Що таке алкогольний стеатоз печінки?
Алкоголь-асоційований стеатоз печінки — це хронічне ураження печінки, яке характеризується надмірним відкладенням жиру в гепатоцитах, що розвивається на тлі тривалого та регулярного вживання алкоголю.
Клінічна картина та природний перебіг алкогольного стеатозу печінки
Захворювання часто протікає безсимптомно або супроводжується помірним дискомфортом чи тупим болем у правому підребер’ї. При фізикальному огляді печінка може бути збільшеною, іноді чутливою, але нерідко безболісною. При припиненні прийому алкоголю жирова інфільтрація печінки, як правило, поступово зменшується протягом 4–6 тиж. Якщо ж продовжувати вживати спиртні напої, це призводить до прогресування захворювання: у близько 35% пацієнтів розвивається алкогольний гепатит і цироз печінки.
Діагностика алкогольного стеатозу печінки
Допоміжні дослідження
- Лабораторні методи. У біохімічному аналізі крові часто виявляється макроцитоз (підвищення середнього обсягу еритроцитів (mean corpuscular volume — MCV)), збільшення активності γ-глутамілтрансферази (ГГТ), що індукується алкоголем. Можливі помірні підвищення трансаміназ, причому рівень аспартатамінотрансферази (АсАТ) зазвичай перевищує рівень аланінамінотрансферази (АлАТ).
- Інструментальні дослідження. При ультразвуковому дослідженні печінки визначається дифузне підвищення ехогенності, характерне для жирової інфільтрації.
- Гістологічне дослідження. Біопсію печінки проводять рідко і лише за суворими показаннями. Морфологічно виявляють переважно великокрапельний стеатоз гепатоцитів.
Діагностичні критерії алкогольного стеатозу печінки
Діагноз ґрунтується на даних анамнезу, що вказують на хронічне зловживання алкоголем (для оцінки алкогольної залежності можуть використовуватися опитувальники AUDIT та CAGE), наявність ультразвукових ознак стеатозу та виключення інших причин ураження печінки.
Лікування алкогольного стеатозу печінки
Ключовим та обов’язковим елементом терапії є повна відмова від вживання алкоголю. Дієтичні рекомендації: обмеження споживання жирів є допоміжними і не розглядається як самостійний метод лікування.
Моніторинг алкогольного стеатозу печінки
Рекомендується регулярне спостереження з контролем біохімічних показників функції печінки кожні 3–12 міс залежно від ступеня тяжкості ураження органу. Ультразвукове дослідження печінки проводиться, як правило, кожні 6 міс.
Прогноз при алкогольному стеатозі печінки
При повному утриманні від алкоголю прогноз загалом сприятливий. Однак у близько 20% пацієнтів можливе прогресування захворювання до цирозу печінки. Виявлення перивенулярного фіброзу або балонної (перистої) дистрофії гепатоцитів за даними гістологічного дослідження асоціюється з несприятливим прогнозом та високим ризиком розвитку печінкової недостатності та цирозу.