у дорослих та дітей, які лікуються антидепресантами, можуть спостерігатися такі симптоми: неспокій, збудження, панічні атаки, безсоння, дратівливість, ворожість, агресивність, імпульсивність, психомоторний неспокій, гіпоманія, манія. Ці симптоми можуть передувати появі суїцидальності. У таких випадках потрібно змінити терапевтичний режим, або відмінити прийом лікарського засобу у випадку, якщо прояви депресії неухильно погіршуються, з’являється суїцидальність або симптоми погіршення суїцидальності. Відміна препарату повинна бути поступова, оскільки різке припинення лікування може супроводжуватися синдромом відміни. З метою визначення ризику розвитку біполярного розладу слід перед лікуванням обов’язково провести обстеження пацієнта. Для цього ретельно збирається психіатричний анамнез, який включає сімейний анамнез суїцидів, біполярних розладів та депресії.
Серотоніновий синдром (СС) або злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС)
Повідомлялося про виникнення серотонінового синдрому (СС) або злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС) при застосуванні СІЗЗС, включаючи терапію сертраліном. Ризик виникнення СС або ЗНС зростає при застосуванні СІЗЗС одночасно з іншими препаратами серотонінергічної дії (включаючи триптани, фентаніл та його аналоги, трамадол, декстрометорфан, мепридин, метадон, пентазоцин), лікарськими засобами, які порушують метаболізм серотоніну (включаючи МАОІ, наприклад метиленовий синій), препаратами антипсихотичної дії та інших антагоністів допаміну, а також опіатів. Симптоми СС: зміни психічного настрою (такі як збудження, галюцинації, кома), зміни стану автономної нервової системи (наприклад тахікардія, зміна АТ, гіпертермія), нервово-м’язові порушення (гіперрефлексія, порушення координації) та/або порушення роботи ШКТ (нудота, блювання, діарея). Деякі симптоми подібні до проявів ЗНС: гіпертермія, ригідність м’язів, зміни з боку вегетативної нервової системи та зміни психічного настрою. Необхідно забезпечити контроль стану пацієнтів на предмет виникнення ознак і симптомів СС або синдрому ЗНС.
Перехід із СІЗЗС, антидепресантів або антиобсесивних препаратів
Існують обмежені дані контрольованих досліджень стосовно оптимального часу переходу від застосування СІЗЗС, антидепресантів або антиобсесивних препаратів на сертралін. При переході потрібно забезпечити належне спостереження за станом пацієнта і дотримуватися консервативної оцінки, особливо при переході від препаратів довготривалої дії, таких як флуоксетин.
Інші лікарські засоби серотонінергічної дії, такі як триптофан, фенфлурамін та антагоністи рецепторів 5-НТ
Слід з обережністю застосовувати сертралін разом з іншими засобами, що посилюють серотонінергічну нейротрансмісію (триптофан, фенфлурамін, фентанін), 5-НТ антагоністами або рослинними препаратами, які містять звіробій (Hypericum perforatum). По можливості слід уникати такої комбінації.
Подовження інтервалу QTс/шлуночкова тахікардія типу «пірует»
У післяреєстраційному періоді повідомляли про випадки продовження інтервалу QTс і шлуночкову тахікардію типу «пірует» при застосуванні сертраліну». Більшість випадків спостерігалася у пацієнтів, які мали інші фактори ризику подовження інтервалу QTс/шлуночкової тахікардії типу «пірует». Тому слід з обережністю застосовувати сертралін у пацієнтів, які мають фактори ризику подовження інтервалу QTс.
Манія
Хворим з манією в анамнезі сертралін слід призначати з обережністю. При цьому необхідно забезпечити ретельний нагляд за станом пацієнта. Хворим у маніакальній фазі слід припинити прийом сертраліну.
Шизофренія
При прийомі препарату у хворих пацієнтів на шизофренію, можуть посилюватися симптоми психотичних розладів.
Судоми
Препарат не призначати хворим із судомами. Також його не слід призначати пацієнтам із нестабільною епілепсією. За хворими із контрольованою епілепсією, які застосовують сертралін, слід спостерігати. При збільшенні частоти виникнення судом застосування сертраліну слід припинити.
