МЕТАЛІЗЕ®

Берінгер Інгельхайм

СКЛАД І ФОРМА ВИПУСКУ

ліофіл. д/р-ну д/ін. 50 мг фл., з розч. у шприцах 10 мл, № 1

Тенектеплаза 10000 ОД

1 флакон містить тенектеплази 50 мг (10 000 ОД).
Інші інгредієнти: l-аргинин, кислота фосфорна концентрована, полісорбат 20.
Розчинник: вода для ін’єкцій.

№  UA/8168/01/01 з 17.01.2018 За рецептом DA

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

фармакодинаміка. Механізм дії. Тенектеплаза є рекомбінантним фібриноспецифічним активатором плазміногену, одержаним з природного тканинного активатора плазміногену (t-Ра) шляхом модифікації структури білка в трьох місцях. Тенектеплаза зв’язується з фібриновими компонентами тромбу (згусток крові) і селективно перетворює пов’язаний з тромбом плазміноген в плазмін, який розщеплює фібринову основу тромбу. У порівнянні з нативним t-PA тенектеплаза має велику фібриноспецифічність і більшу стійкість до інактивації під впливом ендогенного інгібітора (РАI-1).

Фармакодинамічний вплив. Після призначення тенектеплази відзначають дозозалежне поглинання α2-антиплазміну (інгібітор плазміну в рідкій фазі) з подальшим підвищенням рівня системного плазміну. Це спостереження суперечить очікуваному ефекту активації плазміногену. У ході порівняльних досліджень зниження концентрації фібриногену (<15%) і плазміногену (<25%) виявляли у пацієнтів, які отримували максимальну дозу тенектеплази (10 000 ОД, що відповідає 50 мг), тоді як альтеплаза викликала зниження рівнів фібриногену і плазміногену приблизно на 50%. Утворення клінічно значущих антитіл не відзначалося протягом 30 днів.

Фармакокінетика. Абсорбція і розподіл. Тенектеплаза — призначений для в/в введення рекомбінантний протеїн, що активує плазміноген. Після в/в болюсного введення 30 мг тенектеплази у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда початкова очікувана концентрація тенектеплази в плазмі крові становила 6,45±3,60 мкг/мл (середнє ± стандартне відхилення). Фаза розподілу становить від 31±22 до 69±15% (середнє ± стандартне відхилення) від загального AUC після введення дози в межах від 5 до 50 мг.

Дані про розподіл в тканинах отримані в дослідженнях з радіоактивно міченою тенектеплазою на щурах. Головним органом, в який надходила тенектеплаза, була печінка. Невідомо, чи зв’язується тенектеплаза і якою мірою вона зв’язується з білками плазми крові у людини. Середній час утримання препарату в організмі становить близько 1 год, а середній об’єм розподілу (± стандартне відхилення) у стані рівноваги (Vss) знаходиться в межах від 6,3±2 до 15±7 л.

Біотрансформація. Тенектеплаза виводиться з кровообігу шляхом зв’язування зі специфічними рецепторами в печінці з подальшим катаболізмом до малих пептидів. Зв’язування з рецепторами печінки менше порівняно з нативним t-PA, що призводить до пролонгованого Т½.

Елімінація. Після одноразового в/в болюсного введення тенектеплази пацієнтам з гострим інфарктом міокарда антиген тенектеплази демонстрував біфазну елімінацію з плазми крові. У рамках терапевтичних доз дозозалежність кліренсу тенектеплази відсутня. Первинний домінантний Т½ становить 24±5,5 хв (в середньому ± стандартне відхилення), що в 5 разів довше, ніж у випадку з природним тканинним активатором плазміногену. Кінцевий Т½ становить 129±87 хв, а кліренс з плазми крові — 119±49 мл/хв.

Надмірна маса тіла призводить до помірного підвищення кліренсу тенектеплази, похилий вік — до незначного зниження кліренсу. У жінок в цілому кліренс нижчий, ніж у чоловіків, але це можна пояснити загальною різницею маси тіла.

Лінійність/нелінійність. Аналіз лінійності доз, що базується на AUC, свідчить, що тенектеплаза проявляє нелінійні фармакокінетичні властивості в діапазоні доз 5–50 мг.

