Гепатоцелюлярна аденома є доброякісним утворенням у печінці, що найчастіше виявляється у жінок у віці репродуктивного періоду, які тривалий час застосовували оральні контрацептиви. Цей вид новоутворення також може розвиватися в осіб, які приймають анаболічні стероїди, а іноді й у тих, хто не приймає гормональних препаратів. Додатковими факторами ризику є глікогенози типів Ia і III, надмірна маса тіла і стани, характерні для метаболічного синдрому, такі як цукровий діабет, інсулінова резистентність, високий артеріальний тиск і порушення ліпідного обміну. У більшості випадків аденома не викликає помітних симптомів та виявляється випадково під час ультразвукового дослідження (УЗД). Іноді може виникати біль у животі через кровотечу в пухлині. Існує ризик злоякісного перетворення на гепатоцелюлярний рак (карцинома). У випадках, коли виявляється більше 10 таких новоутворень, стан класифікують як аденоматоз печінки.

Діагностика

Допоміжні дослідження

У діагностиці захворювань печінки важливу роль відіграють візуалізаційні техніки, включаючи УЗД та комп’ютерну томографію (КТ). Магнітно-резонансна томографія (МРТ) не надає унікальних діагностичних ознак, які дозволили б надійно відрізнити аденому від первинного раку печінки, проте використання додаткових методик, таких як програма супресії жирової тканини та застосування контрастної речовини, може виявитися необхідним. Ангіографія, з іншого боку, дозволяє виявити добре демарковану пухлину із розвиненою мережею кровопостачання, включаючи ділянки, позбавлені кровоносних судин, що вказує на наявність кровотеч усередині пухлини.

Діагностичні критерії

У процесі діагностики осередкових уражень печінки лікарі стикаються з необхідністю проведення диференційного аналізу, щоб відрізнити одне захворювання від іншого. Серед найбільш часто діагностованих станів, що потребують такої диференціації, виділяються гепатоцелюлярна карцинома, метастатичні захворювання печінки, рак жовчних та внутрішньопечінкових шляхів, а також вогнищева вузлова гіперплазія. Кожне з цих захворювань має унікальні характеристики, і тому потрібний особливий підхід до діагностики та лікування.

Лікування

Оптимальним методом лікування у разі виявлення аденоми є проведення хірургічної операції, а саме анатомічної резекції, оскільки існує значна небезпека перетворення аденоми на злоякісну форму. До того ж часто буває важко точно відрізнити злоякісні пухлини від доброякісних. У ситуаціях, коли хірургічне втручання пов’язане з високим ризиком для пацієнта, лікарі можуть розглянути інші інвазивні методи лікування, такі як емболізація. Крім того, рекомендується уникати застосування анаболічних стероїдів, які можуть зумовлювати розвиток аденом.

Особливі ситуації

Репродукція

Жінкам дітородного віку, у яких виявлена аденома печінки, важливо бути поінформованими про потенційний ризик збільшення розмірів пухлини та її можливого розриву в період вагітності. У зв’язку з цим рекомендується проведення регулярного УЗД контролю за станом пухлини протягом усієї вагітності та протягом перших 3 міс після народження дитини. Вагітність вважається безпечною, якщо розмір аденоми не перевищує 5 см у діаметрі. У випадках, коли розмір пухлини більший за вказаний, необхідно обговорити можливість попереднього лікування, що включає хірургічне втручання або емболізацію, до планування вагітності.