Симптоми: нудота, блювання, діарея, і як наслідок, порушення водно-електролітного балансу; екзантема, гарячка, порушення функції печінки, нирок, еозинофілія, агранулоцитоз, порушення з боку центральної нервової системи (збудження, безсоння, запаморочення, судоми).

Лікування: промивання шлунка, прийом ентеросорбентів та симптоматичне лікування. При необхідності — гемодіаліз. Специфічного антидоту немає.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Застосовувати препарат вагітним можна у випадку, коли наявна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Амоксицилін проникає в грудне молоко, тому годування груддю на час застосування препарату слід тимчасово припинити.

Діти. Грамокс-А призначають дітям віком від 10 років. Дітям віком до 10 років для точності дозування рекомендовано застосовувати препарат у вигляді суспензії Грамокс-Д.

Особливості застосування

Перед початком застосування Грамоксу-А необхідно ретельно уточнити у пацієнта наявність попередніх алергічних реакцій на пеніциліни та цефалоспорини. Серйозні та інколи летальні алергічні (анафілактичні) реакції були зафіксовані під час лікування пеніцилінами у осіб з відомою гіперчутливістю до бета-лактамних антибіотиків. При застосуванні амоксициліну в пацієнтів з інфекційним мононуклеозом можлива поява еритематозного чи папульозного висипу. Тривале застосування амоксициліну може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів. У пацієнтів зі зниженим сечовиділенням дуже рідко спостерігалась кристалурія, тому при застосуванні високих доз препарату необхідно підтримувати адекватне вживання рідини та нормальне сечовиділення. У пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно коригувати дози препарату відповідно до кліренсу креатиніну (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. У деяких пацієнтів після застосування препарату можуть виникати запаморочення, головний біль, судоми, що слід мати на увазі під час керування транспортними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами або інші види взаємодій. Пробенецид зменшує канальцеву реабсорбцію амоксициліну. Сумісне застосування пробенециду з амоксициліном призводить до підвищення концентрації амоксициліну в плазмі крові. Як і інші антибіотики, амоксицилін може впливати на кишечну мікрофлору, що призводить до зменшення реабсорбції естрогена і зниження ефекту комбінованих оральних контрацептивів. Сумісне застосування з алопуринолом може призводити до підвищення частоти шкірних реакцій. Необхідно контролювати протромбіновий час у пацієнтів, які одночасно приймають антикоагулянти та амоксицилін, оскільки в рідких випадках відзначалося подовження протромбінового часу. Рекомендовано застосовувати ферментативні глюкозооксидазні методи дослідження цукру в сечі під час лікування амоксициліном. У зв'язку з високою концентрацією амоксициліну в сечі інші методи дослідження можуть давати хибнопозитивні результати.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Грамокс-А — b-лактамний антибіотик широкого спектра дії з групи напівсинтетичних пеніцилінів підгрупи амінопеніцилінів. Активний щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів. Бактерицидна дія препарату пов'язана із блокуванням біосинтезу мукопептидів клітинних мембран бактерій. До препарату чутливі: Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus faecalis, Streptococcus viridans, Staphylococcus spp. (за виключенням штамів, що продукують b-лактамази), Clostridium spp., Listeria monocytogenes, Moraxella catarralis, Helicobacter pylori, Enterococcus spp., Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoae, Neisseria meningitidis, Klebsiella spp., Shigella spp., Salmonella spp., Escherichia coli, Proteus mirabilis, Bordetella pertussis, Brucella spp.. Менш чутливі до Грамоксу-А: E.Rhusopathiae, Eikenella spp., P.acnes, Peptostreptococcus, Actinomyces, Leptospires, Borrelia, Treponema, Eubacterium, Vibrio cholere.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо препарат швидко і практично повністю всмоктується в шлунково-кишковому тракті незалежно від прийому їжі, кислотостійкий — зберігає активність як у шлунку, так і в кишечнику. Максимальна концентрація препарату в плазмі крові відзначається через 1–2 години після його прийому. Після всмоктування амоксицилін у незмінному вигляді добре проникає в більшість тканин і рідких середовищ організму (бронхіальний секрет, придаткові пазухи носа, амніотична рідина, слина, слізна рідина, серозні оболонки, середнє вухо, жовч) у терапевтично ефективній концентрації. У спинномозкову рідину здорових людей амоксицилін проникає у незначній кількості.

15–20% амоксициліну зв'язується з білками плазми крові. При нормальній функції нирок період напіввиведення препарату становить 1–1,5 години, при значному порушенні функції нирок період напіввиведення амоксициліну значно збільшується (до 8 годин). Більша частина препарату (60–80%) виділяється в незмінному вигляді з сечею, менша — з жовчею. Амоксицилін частково метаболізується в печінці, більшість його метаболітів неактивні.