Суїцид
Прийом антидепресантів, особливо у дітей і молоді, може призвести до збільшення спроб суїциду. Оскільки можливість суїцидальних спроб є реальною при депресії і цей ризик існує безпосередньо до часу досягнення значної ремісії, на ранньому етапі терапії сертраліном за пацієнтами необхідний ретельний контроль.
Відомо, що пацієнти, які мають випадки, пов’язані зі скоєнням самогубства в історії захворювань, чи ті, хто виявляє суїцидальні міркування перед початком лікування, мають загрозу самогубства, думки або спроби самогубства, і тому слід ретельно проводити моніторинг під час початку і протягом перших місяців лікування та періодів, коли доза препарату збільшується/зменшується або лікування припиняється, так як у пацієнтів можуть з’явитися несподівані зміни поведінки, такі як хвилювання, гіперактивність і, як наслідок, можливість до скоєння самогубства.
При лікуванні інших психічних розладів сертраліном можуть відбуватися підвищення розвитку суїцидальних дій та проявів. Крім того, ці захворювання можуть бути супутніми з великим депресивним розладом. Такі ж застереження стосуються пацієнтів з іншими психічними розладами. При аналізі даних, отриманих у результаті проведення плацебо-контрольованих клінічних досліджень з вивчення антидепресантів у дорослих пацієнтів з психічними розладами, визначено, що існує підвищений ризик проявів суїцидальної поведінки при застосуванні антидепресантів у пацієнтів віком до 25 років порівняно з таким при застосуванні плацебо.
Необхідно забезпечити ретельний контроль за пацієнтами, особливо за пацієнтами з високим ризиком розвитку суїцидальності, особливо на початку терапії та після будь-яких змін у дозуванні препарату. Пацієнтів (та тих, хто доглядає за ними) слід попередити про необхідність спостереження на предмет можливого погіршення клінічного стану, виникнення суїцидальної поведінки або суїцидальних думок, незвичайних змін поведінки, а також про необхідність негайного звернення до лікаря у випадку виникнення таких симптомів.
Пацієнти педіатричного профілю
Сертралін не слід застосовувати для лікування дітей та підлітків, окрім пацієнтів з обсесивно-компульсивним розладом віком 6-17 років. У ході клінічних досліджень у дітей та підлітків випадки прояву суїцидальної поведінки (суїцидальні спроби та суїцидальні думки) та ворожості (агресія, опозиційна поведінка та гнів) спостерігалися частіше при прийомі антидепресантів, ніж при застосуванні плацебо. Якщо з причин клінічної необхідності рішення все ж таки приймається на користь застосування препарату, необхідний ретельний контроль за пацієнтом на предмет виявлення ознак суїцидальних симптомів. Крім того, існує обмежений масив клінічних даних щодо безпеки довготривалого застосування препарату у дітей та підлітків включаючи, вплив на ріст, досягнення статевої зрілості, когнітивний і поведінковий розвиток. У післяреєстраційному періоді було декілька повідомлень про сповільнення росту та статевого дозрівання. Клінічна значущість та причинний зв’язок поки що залишаються нез’ясованими. При довготривалому лікуванні пацієнтів дитячого віку лікарі мають вести спостереження на предмет виявлення відхилень від норми процесу росту та розвитку організму.
Крововиливи
Прийом антидепресантів групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) може спричинити виникнення шкірних крововиливів у вигляді синців, екхімози і пурпури та інші геморагічні випадки, такі як шлунково-кишкові або гінекологічні кровотечі, в тому числі кровотечі, що призводять до фатальних наслідків. Слід дотримуватися обережності при одночасному прийомі антидепресантів групи СІЗЗС і препаратів, що впливають на функції тромбоцитів (наприклад, атипових нейролептиків і фенотіазинів, трициклічних антидепресантів, ацетилсаліцилової кислоти та інших НПЗП, антикоагулянтів), а також пацієнтам з порушеннями кровообігу в історії та у разі ризику виникнення кровотеч.