Порушення функції нирок і печінки. Виведення тенектеплази здійснюється через печінку, тому не очікується, що порушення функції нирок впливатиме на фармакокінетику Металізе. Однак вплив порушення функцій печінки і нирок на фармакокінетику тенектеплази спеціально не досліджували. Відповідно, немає вказівок щодо корекції дози тенектеплази для пацієнтів з печінковою та тяжкою нирковою недостатністю.

ПОКАЗАННЯ

тромболітична терапія при підозрі на інфаркт міокарда зі стійким підйомом сегмента ST або недавньою блокадою лівої ніжки пучка Гіса протягом 6 год після початку розвитку симптомів гострого інфаркту міокарда.

ЗАСТОСУВАННЯ

Металізе повинен призначати лікар, який має досвід проведення тромболітичної терапії і можливість її контролювати.

Терапію із застосуванням Металізе слід почати якомога раніше після появи симптомів.

Металізе призначають з урахуванням маси тіла пацієнта; максимальна доза становить 10 000 ОД (50 мг тенектеплази). Обсяг, необхідний для отримання ефективної дози, може бути розрахований за такою схемою:

Маса тіла пацієнта, кг Тенектеплаза, ОД Тенектеплаза, мг Відповідний обсяг розчину, мл
<60 6000 30 6
≥60–<70 7000 35 7
≥70–<80 8000 40 8
≥80–<90 9000 45 9
≥90 10 000 50 10

Пацієнти похилого віку (≥75 років). Металізе слід застосовувати з обережністю у пацієнтів похилого віку (≥75 років) у зв’язку з високим ризиком кровотечі (див. Інформацію про кровотечі, Побічна дія та Фармакодинаміка).

Необхідну дозу слід призначати у вигляді одноразового в/в болюсного введення протягом приблизно 10 с.

Для введення Металізе може бути використана система для в/в вливання, що застосовувалася тільки для вливання 0,9% розчину натрію хлориду. Металізе несумісний з розчином глюкози.

Не слід додавати будь-які інші лікарські засоби до ін’єкційного р-ну.

Супутня терапія. Антитромботична супутня терапія інгібіторами тромбоцитів і антикоагулянтами рекомендується відповідно до чинних міжнародних рекомендацій щодо лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST.

Щодо коронарного втручання див. Особливості застосування.

Нефракціонований гепарин і еноксапарин застосовувалися як супутня антитромботична терапія в клінічних дослідженнях з МЕТАЛІЗЕ.

Ацетилсаліцилову кислоту необхідно застосовувати якомога раніше після появи симптомів і продовжувати довічно, якщо це не протипоказано.

Приготування розчину. Металізе розчиняють шляхом додавання повного об’єму води для ін’єкцій з попередньо заповненого шприца у флакон, що містить порошок для приготування розчину для ін’єкцій.

1. Переконатися, що розмір флакона обраний відповідно до маси тіла пацієнта згідно зі схемою, наведеною вище.

2. Проконтролювати наявність пошкоджень кришки на флаконі.

3. Видалити кришку на флаконі.

4. Зняти наконечник зі шприца, потім негайно вкрутити шприц, заповнений розчинником, в перехідний пристрій для флакона і проколоти пробку флакона за допомогою голки перехідного пристрою.

5. Додати воду для ін’єкцій у флакон за допомогою шприца, повільно натискаючи на поршень, щоб запобігти піноутворенню.

6. Розчинити порошок, обережно збовтуючи.

7. Розчинений засіб повинен бути прозорим, безбарвним або блідо-жовтим. Застосовувати слід тільки прозорий розчин, вільний від часток.

8. Безпосередньо перед введенням розчину перевернути флакон так, щоб шприц, з’єднаний з флаконом, знаходився знизу.

9. Перенести в шприц відповідний об’єм відтвореного розчину Металізе, враховуючи масу тіла пацієнта.

10. Відокремити шприц від перехідного пристрою.

11. Металізе слід вводити протягом приблизно 10 с. Не можна застосовувати систему для в/в вливання, що містить декстрозу.

12. Будь-яку залишкову кількість невикористаного розчину слід знищити.

Альтернативно приготування розчину може бути проведено за допомогою голки, яка додається.

