Механізм дії отрути, можливі наслідки укусу гадюки звичайної

Отрута деяких отруйних комах та тварин містить фосфатази, що провокують вивільнення гістаміну, а також гіалуронідазу, яка спричиняє поширення токсинів у тканинах. Додатково отрута чинить гемолітичний ефект, що може призвести до пошкодження нирок і розвитку геморагічного синдрому.

Близько 25% постраждалих не мають виражених симптомів отруєння, а летальність залишається на рівні <1%. Однак уразливими групами є діти та люди похилого віку, у яких наслідки можуть бути більш тяжкими.

Характерні ознаки укусу:

невелика двоточкова рана з відстанню між проколами ≤8 мм.
Місцева болісність, що супроводжується набряком підшкірної клітковини.
Швидке прогресування набряку, іноді набряк уражує всю кінцівку і навіть більшу частину поверхні тіла.

Рідкісні, але можливі загальні симптоми:

біль у животі, нудота, блювання.
Кровоточивість ясен, гематурія.
Висип на шкірі, гарячка.
Задишка, спричинена бронхоспазмом або набряком легень.

Тяжкі реакції

В окремих випадках може розвинутися анафілактичний шок, зазвичай протягом декількох хвилин після укусу. При цьому стані потрібна негайна медична допомога.

Перша допомога при укусі отруйних тварин або комах

Заспокойте постраждалого та переведіть його у положення лежачи. Самостійне пересування не рекомендується — це може прискорити поширення отрути. Зніміть з рук і тіла будь-які предмети (кільця, годинники, браслети), які можуть заважати за можливого набряку.
Обробка рани: акуратно промийте місце укусу чистою водою (краще з антисептиком), прикрийте марлевою стерильною пов’язкою. Укушену кінцівку іммобілізуйте та утримуйте приблизно на рівні серця — це сприяє зниженню поширення токсинів та зменшенню вираженості набряку.
Чого не варто робити:

- не відсмоктуйте отруту та не робіть розрізів у ділянці укусу — це може збільшити обсяг пошкодження тканин.
- Не накладайте еластичну пов’язку або джгут поблизу рани. Такі заходи не зупиняють надходження отрути в кров, але можуть збільшити вираженість больового синдрому, набряк та підвищити ризик рабдоміолізу.

Алгоритм надання допомоги в машині швидкої допомоги та стаціонарі при укусі змії

Оцінка стану пацієнта

Якщо набряк поширюється від кінцівки до тулуба або розвиваються загальні симптоми, як-от ознаки шоку або порушення дихання, негайно почніть підтримувальну терапію для стабілізації життєво важливих функцій (дихання, кровообігу, гемодинаміки).

Застосування протизміїної сироватки (антитоксину гадюки)

Введення антидоту показано у таких випадках:

розвиток анафілактичної реакції на зміїну отруту.
Швидко прогресуючий локальний набряк, який розвивається протягом кількох годин після укусу.
Набряк, що зберігається до 48 год і охоплює >50% постраждалої кінцівки.
Укус в зону шиї, обличчя або язика, де набряк, що збільшується, може призвести до обструкції дихальних шляхів.

Системні ознаки інтоксикації:

артеріальна гіпотензія;
гемоліз та порушення згортання крові;
лейкоцитоз >20000/мкл;
швидке підвищення рівня креатинкінази;
порушення серцевого ритму;
сильний біль у животі, що супроводжується блюванням.

Застосування протиотрути при укусі змії: тактика невідкладної допомоги

Якщо показання до введення антитоксину підтверджені, важливо ввести протизміїну сироватку якомога раніше. Згідно з інструкцією, вона вводиться одноразово внутрішньом’язово, якомога ближче до місця укусу.

Попереднє тестування на алергічну реакцію

Перед введенням необхідно провести шкірну алергопробу:

внутрішньошкірно введіть 0,1 мл антитоксину, розведеного у співвідношенні 1:10 з 0,9% розчином хлориду натрію (NaCl).
Якщо протягом 10–20 хв на місці ін’єкції виникне почервоніння та пухир, це свідчить про гіперчутливість до кінського білка.
У такому разі вводьте сироватку за методикою десенсибілізації (строго за інструкцією).

Якщо реакції немає, можна вводити повну дозу (вміст 1 ампули).

Якщо немає часу на алерготест?

За відсутності часу для проведення шкірної проби допустиме профілактичне введення 0,5 мг епінефрину 0,1% в/м, щоб знизити ризик тяжкої алергічної реакції.

Якщо специфічна протиотруйна сироватка недоступна, проводите лікування за алгоритмом анафілаксії, включно з введенням епінефрину та симптоматичною підтримкою.

Додаткові діагностичні заходи:

забір венозної крові для:
- загального аналізу крові;
- визначення газового складу (газометрії);
- визначення рівнів електролітів, креатинфосфокінази (КФК), сечовини, креатиніну;
- міжнародного нормалізованого відношення (МНВ).
Загальний аналіз сечі.
Електрокардіограма (ЕКГ) з метою оцінки можливих порушень з боку серця.