Синусова аритмія

Содержание

Що таке синусова аритмія?

Синусовою аритмією називається нерегулярний синусовий ритм з періодами підвищення і зниження частоти серцевих скорочень внаслідок частоти виникнення електричних імпульсів, що періодично змінюється, в синусовому вузлі. Цей вид ритму часто виявляється випадково на електрокардіограмах (ЕКГ) під час проведення профілактичних оглядів.

Зазвичай синусовий ритм також характеризується деякою нерегулярністю — коливання інтервалів R–R не перевищують 10%. Відсутність коливань тривалості інтервалів R–R є ознакою ураження синусового вузла.

Синусова аритмія на ЕКГ характеризується нерегулярною частотою виникнення синусових імпульсів, при якій коливання інтервалу R–R становлять >0,12 с або >10% від середньої тривалості інтервалів R–R. Крім того, зубці P зазвичай моноформні та мають структуру, що відповідає активації передсердь, яка виходить із синусового вузла. Під час дихання відбувається уривчаста активація блукаючого нерва, що призводить до коливань серцевого ритму від удару до удару. Наявність синусової аритмії зазвичай вказує на належний стан серцево-судинної системи. Більше того, низка експертів пов’язують появу синусової дихальної аритмії у хворих на інфаркт, ревмокардит як сприятливу ознаку поліпшення стану міокарда.

Синусова аритмія: причини

Синусова аритмія — це поширена варіація ритму. Найчастіше вона фіксується у дітей та осіб молодого віку. Акт дихання призводить до виникнення вагальних стимулів, що призводить до варіацій інтервалу R–R. При цьому зберігається нормальне проведення електричного імпульсу системою серця. Зникнення синусової аритмії може свідчити про серцеву недостатність або структурне захворювання серця.

У дослідженнях виявлено, що поширеність дихальної синусової аритмії в осіб похилого віку становила <20% від поширеності у пацієнтів віком до 31 року. Імовірно, що це пов’язано з віковими змінами в податливості стінок артерій та зниженням вагальних реакцій.

Синусова аритмія: види

З точки зору патофізіології, виділяють респіраторно-фазову (дихальну), нереспіраторно-нефазову та нереспіраторно-вентрикулофазову синусову аритмію.

Респіраторно-фазова

Респіраторна синусова аритмія — стан, що часто виявляється. Це варіант нормальної зміни серцевого ритму, пов’язаний із стимуляцією блукаючого нерва та коливаннями тиску наповнення серця під час дихання. Під час дихального циклу вдих пригнічує тонус вагуса, підвищуючи частоту збудження синусового вузла, тоді як видих підвищує тонус вагуса, що призводить до зниження частоти. Дихальна синусова аритмія часто поєднується із синусовою брадикардією та рідко — синусовою тахікардією. Виражена дихальна аритмія може бути пов’язаною з переважанням тонусу блукаючого нерва. Вона може виявлятися у хворих на нейроциркуляторну дистонію. У пацієнтів із цукровим діабетом відмічається зменшення вираженості синусової аритмії, пов’язане з автономними ефектами патології.

Нереспіраторна

Нереспіраторна синусова аритмія не пов’язана із дихальним циклом. Про що свідчить наявність нереспіраторної синусової аритмії? Хоча вона може виникати у здорових осіб, цей тип зазвичай пов’язаний із ушкодженням синусового вузла, вона корелює з фоновими захворюваннями серця або може фіксуватися при передозуванні препаратів наперстянки. Може розвиватися при міокардиті, інфаркті міокарда, пухлинах серця, захворюваннях центральної нервової системи. В одному дослідженні встановлено зв’язок з травматичним внутрішньомозковим крововиливом, який пояснюється вазоспазмом, гіпоксією або підвищеним внутрішньочерепним тиском.

Вентрикулофазна

Вентрикулофазна синусова аритмія зазвичай розвивається на тлі атріовентрикулярної (АВ) блокади III ступеня. При цьому синусові скорочення корелюють із передчасними скороченнями шлуночків. Вентрикулофазна синусова аритмія є результатом тривалого наповнення серця та збільшення ударного об’єму. Збільшення ударного об’єму спричиняє реакцію каротидного барорецептора. На ЕКГ вона проявляється скороченням інтервалу між QRS та наступним зубцем P.

Синусова аритмія: як визначити?

Синусова аритмія є поширеною випадковою знахідкою на ЕКГ. Відсутність синусової аритмії може вказувати на основне хронічне захворювання, при якому показано подальше обстеження.

Синусова аритмія: симптоми

Симптоми рідко проявляються у пацієнтів із синусовою аритмією. Якщо вона є, то у хворих можуть фіксуватися такі симптоми, наприклад, як запаморочення, синкопе, біль у серці, задишка, периферичні набряки або периферична невропатія. Ймовірно, вони спричинені якоюсь основною причиною, а не синусовою аритмією. Слід виключити інші потенційні причини синусової аритмії при збиранні анамнезу. При анамнезі травми голови або шиї, особливо на фоні застосування антикоагулянтів, слід виключити прихований внутрішньочерепний крововилив. Також за даними ЕКГ слід виключити АВ-блокаду ІІІ ступеня як причину синусової аритмії.

Жодні результати фізичного огляду безпосередньо не корелюють з діагнозом синусової аритмії.

Цікаво, що вираженість синусової аритмії зменшується при стані емоційного збудження (пов’язаної із підвищенням тонусу симпатичної нервової системи).

ЕКГ-ознаки синусової аритмії

• Ритм синусовий: зубець Р нормальної форми, однорідної морфології, завжди передує шлуночковому комплексу.
• Коливання інтервалів P–P >120 мс. При нереспіраторній синусовій аритмії можливі як поступові, так і стрибкоподібні зміни тривалості інтервалів P–P >0,15 с у різних електрокардіографічних циклах.
• При дихальній синусовій аритмії інтервал P–P збільшується при вдиху і зменшується при видиху, відповідно, серцеві скорочення частішають при вдиху і стають менш частими при видиху.
• Дихальна синусова аритмія зникає під час затримки дихання та при введенні атропіну, а також її вираженість збільшується при застосуванні блокаторів бета-адренорецепторів.
• Нереспіраторна синусова аритмія не залежить від фаз дихання і не усувається при затримці дихання, введенні атропіну, а також її вираженість не збільшується після застосування блокаторів бета-адренорецепторів.
• Для встановлення діагнозу може бути рекомендована проба із фізичним навантаженням. Ступінь тяжкості синусової аритмії після навантаження підвищується, фіксується почастішання серцевих скорочень. При частковій синоаурикулярній (синоатріальній) блокаді ці зміни відсутні.

Синусова аритмія: лікування

При підтвердженні діагнозу синусової аритмії на ЕКГ потреби в лікуванні немає.

При виявленні фонового захворювання показано його терапію.

Диференційна діагностика

• Багатовогнищева передсердна тахікардія.
• Передсердна екстрасистолія.
• Фібриляція передсердь.
• АВ-блокада ІІІ ступеня.
• Синдром слабкості синусового вузла.
• Синоатріальна блокада.
• Синусова тахікардія.

Синусова аритмія: прогноз

Циклічна, пов’язана з диханням, синусова аритмія вказує на здоров’я серцево-судинної системи і часто виявляється у молодих здорових пацієнтів. Дихальна синусова аритмія не корелює зі зменшенням тривалості життя або іншими супутніми захворюваннями. Навпаки, відсутність дихальної синусової аритмії характерна при хронічній серцевій недостатності та цукровому діабеті.

Не пов’язана з диханням синусова аритмія може фіксуватися при різних патологічних станах серця, включно з ішемічною хворобою серця, міокардитом, кардіоміопатією та ін.

Синусова аритмія: чи можна проводити хірургічну операцію?

Якщо синусова аритмія не пов’язана з хронічними захворюваннями, сама собою вона не є протипоказанням до проведення оперативних втручань.

Що робити, якщо у тебе діагностували синусову аритмію?

Слід пам’ятати, що здебільшого синусова аритмія — це варіант норми. Синусова аритмія у підлітка, дитини чи дорослого не пов’язана з будь-якими симптомами, не потребує консультації кардіолога та подальшого кардіологічного обстеження. Водночас слід виконати ЕКГ та проконсультуватися у сімейного лікаря для виключення інших видів аритмії.