Днепр
Нозологический справочник врача

Абсцес селезінки

Що таке абсцес селезінки?

Абсцес селезінки — це рідкісне, але серйозне захворювання, що характеризується локалізованою інфекцією в селезінці. Абсцес селезінки — це гнійне утворення. Найчастішими симптомами є гарячка, лейкоцитоз та біль у животі. Абсцес зазвичай розвивається внаслідок гематогенної дисемінації, поширення суміжних тканин або прямої травми. Основа діагностики абсцесу селезінки — методи візуалізації, насамперед комп’ютерна томографія (КТ). Лікування абсцесу селезінки включає антимікробну терапію, черезшкірне дренування або спленектомію у рефрактерних випадках.

Причини абсцесу селезінки

Селезінкові абсцеси найчастіше розвиваються внаслідок гематогенного поширення. Також можливе контактне поширення зараження, суперінфікування гематоми або зони інфаркту селезінки.

До розвитку абсцесу селезінки може призвести травма, емболізація селезінкової артерії.

Рідше до формування абсцесу можуть призводити паразитарні інфекції. Абсцес селезінки також може розвинутися після процедур, що супроводжуються септичними емболіями, такими як видалення зуба. У дітей основними причинами є сепсис, гематологічні злоякісні новоутворення, малярія, туберкульоз, вірус Епштейна — Барр та черевний тиф, а більш рідкісними — апендицит, тимпаніт та інфекційний ендокардит. У деяких випадках причина залишається невстановленою.

Фактори ризику та захворювання, що спричиняють розвиток абсцесу селезінки:

Найчастіше розвиток абсцесу селезінки викликають Escherichia coli, Streptococcus групи D, Streptococcus anginosus, Proteus mirabilis, staphylococcus spp., Candida spp. До більш рідкісних мікроорганізмів належать Burkholderia pseudomallei, Mycobacterium tuberculosis, Solobacterium moorei, Atopobium rimae, Cutibacterium avidum та Actinomyces israelii.

Рідко можливий розвиток асептичного абсцесу. Це локалізоване скупчення нейтрофілів у селезінці, зазвичай пов’язане із запальним захворюванням кишечника. При цьому характерні негативні результати бакпосівів, антибіотикотерапія неефективна, а після курсу глюкокортикостероїдів фіксується швидке клінічне покращення стану. Асептичний абсцес часто розвивається на тлі прогресуючої, незважаючи на фармакологічне лікування, хвороби Крона, і рідко може бути першою явною ознакою патології. Асептичний абсцес селезінки також може іноді розвиватися у дітей, зазвичай на тлі системних захворювань, таких як системний червоний вовчак, хвороба Бехчета, запальні захворювання кишечнику та гангренозна піодермія.

Абсцес селезінки: патогенез

Селезінковий абсцес часто є полімікробним та розвивається гематогенним шляхом при імунодефіциті, але може також виникати внаслідок бактеріального обсіменіння гематоми або інфаркту. За оцінками експертів, для формування абсцесу в більшості випадків необхідні попереднє пошкодження тканини селезінки та бактеріємія.

Імунна дисфункція та порушення мікроциркуляції на фоні хронічних захворювань або прийому імунодепресантів зумовлюють підвищення ризику розвитку абсцесу селезінки. При гематогенному поширенні мікробів із первинних джерел можливе формування кількох вогнищ у селезінці. Абсцес може розвинутися всередині гематоми, спричиненої травмою судин чи паренхіми. Можливе формування абсцесу селезінки у пацієнтів із COVID-19 внаслідок гіперергічної запальної реакції, тромбозу вен та вірулентності інфекції.

Чому розвивається абсцес селезінки?

Можливі механізми розвитку абсцесу селезінки:

  • гематогенна емболізація патогенних мікроорганізмів у раніше нормальну селезінку. Це може відмічатися, наприклад, у пацієнтів із септичним ендокардитом, які зловживали внутрішньовенними препаратами, та осіб, що проходять хімієтерапію, у яких розвивається фунгемія, що призводить до абсцесу селезінки. Як правило, при цьому абсцес селезінки відзначається на тлі вираженої імуносупресії.
  • Гематогенне поширення за наявності раніше пошкодженої селезінки, наприклад, після травми селезінки, інфаркту або множинних інфарктів (унаслідок серповидноклітинної анемії або васкуліту). Бактеріємія, викликана інтеркурентно інфекцією (наприклад пневмонією, холециститом або сепсисом, пов’язаним з центральною катетеризацією), може призводити до колонізації аваскулярної зони селезінки та формування абсцесу.
  • Поширення суміжними шляхами — наприклад, при абсцесі підшлункової залози, перфорації шлунка або товстої кишки, а також піддіафрагмальному абсцесі.

Абсцес селезінки: діагностика

Абсцес селезінки: симптоми

Які фізикальні ознаки вказують на абсцес селезінки?

При фізикальному огляді виявляють:

  • захисну напругу в лівому підребер’ї;
  • об’ємне утворення, що пальпується, в животі;
  • набряк м’яких тканин;
  • болісність у реберно-хребетній ділянці;
  • спленомегалію;
  • хрипи в базальних відділах лівої легені;
  • притуплення перкуторного звуку в зоні основи лівої легені.

У пацієнтів з асептичним абсцесом можуть фіксуватися гарячка, біль у животі, ненавмисне зменшення маси тіла та ураження шкіри.

