Що таке сакроілеїт?

Сакроілеїт — це запалення крижово-клубового суглоба, що з’єднує здухвинну кістку з крижом.

Крижово-клубовий суглоб — один із найбільших суглобів в організмі. Патологія цього суглоба може бути причиною болю в сідничній ділянці та попереку.

Діагностика сакроілеїту може бути особливо складною, оскільки його симптоми схожі з багатьма іншими поширеними причинами болю в спині.

Біль при цьому захворюванні часто зумовлений хронічними дегенеративними причинами. Сакроілеїт може бути вторинним стосовно до ревматичних, інфекційних, лікарських або онкологічних причин, наприклад, анкілозуючого спондиліту, псоріатичної артропатії, хвороби Бехчета, гіперпаратиреозу.

Сакроілеїт може бути одно- або двостороннім.

За оцінками експертів, сакроілеїт є причиною 10–25% випадків болю в попереку.

Симетричний сакроілеїт діагностують більш ніж у 90% пацієнтів з анкілозуючим спондилітом та у ²/₃ пацієнтів з реактивним та псоріатичним артритом.

Сакроілеїт: причини

Різні стани призводять до запалення крижово-клубового суглоба.

Остеоартрит може спричиняти дегенерацію суглоба. Спондилоартропатії можуть зумовлювати значне запалення суглоба.

Вагітність. Крижово-клубові суглоби розтягуються і слабшають у період вагітності та під час пологів під впливом релаксину. Збільшення маси тіла та зміна ходи під час вагітності можуть створювати навантаження на ці суглоби.

Травма може викликати пряме або непряме навантаження та пошкодження крижово-клубового суглоба.

Інфікування та гнійне запалення є частою причиною гострого сакроілеїту.

Ризик розвитку сакроілеїту підвищений при анкілозуючому спондиліті, псоріатичному артриті, запальних захворюваннях кишечнику (хворобі Крона, виразковому коліті).

Сакроілеїт: патогенез

Крижово-клубовий суглоб — це найбільший осьовий суглоб в організмі людини. Основна функція крижово-клубового суглоба — з’єднання здухвинних гребенів тазових кісток з крижом. Він забезпечує стабільну, але гнучку опору верхньої частини тіла, а також розподіл навантаження від нижніх кінцівок по всьому тілу.

Крижово-клубовий суглоб являє собою синовіальний діартроз-амфіартрозний суглоб, і кожен суглоб по обидва боки від крижів оточений фіброзною капсулою. Різні міцні зв’язувальні сполучення оточують і стабілізують крижово-клубовий суглоб.

Капсула крижово-клубового суглоба відносно тонка. При формуванні дефектів капсули можливе поширення суглобового випоту або гною на навколишні структури.

Суглоб отримує іннервацію від вентральних гілок L4–L5 та дорсальних гілок L5–S2, а також від замикаючого нерва, верхнього сідничного нерва та попереково-крижового ствола. Зазвичай біль при сакроілеїті локалізується в дерматомах L4–L5, але також може розвиватися в дерматомах від L2 до S3.

Асиметричний рух таза може викликати механічну дисфункцію, що призводить до дегенерації суглоба та розвитку інтенсивного болю.

Дегенеративні зміни проявляються у вигляді руйнування та фіброзу хряща, а також ерозії та осифікації субхондральної кістки. Прогресування сакроілеїту може призвести до анкілозу суглоба.

Часто розвивається синовіт, який проявляється гіперплазією клітин слизової оболонки з інфільтрацією запальних клітин.

Сакроілеїт: діагностика

Важливим є детальний збір анамнезу, насамперед запальних захворювань, таких як ревматоїдний артрит та анкілозуючий спондиліт, інфекцій та травм. Біль при сакроілеїті часто розвивається через провокувальні події, і не виникає поступово.

Сакроілеїт: симптоми

Сакроілеїт зазвичай проявляється гострим, колючим або тупим, ниючим глибоким болем у попереку.

Водночас можливе виникнення / іррадіація болю в зоні:

сідниць;
стегна;
нижньої кінцівки;
верхньої поперекової зони;
паху;
нижнього поверху живота.

Вираженість болю може збільшуватися після тривалого сидіння / стояння / лежання, підйому сходами, ходьби широкими кроками, перенесення маси на одну ногу більше, ніж на іншу, або обертальних рухів. Іноді сакроілеїт може викликати біль у стопах. Більше виражені симптоми можуть фіксуватися вночі або після пробудження.

