Помірні когнітивні порушення — це термін, що означає зміни пам’яті, активної уваги, мислення та здатності до навчання, які перевищують такі при нормальному старінні, але не відповідають критеріям деменції. Помірні когнітивні порушення класифікуються як нейрокогнітивний розлад. Вони можуть являти собою ранню стадію деменції, проте інші захворювання можуть викликати помірні когнітивні порушення. Деякі причини цього розладу можна усунути, якщо діагностувати їх на ранній стадії. Раннє виявлення когнітивних порушень допоможе зберегти функціональну незалежність пацієнта.
Когнітивні порушення в осіб похилого віку можуть бути частиною нормального старіння. Так, скарги на порушення пам’яті, здатності до концентрації уваги поширені серед людей цієї категорії. Зниження когнітивних здібностей може виявлятися по-різному. Суб’єктивні когнітивні порушення (симптоматичні скарги з нормальними результатами нейрокогнітивних тестів) — це частина нормального процесу старіння.
Водночас при помірних когнітивних порушеннях відзначаються скарги пацієнта або членів його сім’ї на зниження когнітивних здібностей у будь-якій галузі, а не тільки пам’яті, а також зростаючі труднощі у повсякденному житті та відсутність деменції.
Важливо, що когнітивні порушення впливають на здатність людини самостійно виконувати повсякденні дії. Більше того, когнітивні дефіцити при цьому не пов’язані з делірієм чи іншим психіатричним станом.
У деяких випадках як синонім експерти використовують термін «легкий когнітивний розлад». Так, підкреслюється, що, незважаючи на деяке зниження когнітивних функцій, пацієнт не втрачає побутової незалежності.
Легкий / помірний когнітивний розлад можна класифікувати на основі типу порушеної когнітивної зони: навчання та пам’ять, мовлення, ускладнена концентрація уваги, виконавчі функції, соціальне пізнання та зорово-просторова функція, а також як «амнестичне» або «неамнестичне» з дефіцитом в одній або декількох когнітивних зонах. Амнестичний варіант характеризується порушенням запам’ятовування, відтворення почутого чи побаченого матеріалу і навіть його впізнавання.
При амнестичному легкому когнітивному розладі існує ризик прогресування до хвороби Альцгеймера. При неамнестичній — ризик прогресування до деменції, не пов’язаної з хворобою Альцгеймера.
У 2009 р. введено комплексну нейропсихологічну систему класифікації (Neuropsychology classification system) та виділено такі класи легкого когнітивного розладу:
Немодифіковані фактори ризику помірних когнітивних порушень:
Модифіковані чи оборотні фактори ризику:
Водночас легкі та помірні когнітивні порушення можуть являти собою продромальну стадію деменції, зокрема хвороби Альцгеймера.
Когнітивні порушення є одним із симптомів гідроцефалії нормального тиску. При цьому вони оборотні при ранній діагностиці та лікуванні.
Когнітивні порушення можуть виявлятися вже на ранніх стадіях при хворобі Паркінсона, черепно-мозковій травмі, хворобі Хантінгтона, хворобі, викликаній вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та порушеннях мозкового кровообігу, пріонних захворюваннях, деменції з тільцями Леві, лобово-скроневій деменції та судинній деменції.
Нижчий рівень освіти пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку когнітивних порушень.
При легкому когнітивному розладі у головному мозку відбуваються нейродегенеративні процеси, відзначаються синаптична дегенерація в гіпокампі, зниження холінергічної активності в корі головного мозку та інші патофізіологічні зміни.
Когнітивні розлади діагностуються клінічно.
Важливим є детальний збір анамнезу. У разі неможливості отримати адекватну інформацію від пацієнта слід опитати його родичів / опікуна / іншу близьку особу.
Порушення когнітивних функцій також можуть залишатися непомітними для хворого. Пацієнти із порушенням пам’яті можуть не розуміти наявність своїх порушень.
Слід зібрати інформацію про початок та прогресування симптомів. Зазвичай прояви розвиваються поступово та прогресують. Хворий та члени його сім’ї можуть оцінювати їх як нормальні зміни, пов’язані зі старінням.
При легкому когнітивному розладі часто відмічаються нейропсихіатричні та загальносоматичні симптоми:
Пацієнти з помірними когнітивними порушеннями для підтримки колишньої працездатності та побутової незалежності змушені витрачати більше зусиль. Водночас ці порушення та симптоми не призводять до соціальної дизадаптації.
Пацієнтам показано повне неврологічне обстеження.
Стандартизована когнітивна оцінка є обов’язковою для встановлення діагнозу і може включати:
Додаткові методи обстеження рекомендовані для визначення етіології когнітивного дефіциту та виявлення виліковних причин.
Так, можуть бути показані:
Для профілактики когнітивних порушень рекомендуються:
Крім того, важливо виключити такі курабельні причини зниження когнітивних функцій: гіпотиреоз, цукровий діабет, васкуліти, інфекційні захворювання.
Чинники ризику прогресування когнітивних розладів:
Найважливішим ускладненням є прогресування деменції.