Біліарний рефлюкс-гастрит

Содержание

Визначення

Біліарний рефлюкс-гастрит є захворюванням, при якому слизова оболонка шлунка піддається ушкодженню без ознак запалення, викликаного тривалим впливом жовчі. Основними подразнювальними агентами є жовчні кислоти та лізолецитин, які порушують захисний бар’єр та призводять до ушкодження слизової оболонки.

Такий стан найчастіше розвивається після хірургічних втручань, таких як резекція шлунка за типом Більрот II, коли анатомічна будова змінюється таким чином, що спричиняє попадання жовчі з тонкої кишки в шлунок. Крім того, біліарний рефлюкс може розвинутися і після холецистектомії, коли видаляється жовчний міхур, що змінює нормальний потік жовчі та може спровокувати її рефлюкс у шлунок.

Лікування цього стану включає зміни в дієті, медикаментозну терапію для захисту слизової оболонки та зниження кислотності шлункового соку, а також у деяких випадках додаткові хірургічні втручання для корекції анатомічних змін, які зумовлюють рефлюкс.

Симптоми

Біліарний рефлюкс-гастрит може виявлятися різними способами: від повної відсутності симптомів до різноманітних диспептичних скарг, таких як печія, нудота, здуття живота та відчуття повноти після їди. Ці симптоми можуть значно знизити якість життя пацієнта.

Діагностика

Діагностика цього стану часто включає ендоскопічне дослідження, під час якого можна виявити характерні ознаки, такі як виражена гіперемія слизової оболонки шлунка, що має вигляд «червоної слизової оболонки». Також може бути помітна інкрустація слизової оболонки кристалами жовчі. Однак наявність жовчі у шлунку під час ендоскопії сама собою не є достатньою для діагнозу біліарного рефлюкс-гастриту.

Гістологічне дослідження при цьому захворюванні зазвичай не виявляє клітинної інфільтрації, якщо тільки не існує супутнього запалення, наприклад, викликаного інфекцією Helicobacter pylori. У гістологічних зразках можуть фіксуватися мікроскопічні зміни, включно з фовеолярною гіперплазією, набряком, гіпертрофією гладкої мускулатури власної плівки, розширенням судин і застоєм крові, що свідчить про порушення у структурі та функції слизової оболонки шлунка.

Лікування

Лікування біліарного рефлюкс-гастриту залежить від ступеня вираженості симптомів та основної причини стану. Для осіб, у яких розвинувся рефлюкс після часткової резекції шлунка, може бути рекомендована хірургічна реконструкція за типом Roux-en-Y. Ця процедура запобігає потраплянню жовчі до шлунка, перенаправляючи її безпосередньо в нижні відділи тонкої кишки, що знижує подразнення слизової оболонки шлунка та зменшує вираженість симптомів.

Хірургічна реконструкція на кшталт Roux-en-Y — це вид операції, який найчастіше використовується в шлунково-кишковій хірургії, зокрема баріатричні операції для лікування ожиріння, а також реконструктивні операції шлунка та підшлункової залози.

Основні принципи операції Roux-en-Y:

1. Розділення шлунка: шлунок розділяється на невелику верхню частину і більшу нижню. Верхня частина формує новий менший шлунок, який обмежує кількість їжі, що може бути з’їдена та засвоєна.
2. Перенаправлення кишечнику: тонка кишка розділяється, і її нижня частина приєднується до нового маленького шлунка, утворюючи форму літери «Y». Це змінює шлях, яким їжа проходить через травну систему, зменшуючи кількість калорій і поживних речовин, які можуть бути засвоєні.
3. Байпас кишечнику: верхня частина тонкої кишки, яка була від’єднана, приєднується далі вниз по тонкій кишці. Це забезпечує течію жовчних та панкреатичних соків, необхідних для травлення, що мінімізує порушення харчування.

Застосування операції Roux-en-Y:

• Баріатрична хірургія: часто використовується для лікування морбідного ожиріння, коли інші методи схуднення не є ефективними. Ця операція допомагає значно зменшити масу тіла та посилити контроль над супутніми захворюваннями, такими як цукровий діабет II типу та артеріальна гіпертензія.
• Реконструкція після гастректомії: використовується для відновлення шлунково-кишкового тракту після часткового або повного видалення шлунка.
• Лікування хронічного панкреатиту або раку підшлункової залози: може використовуватися для нормалізації травлення при захворюваннях, що поширюються на шлунок або підшлункову залозу.

Операція Roux-en-Y може суттєво змінити процес травлення та потребує від пацієнтів суворого дотримання дієтичних рекомендацій та регулярного медичного спостереження, щоб уникнути можливих ускладнень, таких як недостатнє харчування та дефіцит вітамінів.

Для контролю симптомів та мінімізації дискомфорту можуть використовуватися медикаментозні методи лікування. Прокінетичні лікарські засоби, такі як метоклопрамід, застосовують для підвищення моторики шлунка, що допомагає прискорити евакуацію вмісту шлунка та знижує ризик його зворотного закидання у шлунок. Препарати, що містять альгінову кислоту, формують на поверхні вмісту шлунка гелеподібний бар’єр, який запобігає контакту жовчі зі слизовою оболонкою, тим самим знижуючи подразнення і сприяючи загоєнню.

Важливо також розглянути зміни у способі життя та дієті, такі як уникнення жирної та гострої їжі, яка може стимулювати вироблення жовчі, а також прийом їжі малими порціями для зниження навантаження на шлунок. Обговорення всіх доступних опцій терапії з лікарем допоможе сформувати найбільш належний план лікування, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта.