ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Алпростадил, активна речовина препарату Вазостенон, є вазодилататором. Він посилює кровотік шляхом дилатації артеріол та передкапілярних сфінктерів. Алпростадил поліпшує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові. Після в/в застосування у здорових добровольців та пацієнтів спостерігається підвищення еластичності еритроцитів і пригнічення їх агрегації ex vivo. Алпростадил ефективно пригнічує активацію тромбоцитів in vitro. Цей ефект поширюється також на форму, агрегацію, секрецію речовин, що містяться у гранулах, та на вивільнення тромбоксану — речовини, що сприяє агрегації. Препарат зумовлює зменшення випадків утворення артеріальних тромбів.
У людини викликає стимуляцію фібринолізу та підвищення певних показників ендогенного фібринолізу (плазміногену, плазміну, активності активатора тканинного плазміногену).
Фармакокінетика. Після в/в застосування алпростадилу в дозі 60 мкг/2 год C_max у плазмі крові здорових добровольців на 6 пкг/мл перевищувала C_max у фазі плацебо (2,4 пкг/мл). Т_½ під час альфа-фази становить приблизно 0,2 хв (розрахункове значення), а під час бета-фази — приблизно 8 хв. Таким чином, C_ss досягається невдовзі після початку інфузії.
Алпростадил метаболізується головним чином у легенях — близько 80–90% під час першого проходження. Первинні метаболіти, що формуються під час першого проходження, — 15-кето-ПГЕ₁, ПГЕ₀ (13,14-дигідроПГЕ₁) та 15-кето-ПГЕ₀(13,14-дигідро-15-кето-ПГЕ₁) — у свою чергу, зазнають подальшого розпаду, зокрема шляхом бета-окиснення та омега-окиснення. Метаболіти виводяться із сечею (88%) і калом (12%). Повне виведення здійснюється за 72 год. З первинних метаболітів тільки 15-кето-ПГЕ₀ може бути виявленим in vitro з використанням гомогенатів легенів. Після застосування алпростадилу 60 мкг/2 год здоровим добровольцям ПГЕ₀ досягає C_max у плазмі крові 11,8 пкг/мл після фази плацебо (1,7 пкг/мл), при цьому Т_½ становить приблизно 2 хв під час альфа-фази і приблизно 33 хв під час бета-фази. Т_max досягається через 119 хв. Відповідні значення для 15-кето-ПГЕ₀ такі: С_max 151 пкг/мл (плацебо 8 мкг/мл), Т_½α приблизно 2 хв, Т_½ß 20 хв і Т_max 106 хв.
Алпростадил на 93% зв’язується з макромолекулярними компонентами плазми крові.

ПОКАЗАННЯ:

лікування при хронічних облітеруючих захворюваннях периферичних артерій III та IV стадії у дорослих, у разі неможливості проведення процедури, що чинить вазодилататорну дію, або якщо проведення такої процедури не мало успіху.
В/в введення не рекомендовано для лікування при хронічних облітеруючих захворюваннях периферичних артерій IV стадії.

ЗАСТОСУВАННЯ:

