Пенетруюча виразка аорти

Содержание

Визначення

Пенетруюча виразка аорти є особливим видом ураження аорти, коли виразковий процес в атеросклеротичній бляшці проникає через внутрішню еластичну мембрану, досягаючи середнього шару судинної стінки. Цей стан може стати причиною серйозного послаблення структури аорти і підвищує ризик її розриву або формування аневризми, що потребує негайної уваги та відповідного лікування для запобігання можливим життєзагрозливим ускладненням.

Клінічна картина

Проникаюча виразка аорти є причиною 2–7% усіх гострих аортальних синдромів і серйозним захворюванням, яке може призвести до формування інтрамуральної гематоми, псевдоаневризми, розшарування аорти або навіть її розриву. Найчастіше проникаюча виразка локалізується в середній або дистальній ділянці (тип В), що менш небезпечно порівняно з ураженням висхідної аорти (тип А), яке відмічається значно рідше, як і ураження дуги аорти та черевної аорти. Типовий профіль хворого з пенетруючою виразкою аорти найчастіше включає літніх чоловіків, які мають історію куріння, артеріальної гіпертензії, коронарної хвороби, хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ) або аневризми черевної аорти. Симптоми пенетруючої виразки аорти схожі з тими, що відмічаються при розшаруванні аорти, проте вони найчастіше проявляються у людей похилого віку і рідко супроводжуються об’єктивними ознаками порушеної перфузії органів. Ця обставина потребує особливої уваги при діагностиці та виборі методів лікування, щоб своєчасно запобігти можливим життєзагрозливим ускладненням.

Перебіг хвороби

Природний перебіг захворювання аорти часто включає прогресуюче розширення її стінок та формування аневризм, які можуть бути мішкуватими або веретеноподібними. Цей процес розширення відбувається найбільш швидко в ділянці висхідної аорти, що становить підвищений ризик для здоров’я, оскільки прискорене розширення може призвести до серйозних і потенційно небезпечних для життя ускладнень.

Діагностика

При проведенні візуалізаційного дослідження важливо детально оцінити місце пошкодження аорти, включаючи довжину та глибину ураження, наявність інтрамуральної гематоми, ураження парааортальної тканини та можливі кровотечі. Також слід враховувати товщину стінки аорти, що залишилася, і наявність інших аномалій, таких як аневризми, атеросклеротичні бляшки та ознаки запальних захворювань.

Комп’ютерна томографія (КТ)-ангіографія з контрастуванням є першою лінією діагностичного дослідження. Цей метод дозволяє отримати чітке зображення аорти та навколишніх тканин, включаючи інтрамуральні гематоми, які до введення контрасту можуть виглядати подібно до інших станів. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) також використовується в діагностиці, проте цей метод менш ефективний для візуалізації відділення кальцинатів в інтимі, яке часто супроводжує виразки аорти.

Лікування

Лікування проникаючої виразки аорти може включати як медикаментозне, так і інвазивне втручання, залежно від розташування виразки та серйозності симптомів.

1. Медикаментозне лікування: основні цілі медикаментозного лікування полягають у зменшенні вираженості болю та контролі артеріального тиску (АТ). Ці заходи спрямовані на стабілізацію стану пацієнта та запобігання подальшому прогресу хвороби.
2. Інвазивне лікування: якщо виразка знаходиться у висхідній аорті, лікарі можуть розглянути можливість хірургічного втручання. Показання до інвазивного лікування, якому зазвичай надається перевага у вигляді ендоваскулярних методів, включають рецидивуючий або стійкий до лікування біль, а також симптоми, що вказують на обмежений розрив аорти. До таких симптомів належать швидке збільшення розмірів виразки, наявність парааортальної гематоми або плеврального ексудату. Ці ознаки свідчать про високий ризик ускладнень та потребують негайного реагування для запобігання потенційно небезпечним для життя станам.