Симптоми абсцесу селезінки у дітей

Діагностика абсцесу селезінки у дітей ускладнена, оскільки симптоми зазвичай мають неспецифічний характер. Найчастішим симптомом є лихоманка. Дитина може скаржитися на різного ступеня вираженості біль у лівій верхній частині живота. Лівий верхній квадрант живота може бути болючим при пальпації. У пацієнтів також може спостерігатися симптом Кера, зумовлений іррадіацією болю в іпсилатеральну ключичну ділянку внаслідок подразнення діафрагмального нерва, спричиненого абсцесом. Також можуть фіксуватися нудота та блювання, ненавмисне зменшення маси тіла, спленомегалія. У тяжких випадках можуть розвиватися симптоми септичного шоку, включно з тахікардією, артеріальною гіпотензію та зміною психічного стану.

Симптоми можуть відрізнятися залежно від віку дитини, етіології захворювання та наявності ускладнень.

За підозри на абсцес селезінки необхідно негайно здійснити відповідну діагностику для визначення тактики лікування.

Які аналізи та додаткові методи обстеження потрібні при абсцесі селезінки

  • Загальний аналіз крові (лейкоцитоз зі зсувом вліво, підвищення швидкості осідання еритроцитів).
  • Біохімічний аналіз крові та С-реактивний білок (підвищення).
  • Рівень прокальцитоніну (підвищення).
  • Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини (анехогенне утворення з нерівними стінками та помірним дистальним контрастуванням).
  • Аспірація під контролем УЗД з наступним бакпосівом отриманого матеріалу.
  • Рентгенографія.
  • КТ з контрастом (гіподенсне скупчення з обідом контрастування).
  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — метод вибору при протипоказаннях до контрастування.
  • Також можливі інші методи обстеження залежно від клінічних підозр. За підозр на інфекційний ендокардит показана трансторакальна або черезстравохідна ехокардіографія для виявлення вегетацій у серці. У разі підозри на туберкульоз показано аналіз вивільнення гамма-інтерферону.

Абсцес селезінки: лікування

Лікування абсцесу селезінки проводиться в умовах стаціонару.

Лікування може включати:

  • антибіотикотерапію;
  • черезшкірне дренування;
  • спленектомію.

Як лікувати абсцес селезінки?

Лікування абсцесу селезінки зазвичай комбіноване.

Антимікробна терапія є наріжним каменем лікування абсцесів селезінки. Антибіотики широкого спектра дії призначаються на початковому етапі, поки очікується отримання даних бакпосіву та планується втручання. Подальша антибіотикотерапія проводиться з урахуванням результатів бакпосіву та антибіотикограми. При цьому показано тривалу антибіотикотерапію (у середньому 45 днів). Тривалість курсу антибіотикотерапії залежить від ступеня тяжкості інфекції та ефективності лікування. Зазвичай рекомендується комбінована антибіотикотерапія. Найчастіше застосовуються бета-лактами, ванкоміцин, фторхінолони та метронідазол.

При виявленні грибкової мікрофлори показано протигрибкову терапію та глюкокортикостероїди.

Широко застосовується черезшкірне дренування. Черезшкірна аспірація найбільш успішна, коли абсцес одно- або двокамерний, з повною та товстою стінкою без внутрішніх перегородок. Протипоказаннями до черезшкірного дренування є дрібні абсцеси; заповнені масою, нечітко окреслені або важкодоступні порожнини; коагулопатія та дифузний асцит. Дренаж може використовуватися як міст до хірургічного втручання. Хірургічний доступ до дренування може бути інтра-, ретроперитонеальним або трансплевральним.

Спленектомія показана, коли консервативне лікування виявляється неефективним. Спленектомію часто можна виконати лапароскопічно, а в деяких випадках можлива часткова спленектомія.

Лікування асептичного абсцесу зазвичай включає терапію глюкокортикостероїдами, протизапальними препаратами та імунодепресантами. Для профілактики рецидивів можна застосовувати колхіцин.

Підтримувальна терапія проводиться поряд зі специфічним лікуванням для сприяння відновленню пацієнта. Зазвичай виконуються знеболення та гідратація за допомогою внутрішньовенного введення рідин.

Регулярний моніторинг за допомогою методів візуалізації та повторних візитів до лікаря необхідний для відстеження ходу лікування та забезпечення повного розрішення абсцесу.

Диференційна діагностика

Абсцес селезінки: ускладнення

Ускладнення абсцесу селезінки включають, крім іншого, такі як:

  • пневмоторакс.
  • Кровотеча.
  • Лівосторонній плевральний випіт.
  • Тромбоз селезінкової артерії / вени.
  • Піддіафрагмальний абсцес.
  • Перфорація внутрішнього органу.
  • Панкреатична нориця.
  • Пошкодження панкреатичної протоки.
  • Тромбоцитоз після спленектомії.
  • Пневмонія.
  • Сепсис.
  • Побічні лікарські реакції.

При цьому ускладнення можуть розвиватися як унаслідок безпосереднього абсцесу, так і його терапії. Ускладнення черезшкірного дренування включають кровотечу, ризик пошкодження навколишніх структур, формування нориці, ризик поширення інфекції, пневмоторакс, емпієму плеври, розвиток підкапсульної гематоми.

ГлавнаяКорзинаИзбранное