Комбіновані вади серця

Содержание

Визначення

Комбіновані вади серця визначаються як одночасна наявність вад не менше ніж у 2 серцевих клапанах, навіть клапанах, що знаходяться на венозних чи артеріальних отворах. Ці стани можуть містити різні комбінації вад клапанів, що впливають на функціонування серця.

Найбільш поширені комбінації вад включають:

1. Мітральний стеноз поєднано з недостатністю тристулкового клапана.
2. Мітральний стеноз із аортальною недостатністю.
3. Аортальний стеноз, що супроводжується мітральною недостатністю.
4. Поєднання мітрального та аортального стенозу.
5. Мітральна та аортальна недостатність, наявні одночасно.

При таких комбінаціях потрібна особлива увага в діагностиці та підходах до лікування, оскільки взаємний вплив вад погіршує загальний стан пацієнта і може знадобитися комплексне медичне втручання.

Етіологія та патогенез

Комбіновані вади лівої половини серця часто розвиваються і на тлі ревматичних захворювань. Ці захворювання можуть уражати мітральний та аортальний клапани, викликаючи їх стеноз або недостатність. Недостатність тристулкового клапана, характерна для правої половини серця, зазвичай розвивається не первинно, а як наслідок інших кардіальних станів, таких як легенева гіпертензія. Через підвищення тиску в легеневій артерії та розтягнення кільця тристулкового клапана виникає його недостатність, що впливає на функціональність правих відділів серця.

Клінічна картина

Симптоми, пов’язані з ушкодженням клапанів серця, можуть значно варіювати залежно від ступеня та локалізації ураження. Комбіновані вади серця, особливо коли вони поширюються на первинний шлях кровотоку через клапани, викликають низку гемодинамічних наслідків. Наприклад, стеноз аортального клапана може створювати підвищений тиск у лівому шлуночку, що збільшує вираженість недостатності мітрального клапана, призводячи до його перевантаження і зворотного потоку крові.

Таке взаємне погіршення стану клапанів може призводити до розвитку серцевої недостатності. Симптоми серцевої недостатності можуть включати задишку, втому, набряки ніг і кісточок, прискорене серцебиття та нічний кашель. При тяжких комбінованих формах вад серця вираженість цих симптомів може значно знижувати якість життя пацієнта та передбачати комплексний підхід у лікуванні, включно з медикаментозним втручанням, та в деяких випадках хірургічне лікування для відновлення або заміни ушкоджених клапанів.

Діагностика

Діагностика комбінованих вад серця включає як стандартні підходи, що використовуються для ізольованих вад, так і специфічні методики, які дозволяють врахувати взаємний вплив вад одна на одну. Важливо не тільки провести незалежну оцінку кожної клапанної вади, але й проаналізувати, як взаємодія вад може впливати на загальну гемодинаміку та симптоматику пацієнта. Наприклад, мітральна недостатність може маскувати або збільшувати вираженість симптомів аортального стенозу, що потребує більш ретельного підходу до оцінки ступеня тяжкості стенозу.

Для діагностики використовуються різні методи, включно з ехокардіографією, яка дозволяє проводити планіметричні вимірювання площі аортального клапана, менш залежні від навантаження, що є ключовим у точній діагностиці. Рентген грудної клітки також відіграє важливу роль, оскільки може допомогти виявити кардіомегалію — збільшення розмірів серця, що часто буває наслідком хронічних вад. Ці методи в сукупності дозволяють точно оцінити стан і ступінь тяжкості пороків, плануючи найбільш адекватні терапевтичні підходи.

Лікування

При визначенні показань до хірургічного лікування комбінованих вад серця важливо враховувати як клінічну картину, так і гемодинамічний вплив кожної з вад. Індивідуально кожна вада може не досягати критичного ступеня, що потребує оперативного втручання, проте їх поєднання може викликати значні порушення, роблячи хірургічне лікування необхідним.

У деяких випадках хірургічне лікування 1 клапана може позитивно вплинути на функцію інших клапанів. Наприклад, корекція мітрального пороку може зменшити вираженість легеневої гіпертензії, що, зі свого боку, може призвести до зниження ступеня тристулкової недостатності. За таких рішень потрібне ретельне планування, а також інтраопераційна трансезофагеальна ехокардіографія, за допомогою якої можна оцінити реальний стан клапанів під час операції.

Хірургічна заміна 2 клапанів пов’язана з підвищеним ризиком періопераційних та віддалених ускладнень. Періопераційна смертність при заміні 2 клапанів може перевищувати 10%. Якщо під час тієї ж операції виконується також аортокоронарне шунтування, ризик смертності зростає до близько 20%. У разі мітрального стенозу, окрім заміни клапана, може знадобитися вальвулопластика, якщо існують показання до цієї процедури. Такий комплексний підхід потребує багатосторонньої оцінки стану пацієнта та детального планування хірургічного втручання.