Гіпонатріємія
Внаслідок лікування СІЗЗС або ІЗЗНС, включаючи сертралін, може виникнути гіпонатріємія. Причиною виникнення у більшості випадків є результат синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону. Повідомляли про випадки зниження рівня натрію у сироватці крові до 110 ммоль/л. Підвищений ризик виникнення гіпонатріємії мають пацієнти літнього віку, які застосовують СІЗЗС та ІЗЗНС, пацієнти, які приймають діуретики або пацієнти з гіповолемією будь-якого іншого походження. У випадку пацієнтів з гіпонатріємією необхідно розглянути можливість припинення прийому сертраліну і забезпечити належне медичне втручання. Симптоми гіпонатріємії: головний біль, труднощі зосередження, погіршення пам’яті, сплутаність свідомості, слабкість і втрата фізичної рівноваги, що може призвести до падіння. Симптоми тяжкої та/або гострої гіпонатріємії: галюцинації, синкопе, судоми, кома, затримка дихання і летальний наслідок. Тому слід враховувати припинення застосування сертраліну у пацієнтів з симптоматичною гіпонатріємією.
Симптоми відміни, що спостерігаються при припиненні лікування сертраліном
При припиненні лікування препаратом часто з’являються симптоми відміни, особливо у випадку раптової відміни препарату. За даними клінічних досліджень частота симптомів відміни становила 23% у пацієнтів, які припинили застосування сертраліну, і 12% у пацієнтів, які продовжували лікування.
Ризик виникнення симптомів відміни залежить від декількох чинників: тривалість лікування, дозування, швидкість зниження дози. Найчастіше повідомляли про такі реакції як запаморочення, порушення сенсорних функцій (у тому числі парестезія), порушення сну (у тому числі безсоння та інтенсивні сновидіння), збудження або неспокій, нудота та/або блювання, тремор і головний біль. Загалом ці симптоми мали слабкими до помірного ступеня тяжкості, але у деяких пацієнтів вони можуть бути тяжкими. Зазвичай вони виникають протягом перших кількох днів після припинення лікування, але у дуже рідкісних випадках виникають у пацієнтів, які ненавмисно пропустили прийом препарату. Зазвичай такі симптоми зникають самостійно протягом 2-х тижнів. Однак існують випадки, коли симптоми зберігаються 2-3 міс і більше. Таким чином рекомендується при припиненні лікування знижувати дозу сертраліну поступово, протягом декількох тижнів або місяців, зважаючи на потреби пацієнта.
Акатизія/психомоторний неспокій
При застосуванні сертраліну виникала акатизія, яка характеризується суб’єктивно неприємним або хворобливим відчуттям збудження і потребою часто рухатися, що супроводжується нездатністю сидіти або стояти спокійно. Найвищий ризик виникнення акатизії протягом перших тижнів лікування. Збільшення дози у таких пацієнтів може бути шкідливим.
Печінкова недостатність
Сертралін в основному метаболізується у печінці. За даними фармакокінетичного дослідження з багатократним прийомом препарату у пацієнтів із легким стабільним цирозом кліренс сертраліну зменшується, а період напівжиття подовжується приблизно в три рази, порівнюючи з особами з нормальною функцією печінки. Не було значущих відмінностей зв’язування білка в плазмі, яке спостерігається між двома групами. Застосування сертраліну хворим слід проводити під контролем лікаря. При призначенні сертраліну даній групі хворих слід зменшити дозу або приймати її рідше. Пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю протипоказано застосовувати сертралін.
Ниркова недостатність
Через активну біотрансформацію більшої частини сертраліну кількість сертраліну, що виводиться з сечею у незміненому вигляді, є незначною. У пацієнтів із легкими порушеннями або порушеннями середньої тяжкості функції нирок (кліренс креатиніну 20-50 мл/хв), а також у пацієнтів із серйозними порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну менше 20 мл/хв) фармакокінетичні параметри при одноразовому прийомі не відрізняються від таких у контрольної групи. Зважаючи на низькі показники виведення сертраліну нирками, дози препарату можуть не підлягати корекції залежно від ступеня порушень функції нирок.
