Одним із основних завдань сучасної діабетології є боротьба з хронічними ускладненнями цукрового діабету (ЦД). Незважаючи на значні зусилля в галузі лікування та моніторингу, труднощі з досягненням та підтриманням критеріїв компенсації ЦД часто призводять до розвитку як мікро-, так і макроангіопатичних ускладнень.
Серед мікроангіопатичних ускладнень особливо вирізняються:
Традиційний розподіл на мікро- та макроангіопатичні ускладнення не є суворим, тому що ці 2 типи ускладнень часто переплітаються:
Ефективна профілактика та лікування хронічних ускладнень ЦД потребують комплексного підходу, включно з не лише суворим контролем рівня глюкози в плазмі крові, а й артеріальної гіпертензії, корекцією дисліпідемії та способу життя. Рання діагностика та своєчасне лікування мікро- та макроангіопатичних ускладнень можуть значно покращити прогноз та підвищити якість життя пацієнтів із ЦД.
Так, розв’язання проблеми хронічних ускладнень ЦД залишається пріоритетним завданням у діабетології, що потребує постійної уваги та інноваційних підходів у медичній науці та практиці.
Мікроангіопатичні та макроангіопатичні ускладнення є серйозними проблемами при ЦД, які значно підвищують ризик інвалідизації серед пацієнтів. У той час як мікроангіопатія торкається дрібних кровоносних судин по всьому організму, викликаючи органні ускладнення, такі як ураження нирок, сітківки ока та нервів, макроангіопатія проявляється прискореним розвитком атеросклерозу, який поширюється на великі артерії.
Центральне місце у патогенезі мікроангіопатичних ускладнень займає оксидативний стрес, спричинений хронічною гіперглікемією. Оксидативний стрес діє як сполучна ланка між високим рівнем глюкози в плазмі крові та пошкодженням дрібних судин, що призводить до різних хронічних ускладнень ЦД. Гіперглікемія сприяє формуванню вільних радикалів, які пошкоджують клітинні структури, зокрема ендотелій судин, і цим збільшує вираженість мікроциркуляторних порушень.
Макроангіопатичні ускладнення при ЦД пов’язані насамперед з атеросклерозом, який може призвести до серйозних серцево-судинних порушень, включно з ішемічною хворобою серця, інсультом та периферичною артеріальною хворобою. Атеросклероз прискорюється за рахунок тих самих механізмів оксидативного стресу, а також через запалення, спричинене гіперглікемією та дисліпідемією.
Ефективний контроль глікемії та рівня ліпідів, зниження оксидативного стресу та покращення ендотеліальної функції є ключовими стратегіями у запобіганні як мікро-, так і макроангіопатичних ускладнень при ЦД. Інтегрований підхід, який включає як фармакологічне лікування, так і зміну способу життя, може значно покращити результати для пацієнтів із ЦД, знижуючи ризик розвитку ускладнень та підвищуючи якість життя.