Вазостенон призначений для в/а або в/в введення у формі р-ну. Для введення препарату рекомендується використовувати автоматичний шприц або інфузійний насос і катетер для інфузійної терапії.
У схемі дозування представлені добові дози, розраховані для пацієнтів з нормальною функцією нирок, маса тіла яких 70 кг.
Пацієнтам зі зниженою функцією нирок, якщо рівень креатиніну в крові перевищує норму (у чоловіків >97 мкмоль/л, у жінок >80 мкмоль/л), на початку терапії слід знизити добові дози у 2 рази. Залежно від клінічного стану пацієнта протягом 2–3 днів можна підвищити дозу до такої, що призначається для пацієнтів із нормальною функцією нирок.
В/а введення
При в/а введенні ймовірність виникнення побічних реакцій вища у разі короткострокової інфузії. Тому з метою безпеки пацієнта інфузію рекомендується починати з низьких доз і за відсутності побічних реакцій — підвищувати дозу. Для профілактики тромбоемболічних ускладнень рекомендується введення гепарину — 15 000 ОД/добу.
В/а введення протягом 12 год. Добова доза — 5–30 мкг, рекомендоване дозування 0,1–0,6 нг/кг/хв.
При виборі добової дози (5–30 мкг) Вазостенон слід розвести в 50 мл 0,9% р-ну NaCl і робити введення протягом 12 год за допомогою автоматичного шприца.
В/а введення протягом 1–2 год. Добова доза — 10–20 мкг, рекомендоване дозування при дозі 10 мкг — 1,2 нг/кг/хв; при дозі 20 мкг — 2,4 нг/кг/хв.
В/а введення під час операції. Під час реконструктивної хірургічної операції в/в вводиться 5–40 мкг препарату, розведеного в 50 мл 0,9% р-ну NaCl.
В/в введення. Добова доза — 40 мкг алпростадилу 2 рази на добу або 60 мкг алпростадилу 1 раз на добу.
Рекомендоване дозування — 4,7 нг/кг/хв.
40 мкг алпростадилу слід розвести в 50–250 мл 0,9% р-ну NaCl і вводити у вену протягом 2 год вранці та ввечері.
60 мкг алпростадилу необхідно розвести в 50–250 мл 0,9% р-ну NaCl і вводити у вену протягом 3 год 1 раз на добу.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

• гіперчутливість до алпростадилу чи інших складових препарату;
• порушення функції серця:
декомпенсована серцева недостатність III та IV класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA);
серцева недостатність внаслідок попереднього неефективного лікування;
аритмія різної етіології, включаючи аритмію, що спричиняє гемодинамічні порушення;
серцева аритмія внаслідок попереднього неефективного лікування;
недостатність та/чи стеноз аортального та/чи мітрального клапанів;
неадекватно контрольовані коронарні захворювання серця;
ІХС;
нещодавно перенесений інфаркт міокарда (протягом останніх 6 міс);
• підозра на гострий/хронічний набряк легень, за результатами клінічного чи рентгенологічного дослідження, набряк легень в анамнезі або інфільтрація легень;
• тяжкі ХОЗЛ, венооклюзивні захворювання легень;
• захворювання печінки, зокрема наявність ознак гострої печінкової недостатності (підвищений рівень трансаміназ чи гамма-глутамілтранспептидази) або недостатність печінки тяжкого ступеня (у тому числі в анамнезі);
• ниркова дисфункція;
• схильність до кровотечі (гостра ерозивна чи кровоточива виразка шлунка та/чи дванадцятипалої кишки, політравми);
• інсульт впродовж останніх 6 міс;
• артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня;
• загальні протипоказання щодо інфузійної терапії (наприклад застійна серцева недостатність, набряк легень чи мозку та гіпергідратація);
• період вагітності або годування грудьми;
• дитячий вік.

ПОБІЧНА ДІЯ:

побічні явища класифіковано за частотою таким чином: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідома частота (не може бути оцінена за наявними даними).
З боку нервової системи: часто — головний біль, парестезія кінцівки, на якій проводилася маніпуляція; нечасто — сплутаність свідомості; рідко — церебральні судоми; невідома частота — інсульт.
З боку ШКТ: нечасто — шлунково-кишкові захворювання, включаючи діарею, нудоту, блювання та прискорення кишкової перистальтики.
З боку серцево-судинної системи: нечасто — зниження АТ, тахікардія, стенокардія; рідко — аритмія, серцева недостатність із випадками гострого набряку легень, що може призвести до загальної серцевої недостатності; невідома частота — інфаркт міокарда.
З боку гепатобіліарної системи: рідко — порушення рівня печінкових ферментів.
З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко — набряк легень; невідома частота — диспное.
З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко — лейкопенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія.
Дослідження: нечасто — підвищення функціональних показників печінки (трансаміназ): підвищення температури тіла, зміни показника СРБ; після завершення лікування відбувається швидка нормалізація цих показників.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто — почервоніння, набряк, припливи.
Загальні порушення і реакції у місці введення препарату: дуже часто — біль, еритема чи набряк кінцівки, в яку вводили в/а інфузію; часто — відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія, при в/в введенні — почервоніння вен у місці введення інфузії; після в/а введення — відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія; нечасто — підвищена пітливість, озноб, гарячка; після в/в введення — відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія; невідома частота — флебіт у місці введення, тромбоз у місці введення катетера, місцеві кровотечі.
З боку імунної системи: нечасто — алергічні реакції (шкірні реакції гіперчутливості, включаючи висипання на шкірі, відчуття набряку, дискомфорту в суглобах, фебрильну реакцію, пітливість, озноб); дуже рідко — анафілактичні чи анафілактоїдні реакції.
З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: нечасто — суглобні симптоми, включаючи біль; дуже рідко — оборотний гіперостоз довгих трубчастих кісток після застосування препарату більше 4 тиж.
Звітність щодо побічних реакцій
Звітність щодо передбачуваних побічних реакцій після затвердження лікарського засобу є важливою. Це дає змогу продовжувати моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які передбачувані побічні реакції через національну систему звітності.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

