Вульводинія

Що таке вульводинія?

Вульводинія — це стан, що характеризується постійним болем у зоні вульви. При цьому тривалість болю та дискомфорту повинна становити не менше ніж 3 міс і не повинна бути діагностована інша причина. Вульводинія досить часто розвивається у молодих жінок: за оцінками експертів, вульводинію виявляють у 3–7% жінок репродуктивного віку.

Симптоми вульводинії розрізняються за інтенсивністю та локалізацією, часто проявляючись у вигляді печіння, подразнення або підвищеної чутливості.

Клітородинія, підтип вульводинії, це хронічний біль у ділянці клітора. Вираженість болю зазвичай збільшується при дотику, тиску, за сексуальної активності чи відчуття подразнення.

Вестибулодинія — це біль, який розвивається біля входу в піхву. Це найчастіша форма локалізованої вульводинії, за якої біль і дискомфорт найчастіше виникають при тиску під час сексу, гінекологічного огляду або при використанні гігієнічних тампонів.

Прояви вульводинії можуть порушувати повсякденне життя та сексуальні стосунки, значно знижуючи якість життя пацієнтки. На сьогодні точна причина вульводинії невідома; потенційними факторами, що викликають розвиток захворювання, можуть бути дисфункція нервів, запалення, гормональний дисбаланс, генетична схильність та дисфункція м’язів тазового дна.

Чому виникає вульводинія?

Точні причини вульводинії сьогодні залишаються до кінця не дослідженими.

Розвиток вульводинії можуть викликати:

• пошкодження або подразнення нервів, що впливає на передачу болю від вульви до спинного мозку;
• збільшення кількості та чутливості нервових волокон вульви;
• підвищений рівень прозапальних цитокінів;
• аномальні реакції на фактори довкілля;
• генетична схильність;
• дисфункція м’язів тазового дна (слабкість, спазми чи нестабільність).

Вульводинія — психосоматика?

Наявність психічного розладу може підвищити можливість розвитку вульводинії. Крім того, у пацієнток з вульводинією часто в анамнезі відзначається насильство, посттравматичний стресовий розлад.

У пацієнток з вульводинією можуть фіксуватися супутні:

• фіброміалгія.
• Синдром болісного сечового міхура.
• Синдром подразненого кишечнику.
• Скронево-нижньощелепна дисфункція.

Види вульводинії

Вульводинія може бути класифікована як генералізована або локалізована залежно від місця виникнення болю.

Анатомічні передумови

Вульва — це зовнішні жіночі статеві органи, що включають лобковий бугор, великі і малі статеві губи, каптур клітора, клітор і присінок піхви.

Вульва іннервується передніми губними гілками здухвинно-пахвинного нерва, стегново-статевим нервом та гілками статевого нерва. Поблизу медіальної сторони сідничного бугра статевий нерв розподіляється на 3 основні гілки.

М’язи тазового дна розподіляються на 3 шари:

• поверхневі м’язи тазового дна, які сприяють закриттю уретри та ануса для утримання сечі, контролюють статеву функцію, сприяючи набуханню клітора, закриттю піхви та рефлекторним реакціям, що збільшують вираженість сексуального задоволення.
• Середній шар, що складається із сфінктера уретри та глибоких поперечних м’язів промежини.
• Глибокі м’язи тазового дна, або анальний трикутник, включають м’яз, що піднімає задній прохід і м’яз куприка.

Також виділяють асоційовані м’язи (грушоподібний м’яз, внутрішній запірний м’яз і великий сідничний м’яз), які підтримують органи черевної порожнини, сприяють стабільності тазу та хребта, допомагають при диханні, сприяють утриманню сечі та калу, а також беруть участь у сексуальній функції.

Діагностика вульводинії

Насамперед слід зібрати детальний анамнез. Так, необхідно уточнити інформацію про початок, тривалість і характер болю — чи є він постійним або періодичним, локалізованим або генералізованим; потенційні тригери, як-от сексуальна активність, тривале сидіння або носіння тісного одягу, це може дати цінну інформацію про фактори, що можуть зумовлювати збільшення вираженості симптомів.

Важливо уточнити інформацію про попереднє лікування та його ефективність, а також про будь-які супутні захворювання, наприклад, інфекції, гормональний дисбаланс або дисфункцію тазового дна, психологічні фактори (тривогу, депресію та стрес), лікарські засоби та алергію.

Вульводинія: симптоми

• Характер болю може бути різним (пекучий, колючий, пульсуючий біль);
• у більшості випадків біль локалізується в одному місці, наприклад, напередодні піхви або на клітор;
• рідше біль можна фіксувати в різних частинах вульви та/або піхви в різний час. Біль може відчуватися по всій вульві;
• біль може бути настільки вираженим, що заважає повсякденній діяльності;
• можливий свербіж в зоні вульви;
• болісний статевий акт (диспареунія);
• болісне сечовипускання (дизурія).

Як протікає вульводинія?

При цьому симптоми можуть розвиватися спонтанно або викликатися дотиком або тиском (так, біль можливо відчувати навіть при тривалому сидінні). Біль може бути переривчастим, постійним, що виникає при зовнішніх впливах негайно або відстрочено.

Як підтверджують вульводинію?

