Порушення серцевого ритму
Содержание
Класифікація порушень
Практичний підхід до класифікації порушень ритму та провідності серця заснований на 2 ключових групах:
- Брадіаритмії — уповільнені ритми.
- Тахіаритмії — прискорені ритми.
Обидві категорії далі розподіляються на:
- надшлуночкові аритмії (відбуваються вище рівня пучка Гіса);
- шлуночкові аритмії (розвиваються у шлуночках серця).
Слід враховувати, що при однаковій ЕКГ-картині може бути зовсім різний клінічний зміст — від потенційно фатального до доброякісного залежно від супутнього захворювання та загального стану хворого.
Тактика ведення пацієнта
До тактики ведення хворого з аритмією належать:
- Встановлення точного типу аритмії та її передбачуваного механізму.
- Визначення основного захворювання, що спровокувало порушення ритму.
- Оцінка симптомів, які супроводжують аритмію.
- Аналіз прогнозу, включно з оцінкою ризику раптової серцевої смерті (РСС).
- Підбір адекватної терапії.
Першорядне значення мають збір анамнезу та фізикальне обстеження. Додаткові методи діагностики застосовуються залежно від ступеня тяжкості та інвазивності — від базових та амбулаторних (електрокардіографія (ЕКГ), холтерівський моніторинг) до спеціалізованих (електрофізіологічне дослідження (ЕФД), черезстравохідна стимуляція та ін.).
Терапія
Види лікування аритмій:
- фармакологічний, із застосуванням антиаритмічних засобів (наприклад блокаторів β-адренорецепторів, аміодарону, флекаїніду та ін.) — обов’язково враховувати індивідуальний підбір дози препарату.
- Нефармакологічний, включно з кардіоверсією, радіочастотною абляцією, встановленням кардіостимуляторів або ІКД (імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів).