Лімфаденопатія
Диагнозы по МКБ -10

О заболевании Лімфаденопатія

Ключові аспекти

Лімфаденопатія характеризується збільшенням лімфатичних вузлів, що може бути викликано накопиченням або нормальних, або пухлинних лімфоцитів, а також запальних клітин. У дорослих, як правило, йдеться про збільшення вузлів з діаметром >1 см.

У процесі фізикального огляду лімфатичних вузлів важливо приділяти увагу декільком ключовим аспектам:

  1. Місцю знаходження вузлів:

а) локалізована лімфаденопатія, що стосується 1 групи вузлів, часто вказує на локальне захворювання, хоча є винятки, такі як туляремія, ієрсиніоз і неходжкінські лімфоми;

б) генералізована лімфаденопатія зазвичай свідчить про наявність системного захворювання, наприклад, про лімфопроліферативні новоутворення, що поширюються на безліч груп лімфатичних вузлів у всьому тілі.

Характеристики

Під час обстеження лімфатичних вузлів важливо звернути увагу на такі характеристики, як:

  1. Консистенція вузлів: твердість вузлів часто свідчить про неопластичні процеси, такі як лімфоми та хронічні лейкози. У випадках гострих лейкозів, вузли, як правило, м’якіші. Вузли з флюктуацією зазвичай виявляються при туберкульозі, гострому лімфаденіті та дифтерії, при цих захворюваннях також можуть формуватися нориці, хронічні ж переважно при туберкульозі та актиномікозі.
  2. Чутливість: болісність вузлів при пальпації вказує на недавнє та швидко прогресуюче збільшення, що типово для запальних процесів. Рідше болісність може бути викликана крововиливом у вузол, імунною реакцією або пухлинним процесом.
  3. Зміщуваність: нормальні лімфатичні вузли зазвичай легко зміщуються щодо шкіри та підшкірної клітковини. Однак при хронічному запаленні або неопластичних змінах вузли можуть злипатися, утворюючи конгломерати і втрачаючи рухливість.

Для більш точної оцінки стану лімфатичних вузлів, що знаходяться у важкодоступних зонах, таких як середостіння або ретроперитонеальний простір, використовуються методи візуалізації, включно з рентгенографією, ультразвуковим дослідженням, комп’ютерною томографією, магнітно-резонансною томографією, сцинтиграфією та позитронно-емісійною томографією.

Інфекції становлять основну причину збільшення лімфатичних вузлів у 2 із 3 випадків.