодиноких випадках інфекція пов’язана з тромбоцитопенічною пурпурою та гемолітико-уремічним синдромом, патофізіологічний механізм цього зв’язку на сьогодні не до кінця досліджений. Імовірно, ендотоксини, цитотоксини та імунні комплекси викликають пошкодження ендотеліальних клітин, що призводить до розвитку тромботичної мікроангіопатії та внутрішньосудинної коагуляції в клубочках та шлунково-кишковому тракті.

Важливо, що пацієнти можуть продовжувати виділяти кампілобактерії з калом протягом декількох тижнів після зменшення вираженості симптомів (клінічного поліпшення).

Кампілобактеріоз: діагностика

Слід зібрати детальний анамнез, особливу увагу приділяючи харчовим навичкам пацієнта, нещодавньому вживанню сирого або недостатньо термічно обробленого м’яса, сирого молока та продуктів з нього, колодязної води, вуличної їжі.

Як протікає кампілобактеріоз?

Інфекція, викликана кампілобактерами, зазвичай проявляється ентеритом із рясною діареєю. У пацієнтів може фіксуватися продромальна фаза симптомів, що триває 1–3 дні. Наявність продромальної фази свідчить про можливість більш тяжкого перебігу захворювання надалі. Симптоми зазвичай виявляються через 24–72 год після потрапляння бактерій в організм, хоча в осіб, інфікованих меншою кількістю бактерій, розвиток захворювання може зайняти більше часу. Пік інтенсивності симптомів зазвичай триває 24–48 год.

Кампілобактеріоз: симптоми продромальної фази

Середня тривалість гострої діарейної фази кампілобактеріозного ентериту становить близько 7 днів. Біль у животі зазвичай зберігається дещо довше.

Кампілобактеріоз: симптоми гострої фази

При пальпації живота може бути виявлена дифузна болісність, особливо в правому та лівому нижніх квадрантах.

Одним із грізних ускладнень кампілобактеріозу є сепсис.

Запідозрити цей стан слід за:

Кампілобактеріоз у дітей

У дітей раннього віку зазвичай розвиваються виражений біль у животі (навколо пупка і в правій здухвинній ділянці), фебрильна гарячка, виражена загальна слабкість, біль у м’язах, повторне блювання. Діарею фіксують у перші дні захворювання. Кал рясний, водянистий, з неприємним запахом, часто пофарбований жовчю, з домішкою слизу та прожилками крові. У деяких випадках при кампілобактеріозі можливе формування висипу: скарлатиноподібного, кореподібного, уртикарної екзантеми. Зазвичай тривалість гарячки та симптомів загальної інтоксикації становить трохи більше ніж 3 дні. При цьому інтоксикація зазвичай незначна.

Кампілобактеріоз у вагітних

У вагітних при кампілобактеріозі може фіксуватися тривала гарячка, бактеріємія, некротичний плацентит. Існує високий ризик викидня, мертвонародження або передчасних пологів. Можливе зараження новонародженого під час проходження родових шляхів. У такому разі протягом 1-ї доби після пологів у новонародженого розвиваються блювання, діарея, гарячка, дихальні розлади. Можливий розвиток менінгіту та менінгоенцефаліту.

Який аналіз здати на кампілобактеріоз?

Для діагностики кампілобактеріозу проводиться аналіз калу з подальшим проведенням бакпосіву або полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Також може бути проведений загальний аналіз крові, визначення рівня електролітів та С-реактивного білка у плазмі крові, серологічна діагностика (виявлення антитіл М та G).

Кампілобактеріоз: лікування

Як лікувати кампілобактеріоз значною мірою залежить від тяжкості перебігу захворювання і того, чи належить пацієнт до групи ризику розвитку тяжкого або ускладненого перебігу.

У здорових осіб кампілобактеріоз зазвичай проходить самостійно і протікає у легкій формі.

За необхідності показана регідратація та заповнення електролітів.

Залежно від тяжкості захворювання та ступеня зневоднення регідратацію проводять перорально або парентерально.

Препарати, що пригнічують моторику кишечнику, протипоказані, оскільки вони можуть зумовлювати триваліший перебіг захворювання.

У низці випадків проводиться лікування кампілобактеріозу антибіотиками.

Антибіотики показані:

  • пацієнтам високого ризику (особам з ослабленим імунітетом та похилого віку, вагітним).
  • Пацієнтам з тяжким перебігом захворювання (з гарячкою, кров’ю в калі або вираженим болем у животі).
  • Зазвичай рекомендують макроліди, наприклад, азитроміцин.

Диференційна діагностика

Кампілобактеріоз: прогноз

Прогноз зазвичай сприятливий — захворювання у більшості випадків проходить самостійно, із або без застосування специфічної терапії. Водночас можливий розвиток низки ускладнень і навіть позакишкових захворювань.

Кампілобактеріоз: наслідки та ускладнення

Кампілобактеріоз: профілактика

  • Гігієна рук;
  • відділення сирого м’яса від інших продуктів при приготуванні їжі, окремі дошки для сирого м’яса;
  • миття предметів та посуду, що контактували з сирою птицею та м’ясом;
  • ретельне приготування їжі, включно з достатньою термічною обробкою м’яса;
  • відмова від сирих, непастеризованих молочних продуктів;
  • відмова від застосування та пиття неочищеної води;
  • слід дотримуватися заходів безпеки при догляді та грі з домашніми вихованцями (кішками, собаками та ін.). Так, слід мити руки після дотику до вихованця, його їжі, води, лежанки або іграшок, прибирання його екскрементів, сечі або блювотних мас.
ГлавнаяКорзинаИзбранное