Ятрогенні та індуковані форми тиреоїдиту
Тиреоїдит може розвиватися як наслідок медичних втручань, фізичних впливів чи застосування лікарських засобів. Ці форми поєднує вторинний характер ураження щитовидної залози, зумовлений зовнішніми факторами.
Післяпроменевий тиреоїдит
Запалення щитовидної залози часто розвивається після терапії радіоактивним йодом. Спочатку можуть розвиватися прояви гострого запального процесу, проте згодом захворювання часто набуває хронічного перебігу з поступовим зниженням функції щитовидної залози. Подібні зміни можливі після дистанційної променевої терапії через пухлини зони шиї або середостіння. У таких випадках ураження розвивається через тривалий період і, як правило, протікає без вираженої гострої фази, найчастіше виявляючись формуванням променевого гіпотиреозу.
Травматичний (постпальпаторний) тиреоїдит
Запальна реакція може бути спричинена механічним пошкодженням тканини щитовидної залози. Найбільш частою причиною є мікротравми, що виникають при грубій або багаторазовій пальпації, а також при різних маніпуляціях та операціях на шиї. Подібні мікропошкодження виявляються у значній більшості випадків при гістологічному дослідженні післяопераційного матеріалу.
Медикаментозно-індукований тиреоїдит
Низка лікарських засобів здатна викликати запальні зміни у щитовидній залозі з клінічною картиною гострого тиреоїдиту. До таких препаратів належать похідні дифенілгідантоїну, препарати літію, броміди та особливо аміодарон. Аміодарон-індукований тиреоїдит є однією з найбільш клінічно значущих форм і може супроводжуватися як руйнуванням тканини залози з викидом гормонів, так і порушенням їх синтезу, що потребує диференційованого підходу до лікування.
Отже, вторинні форми тиреоїдиту слід враховувати у пацієнтів з відповідним анамнезом, оскільки своєчасне виявлення причинного фактора дозволяє оптимізувати тактику ведення та запобігти стійким порушенням функції щитовидної залози.