Вогнищева вузлова гіперплазія (ВВГ) є доброякісною формацією в печінці, яка не є пухлинним процесом. У результатах статистики встановлено, що такий стан виявляють у близько 0,3–1% дорослого населення, причому жінки стикаються з цим явищем у 6–8 разів частіше, ніж чоловіки. У більшості випадків ВВГ не проявляє себе та її випадково виявляють під час проведення діагностичних процедур, спрямованих на вивчення інших питань здоров’я. Тим не менш у поодиноких випадках пацієнти можуть відчувати біль у ділянці живота. Особливо великі вузли можуть бути виявлені при пальпації через черевну стінку, що є винятком із загальної клінічної картини.

Діагностика

Допоміжні дослідження

Для уточнення діагнозу при підозрі на ВВГ печінки застосовуються різні методи візуалізації, зокрема комп’ютерна томографія (КТ) та ультразвукове дослідження (УЗД). Магнітно-резонансна томографія (МРТ) характеризується більш високою чутливістю порівняно з КТ, особливо при виявленні маленьких вогнищевих утворень. У випадках, коли є діагностичні невизначеності, може бути показано проведення ангіографії, за допомогою якої можна отримати детальнішу картину кровопостачання печінки та виявити характерні ознаки ВВГ.

Діагностичні критерії

Діагностика ВВГ печінки ґрунтується в основному на даних, отриманих під час візуалізаційних досліджень. Такі методи, як КТ, УЗД та МРТ, відіграють ключову роль у виявленні характерних ознак цього стану. Якщо після проведення цих досліджень залишаються сумніви щодо діагнозу, проводиться гістологічний аналіз тканин пухлини, отриманих у результаті її видалення. Цей метод дозволяє точно визначити природу утворення, підтвердивши чи виключивши наявність ВВГ.

Диференційна діагностика

Диференційна діагностика ВВГ печінки включає розгляд різних типів уражень печінки, які можуть мати схожі візуалізаційні характеристики. Ключовими станами, які необхідно враховувати під час диференціації, є:

1. Ангіома (гемангіома) — найпоширеніше доброякісне новоутворення печінки, яке є скупченням кровоносних судин.
2. Аденома — доброякісна пухлина, що формується з печінкових клітин, може становити ризик переродження у злоякісну форму та ускладнюватися кровотечею.
3. Кіста — порожнина, заповнена рідиною, може бути як вродженою, так і набутою; у більшості випадків кісти не впливають на функцію печінки та є випадковими знахідками.
4. Гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК) — основна форма злоякісного новоутворення печінки, що розвивається з печінкових клітин; особливо часто виявляється у осіб із хронічними захворюваннями печінки.
5. Метастатичні пухлини — злоякісні новоутворення, які поширюються в печінку з інших органів (наприклад з кишечнику, молочної залози, легень).

Кожен із цих станів має свої унікальні характеристики, які можуть бути виявлені за допомогою візуалізаційних досліджень та за необхідності підтверджені гістологічним аналізом. Важливість точної диференційної діагностики полягає у виборі адекватного лікування та прогнозуванні результату патології для кожного конкретного випадку.

Лікування

Лікування ВВГ печінки поділяється на кілька основних напрямків, ґрунтуючись на специфіці та тяжкості форми захворювання:

1. Спостереження без активного втручання є стандартним підходом до контролю більшості випадків ВВГ з огляду на їх доброякісний характер та відсутність симптомів. Пацієнтам рекомендується проходити УЗД щорічно, що дозволяє моніторити стан освіти та вчасно виявляти будь-які зміни.
2. Оперативне лікування розглядається у таких випадках:
   • кровотечі в черевну порожнину: якщо через ВВГ виникає внутрішня кровотеча, що може загрожувати життю пацієнта.
   • Діагностичних сумнівів: якщо існують труднощі з точним діагностуванням утворення та є підозра наявності злоякісної пухлини.
   • Вогнища розміром більше 10 см: великі утворення можуть викликати дискомфорт або болісні відчуття, а також підвищують ризик розвитку ускладнень.
   • Збільшення розміру пухлини: динамічне зростання пухлини може бути основою хірургічного втручання, навіть якщо вона доброякісна.

Так, стратегія лікування ВВГ вибирається індивідуально, виходячи з клінічної картини, розмірів новоутворення та ризику розвитку ускладнень.

Особливі ситуації

У контексті контролю ВВГ печінки репродуктивні аспекти та вплив вагітності мають особливе значення. У дослідженнях та клінічній практиці зафіксовано, що застосування двофазних контрацептивних таблеток не становить загрози для жінок з ВВГ. Ці препарати вважаються безпечними і не чинять негативного впливу на перебіг або розвиток цього стану.

Вагітність не є протипоказанням для жінок з ВВГ. Більше того, вагітна з таким діагнозом не потребує особливого медичного нагляду виключно через наявність ВВГ, проте стандартний пренатальний догляд залишається важливим для забезпечення здоров’я як матері, так і дитини. У разі діагностованої ВВГ, як і при будь-яких інших захворюваннях, рекомендується консультація з лікарем для обговорення індивідуальних ризиків та особливостей перебігу вагітності.