пацієнтам групи ризику терапію препаратом слід проводити з обережністю, пильно спостерігаючи пацієнта впродовж введення кожної дози.
Пацієнтам, схильним до серцевої недостатності за своїм віком, і особам з ІХС слід перебувати під наглядом у стаціонарі під час лікування і протягом одного дня після припинення терапії препаратом. Обережно призначати препарат і при артеріальній гіпотензії.
Для запобігання гіпергідратації інфузійні об’єми не мають перевищувати 50–100 мл/добу (введення за допомогою пристрою для інфузій). Також слід дотримуватися рекомендацій щодо тривалості інфузії (див. ЗАСТОСУВАННЯ). Необхідними є моніторинг параметрів серцево-судинної системи пацієнта (АТ та ЧСС), контроль маси тіла, балансу рідини, центрального венозного тиску та ехоКГ. Пацієнта можна виписати зі стаціонару лише у разі встановлення стабільних показників з боку серцево-судинної системи.
Такий самий ретельний нагляд (контроль балансу рідини та показників ниркової функції) необхідний пацієнтам із периферичними набряками чи нирковою дисфункцією (рівень креатиніну в сироватці крові >1,5 мг/дл або швидкість гломерулярної фільтрації <90 мл/хв).
Препарат обережно призначають пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі (лікування проводити у післядіалізний період), хворим на цукровий діабет І типу, особливо при вираженому ураженні судин.
Вазостенон повинні вводити тільки лікарі із досвідом лікування при облітеруючих захворюваннях периферичних артерій, ознайомлені із сучасними методами постійного контролю показників серцево-судинної системи, які мають для цього відповідне обладнання. Не слід застосовувати алпростадил шляхом в/в струминного (болюсного) введення.
У разі одночасного застосування з гіпотензивними препаратами, вазодилататорами та антиангінальними препаратами слід проводити ретельний моніторинг показників серцево-судинної системи (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Цей лікарський засіб містить 99,5 об. % етанолу (алкоголю), тобто 786 мг/дозу, що еквівалентно 15,9 мл пива, 6,7 мл вина у дозі.
Шкідливий для хворих на алкоголізм. Слід бути обережним при застосуванні у пацієнтів із захворюваннями печінки та хворим на епілепсію.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Не застосовувати препарат жінкам репродуктивного віку та у період вагітності. За необхідності застосування препарату в період лактації годування грудьми слід припинити.
Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні контрацептивні засоби для запобігання вагітності в період застосування препарату.
Дані доклінічних досліджень фертильності не свідчать про вплив препарату на фертильність при застосуванні лікарського засобу в клінічних дозах.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами
Як і всі лікарські засоби, що діють на серцево-судинну систему, препарат може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, особливо на початку лікування, при підвищенні дози, припиненні прийому препарату, вживанні алкоголю, може спричинити зниження САТ. Слід поінформувати пацієнтів про необхідність дотримання обережності під час керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.
Діти. Не застосовувати дітям.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