ПРОТИПОКАЗАННЯ

препарат Металізе не слід застосовувати у пацієнтів з анафілактичними реакціями в анамнезі (що загрожують життю) до будь-якого з компонентів (а саме до тенектеплази або будь-якої допоміжної речовини) або гентаміцину (який використовується при виробництві препарату і може залишатися в невеликій кількості). Якщо терапія препаратом Металізе, незважаючи на все, визнана необхідною, обладнання для реанімації повинно бути доступним, якщо це буде потрібно.

Крім того, тромболітична терапія пов’язана з ризиком виникнення кровотечі. Металізе протипоказаний в наступних випадках:

— значна кровотеча в даний час або протягом останніх 6 міс;

— супутня пероральна антикоагулянтна терапія, наприклад варфарином (міжнародне нормалізоване відношення (МНВ) >1,3) (див. Побічна дія);

— наявність в анамнезі будь-яких порушень з боку центральної нервової системи (наприклад пухлини, аневризми, внутрішньочерепне або спинномозкове оперативне втручання);

— відомий геморагічний діатез;

— тяжка АГ, що не піддається контролю;

— серйозне оперативне втручання, біопсія паренхіматозного органу, значна травма протягом останніх 2 міс (включаючи будь-яку травму, супутній наявний інфаркт міокарда);

— нещодавня травма голови або черепа;

— тривала серцево-легенева реанімація (>2 хв) протягом останніх 2 тиж;

— гострий перикардит та/або підгострий бактеріальний ендокардит;

— гострий панкреатит;

— тяжке порушення функції печінки, яке включає печінкову недостатність, цироз, портальну гіпертензію (езофагеальний варикоз) та активний гепатит;

— активна пептична виразка;

— аневризма артерій і відома артеріальна/венозна мальформація;

— пухлина з підвищеним ризиком кровотечі;

— геморагічний інсульт або інсульт невідомого походження в анамнезі;

— ішемічний інсульт або транзиторна ішемічна атака (ТІА) протягом останніх 6 міс;

— деменція.

ПОБІЧНА ДІЯ

кровотеча є найбільш частою побічною реакцією, пов’язаною із застосуванням тенектеплази. Тип кровотечі переважно поверхневий в місці ін’єкції. Часто відзначалися екхімози, але зазвичай це не потребувало будь-яких дій. Повідомлялося про випадки смерті і постійної втрати працездатності серед пацієнтів, які перенесли інсульт (включаючи внутрішньочерепну кровотечу) та інші випадки серйозних кровотеч.

Побічні реакції, наведені нижче, класифіковані за частотою і системами органів: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100 – <1/10), нечасто (≥1/1000 – <1/100), рідко (≥1/10 000 – <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), частота невідома (не може бути встановлена за наявними даними).

З боку імунної системи: рідко — анафілактоїдні реакції (включаючи висип, кропив’янку, бронхоспазм, набряк гортані).

З боку нервової системи: нечасто — внутрішньочерепний крововилив (наприклад, крововилив в головний мозок, гематома головного мозку, геморагічний інсульт, геморагічна трансформація інсульту, внутрішньочерепна гематома, субарахноїдальний крововилив), включаючи пов’язані з цим симптоми, такі як сонливість, афазія, геміпарез, судоми.

З боку органу зору: нечасто — внутрішньоочний крововилив.

Кардіологічні порушення: нечасто — реперфузійні аритмії (такі як асистолія, прискорена ідіовентрикулярна аритмія, аритмія, екстрасистолія, фібриляція передсердь, передсердно-шлуночкова блокада (від I стадії до повної), брадикардія, тахікардія, шлуночкова екстрасистолія, шлуночкова фібриляція, шлуночкова тахікардія) відзначають в безпосередньому тимчасовому взаємозв’язку із застосуванням Металізе. Реперфузійні аритмії здатні привести до припинення серцевої діяльності з загрозою для життя, тому можуть потребувати застосування традиційної антиаритмічної терапії; рідко — перикардіальний крововилив.

Судинні порушення: дуже часто — кровотеча; рідко — емболія (тромбоемболія).

З боку дихальної системи: часто — епістаксис; рідко — легенева кровотеча.

