НАТУЛАН (NATULAN)

діюча речовина: 1 капсула містить прокарбазину (у вигляді прокарбазину гідрохлориду)

— 50,0 мг;

допоміжні речовини: крохмаль, тальк, магнію стеарат, маніт.

капсули: желатин, титану діоксид (Е171), заліза оксид жовтий (барвник Е172).

Капсули.

Антинеопластичні засоби. Метилгідразини. Код АТС L01XB01.

Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз), лімфосаркома (злоякісна лімфома), ретикулосаркома, хвороба Брилла-Сіммерса.

Гіперчутливість до препарату або його компонентів.

Тяжка лейкопенія та тромбоцитопенія, виражені порушення функцій печінки і нирок, вагітність та період годування груддю.

Внутрішньо, після їжі.

Лікування починають з низької дози, яку поступово підвищують до максимальної — 250 мг або 300 мг на добу: 1-й день — 50 мг, 2-й — 100 мг, 3-й — 150 мг, 4-й — 200 мг, 5-й — 250 мг, 6-й і наступні дні — 250–300 мг.

Продовження лікування.

Лікування дозою 250 — 300 мг на добу потрібно продовжувати до найбільш повної ремісії захворювання. Після цього призначають підтримуючу терапію у дозі 50 — 150 мг на добу.

Лікування не слід переривати до досягнення загальної курсової дози по меншій мірі 6 г, оскільки до цієї межі результати ремісії оцінити важко. Якщо протягом початкової фази лікування рівень лейкоцитів знижується до 3 000 одиниць і рівень тромбоцитів — до 80 000, застосування лікарського засобу слід тимчасово припинити. Застосування підтримуючих доз повинно бути відновлене, коли рівні лейкоцитів та тромбоцитів знову зростуть. Тому дуже важливо регулярно проводити обстеження стану крові.

Комбінована терапія. У складі цитостатичних схем 100 мг/м² на добу протягом 10–14 днів. Дорослим: по 2–4 мг/кг маси тіла на добу одноразово або розділити на декілька прийомів і прийняти протягом першого тижня. Потім переходять на дозу із розрахунку 4–6 мг/кг маси тіла на добу і проводять терапію до появи ознак насичення — поява лейкопенії та тромбоцитопенії, після чого призначають підтримуючу дозу із розрахунку 1–2 мг/кг маси тіла на добу.

Дітям будь-якого віку: 100 мг/м² за 2 3 прийоми.

Протягом перших днів лікування часто спостерігалися відсутність апетиту та нудота, проте ці симптоми завжди зникали через короткий проміжок часу.

При прийомі препарату спостерігались наступні побічні реакції:

Розлади картини крові та лімфатичні розлади

Пригнічення кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, гемолітична анемія, панцитопенія, еозинофілія.

Шлунково-кишкові розлади

Нудота, блювання, стоматит, діарея, запор, біль у животі, анорексія.

Розлади нервової системи

Судоми, нейропатія, парестезія, головний біль.

Психічні розлади

Галюцинації, депресія, сплутаність свідомості, психоз, сонливість.

Гепатобіліарні розлади

Печінкові розлади, гепатит, жовтяниця.

Розлади дихальних шляхів

Інтерстиціальна пневмонія.

Судинні розлади

Кровотечі.

Шкірні та підшкірні реакції

Кропив'янка, випадання волосся, висип, токсичний епідермічний некроз, синдром Стівенса-Джонсона.

Імунні розлади

Алергічні реакції, включаючи анафілаксію та ангіоневротичний набряк.

Метаболічні розлади

Анорексія.

Розлади репродуктивної системи

Довготривала азооспермія.

Неоплазії

Вторинні нелімфоїдні неоплазії, включаючи рак легенів і гостру мієлоцитну лейкемію; мієлодисплазія.

Розлади зору

Порушення зору.

Скелетно-м'язові та тканинні розлади

Міалгія; некроз кісток та зв'язок.

Інфекції

Інтеркурентні інфекції, сепсис.

Системні розлади

Пірексія, астенія.

