Що таке фебрильні судоми?

Фебрильні судоми — це генералізовані судоми, які зазвичай розвиваються у дітей віком 6 міс–5 років, на фоні лихоманки >38 °C (100,4 °F), і при цьому не пов’язані з інфекцією центральної нервової системи (ЦНС), відомою провокуючою судоми етіологією (наприклад порушенням електролітного балансу) в осіб без афебрильних судом в анамнезі. При цьому температурний поріг, при якому відбувається судома, в кожного пацієнта індивідуальний.

Чинники ризику розвитку фебрильних судом:

неврологічні порушення;
вірусна інфекція;
сімейний анамнез судом;
затримка розвитку;
зниження рівня цинку та заліза в плазмі крові;
куріння матері;
стрес матері.

Найчастіше фебрильні судоми зникають спонтанно без супутніх ускладнень.

У той самий час існує підвищений ризик розвитку судомних розладів, включаючи епілепсію після фебрильних судом.

Фебрильні судоми поділяються на прості фебрильні судоми, що складаються з 1 нападу тривалістю <15 хв, і складні фебрильні судоми, що характеризуються множинними нападами, що розвиваються протягом 24 год, з осередковими неврологічними симптомами або нападами тривалістю ≥15 хв. При складних або тривалих фебрильних судомах показана фармакологічна терапія для усунення судомної активності.

Оцінка фебрильних судом насамперед полягає у встановленні типу фебрильних судом та основної причини лихоманки у пацієнта.

Причини фебрильних судом

За оцінками експертів, у 10–33% дітей із фебрильними судомами є близький родич із позитивним анамнезом судом. Імовірно, етіологія фебрильних судом має генетичний компонент.

Іншим фактором, що визначає ризик фебрильних судом, може бути максимальна температура, що досягається під час лихоманки. Важливим етіологічним фактором є поріг судомної готовності, який варіює у різних людей і змінюється з розвитком і віком. Ризик фебрильних судом підвищений у немовлят, особливо недоношених. При цьому ризик фебрильних судом ще вищий у недоношених новонароджених, які отримують глюкокортикостероїдну терапію.

Дефіцит заліза, цинку, вітаміну B₁₂, фолієвої кислоти, селену, натрію, кальцію та магнію підвищує ризик фебрильних судом.

Вони найчастіше фіксуються при вірусних, а не бактеріальних інфекціях.

Найчастіше фебрильні судоми розвиваються при інфекції, спричиненій розеоловірусом. Також вона пов’язана з більш високим ризиком складних судом, рецидивів та фебрильного епілептичного статусу. Інші вірусні інфекції, часто пов’язані з розвитком судом, включають вірус простого герпесу та герпесу 7-го типу, коронавірус, аденовірус, респіраторно-синцитіальний вірус, цитомегаловірус.

Також зазначається підвищений ризик розвитку фебрильних судом через кілька днів після вакцинації.

Встановлено, що вакцини (комбінована вакцина проти правця, дифтерії, кашлюку, поліомієліту та гемофільної інфекції групи В; комбінована вакцина проти кору, епідемічного паротиту, краснухи та вітряної віспи; кон’югована пневмококова вакцина) тимчасово підвищують ризик фебрильних судом через кілька днів після щеплення.

Чому виникають фебрильні судоми?

Точну патофізіологію фебрильних судом до кінця не вивчено.

За оцінками експертів, відіграє роль комбінація таких факторів, як генетична схильність, незрілість та вразливість центральної нервової системи, а також різні фактори довкілля. Підвищене нейронне збудження, що розвивається в результаті їх комбінації, обумовлює виникнення судом.

Діагностика фебрильних судом

Насамперед важливо зібрати детальний анамнез як поточного захворювання, на тлі якого розвинувся напад, так і відомості про нещодавню вакцинацію, статус імунізації, сімейний анамнез судом, будь-які нещодавні захворювання, розвиток, вплив токсинів, а також раніше перенесені і хронічні травми (особливо наявність неврологічних хвороб). Важливо уточнити, через який часовий інтервал після розвитку лихоманки виникли судоми, їхню тривалість та наявність супутніх симптомів.

Фебрильні судоми: симптоми

Прості фебрильні судоми зазвичай являють собою 1 епізод генералізованих тоніко-клонічних рухів, часто з участю лицьових і дихальних м’язів, що триває >15 хв з коротким періодом сонливості.

Складні фебрильні судоми характеризуються фокальними нападами, які зазвичай обмежуються однією стороною тіла, що тривають ≥15 хв і часто повторюваними протягом 24 год. Після складних фебрильних судом часто розвивається постіктальна м’язова слабкість або параліч однієї сторони тіла (параліч Тодда).

Як при простих, так і при складних судомах можуть фіксуватися непритомність, піна з рота, задишка та ціаноз.

