Фармакодинаміка.

Азитроміцин є макролідним антибіотиком другого покоління, що належить до групи азалідів.

Механізм дії азитроміцину полягає в інгібуванні синтезу бактеріального білка за рахунок зв’язування з 50S-субодиницею рибосом і пригнічення транслокації пептидів.

Механізм резистентності

Загалом резистентність різних видів бактерій до макролідів пов’язують із дією одного з трьох механізмів: модифікація клітини-мішені, інактивація антибіотика або активне виведення антибіотика (ефлюкс) із клітини. У бактерій існують різні системи виведення речовин із клітини. У стрептококів система виведення значною мірою контролюється генами mef, що призводить до формування обмеженої резистентності до макролідів (фенотип М). Модифікація мішені метилазою, що контролюється геном erm (фенотип MLS_B), може призвести до перехресної резистентності щодо різних класів антибіотиків.

Повна перехресна резистентність до еритроміцину, азитроміцину, інших макролідів і лінкозамідів та стептограміну В існує між Streptococcus pneumoniae, бета-гемолітичним стрептококом групи А, Enterococcus faecalis та Staphylococcus aureus, включаючи метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA).

Конститутивні мутанти в індуцибельно резистентних штамах з erm (A) або erm (C) можуть бути відібрані in vitro при їх низькій концентрації ~10^-7 КУО при наявності азитроміцину.

Гранична концентрація

Нижче представлені мінімальні інгібуючі концентрації (МІК) для мікроорганізмів при зазначених показаннях (див. розділ «Показання»).

Слід зазначити, що представлені нижче граничні значення МІК і спектр дії in vitro застосовні для системного використання. Такі МІК не застосовні у випадку місцевого застосування в очі, враховуючи концентрації, які досягаються in situ, та фізико-хімічні умови, що можуть вплинути на загальну активність антибіотика у місці застосування.

EUCAST (Європейський комітет з тестування чутливості до антимікробних препаратів) встановив для азитроміцину такі граничні концентрації:

• Haemophilus influenzae: чутливість ≤ 0,12 мг/л і резистентність > 4 мг/л;

• Moraxella catarrhalis: чутливість ≤ 0,5 мг/л і резистентність > 0,5 мг/л;

• Neisseria gonorrhoeae: чутливість ≤ 0,25 мг/л і резистентність > 0,5 мг/л;

• Staphylococcus spp.*: чутливість ≤ 1,0 мг/л і резистентність > 2,0 мг/л;

• Streptococcus pneumoniae: чутливість ≤ 0,25 мг/л і резистентність > 0,5 мг/л;

• Streptococcus А, В, C, G: чутливість ≤ 0,25 мг/л і резистентність > 0,5 мг/л.

* spp. включає в себе всі види класу.

EUCAST зазначає, що для визначення чутливості до азитроміцину зазначених мікроорганізмів може бути використаний еритроміцин.

Поширеність набутої резистентності може змінюватися залежно від місцевості та часу для окремих видів, тому місцева інформація про резистентність необхідна, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. У разі потреби можна звернутися за кваліфікованою порадою, якщо місцева поширеність резистентності є такою, що ефективність препарату при лікуванні принаймні деяких типів інфекцій є сумнівною.

Спектр антибактеріальної активності азитроміцину щодо видів бактерій відповідно до показань:

Зазвичай чутливі види

Аероби грамнегативні: Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Neisseria gonorrhoae¹, Haemophilus influenzae^$, Haemophilus parainfluenzae^$.

Інші: Chlamydia trachomatis*.

Види, які можуть набувати резистентності

Аероби грампозитивні:

Staphylococcus aureus (стійкий до метициліну і чутливий до метициліну),

Staphylococcus coagulase negative (стійкий до метициліну і чутливий до метициліну), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococci viridans, Streptococcus agalactiae, Streptococcus групи G.

Стійкі види

Аеробні грампозитивні: Corynebacterium spp., Enterococcus faecium.

Аеробні грамнегативні: Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter, Enterobacteriaceae.

* Клінічна ефективність продемонстрована на чутливих штамах, виділених відповідно до затверджених показань.

^$ Проміжна природна чутливість.

¹ Кон’юнктивіт, спричинений Neisseria gonorrhoeae, потребує системного лікування (див. розділ «Особливості застосування»).

Інформація з клінічних випробувань

Трахоматозний кон’юнктивіт, спричинений Chlamydia trachomatis

У рандомізованому подвійно сліпому випробуванні, що тривало протягом 2 місяців, порівнювали азитроміцин, очні краплі, з однією дозою азитроміцину для застосування перорально для лікування трахоми у 670 дітей (віком від 1 до 10 років). Ефективність азитроміцину, очних крапель, після застосування його 2 рази на день протягом 3 днів (96,3%) суттєво не відрізнялась від такої для азитроміцину, що застосовувався перорально (96,6%).

Масова терапія, лікування і профілактика трахоми азитроміцином, очними краплями (закапування 2 рази на день протягом 3 днів), у всіх категорій населення (від народження) оцінювалися у процесі IV етапу багатоцентрового відкритого непорівняльного дослідження, що проводилося на півночі Камеруну (112000 хворих). На прикладі 2400 дітей віком від ≥ 1 року до < 10 років поширеність активної трахоми, що становила 31,1% до закапування азитроміцином, очними краплями, знизилася до 6,3% через 1 рік і до 3,1% на 2-й і 3-й рік.

Не спостерігалося жодних серйозних побічних реакцій у населення, яке отримувало лікування азитроміцином, очними краплями.

Гнійний бактеріальний кон’юнктивіт

У рандомізованому сліпому дослідженні в різних географічних районах Європи, Північної Африки та Індії порівнювали азитроміцин, очні краплі, який закапували 2 рази на день протягом 3 днів, із тобраміцином 0,3%, очні краплі, який закапували кожні 2 години протягом 2 днів, потім 4 рази на день протягом 5 днів 1043 пацієнтам із гнійним бактеріальним кон’юнктивітом, у тому числі 109 дітям віком до 11 років, 5 новонародженим (від народження до 27 днів) і 38 немовлятам та дітям ясельного віку (від 28 днів до 23 місяців).

Клінічне одужання протягом 9 днів із застосуванням азитроміцину, очних крапель (87,8%), суттєво не відрізнялося від результату лікування тобраміцином (89,4%). Мікробіологічний статус одужання із застосуванням азитроміцину, очних крапель, був порівнянний із таким при терапії тобраміцином.

Азиоптик Ромфарм (Azioptic Romfarm)