Харьков
Нозологический справочник врача

Соматостатинома

Содержание

Що таке соматостатинома?

Соматостатинома — це рідкісна нейроендокринна пухлина (НЕП). На її частку припадає близько 5% НЕП. Пухлина розвивається з дельта-клітин підшлункової залози та секретує соматостатин зі слідовими кількостями інших гормонів підшлункової залози, таких як інсулін, глюкагон, гастрин та вазоактивний інтестинальний поліпептид. У 56–70% випадків локалізується у підшлунковій залозі, але також може локалізуватися у дванадцятипалій кишці, фатеровому сосочку, тонкій кишці. Дуже рідко може розвинутися у легенях, нирках та щитовидній залозі.

Соматостатинома: причини

Соматостатинома може бути спорадичною. Спадкові панкреатичні соматостатинпродукуючі високодиференційовані НЕП можуть бути частиною множинної нейроендокринної неоплазії I типу (МНЕН1) та синдрому фон Хіппеля — Ліндау, дуоденальні (періампулярні соматостатинпродукуючі) НЕП можуть бути виявлені у пацієнтів з нейрофіброматозом І типу.

У патогенезі цього захворювання задіяні різні хромосомні аберації, включно з втратою гетерозиготності у хромосомі 11q, 6q та алельною втратою у хромосомі 3p.

Фактори ризику розвитку соматостатиноми:

Соматостатинома: розвиток захворювання

Соматостатинома може бути функціональною чи нефункціональною. Нефункціональні пухлини часто випадково виявляють у дванадцятипалій кишці. Водночас вони можуть механічно впливати на розташовані поруч органи. Функціональні або секреторні пухлини часто діагностують у підшлунковій залозі та у зв’язку з характерною клінічною картиною.

На що впливає соматостатинома?

Соматостатин чинить інгібувальну дію на гормони гіпофіза, такі як гормон росту та тиреотропний гормон. У нейрогастроінтестинальній системі соматостатин пригнічує вивільнення глюкагону, панкреатичного поліпептиду, холецистокініну, гастрину, секретину, вазоактивного кишкового поліпептиду, шлункового інгібувального поліпептиду, мотиліну, глюкагону. Він чинить пряму інгібувальну дію на секрецію шлункової кислоти, спланхнічну перфузію, випорожнення шлунка, скоротливість жовчного міхура, жовчовідтік та моторику кишечнику.

У нервовій системі соматостатин діє як нейротрансмітер або нейромодулятор, відіграє роль у тонкому налаштуванні нейронної активності та формуванні синаптичної пластичності.

Класифікація соматостатином

Американський об’єднаний комітет боротьби з раком (American Joint Committee of Cancer — AJCC) виділяє наступні стадії панкреатичних НЕП, у тому числі соматостатином:

  • I стадія — пухлина обмежена лише підшлунковою залозою;
  • ІІ стадія — відзначається поширення новоутворення за межі підшлункової залози (але її зростання не торкається верхньої брижової артерії) або виявляються метастази в регіонарні лімфатичні вузли;
  • III стадія — фіксується залучення черевного стовбура або верхньої брижової артерії;
  • IV стадія — виявляються віддалені метастази.

Ендокринні пухлини передньої кишки класифікуються у такий спосіб:

  • І стадія — пухлина ≤1 см, проростає у власну плівку або підслизову оболонку кишки;
  • ІІ стадія — розмір пухлини >1 см або вона проростає в м’язову оболонку кишки, підшлункову залозу або заочеревинний простір;
  • III стадія — розвиваються метастази в регіонарний лімфатичний вузол, очеревину чи сусідні структури;
  • IV стадія — виявлено віддалені метастази.

Соматостатинома: діагностика

Як проявляється соматостатинома?

Нефункціональні пухлини часто протікають безсимптомно.

Водночас великі новоутворення можуть механічно впливати на дренаж жовчі та панкреатичного соку.

Нефункціональна соматостатинома: симптоми

Клінічна картина при функціональній соматостатиномі зумовлена ​​інгібувальною дією соматостатину на нейроендокринну систему. Вона може призводити до розвитку жовчнокам’яної хвороби та цукрового діабету. Крім того, при функціональній соматостатиномі можуть фіксуватися такі ж симптоми, як і при нефункціональній. Біль у животі — найчастіший симптом, що розвивається при соматостатиномі. У хворих із соматостатиномою може виникати ненавмисне зменшення маси тіла та гіпохлоргідрія.