Можливе виявлення системних симптомів:

гарячки;
ознобів;
підвищеного потовиділення (зазвичай уночі);
ненавмисного зменшення маси тіла.

Сакроілеїт: ознаки, що виявляються під час огляду

При огляді можна виявити асиметрію таза та різницю у довжині ніг, аномальні викривлення хребта. При проведенні оцінювання обсягу рухів у суглобі можливе виникнення болю. Крім того, біль може бути зумовлений проведенням провокаційних тестів (Фабера, Генслера, тестів на розтяг, виштовхування стегна і сакральний поштовх).

Пацієнти з дисфункцією крижово-клубового суглоба часто мають асиметричну ходу через знижену активацію іпсилатерального великого сідничного м’яза і контралатерального найширшого м’яза спини.

Також важливо звернути увагу на явні деформації та ознаки травми в нижньому поперековому відділі хребта, оскільки вони можуть бути причиною болю в крижово-клубовому суглобі.

Як підтверджується сакроілеїт?

Зменшення вираженості болю після внутрішньосуглобової ін’єкції анестетика (блокада крижово-клубового суглоба) вважається золотим стандартом діагностики сакроілеїту.

Додаткові методи обстеження

Загальний аналіз крові, швидкість осідання еритроцитів;
рівень С-реактивного білка, антинуклеарних антитіл, людського лейкоцитарного антигену (HLA-B27) та ревматоїдного фактора;
рентгенографія таза / поперекового відділу хребта (у передньо-задній проєкції);
комп’ютерна томографія;
магнітно-резонансна томографія;
ультразвукове дослідження;
позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-сканування може бути призначено з метою оцінки наявності кісткових метастазів).

Рентгенологічні ознаки сакроілеїту:

склероз замикаючих пластин, більш виражений з боку клубової кістки;
неправильне розташування замикаючих пластин суглоба;
розширення суглобових щілин;
ерозії суглобових поверхонь;
анкілоз (кінцева стадія).

Сакроілеїт: лікування

Лікування сакроілеїту комплексне і може включати:

фізіотерапію, фізичну реабілітацію, лікувальну фізичну культуру та підтримку постави. Мануальна терапія, масаж та фізіотерапія особливо ефективні при сакроілеїті, пов’язаному з порушеною механікою ходи та зміщенням хребта;
парацетамол та нестероїдні протизапальні препарати;
міорелаксанти;
внутрішньосуглобові ін’єкції анестетиків;
внутрішньосуглобові ін’єкції глюкокортикостероїдів;
пролотерапію (ін’єкції декстрози та збагаченої тромбоцитами плазми крові в ділянці крижово-клубового суглоба);
радіочастотну абляцію нерва, що викликає біль;
електростимуляцію;
артродез крижово-клубового суглоба (відкритий артродез або мінімально інвазивний черезшкірний сакроілеальний артродез);
у випадках, коли різниця в довжині ніг є основною причиною сакроілеїту, рекомендується носіння ортопедичних устілок та/або взуття;
носіння тазового пояса. Тазові пояси сприяють стабілізації крижово-клубового суглобів і зменшення обсягу сагітального обертання або надмірної напруги зв’язок, особливо у вагітних з ослабленими крижово-клубовими суглобами;
при септичному сакроілеїті початкове лікування включає внутрішньовенне введення антибіотиків широкого спектра дії, проведення бактеріологічного посіву на специфічні мікроорганізми та подальшу корекцію антибіотикотерапії. Рекомендується ступінчаста антибіотикотерапія — після курсу ін’єкційних антибіотиків — перехід на пероральний прийом.

Диференційна діагностика

Анкілозуючий спондиліт.
Тендиніт.
Перелом кульшового суглоба.
Синдром грушоподібного м’яза.
Інфекція крижово-клубового суглоба.
Трохантеричний бурсит.
Остеоартрит кульшового суглоба.
Гіперпаратиреоз.
Остеїт конденсанс клубової кістки.
Імпінджмент стегново-вертлужної западини (імпінджмент кульшового суглоба).
Грижа міжхребцевого диска попереково-крижового відділу хребта.
Синдром фасеткових суглобів попереково-крижового відділу хребта.
Спондилолістез.
Спондилоартропатії.
Міофасціальний біль.
Пухлини кісток. Остеосаркома та остеоїдна остеома.

Чим небезпечний сакроілеїт?

Можливі ускладнення сакроілеїту включають:

хронічний біль у спині та стегні.
Атрофію м’язів.
Безсоння.
Депресію.