Визначення

Вторинний гіпопаратиреоз — це патологічний стан, при якому відмічається знижена продукція паратиреоїдного гормону (ПТГ) через вплив гіперкальціємії, яка не залежить від ПТГ. Серед нечастих причин цього стану виділяють мутацію гена ПТГ-1, що призводить до синдрому Янсена з характерними ознаками гіперкальціємії та гіпофосфатемії, при цьому рівень ПТГ виявляється невизначеним. Іншою рідкісною причиною є мутація, що активує кальцієвий рецептор, яка викликає гіпокальціємію при низьких концентраціях ПТГ.

Основні клінічні прояви включають симптоми першопричини та самої гіперкальціємії. У процесі додаткового обстеження зазвичай виявляється гіперкальціємія зі зниженим рівнем ПТГ. У рамках диференційної діагностики важливо розглянути інші можливі причини ПТГ незалежної гіперкальціємії. Лікування спрямоване на усунення першопричини та корекцію рівня кальцію в плазмі крові, щоб мінімізувати симптоми та запобігти можливим ускладненням.

Вторинний гіпопаратиреоз — це стан, при якому відзначається недостатнє виділення ПТГ у відповідь на знижені рівні кальцію в плазмі крові. Це відрізняє вторинний від первинного гіпопаратиреозу, при якому причиною низького рівня ПТГ є порушення в самій паращитоподібній залозі.

Причини вторинного гіпопаратиреозу

Основні причини вторинного гіпопаратиреозу

Хронічна ниркова недостатність: у разі хронічної ниркової недостатності нирки не можуть адекватно перетворювати вітамін D на його активну форму, що необхідно для абсорбції кальцію в кишечнику, що призводить до зниження рівня кальцію та компенсаторного зниження вироблення ПТГ.

Нестача вітаміну D: нестача вітаміну D веде до поганої абсорбції кальцію в кишечнику, що також може спричинити зниження рівня кальцію в крові та стимулювати паращитоподібні залози до зниженої секреції ПТГ.

Аутоімунні захворювання: аутоімунні процеси можуть призвести до ураження паращитоподібних залоз, що порушує їх функцію.

Симптоми

Симптоми вторинного гіпопаратиреозу багато в чому схожі на прояви гіпокальціємії, включаючи м’язові судоми, поколювання в кінцівках, судоми, а також психологічні порушення, такі як депресія та зміни настрою.

Діагностика

Діагностика включає вимірювання рівнів кальцію, фосфору, магнію, активної форми вітаміну D та ПТГ у плазмі крові.

Може знадобитися проведення кісткової денситометрії для оцінки ступеня ураження кісткової тканини.

Лікування

Лікування спрямоване на усунення основної причини, наприклад, на корекцію функції нирок або заповнення нестачі вітаміну D.

У випадках, пов’язаних з дефіцитом вітаміну D, використовуються дієтичні добавки, а також дієтичні добавки кальцію.

Важливо також контролювати і підтримувати рівні фосфору в плазмі крові в нормі, оскільки дисбаланс між кальцієм і фосфором може збільшувати вираженість симптомів.

При вторинному гіпопаратиреозі потрібен комплексний підхід у діагностиці та лікуванні, часто за участю ендокринолога, нефролога та інших фахівців охорони здоров’я, для адекватного управління станом.