З боку травної системи: часто — кровотеча з шлунково-кишкового тракту (наприклад шлункова, виразкова, ректальна, гематемезис, мелена, кровотеча в ротовій порожнині); нечасто — ретроперитонеальна кровотеча (наприклад ретроперитонеальна гематома); частота невідома — нудота, блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто — екхімоз.

З боку сечовидільної системи: часто — урогенітальна кровотеча (наприклад гематурія, кровотеча в сечовивідних шляхах).

Загальні порушення і реакції в місці введення: часто — кровотеча в місці ін’єкції, кровотеча в місці пункції.

Дослідження: рідко — зниження АТ; частота невідома — підвищення температури тіла.

Процедурні ускладнення: частота невідома — жирова емболія, яка може призвести до певних наслідків у відповідних органах.

Хірургічні та медичні процедури: частота невідома — переливання крові.

Як і для інших тромболітичних засобів, такі побічні реакції виникали внаслідок інфаркту міокарда та/або введення тромболітичних засобів:

дуже часто (>1/10) — артеріальна гіпотензія, порушення частоти серцебиття і серцевого ритму, стенокардія;

часто (>1/100, ≤1/10) — рецидивна ішемія, серцева недостатність, інфаркт міокарда, кардіогенний шок, перикардит, набряк легень;

нечасто (>1/1000, ≤1/100) — зупинка серця, недостатність мітрального клапана, ексудативний перикардит, тромбоз вен, тампонада серця, розрив міокарда;

рідко (>1/10 000, ≤1/1000) — емболія легеневої артерії.

Ці серцево-судинні порушення можуть загрожувати життю та привести до летального результату.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ

коронарне втручання. Якщо первинне черезшкірне коронарне втручання (ЧКВ) заплановане відповідно до чинних посібників з лікування, тенектеплазу (див. Фармакодинаміка) не слід застосовувати.

Пацієнти, яким не може бути виконано первинне ЧКВ протягом 1 год, відповідно до рекомендацій настанов, і які отримують тенектеплазу як первинний метод коронарної реваскуляризації, повинні бути направлені без затримки в установу з можливістю коронарної інтервенції протягом 6–24 год або раніше у разі медичної необхідності для ангіографії та своєчасного супутнього коронарного втручання (див. Фармакодинаміка).

Кровотеча. Найбільш частим ускладненням, яке виникає під час терапії Металізе, є кровотеча. Одночасне застосування гепарину може призвести до кровотечі. Оскільки фібрин розчиняється під час терапії препаратом Металізе, кровотеча може виникнути в місці нещодавньої пункції. Таким чином, тромболітична терапія потребує пильної уваги до всіх можливих місць виникнення кровотечі (включаючи викликані введенням катетера, пункційної голки, артеріальної і венозної пункції, венесекцію). Під час терапії Металізе слід уникати використання жорсткого катетера, ін’єкцій і маніпуляцій, які не є життєво необхідними.

Найчастіше відзначалася кровотеча в місці ін’єкції, рідко — урогенітальна кровотеча і кровотеча з ясен.

У разі виникнення серйозної кровотечі, особливо внутрішньомозкової, одночасне застосування гепарину слід негайно припинити і розглянути необхідність прийому протаміну, якщо гепарин був призначений у межах 4 год до початку кровотечі. Деяким пацієнтам, у яких ці консервативні заходи неефективні, може бути призначено переливання крові. Доцільність переливання кріопреципітату, свіжозамороженої плазми і тромбоцитів слід розглядати з урахуванням клінічних і лабораторних показників після кожного введення. Очікуваний цільовий рівень фібриногену після інфузії кріопреципітату становить 1 г/л. Також слід розглянути необхідність застосування антифібринолітичних агентів.

Доцільність призначення терапії препаратом Металізе слід ретельно оцінити, зіставивши потенційний ризик виникнення кровотечі та очікувану користь за наявності таких станів:

— систолічний АТ >160 мм рт. ст.;

— цереброваскулярні захворювання;

— недавня кровотеча з шлунково-кишкового тракту або сечостатевих органів (за останні 10 днів);

— висока ймовірність тромбозу лівих відділів серця, наприклад мітральний стеноз з фібриляцією передсердь;

— будь-яка відома нещодавня (за останні 2 дні) ін’єкція;

— похилий вік (пацієнти віком від 75 років);

— невелика маса тіла (<60 кг).