Симптоми рідко виявляються на ранніх стадіях.

Соматостатинома: ознаки, що виявляються під час фізичного огляду:

  • жовтяниця;
  • біль у животі;
  • нейрошкірні маркери (плями кольору «кава з молоком», нейрофіброми та пахвові ластовиння) у пацієнтів із супутнім нейрофіброматозом I типу.

Як виявити соматостатиному?

Для підтвердження діагнозу проводять додаткові обстеження.

  • Рівень соматостатину в плазмі крові натще (>14 ммоль/л). Слід враховувати, що підвищення рівня соматостатину у плазмі крові може фіксуватися при медулярному раку щитовидної залози, раку легень, феохромоцитомі та парагангліомі.
  • Рівень 5-гідроксиіндолілоцтової кислоти (5-HIAA) в сечі за 24 год.
  • Комп’ютерна томографія із контрастним посиленням.
  • Магнітно-резонансна томографія.
  • Магнітно-резонансна холангіопанкреатографія.
  • Езофагогастродуоденоскопія.
  • Ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія.
  • Ендоскопічне ультразвукове дослідження.
  • Біопсія та імуногістохімія.

Гістологічне дослідження

При світловій мікроскопії у більшості випадків відзначається чітко диференційована морфологія острівцевих клітин або карциноїдна пухлина. Рідше виявляють змішаний малюнок диференційованих та анапластичних клітин. У цитоплазмі пухлинних клітин фіксуються нейросекреторні гранули. І імуногістохімія зазвичай є позитивною для соматостатину та неспецифічних нейроендокринних маркерів, таких як синаптофізин, нейрон-специфічна енолаза, хромогранін та серотонін.

Соматостатинома: лікування

Лікування залежить від функціональності, операбельності та стадії пухлини.

Основою терапії є радикальне хірургічне втручання з висіченням первинного новоутворення та всіх метастазованих лімфатичних вузлів.

У разі наявності метастазів у печінку та лімфатичні вузли показано оперативне втручання щодо зменшення об’єму пухлини та резекції печінки для зменшення вираженості симптомів, спричинених механічною обструкцією та тяжким пухлинним навантаженням.

Так, залежно від розташування первинної онкопатології можуть бути виконані проксимальна панкреатодуоденальна резекція зі збереженням воротаря, дистальна панкреатектомія зі спленектомією та операція Уїппла.

При ізольованих метастазах у печінку показано їх резекцію або селективну печінкову транскатетерну артеріальну емболізацію.

У випадках частково резектабельного захворювання з кількома локалізаціями пухлини або неоперабельних метастазів у печінку на додаток до системної хімієтерапії застосовуються абляційні процедури, такі як радіочастотна абляція, лазерна термотерапія, транскатетерна артеріальна хімієемболізація та селективна внутрішня радіотерапія.

Аналоги соматостатину є паліативним лікуванням першої лінії вибору та застосовуються з метою контролю секреції соматостатину та росту пухлини.

Аналоги соматостатину, такі як октреотид та ланреотид, показані при функціональних новоутвореннях будь-якого розміру.

У дослідженнях виявлено, що таргетна терапія із застосуванням інгібітору тирозинкінази сунітінібу малату та інгібітору mTOR еверолімусу подовжує час до прогресування пухлини порівняно з плацебо.

Хімієтерапія рекомендується при метастатичних пухлинах II ступеня та будь-яких пухлинах III ступеня. Застосовують стрептозоцин з 5-фторурацилом або доксорубіцином, темозоломід та капецитабін.

Диференційна діагностика

Соматостатинома: прогноз

Прогноз залежить від розміру пухлини, ступеня цитологічного диференціювання, обсягу залишкового новоутворення після резекції та ступеня метастазування. За оцінками експертів, 5-річна виживаність пацієнтів з панкреатичною або періоампулярною соматостатиномою становить 60–100% при локалізованому захворюванні та 15–60% — при метастатичному захворюванні.

Чим небезпечна соматостатинома?

Серед можливих ускладнень найчастіше відзначаються:

ГлавнаяКорзинаИзбранное