при лікуванні препаратом може посилюватися ефект гіпотензивних лікарських засобів, вазодилататорів, а також антиангінальних препаратів. При одночасному застосуванні цих препаратів з алпростадилом та при застосуванні інших вазодилататорів необхідний ретельний контроль стану серцево-судинної системи, включаючи моніторинг АТ.
Симпатоміметики, адреналін, норадреналін знижують вазодилататорну дію препарату.
Одночасне застосування препарату та антитромботичних засобів (антикоагулянтів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, тромболітичних засобів) може підвищити схильність до кровотеч. Враховуючи слабку інгібуючу дію алпростадилу на агрегацію тромбоцитів in vitro, слід обережно застосовувати у пацієнтів, які одночасно приймають антикоагулянти.
Одночасне застосування з цефамандолом, цефаперазоном, цефатетаном знижує ефект препарату Вазостенон.

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

симптоми. Передозування препарату може призвести до зниження АТ та рефлекторної тахікардії внаслідок ефекту вазодилатації. Інші можливі симптоми: вазовагусне синкопе з блідістю шкіри, підвищене потовиділення, нудота, блювання, ішемія міокарда, серцева недостатність. Можливі місцеві реакції: біль, набряк та почервоніння кінцівки, в яку проводиться інфузія, прояви гіперчутливості.
Лікування симптоматичне. Специфічного антидоту немає. У разі передозування (сильний біль, зниження АТ) слід знизити дозу або негайно припинити введення інфузії. При зниженні АТ насамперед потрібно покласти пацієнта на спину, припіднявши нижні кінцівки. Якщо симптоми не зникають, потрібно перевірити/контролювати параметри серцево-судинної системи. За необхідності можна застосовувати симпатоміметики.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

в захищеному від світла місці в оригінальній упаковці при температурі 2–8 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Вазостенон концентрат для приготування розчину для інфузій 20 мкг/мл, AS Kevelt (Естонія)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ВАЗОСТЕНОН

(VASOSTENOON)

Склад:

діюча речовина: аlprostadil;

1 ампула містить 20 мкг алпростадилу;

допоміжна речовина: етанол безводний.

Лікарська форма.

Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний прозорий розчин без механічних домішок.

Фармакотерапевтична група.

Простагландини. Код АТХ С01Е А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Алпростадил, активна речовина препарату Вазостенон, є вазодилататором. Він посилює кровотік шляхом дилатації артеріол та передкапілярних сфінктерів. Алпростадил поліпшує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові. Після внутрішньовенного застосування у здорових добровольців та пацієнтів спостерігається підвищення еластичності еритроцитів і пригнічення їх агрегації ex vivo.

Алпростадил ефективно пригнічує активацію тромбоцитів in vitro. Цей ефект розповсюджується також на форму, агрегацію, секрецію речовин, що містяться в гранулах, та на вивільнення тромбоксану — речовини, що сприяє агрегації. Препарат призводить до зменшення випадків утворення артеріальних тромбів.

У людини спричиняє стимуляцію фібринолізу та підвищення певних показників ендогенного фібринолізу (плазміногену, плазміну, активності активатора тканинного плазміногену).

Фармакокінетика.

Після внутрішньовенного застосування алпростадилу в дозі 60 мкг/2 год максимальна концентрація у плазмі крові здорових добровольців на 6 пкг/мл перевищувала максимальну концентрацію у фазі плацебо (2,4 пкг/мл).

Період напіввиведення під час альфа-фази становить приблизно 0,2 хвилини (розрахункове значення), а під час бета-фази — приблизно 8 хвилин. Таким чином, рівноважна концентрація досягається невдовзі після початку інфузії. Дані щодо T_max відсутні у зв’язку з розвитком плато.

Алпростадил метаболізується головним чином у легенях — близько 80–90% під час першого проходження. Первинні метаболіти, що формуються під час першого проходження, — 15-кето-ПГЕ₁, ПГЕ₀ (13,14-дигідроПГЕ₁) та 15-кето-ПГЕ₀ (13,14-дигідро-15-кето-ПГЕ₁) — у свою чергу, зазнають подальшого розпаду, зокрема, шляхом бета-окислення та омега-окислення.