Пацієнтам, які приймають оральні антикоагулянти, застосування Металізе можна розглядати, якщо дозування або час з моменту останнього прийому антикоагулянта робить залишкову ефективність малоймовірною, і якщо відповідні тести антикоагулянтної активності препарату (-ів) показують клінічно значущу активність системи коагуляції (наприклад МНО ≤1,3 для антагоністів вітаміну К або інші відповідні тести для інших антикоагулянтів знаходяться в межах відповідної верхньої межі норми).

Аритмія. Коронарний тромболізис може викликати аритмію, пов’язану з реперфузією. При застосуванні Металізе рекомендується передбачити можливість проведення антиаритмічної терапії при брадикардії та/або шлуночкової тахіаритмії (водій ритму, дефібрилятор).

Антагоністи глікопротеїну IIb/IIIa. Супутнє застосування антагоністів глікопротеїну IIb/IIIа підвищує ризик розвитку кровотечі.

Підвищена чутливість/повторне введення. Після лікування не відзначалося утворення антитіл до молекул тенектеплази. Але системного досвіду повторного введення Металізе немає. Слід дотримуватися обережності при застосуванні Металізе у пацієнтів з відомою гіперчутливістю (інші, крім анафілактичних реакцій) до активної речовини, будь-якого з компонентів препарату або гентаміцину (який використовується при виробництві препарату і може залишатися в невеликій кількості). При виникненні анафілактичних реакцій введення слід припинити і почати необхідне лікування. У будь-якому випадку тенектеплазу не слід повторно вводити до оцінки гемостатичних факторів, таких як фібриноген, плазміноген і α2-антиплазмін.

Застосування в період вагітності та годування груддю

Вагітність. Існує обмежена кількість даних щодо застосування Металізе для лікування вагітних. Згідно з даними доклінічних досліджень виявили вторинну смертність при кровотечах в зв’язку з відомою фармакологічною активністю діючої речовини. Також під час доклінічних досліджень зафіксовано кілька випадків переривання вагітності і резорбції плода, які спостерігалися лише при введенні повторної дози.

Тенектеплаза нетератогенна. Слід оцінити співвідношення користі від лікування щодо потенційного ризику в разі виникнення інфаркту міокарда в період вагітності.

Годування груддю. Невідомо, чи проникає тенектеплаза в грудне молоко. Необхідно відмовитися від годування груддю протягом перших 24 год після проведення тромболітичної терапії.

Фертильність. Досліджень щодо впливу тенектеплази на фертильність не проводили.

Діти. Даних про безпеку та ефективність застосування препарату Металізе у дітей недостатньо, тому не рекомендується застосовувати препарат у пацієнтів цієї вікової категорії.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Не досліджували.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ

спеціальних досліджень взаємодії препаратів Металізе з іншими лікарськими засобами, які зазвичай застосовують для лікування пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, не проводили. Однак аналіз даних понад 12 тис. хворих, які отримували лікування під час фази 1, 2 і 3, не виявив жодних клінічно значущих взаємодій між препаратами, які зазвичай застосовують у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, і супутнім застосуванням Металізе.

Лікарські засоби, що впливають на коагуляцію, або такі, які змінюють функцію тромбоцитів (наприклад тиклопідин, клопідогрел, низькомолекулярний гепарин), можуть підвищити ризик виникнення кровотечі до, під час та після терапії Металізе.

Одночасне застосування антагоністів GPIIb/IIIa підвищує ризик розвитку кровотечі.

Несумісність. Металізе несумісний з розчином глюкози.

Не слід додавати будь-який інший лікарський засіб до ін’єкційного р-ну або в систему для в/в вливання.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ

в разі передозування підвищується ризик виникнення кровотечі. При тяжкій тривалій кровотечі слід розглянути необхідність проведення замісної терапії (плазма, тромбоцити), також див. Особливості застосування.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ

при температурі не вище 30 °С. Приготований розчин можна зберігати протягом 24 год при температурі 2–8 °С і 8 год — при температурі не вище 30 °С.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ

Дата додавання: 27.04.2018 р.

Коментарі

Немає коментарів до цього матеріалу. Прокоментуйте першим

Додати свій