Симптоми: запаморочення, нудота, блювання, діарея, артеріальна гіпотензія, тахікардія, тремор, галюцинації, депресія, судоми.

Лікування: слід викликати блювання або зробити промивання шлунка та розпочати внутрішньовенну регідратаційну терапію. Функції печінки та картину крові потрібно контролювати протягом 2-х тижнів після нормалізації стану хворого. Необхідно проводити антимікробну профілактику.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування прокарбазину протипоказано під час вагітності. Жінки дітородного віку повинні уникати вагітності в період застосування прокарбазину. Годування груддю не рекомендується жінкам, що знаходяться на лікуванні.

Діти.

Для дітей будь-якого віку: 100 мг/м² за 2 — 3 прийоми.

Спостерігалися азооспермія і стерильність. Застосування прокарбазину пов'язане з вторинними нелімфоїдними неоплазіями, включаючи рак легенів і гостру лейкемію, при застосуванні у складі комбінованої терапії.

На початку кожного циклу терапії прокарбазином потрібно проводити аналіз картини крові, а також — функції печінки та нирок.

Стан крові потрібно контролювати двічі на тиждень, функції печінки та нирок — один раз на тиждень. Надмірну токсичність було відзначено у пацієнтів з порушеннями функцій печінки та/або нирок; ці пацієнти повинні розпочинати лікування у лікарні.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і занять іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

При лікуванні потрібно уникати вживання алкоголю (можлива дисульфірам-подібна реакція). Прокарбазин є м'яким інгібітором моноаміноксидази (МАО): необхідно виключити з раціону їжу, що містить високий рівень тираміну (наприклад, сир), а також деякі лікарські препарати; потрібно уникати одночасного застосування з симпатоміметиками та протинабряковими препаратами. Через можливе потенціювання лікарської дії слід з обережністю та в низьких дозах застосовувати наступні лікарські засоби: центральні інгібітори (наприклад, анестетики, барбітурати, наркотичні аналгетики), препарати з антихолінергічною дією (включаючи трициклічні антидепресанти), фенотіазин та антигіпертензивні засоби.

Фармакодинаміка. Точний механізм дії прокарбазину не вивчений. Препарат інгібує синтез білків, РНК і ДНК, порушуючи процеси трансметилювання — перенесення метальних радикалів з метіоніну на транспортну РНК (т-РНК). Відсутність нормально функціонуючої т-РНК викликає порушення синтезу ДНК, РНК і білків. Важливим компонентом в механізмі дії є утворення перекису водню внаслідок самоокислення. Перекис водню, взаємодіючи сульфгідрильними групами тканинних білків, сприяє більш щільнішій спіралізації молекули ДНК та ускладненню процесів транскрипції.

Фармакокінетика. Прокарбазин метаболізується в печінці та нирках протягом чотирьох стадій: окиснення, ізомеризація, гідроліз і, знову, окиснення, яке приводить до утворення метаболіту N-ізопропілтерефталевої кислоти.

Прокарбазин швидко і повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Після прийому внутрішньо, прокарбазин проникає через гематоенцефалічний бар'єр і швидко досягає рівноважного стану між концентраціями плазми і рідини. Максимальна концентрації після прийому внутрішньо спостерігається протягом однієї години. Період напіввиведення становить приблизно 10 хвилин. Приблизно 70% екскретується з сечею протягом 24 годин.

Фармацевтичні характеристики

Основні фізико-хімічні властивості: непрозорі, кольору слонової кістки (кришечка і тіло) капсули розміром № 2, містять дрібно гранульований порошок від білого до жовтуватого кольору.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °C у сухому місці.

Зберігати в недоступному для дітей місці!

По 50 капсул у флаконі з темного скла, що загвинчується пластиковою кришкою. По 1 флакону поміщають у картонну пачку.

За рецептом.

Амарег ГмбХ, Німеччина.

Amareg GmbH, Germany.

D-93055, Донаустауфер штр., 378, Регенсбург, Німеччина.

D-93055, Donaustaufer str., 378, Regensburg, Germany.