Помірні когнітивні порушення

Содержание

Що таке помірні когнітивні порушення?

Помірні когнітивні порушення — це термін, що означає зміни пам’яті, активної уваги, мислення та здатності до навчання, які перевищують такі при нормальному старінні, але не відповідають критеріям деменції. Помірні когнітивні порушення класифікуються як нейрокогнітивний розлад. Вони можуть являти собою ранню стадію деменції, проте інші захворювання можуть викликати помірні когнітивні порушення. Деякі причини цього розладу можна усунути, якщо діагностувати їх на ранній стадії. Раннє виявлення когнітивних порушень допоможе зберегти функціональну незалежність пацієнта.

Когнітивні порушення в осіб похилого віку можуть бути частиною нормального старіння. Так, скарги на порушення пам’яті, здатності до концентрації уваги поширені серед людей цієї категорії. Зниження когнітивних здібностей може виявлятися по-різному. Суб’єктивні когнітивні порушення (симптоматичні скарги з нормальними результатами нейрокогнітивних тестів) — це частина нормального процесу старіння.

Водночас при помірних когнітивних порушеннях відзначаються скарги пацієнта або членів його сім’ї на зниження когнітивних здібностей у будь-якій галузі, а не тільки пам’яті, а також зростаючі труднощі у повсякденному житті та відсутність деменції.

Важливо, що когнітивні порушення впливають на здатність людини самостійно виконувати повсякденні дії. Більше того, когнітивні дефіцити при цьому не пов’язані з делірієм чи іншим психіатричним станом.

У деяких випадках як синонім експерти використовують термін «легкий когнітивний розлад». Так, підкреслюється, що, незважаючи на деяке зниження когнітивних функцій, пацієнт не втрачає побутової незалежності.

Легкий / помірний когнітивний розлад можна класифікувати на основі типу порушеної когнітивної зони: навчання та пам’ять, мовлення, ускладнена концентрація уваги, виконавчі функції, соціальне пізнання та зорово-просторова функція, а також як «амнестичне» або «неамнестичне» з дефіцитом в одній або декількох когнітивних зонах. Амнестичний варіант характеризується порушенням запам’ятовування, відтворення почутого чи побаченого матеріалу і навіть його впізнавання.

Чи прогресує легкий когнітивний розлад до деменції?

При амнестичному легкому когнітивному розладі існує ризик прогресування до хвороби Альцгеймера. При неамнестичній — ризик прогресування до деменції, не пов’язаної з хворобою Альцгеймера.

Когнітивні порушення: класифікація

У 2009 р. введено комплексну нейропсихологічну систему класифікації (Neuropsychology classification system) та виділено такі класи легкого когнітивного розладу:

• амнестичний — порушення пригадування та розпізнавання;
• змішаний — порушення в різних галузях, таких як мовлення, виконавча функція, пригадування та розпізнавання та зорово-просторове функціонування;
• дисекзекутивний — порушення уваги, виконавчих та візуально-просторових функцій, але пам’ять залишається недоторканою;
• зорово-просторовий — порушення лише одного показника зорової конструкції.

Причини когнітивних порушень

Немодифіковані фактори ризику помірних когнітивних порушень:

• літній вік;
• чоловіча стать;
• сімейний анамнез когнітивних порушень;
• генетичні фактори ризику, наприклад, наявність алелю аполіпопротеїну E (Apolipoprotein E — APOE).

Модифіковані чи оборотні фактори ризику:

• хронічні захворювання та мультиморбідність (артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія, ішемічна хвороба серця, інсульт, остеоартрит, хронічне обструктивне захворювання легень, цукровий діабет);
• поліпрагмазія — різні лікарські засоби можуть чинити несприятливий вплив на пам’ять: опіати, анксіолітики, такі як бензодіазепіни, небензодіазепінові седативні / снодійні засоби (золпідем), міорелаксанти, протиепілептичні, антигістамінні препарати, антидепресанти, препарати від нетримання сечі та антипсихотики;
• депресія — можуть відмічатися когнітивні порушення, а також депресія призводить до прогресування легких когнітивних порушень деменції. Тривожність у осіб літнього віку також є фактором ризику зниження когнітивних здібностей;
• метаболічні або інфекційні причини: гіпотиреоз, дефіцит вітаміну B₁₂, зневоднення, гіпо- або гіперглікемія, інфекції сечовивідних шляхів;
• порушення сну, синдром обструктивного апное уві сні;
• неврологічні розлади, наприклад, гідроцефалія.

Водночас легкі та помірні когнітивні порушення можуть являти собою продромальну стадію деменції, зокрема хвороби Альцгеймера.

Які захворювання супроводжуються помірними когнітивними порушеннями?

Когнітивні порушення є одним із симптомів гідроцефалії нормального тиску. При цьому вони оборотні при ранній діагностиці та лікуванні.

