Легені часто стають місцем для віддалених метастазів різних видів онкопатології, таких як колоректальний рак, рак молочної залози, нирок, меланома, а також саркоми кісток та м’яких тканин. Лімфоми та лімфобластний лейкоз метастазують у легені не так часто.

На ранніх стадіях маленькі метастази у легені можуть не викликати помітних симптомів. Однак у міру їх зростання та розвитку пацієнти можуть відчувати низку симптомів, таких як біль у грудях, задишка та кровохаркання. Ці симптоми можуть бути викликані пухлинами або пов’язаними з ними ускладненнями, зокрема блокуванням бронхів, ателектазом (спаданням легені) або пневмонією. Важливо проводити регулярні діагностичні обстеження для своєчасного виявлення та лікування метастазів у легені, що може значно вплинути на прогноз та якість життя пацієнтів.

Діагностика

Діагностика метастазів у легені починається з рентгенографії (РГ) грудної клітки, яка є основним методом обстеження. Для більш детального вивчення прикореневих змін та патології середостіння використовується комп’ютерна томографія (КТ), яка має більш високу чутливість.

Радіологічна картина метастаз у легені може бути різноманітною: це можуть бути поодинокі або множинні круглі тіні, дрібні зміни, характерні для легеневого лімфангіозу, ателектази, збільшені лімфовузли у прикореневих зонах або середостінні, а також плевральні випоти. У більшості випадків поєднання радіологічних даних з наявністю діагностованого раку в іншому органі дозволяє встановити діагноз метастазів без необхідності проведення гістологічної верифікації.

Однак у випадках, коли радіологічні дані викликають сумніви або слід отримати додаткове підтвердження, може знадобитися проведення біопсії. Це може бути черезшкірна або трансбронхіальна біопсія, що дозволяє отримати зразки тканини для гістологічного аналізу. За допомогою цих методів можна уточнити діагноз та вибрати найбільш адекватну стратегію лікування.

Диференційна діагностика

При диференційному діагнозі між первинною пухлиною легень та туберкульозом потрібен ретельний аналіз клінічних, радіологічних та лабораторних даних. Основне завдання полягає в тому, щоб відрізнити злоякісне новоутворення від інфекційного процесу, який може імітувати симптоми та радіологічні прояви онкопатології.

Клінічні ознаки: симптоми можуть перегукуватися, можуть відмічатися кашель, кровохаркання, біль у грудях, зменшення маси тіла. Однак при туберкульозі часто фіксуються ознаки, такі як підвищена температура тіла, потовиділення, особливо в нічний час доби, та загальне погіршення стану.

Радіологічні дані: хоч і рак легень, і туберкульоз можуть виявлятися наявністю вузликів у легенях, типові кожному захворюванню радіологічні ознаки можуть допомогти в діагностиці. Рак легень часто характеризується більш чіткими, неоднорідними вузликами з тенденцією до периферійного знаходження, тоді як туберкульоз може проявлятися дифузнішими, розлитими інфільтратами, особливо у верхніх частках легень.

Лабораторні дослідження: для верифікації туберкульозу використовуються мікробіологічні методи, такі як бакпосів мокротиння на мікобактерії та PCR-діагностика за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Для виявлення раку можуть бути використані біопсії та цитологічні дослідження зразків, взятих за допомогою бронхоскопії або пункції.

Імунологічні тести: використання проби Манту та квантиферонового тесту (на латентний туберкульоз) допомагають в ідентифікації туберкульозу, особливо в неочевидних випадках.

Для остаточного діагнозу важливим є поєднання всіх доступних даних, включно з історією хвороби, клінічною картиною, результатами радіологічного та лабораторного дослідження. У деяких випадках може бути показаний мультидисциплінарний підхід для точного диференціювання цих патологічних станів.

Лікування

Терапія метастазів у легені може включати різні підходи, залежно від особливостей клінічної картини та характеру первинної пухлини. Клиновидне видалення одиничного метастазу в межах здорової легеневої тканини є поширеною операцією. Така процедура особливо виправдана, якщо після лікування первинної пухлини минув тривалий час. Це може бути релевантним для пацієнтів з раком нирок, щитоподібної залози, колоректальним раком або саркомою кісток за умови відсутності метастазів в інші органи.

Хірургічне видалення метастазів може комбінуватися з іншими методами лікування як у легенях, так і в інших органах, щоб забезпечити комплексний підхід до лікування. Крім того, променева терапія часто проводиться як паліативний метод для зменшення вираженості симптомів, пов’язаних з метастазами в легені, таких як кровотечі, задишка і біль. Цей метод дозволяє полегшити стан пацієнтів та покращити якість їхнього життя, коли повне лікування неможливе.

Стереотаксична променева терапія часто стає методом вибору для хворих з обмеженою кількістю метастазів, які не підлягають хірургічному видаленню. Цей метод дозволяє точно спрямуватися на пухлини, мінімізуючи ушкодження навколишніх здорових тканин.

Для пацієнтів з множинними метастазами у легені та для тих, чиї пухлини добре реагують на хіміотерапію, використовують специфічні протоколи хіміотерапії, що відповідають типу пухлини. Такий підхід може забезпечити тривалу ремісію у осіб з певними видами онкопатології, включно з лімфомою Ходжкіна, хоріонкарциномою та раком яєчок.

Останнім часом дедалі більшого значення набувають молекулярно-цільові препарати, які підбирають залежно від біологічних та генетичних характеристик первинної пухлини. Приклади таких лікарських засобів включають антитіла до HER2 для лікування HER2-позитивного раку молочної залози, інгібітори mTOR-кінази при раку нирки та інгібітори BRAF при меланомі. Ці засоби дозволяють більш точно спрямувати терапію, підвищуючи її ефективність та знижуючи ймовірність розвитку побічних ефектів.