Пацієнтці слід провести ретельне гінекологічне обстеження. При цьому виконується оцінка за допомогою ватного тампона: використовуючи ватний тампон, лікар систематично оцінює біль, починаючи із зовнішніх ділянок і рухаючись усередину до присінку піхви, відзначаючи конкретні місця дискомфорту. Оцінка зазвичай починається з внутрішньої поверхні стегна, потім переходить до великих статевих губ, внутрішньої губної борозни, клітора, кліторального каптура, промежини і різних точок всередині присінку піхви. Пацієнтка має оцінити свій біль за шкалою від 1 до 10.

Нейросенсорна оцінка: слід провести тест з голкою з уколом у тих же місцях, які оцінювалися під час огляду ватним тампоном. Лікар повинен задокументувати, чи є реакція пацієнтки нормальною, гіперчутливою чи характеризується гострим, пекучим або стріляючим болем.

Обстеження м’язів тазового дна, починаючи з лобково-прямокишкового м’яза.

Оцінка супутніх больових синдромів та захворювань (інтерстиціального циститу, ендометріозу, синдрому скронево-нижньощелепного суглоба та хронічного головного болю).

Оцінка факторів, що призводять до болю: порушень сну, проблем в особистих стосунках, особливостей сексуального життя.

Додаткові методи обстеження

• Мазки для виявлення інфекції.
• Мазок Папаніколау та кольпоскопія (за необхідності) для виявлення дисплазії або раку шийки матки.
• Біопсія шкіри для виявлення дерматологічних захворювань.

Лікування вульводинії

Лікування має бути комплексним, із застосуванням медикаментозних, немедикаментозних та хірургічних методів. Те, як лікувати вульводинію в кожному конкретному випадку, визначає лікар.

Так, рекомендується уникати тригерів, носити вільний повітропроникний одяг.

Показано фізіотерапевтичні методи: вправи для зміцнення та усунення дисфункції м’язів тазового дна, масаж.

Крім того, можуть використовуватися практики усвідомленості, психотерапія, йога та нейростимуляція.

Вульводинія: медикаментозна корекція

Для зменшення вираженості больового синдрому застосовуються трициклічні антидепресанти (ТЦА), а саме амітриптилін, нортриптилін у низьких дозах, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН): дулоксетин, венлафаксин та протисудомні препарати: окскарбазепін та топірамат.

Також можна призначати місцеві лікарські засоби з лідокаїном, естрогеном, тестостероном, габапентином.

У деяких випадках може проводитися блокада нервів.

Хірургічні методи можуть бути рекомендовані при виявленні кератинових перлин під кліторальним каптуром або спайок кліторального каптура.

Хірургічне втручання зазвичай застосовується у випадках спровокованої вестибулярної вульводинії та у пацієнток, у яких інші методи лікування залишаються неефективними. Вагінальна пластика включає видалення присінку піхви разом із ураженою частиною піхви. Післяопераційне відновлення зазвичай включає фізіотерапію та використання вагінальних розширювачів для підтримки загоєння та збереження функції піхви.

Як зменшити вираженість вульводинії в домашніх умовах?

Для зниження ступеня тяжкості болю рекомендується:

• приймати ванни з англійською сіллю.
• Використовувати м’яке мило без ароматів при митті вульви.
• Використовувати м’які засоби без ароматизаторів для прання тканин, що стикаються з вульвою.
• Носити вільну бавовняну спідню білизну вдень і знімати її на ніч.
• Прикладати холодні компреси до вульви (протягом трохи більше ніж 15 хв за раз).
• Використовувати змазки без ароматизаторів, зігрівального або охолоджувального ефекту під час сексу.
• При тривалому сидінні можна використовувати подушечку у формі пончика для зниження тиску на вульву.
• Після сечовипускання промивати статеві органи водою з пульверизатора або біде замість туалетного паперу.
• Дотримуватися режиму сну та відпочинку, важлива достатня тривалість нічного сну.
• Використовувати методи релаксації протягом доби.

Вульводинія: що не можна робити?

• Носити тісний одяг.
• Застосовувати сперміциди та протизаплідні пінки, які можуть викликати подразнення.
• Використовувати ароматизований туалетний папір, тампони, прокладки або щоденні прокладки, піни для ванни або застосовувати в зоні промежини дезодоранти.
• Після плавання залишатися довго в мокрому одязі / залишатися в спітнілому вологому одязі після тренувань.
• Займатися фізичними активностями та вправами, що чинять тиск на вульву (наприклад їзда на велосипеді).

Диференційна діагностика

• Вульвовагінальний кандидоз.
• Бактеріальний вагіноз.
• Трихомоніаз.
• Генітальний герпес.
• Вагініт.
• Вагінальна атрофія.
• Склеротичний лишай.
• Плоский лишай.
• Контактний дерматит.
• Хронічний простий лишай.
• Новоутворення: плоскоклітинний рак.
• Травми.
• Утиск або нейропатія статевого, стегново-статевого або здухвинно-пахового нервів.
• Кісти Тарлова.
• Дисфункція м’язів тазового дна: м’язова напруга, слабкість чи спазми.
• Кератинові перлини (накопичення кератину) або спайки кліторального каптура.

Прогноз

У деяких пацієнток тривалий час зберігається постійний біль, в інших випадках вираженість симптомів з часом зменшується.

Чим є небезпечною вульводинія?

Вульводинія може призвести до:

• значних фізичних та психоемоційних проблем, зниження якості життя та сексуальної функції, проблем в інтимних стосунках;
• дисфункції м’язів тазового дна;
• тривоги;
• депресії;
• соціальної ізоляції.