У недоношених дітей єдиним проявом судомного синдрому може бути напад апное. Це пов’язано з незрілістю головного мозку.

Чи потрібне обстеження після фебрильних судом?

Після судомного нападу слід провести детальне фізикальне та неврологічне обстеження, щоб переконатися у відновленні неврологічного статусу до вихідного.

У випадках якщо при огляді пацієнта зберігаються гострі неврологічні порушення або симптоми (наприклад головний біль, запаморочення, когнітивні порушення або слабкість), слід провести диференційну діагностику з інфекцією нервової системи та іншими серйозними захворюваннями.

Обстеження має бути спрямоване на виявлення осередків інфекції (гострого фарингіту, отиту, бронхіту, пневмонії, гострих кишкових інфекцій тощо). Під час фізикального огляду необхідно оцінити основні показники життєдіяльності та виявити / виключити ознаки, які можуть вказувати на основну причину лихоманки (наприклад еритематозні барабанні перетинки, що вибухають, гіперемія зіву, збільшені та запалені мигдалики, ригідність потиличних м’язів, вибухаючі або напружене тім’ячко та симптом Брудзинського). Також слід провести огляд очного дна для виявлення підвищення внутрішньочерепного тиску, оцінити дерматологічні ознаки, які можуть вказувати на основну причину (однобічна порто-винна пляма, пов’язана із синдромом Стерджа — Вебера, гіпопігментовані плями, що вказують на туберозний склероз, або плями кольору «кави з молоком» та вузлики Ліша, що вказують на нейрофіброматоз).

Додаткові методи обстеження

Пацієнтам із клінічною картиною та клінічними ознаками, що відповідають простим фебрильним судомам, подальші діагностичні дослідження не потрібні.

При складних фебрильних судомах рекомендується ретельне обстеження. Так, наприклад, методи візуалізації показані при осередкових неврологічних симптомах, ознаках підвищеного внутрішньочерепного тиску, підозрі на структурні вади головного мозку, гідроцефалію або черепно-мозкову травму. Електроенцефалографія рекомендується у випадках тривалих або повторюваних судом.

Електроенцефалографія (при нападі — судомна активність, після нападу — зазвичай норма).
Загальний аналіз крові.
Аналіз крові на рівень глюкози, електролітів.
Загальний аналіз сечі.
Біохімічний аналіз крові.
Люмбальна пункція (при виявленні менінгеальних ознак).
Магнітно-резонансна томографія.
Комп’ютерна томографія.

Лікування фебрильних судом

Спеціального лікування простих чи складних фебрильних судом не показано. Проводяться лікування основного захворювання, підтримувальна та антипіретична терапія.

На тлі судом може бути рекомендована киснетерапія.

Дітям з фебрильним судомним статусом або судомами, що тривають >5 хв, рекомендуються бензодіазепіни (лоразепам, діазепам, мідазолам) внутрішньовенно, ректально або інтраназально.

Немає доказів, що застосування антиконвульсантів при фебрильних судомах сприяє подальшому зниженню ризику розвитку епілепсії.

Нефармакологічні методи зниження температури тіла (наприклад зняття одягу, обмахування дитини віялом і обтирання теплою губкою) не запобігають рецидиву лихоман ки.

Диференційна діагностика

Інфекції ЦНС (наприклад, менінгіт, енцефаліт).
Лікарські судоми.
Синкопе.
Фебрильний делірій.
Фебрильний міоклонус.
Епілепсія.
Судоми при гіпонатріємії, гіпокальціємії.
Синдром Леннокса — Гасто.
Судоми внаслідок інтоксикації при шигельозі.
Гіпоглікемія.
Синдром відміни у новонароджених, народжених від матерів з алкоголізмом чи наркотичною залежністю.
Судоми при гемолітичній хворобі новонароджених.

Прогноз

Фебрильні судоми зазвичай не викликають довгострокових неврологічних чи когнітивних порушень. У більшості дітей, які перенесли поодинокий епізод фебрильних судом, відзначається нормальний розвиток і не характерні труднощі у навчанні або зниження когнітивних функцій. Ризик повторних фебрильних судом підвищено в дітей, які перенесли раніше навіть одиничний епізод. Також у дітей, які перенесли фебрильні судоми, підвищено ризик розвитку епілепсії.

У дітей із рецидивуючими фебрильними судомами може відмічатися підвищений ризик затримки мовного розвитку.

Ускладнення

Зазвичай ускладнення після одиничного епізоду фебрильних судом не розвиваються. Водночас можливі такі наслідки фебрильних судом:

наступна епілепсія;
рецидиви судомних нападів при лихоманці;
енцефалопатія;
розлад аутистичного спектру;
затримка мовленнєвого розвитку;
розумова відсталість;
синдром дефіциту уваги та гіперактивності;
синдром Турет та.