Метаболіти виводяться із сечею (88%) і калом (12%). Повне виведення здійснюється за 72 години. З первинних метаболітів тільки 15-кето-ПГЕ₀може бути виявленим in vitro з використанням гомогенатів легенів.

Після застосування алпростадилу 60 мкг/2 год здоровим добровольцям ПГЕ₀досягає максимальної концентрації у плазмі крові 11,8 пкг/мл після фази плацебо (1,7 пкг/мл), при цьому період напіввиведення становить приблизно 2 хвилини під час альфа-фази і приблизно 33 хвилини під час бета-фази. Т_maxдосягається через 119 хвилин. Відповідні значення для 15-кето-ПГЕ₀такі: С_max151 пкг/мл (плацебо 8 мкг/мл), t_½αприблизно 2 хвилини, t_½ß20 хвилин і Т_max106 хвилин.

Алпростадил на 93% зв’язується з макромолекулярними компонентами плазми крові.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій III та IV стадії у дорослих у разі, якщо неможливе проведення процедури, що чинить вазодилататорну дію, або якщо проведення такої процедури не мало успіху.

Внутрішньовенне введення не рекомендовано для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії.

Протипоказання.

Гіперчутливість до алпростадилу або до інших складових препарату;
порушення функції серця:

- декомпенсована серцева недостатність III та IV класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціації (NYHA);

- серцева недостатність внаслідок попереднього неефективного лікування;

- аритмія різної етіології, включаючи аритмію, що спричиняє гемодинамічні порушення;

- серцева аритмія внаслідок попереднього неефективного лікування;

- недостатність та/або стеноз аортального та/або мітрального клапанів;

- неадекватно контрольовані коронарні захворювання серця;

- ішемічна хвороба серця;

- нещодавно перенесений інфаркт міокарда (протягом останніх 6 місяців);

підозра на гострий/хронічний набряк легенів, за результатами клінічного або рентгенологічного дослідження, набряк легенів в анамнезі або інфільтрація легенів;
тяжкі хронічні обструктивні захворювання легенів, венооклюзивні захворювання легенів;
захворювання печінки, зокрема наявність ознак гострої печінкової недостатності (підвищений рівень трансаміназ чи гамма-глутамілтранспептидаза) або недостатність печінки тяжкого ступеня (у тому числі в анамнезі);
тяжка ниркова дисфункція (олігоанурія) (ШКФ ≤ 29 мл/хв/1,73 м²);
множинні травми (політравми);
геморагічні розлади;
активні або потенційні місця кровотечі, такі як гострий ерозивний гастрит, активні виразки шлунка та/або дванадцятипалої кишки;
внутрішньомозкові крововиливи;
інсульт упродовж останніх 6 місяців;
артеріальна гіпотензія тяжкого ступеня;
загальні протипоказання щодо інфузійної терапії (наприклад застійна серцева недостатність, набряк легенів або мозку та гіпергідратація);
період вагітності або годування груддю;
дитячий вік.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При лікуванні препаратом може посилюватися ефект гіпотензивних лікарських засобів, вазодилататорів, а також антиангінальних препаратів. При одночасному застосуванні цих препаратів з алпростадилом та при застосуванні інших вазодилататорів необхідний ретельний контроль стану серцево-судинної системи, включаючи моніторинг артеріального тиску.

Симпатоміметики, адреналін, норадреналін знижують вазодилататорну дію препарату. Одночасне застосування препарату та антитромботичних засобів (антикоагулянтів, інгібіторів агрегації тромбоцитів, тромболітичних засобів) може збільшити схильність до кровотеч. Враховуючи слабку інгібуючу дію алпростадилу на агрегацію тромбоцитів in vitro, слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які одночасно приймають антикоагулянти.

Одночасне застосування з цефамандолом, цефаперазоном, цефатетаном знижує ефект препарату Вазостенон.

Особливості застосування.

Пацієнтам із групи ризику терапію препаратом слід проводити з обережністю, пильно наглядаючи за пацієнтом впродовж введення кожної дози.

