Підвищення рівня ліпопротеїну (а)

Содержание

Визначення

Підвищений рівень ліпопротеїну (a) (Lp(a)) — це показник, що перевищує 30 мг/дл або 75 нмоль/л. Цей ліпопротеїн розглядається як незалежний фактор ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ), включно з атеросклерозом, інфарктом міокарда та інсультом. Дуже важливо оцінювати рівень Lp(a) особливо у пацієнтів із сімейною гіперхолестеринемією або обтяженим анамнезом за ССЗ.

Клінічна картина

Для підвищеного рівня Lp(a), як правило, не є характерними специфічні клінічні симптоми. Це порушення часто протікає безсимптомно і виявляється виключно при лабораторних обстеженнях. Саме тому важливим є своєчасне проведення ліпідограми, особливо у осіб з підвищеним серцево-судинним ризиком.

Діагностика

Вимірювання рівня Lp(a) рекомендується кожному дорослому, цей аналіз слід проводити щонайменше 1 раз у житті, бажано при першому аналізі ліпідного профілю. Цей маркер має важливу прогностичну значущість для оцінки серцево-судинного ризику.

• Lp(a) >30 мг/дл (75 нмоль/л) — сигналізує про підвищений ризик.
• Lp(a) >50 мг/дл (125 нмоль/л) — вказує на високий ризик.
• Lp(a) >180 мг/дл (450 нмоль/л) — асоційований із дуже високим ризиком ішемічної хвороби серця та інших серцево-судинних ускладнень.

Показання для проведення повторного або цілеспрямованого вимірювання Lp(a):

• передчасний розвиток ССЗ;
• підозра на сімейну гіперхолестеринемію;
• обтяжений сімейний анамнез (ранні випадки ССЗ або підвищений Lp(a));
• рецидивні серцево-судинні події, незважаючи на прийом статинів;
• наявність високого чи дуже високого сумарного кардіориску.

Лікування

Корекція підвищеного рівня Lp(a) повинна проводитися в контексті комплексного підходу до лікування супутніх метаболічних порушень. Необхідно одночасно контролювати дисліпідемію, артеріальну гіпертензію та порушення вуглеводного обміну.

Зміна способу життя — обов’язковий крок у терапії:

• зменшення маси тіла;
• підвищення рівня фізичної активності;
• повна відмова від куріння.

Фармакологічні підходи до зниження Lp(a):

• антисенсові олігонуклеотиди, спрямовані на Апо(а), є найбільш ефективними препаратами — знижують рівень Lp(a) на 70–90%;
• за допомогою інгібіторів PCSK9 можна забезпечити помірне зниження рівня Lp(a) — на 20–30%;
• інклісіран знижує рівень Lp(a) на 15–26%.

В особливих випадках при дуже високому рівні Lp(a) може розглядатися аферез ліпопротеїнів як додатковий захід контролю.

Важливо пам’ятати, що застосування статинів не скасовують у пацієнтів з високим рівнем Lp(a), незважаючи на можливе незначне підвищення концентрації, оскільки вони надійно знижують загальний серцево-судинний ризик.