Когнітивні порушення можуть виявлятися вже на ранніх стадіях при хворобі Паркінсона, черепно-мозковій травмі, хворобі Хантінгтона, хворобі, викликаній вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та порушеннях мозкового кровообігу, пріонних захворюваннях, деменції з тільцями Леві, лобово-скроневій деменції та судинній деменції.

Нижчий рівень освіти пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку когнітивних порушень.

При легкому когнітивному розладі у головному мозку відбуваються нейродегенеративні процеси, відзначаються синаптична дегенерація в гіпокампі, зниження холінергічної активності в корі головного мозку та інші патофізіологічні зміни.

Як діагностується помірне когнітивне порушення?

Когнітивні розлади діагностуються клінічно.

Важливим є детальний збір анамнезу. У разі неможливості отримати адекватну інформацію від пацієнта слід опитати його родичів / опікуна / іншу близьку особу.

Порушення когнітивних функцій також можуть залишатися непомітними для хворого. Пацієнти із порушенням пам’яті можуть не розуміти наявність своїх порушень.

Слід зібрати інформацію про початок та прогресування симптомів. Зазвичай прояви розвиваються поступово та прогресують. Хворий та члени його сім’ї можуть оцінювати їх як нормальні зміни, пов’язані зі старінням.

При легкому когнітивному розладі часто відмічаються нейропсихіатричні та загальносоматичні симптоми:

• депресія;
• апатія;
• занепокоєння;
• дратівливість;
• загальна слабкість;
• розсіяність;
• головний біль;
• безсоння (труднощі із засинанням, раннє пробудження вранці);
• збудження;
• розлад апетиту чи харчової поведінки;
• розгальмованість.

Пацієнти з помірними когнітивними порушеннями для підтримки колишньої працездатності та побутової незалежності змушені витрачати більше зусиль. Водночас ці порушення та симптоми не призводять до соціальної дизадаптації.

Пацієнтам показано повне неврологічне обстеження.

Стандартизована когнітивна оцінка є обов’язковою для встановлення діагнозу і може включати:

• Монреальську когнітивну оцінку (Montreal Cognitive Assessment — MOCA);
• Сент-Луїський університетський іспит на ментальний статус (Saint Louis University Mental Status — SLUMS);
• Коротку шкалу психічного статусу (Mini-Mental State Exam — MMSE).

Додаткові методи обстеження рекомендовані для визначення етіології когнітивного дефіциту та виявлення виліковних причин.

Так, можуть бути показані:

• загальний аналіз крові;
• рівень гормонів щитовидної залози та тиреотропного гормону;
• рівень вітаміну B₁₂, фолієвої кислоти;
• біохімічний аналіз крові;
• рівень глюкози у плазмі крові;
• рівень електролітів у плазмі крові;
• тести на сифіліс, ВІЛ, гепатити B та C, хворобу Лайма;
• магнітно-резонансна томографія (МРТ);
• комп’ютерна томографія (КТ) головного мозку;
• функціональні нейровізуалізаційні дослідження (позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) з F-фтордезоксиглюкозою (ФДГ), однофотонна емісійна комп’ютерна томографія (ОФЕКТ)) використовують у дослідженнях.

Лікування когнітивних порушень

• Лікування оборотних причин.
• Корекція факторів ризику, включно з гіперліпідемією, артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, фібриляцією передсердь, вживанням тютюну та алкоголю, гомоцистеїнемією (застосовують препарати фолієвої кислоти та вітаміни групи В).
• Фармакотерапія зазвичай є неефективною. Донепезил та інші лікарські засоби, які застосовують при хворобі Альцгеймера, не сприяють уповільненню прогресування легкого когнітивного розладу. Водночас низка експертів рекомендує застосовувати ноотропні препарати. Також можуть бути рекомендовані ліки з антиоксидантною дією, зокрема вітамін Е та препарати, що містять екстракт гінкго білоба.
• Нефармакологічні втручання: фізичні вправи та регулярні когнітивні тренування.
• Оптимізація зорової та слухової функцій є важливою, оскільки їх зниження може призвести до зниження когнітивних здібностей.

Профілактика когнітивних порушень

Для профілактики когнітивних порушень рекомендуються:

• середземноморська дієта;
• фізична активність;
• відмова від куріння;
• зменшення вживання алкоголю;
• участь у громадській діяльності.

Диференційна діагностика

• Зміни когнітивних функцій пов’язані з нормальним процесом старіння.
• Судинна деменція.
• Хвороба Альцгеймера.
• Депресія.
• Деменція з тільцями Леві.
• Хвороба Паркінсона.
• Хвороба Крейтцфельдта — Якоба.

Крім того, важливо виключити такі курабельні причини зниження когнітивних функцій: гіпотиреоз, цукровий діабет, васкуліти, інфекційні захворювання.

Чинники ризику прогресування когнітивних розладів:

• амнестичний підтип когнітивного розладу;
• літній вік;
• перенесений інсульт;
• цукровий діабет;
• низький рівень освіти.

Ускладнення

Найважливішим ускладненням є прогресування деменції.