Пацієнтам, схильним до серцевої недостатності за своїм віком, і пацієнтам з ішемічною хворобою серця слід перебувати під наглядом у стаціонарі під час лікування і протягом одного дня після припинення терапії препаратом. З обережністю призначати препарат і при артеріальній гіпотензії.

Для запобігання гіпергідратації інфузійні об'єми не мають перевищувати 50–100 мл на добу (введення за допомогою пристрою для інфузій). Також слід дотримуватися рекомендацій щодо тривалості інфузії (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). Необхідними є моніторинг параметрів серцево-судинної системи пацієнта (артеріального тиску та частоти серцевих скорочень), контроль маси тіла, балансу рідини, центрального венозного тиску та ехокардіографія. Пацієнта можна виписати зі стаціонару тільки у разі встановлення стабільних показників з боку серцево-судинної системи.

Такий же ретельний нагляд (контроль балансу рідини та показників ниркової функції) потрібний пацієнтам з периферичними набряками чи легкою (ШКФ ≤ 89 мл/хв/1,73 м²) та помірною (ШКФ ≤ 59 мл/хв/1,73 м²) нирковою дисфункцією.

Препарат з обережністю призначати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі (лікування проводити у післядіалізний період), хворим на цукровий діабет І типу, особливо при вираженому ураженні судин.

Вазостенон має вводити лікар, який має досвід лікування облітеруючих захворювань периферичних артерій, ознайомлений із сучасними методами постійного контролю показників серцево-судинної системи та має для цього відповідне обладнання. Не слід застосовувати алпростадил шляхом внутрішньовенного струминного (болюсного) введення.

У разі одночасного застосування з гіпотензивними препаратами, вазодилататорами та антиангінальними препаратами слід проводити ретельний моніторинг показників серцево-судинної системи (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Алпростадил слід застосовувати з обережністю пацієнтам із захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі, включаючи ерозивний гастрит, шлунково-кишкові кровотечі та виразки шлунка та/або дванадцятипалої кишки або якщо є в анамнезі внутрішньомозковий крововилив чи інші кровотечі.

Слід бути обережними пацієнтам, які приймають супутні препарати, що можуть підвищити ризик кровотечі, наприклад, антикоагулянти або інгібітори агрегації тромбоцитів. Таким пацієнтам слід ретельно стежити за ознаками та симптомами кровотечі.

Цей лікарський засіб містить 99,5 об.% етанолу (алкоголю), тобто 786 мг/дозу, що еквівалентно 15,9 мл пива, 6,7 мл вина у дозі. Шкідливий для пацієнтів, хворих на алкоголізм. Слід бути обережним при застосуванні пацієнтам із захворюваннями печінки та хворим на епілепсію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Не застосовувати препарат жінкам репродуктивного віку та у період вагітності. При необхідності застосування препарату в період лактації годування груддю слід припинити.

Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні контрацептивні засоби для запобігання вагітності у період застосування препарату.

Дані доклінічних досліджень фертильності не свідчать про вплив препарату на фертильність при застосуванні клінічних доз лікарського засобу.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Як і всі препарати, що діють на серцево-судинну систему (можуть спричинити зниження систолічного артеріального тиску), препарат може негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами, особливо на початку лікування, при підвищенні дози, припиненні прийому препарату, вживанні алкоголю, може спричинити зниження систолічного артеріального тиску. Слід повідомити пацієнтів про необхідність дотримання обережності під час керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Вазостенон призначений для внутрішньоартеріального або внутрішньовенного введення у вигляді розчину за умови, що лікар має досвід роботи в ангіології, знайомий із сучасними методами постійного контролю показників серцево-судинної системи та має для цього відповідне обладнання. Не слід вводити препарат внутрішньовенно струминно (болюсно).

Для введення препарату рекомендується використовувати автоматичний шприц або інфузійний насос і катетер для інфузійної терапії.

Внутрішньовенне введення не рекомендоване для лікування хронічних облітеруючих захворювань периферичних артерій IV стадії.

Внутрішньовенна терапія III стадії.

Внутрішньовенну терапію здійснювати за нижченаведеною схемою.

