Фармакодинаміка.

Прогестерон — це природний стероїд, який секретується яєчниками, плацентою та наднирковими залозами. У присутності достатньої кількості естрогену прогестерон зумовлює перехід ендометрія з проліферативної фази в секреторну. Прогестерон необхідний для підвищення сприйнятливості ендометрія до імплантації ембріона. Після імплантації ембріона прогестерон забезпечує підтримку та збереження вагітності.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Концентрація прогестерону в сироватці крові підвищувалася після застосування вагінальних таблеток Ендометрину в 12 здорових жінок передменопаузального віку. Після вагінального введення 100 мг прогестерону середня С_max була 17,0 нг/мл у групі жінок, які отримували Ендометрин 2 рази на день, і 19,8 нг/мл у групі жінок, які отримували Ендометрин 3 рази на день. При багаторазовому застосуванні рівноважна концентрація досягалася приблизно через 1 день після початку застосування препарату. Обидва режими застосування Ендометрину давали можливість досягти середньої концентрації прогестерону в сироватці крові, яка перевищувала 10 нг/мл, на 5-й день застосування.

Середні фармакокінетичні параметри прогестерону в сироватці крові представлені в таблиці 1.

Таблиця 1

C_max (нг/мл) — максимальна концентрація прогестерону в сироватці крові.

T_max (год) — час досягнення максимальної концентрації прогестерону в сироватці крові.

C_min (нг/мл) — мінімальна концентрація прогестерону в сироватці крові.

C_avg (нг/мл) — середня концентрація прогестерону в сироватці крові.

AUC_0–24(нг*год/мл) — площа під кривою «концентрація — час» в інтервалі часу від 0 до 24 годин після застосування.

Розподіл. Прогестерон приблизно на 96 — 99% зв'язується з білками сироватки, головним чином з альбуміном сироватки та кортикостероїдзв'язуючим глобуліном.

Метаболізм. Прогестерон метаболізується переважно в печінці, в основному до прегнандіолів та прегнанолонів. Прегнандіоли та прегнанолони кон'югуються в печінці з метаболітами — глюкуронідами і сульфатами. Метаболіти прогестерону, які екскретуються в жовч, можуть декон'югуватися та далі метаболізуватися в кишечнику шляхом відновлення, дегідроксилювання та епімеризації.

Виведення. Прогестерон виводиться із сечею та жовчю. Після ін'єкції міченого прогестерону 50 — 60% метаболітів виводиться із сечею, приблизно 10% — з жовчю і калом. Загальне виведення міченої речовини становить 70% від уведеної дози. Лише незначна частина прогестерону в незміненому вигляді виводиться з жовчю.