Вміст 2 ампул (40 мкг алпростадилу) препарату розчинити у 50–250 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Одержаний розчин вводити внутрішньовенно протягом 2 годин. Цю дозу застосовувати двічі на добу. Альтернативно: 1 раз на добу внутрішньовенна інфузія протягом 3 годин 3 ампул (60 мкг алпростадилу), вміст яких слід розчинити у 50–250 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

У пацієнтів з порушеною функцією нирок (ниркова недостатність при значеннях креатиніну (> 1,5 мг/дл) внутрішньовенне застосування препарату треба розпочинати з 1 ампули 2 рази на добу (2 х 20 мкг алпростадилу), кожна інфузія триває 2 години. Залежно від загальної клінічної картини дозу можна збільшити до вищенаведеної нормальної дози протягом 2–3 днів.

Пацієнтам із нирковою недостатністю та пацієнтам з групи ризику порушення функції серця об’єм інфузії слід обмежити 50–100 мл на добу та обов’язково вводити за допомогою пристрою для інфузій (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Внутрішньоартеріальна терапія III та IV стадії.

Внутрішньоартеріальну терапію проводити за нижченаведеною схемою.

Вміст 1 ампули (20 мкг алпростадилу) розчинити у 50 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

Об’єм отриманого розчину, що відповідає вмісту половини ампули препарату (25 мл розчину містять 10 мкг алпростадилу), вводити внутрішньоартеріально протягом 60–120 хвилин за допомогою пристрою для інфузій. При задовільній переносимості дозу можна збільшити до 1 ампули (20 мкг алпростадилу), особливо при наявності некрозів. Зазвичай слід застосовувати 1 інфузію на добу.

Якщо внутрішньоартеріальну інфузію проводити через введений катетер, то залежно від переносимості препарату та тяжкості захворювання рекомендується доза 0,1–0,6 нг/кг маси тіла/хв (відповідає вмісту ¼-1½ ампули препарату); інфузія із застосуванням пристрою для інфузій триває 12 годин.

Особливі популяції

Пацієнти літнього віку, схильні до серцевої недостатності, і пацієнти з ішемічною хворобою серця.

Пацієнтам літнього віку, схильним до серцевої недостатності, і пацієнтам з ішемічною хворобою серця слід перебувати під постійним медичним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти з периферичними набряками.

Пацієнтам з периферичними набряками слід перебувати під постійним медичним наглядом (див. розділ «Особливості застосування»).

Пацієнти з нирковою недостатністю

Пацієнтам з легкою (ШКФ ≤ 89 мл/хв/1,73 м²) та помірною (ШКФ ≤ 59 мл/хв/1,73 м²) нирковою недостатністю слід перебувати під постійним пильним медичним наглядом (наприклад контроль балансу рідини та лабораторний контроль ниркової функції) (див. розділ «Особливості застосування»).

Жінки репродуктивного віку

Жінкам репродуктивного віку слід застосовувати ефективні контрацептивні засоби під час застосування препарату (див. розділи «Особливості застосування» та «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Діти. Не застосовувати дітям.

Тривалість введення

Після тритижневого курсу лікування треба розглянути питання про доцільність подальшого застосування препарату. У разі відсутності у пацієнта терапевтичного ефекту лікування слід припинити. Курс лікування не має перевищувати 4 тижнів.

Метод введення

Хімічна та фізична стабільність препарату під час застосування зберігається протягом 12 годин при температурі до 20 °С, захищеній від світла. З мікробіологічної точки зору препарат слід використати негайно. Якщо препарат не використали негайно, за тривалість і умови зберігання несе відповідальність користувач.

Діти.

Не застосовувати дітям.

Передозування.

Симптоми.

Передозування препарату може призвести до зниження артеріального тиску та рефлекторної тахікардії внаслідок ефекту вазодилатації. Інші можливі симптоми: вазовагусне синкопе з блідістю шкіри, підвищене потовиділення, нудота, блювання, ішемія міокарда, серцева недостатність. Можливі місцеві реакції: біль, набряк та почервоніння кінцівки, в яку проводиться інфузія, прояви гіперчутливості.

Лікування симптоматичне.

Специфічного антидоту немає. У разі передозування (сильний біль, зниження артеріального тиску) слід зменшити дозу або негайно припинити введення інфузії. При зниженні артеріального тиску насамперед потрібно покласти пацієнта на спину, припіднявши нижні кінцівки. Якщо симптоми не зникають, слід перевірити/контролювати параметри серцево-судинної системи. У разі необхідності можна застосовувати лікарські засоби, що стабілізують циркуляцію крові (наприклад симпатоміметики). У випадку тяжких симптомів з боку серцево-судинної системи (наприклад ішемія міокарда, серцева недостатність) інфузію слід негайно припинити.

Побічні реакції.

Побічні явища класифіковано за частотою таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), невідома частота (не може бути оцінена за наявними даними).

З боку нервової системи: часто — головний біль, парестезія кінцівки, на якій проводилася маніпуляція; нечасто — сплутаність свідомості; рідко — церебральні судоми; невідома частота — інсульт.

З боку шлунково-кишкового тракту: нечасто — шлунково-кишкові захворювання, включаючи діарею, нудоту, блювання та прискорення кишкової перистальтики; невідома частота — шлунково-кишкові кровотечі.

З боку серцево-судинної системи: нечасто — зниження артеріального тиску, тахікардія, стенокардія; рідко — аритмії; серцева недостатність з випадками гострого набряку легенів, що може призвести до загальної серцевої недостатності; невідома частота — інфаркт міокарда, кровотечі.

З боку гепатобіліарної системи: рідко — порушення рівня печінкових ферментів.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: рідко — набряк легенів; невідома частота — диспное.

З боку системи крові та лімфатичної системи: рідко — лейкопенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, анемія.

Дослідження: нечасто — підвищення функціональних показників печінки (трансаміназ): підвищення температури, зміни показника СРБ (С-реактивного білка); після завершення лікування відбувається швидка нормалізація цих показників.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто — почервоніння, набряк, припливи.

Загальні порушення і реакції у місці введення препарату: дуже часто — біль, еритема або набряк кінцівки, в яку вводили внутрішньоартеріальну інфузію; часто — відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія, при внутрішньовенному введенні — почервоніння вен у місці введення інфузії; після внутрішньоартеріального введення — відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія; нечасто — підвищена пітливість, озноб, гарячка; після внутрішньовенного введення — відчуття потепління, відчуття припухлості, набряк у місці введення, парестезія; невідома частота — флебіт у місці введення, тромбоз у місці введення катетера, місцеві кровотечі.

З боку імунної системи: нечасто — алергічні реакції (шкірні реакції гіперчутливості, включаючи висипання на шкірі, відчуття набряку, дискомфорту у суглобах, фебрильну реакцію, пітливість, озноб); дуже рідко — анафілактичні або анафілактоїдні реакції.

З боку опорно-рухової системи та сполучної тканини: нечасто — суглобні симптоми, включаючи біль; дуже рідко — оборотний гіперостоз довгих трубчастих кісток після застосування препарату більше 4 тижнів. Невідома частота — ортостатична гіпотензія, підвищена втомлюваність.

Звітність щодо побічних реакцій.

Звітність щодо передбачуваних побічних реакцій після затвердження лікарського засобу є важливою. Це дає змогу продовжувати моніторинг балансу користь/ризик лікарського засобу. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які передбачувані побічні реакції через національну систему звітності.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в захищеному від світла місці в оригінальній упаковці при температурі від 2 до 8 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 1 мл в ампулах із боросилікатного скла.

По 20 мкг алпростадилу в ампулі. По 5 або 10, або 20 ампул у картонній упаковці зі спеціальним тримачем для ампул.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник/заявник.

AT «Кевельт», Естонія (AS Kevelt, Estonia).

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності/місцезнаходження заявника.

Теадуспаргі 3/1, 12618 Таллінн, Естонія (Teaduspargi 3/1, 12618 Tallinn, Estonia).

Вазостенон (Vazostenon) - Київ Лікарський препарат - ціни