Застосування особами літнього віку
До клінічних досліджень було залучено понад 700 пацієнтів літнього віку (від 65 років). У клінічних дослідженнях різниці у безпеці, ефективності і частоті побічних реакцій, спричинених застосуванням сертраліну, в осіб літнього віку і молодших хворих не виявлено.
Однак пацієнти літнього віку можуть мати підвищений ризик до виникнення гіпонатріємії при застосуванні СІЗЗС та ІЗЗНС.
Епідеміологічні дослідження, що проводилися у пацієнтів 50 років і старше показали підвищений ризик до переломів кісток у пацієнтів, які отримують СІЗЗС та ТЦА. Механізм, що веде до цього ризику, невідомий
Діабет
У хворих на діабет поряд з усуненням симптомів депресії лікування інгібіторами зворотного захоплення серотоніну може змінити глікемічний контроль. Може виникнути необхідність регулювання дози інсуліну та/або перорального гіпоглікемічного препарату.
Електрошокова терапія
Клінічні дані про застосування сертраліну при електроконвульсивній терапії відсутні.
Грейпфрутовий сік
Не рекомендується приймати сертралін разом із грейпфрутовим соком.
Взаємодія зі скринінговим аналізом сечі
Отримані повідомлення про хибно-позитивні результати діагностичних імунологічних тестів на бензодіазепіни у пацієнтів, які отримували терапію сертраліном. Хибно-позитивні результати зумовлені низькою специфічністю лабораторного тесту та можуть спостерігатися протягом багатьох днів після припинення лікування сертраліном. Відрізнити сертралін від бензодіазепінів можна за допомогою контрольного аналізу, наприклад газовою хроматографією/мас-спектрометрією.
Закритокутова глаукома
СІЗЗС, у тому числі і сертралін, можуть впливати на розмір зіниці, розширюючи її. Такий ефект може спричинити звуження поля зору, підвищувати внутрішньоочний тиск і погіршувати стан закритокутової глаукоми, особливо у пацієнтів, які схильні до цього захворювання. Тому сертралін слід застосовувати з обережністю пацієнтам із закритокутовою глаукомою та глаукомою в історії хвороби.
Барвник FD&C жовтий № 6 алюмінієвий лак (Е 110), що наявний у складі лікарського засобу може спричиняти алергічні реакції.
З обережністю застосовувати пацієнтам із цукровим діабетом. Перш ніж приймати цей лікарський засіб, проконсультуйтеся з лікарем.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Вагітність. У дослідженнях на тваринах було виявлено вплив на репродуктивну функцію, вірогідно, у зв’язку з токсичною дією препарату на організм матері, спричинене фармакодинамічною дією препарату та/або прямою фармакодинамічною дією препарату на плід. Повідомлялося, що застосування сертраліну у період вагітності спричиняє у деяких новонароджених (матері яких приймали сертралін) симптоми, подібні до реакцій відміни. Цей феномен також спостерігався при застосуванні інших антидепресантів класу СІЗЗС. Сертралін не рекомендується застосовувати у період вагітності, крім випадків, коли клінічний стан жінки такий, що очікуванні переваги від застосування препарату перевищують потенційний ризик.
Слід наглядати за новонародженим, якщо мати продовжує застосування сертраліну на пізніх термінах вагітності, особливо у ІІІ триместрі. Після застосування сертраліну на пізніх стадіях вагітності у новонароджених можуть виникати наступні симптоми: респіраторний дистрес-синдром, ціаноз, апное, судоми, температурна нестабільність, труднощі з годуванням, блювання, гіпоглікемія, гіпертонус, гіпотонус, гіперрефлексія, тремор, синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості, дратівливість, млявість, постійний плач, сонливість і труднощі з засинанням. Ці симптоми можуть бути зумовленими або серотонінергічними ефектами, або симптомами відміни. У більшості випадків ці ускладнення розвиваються одразу ж після пологів чи найближчим часом (протягом менш ніж 24 год).
Згідно з даними епідеміологічних досліджень очікується, що застосування СІЗЗС у період вагітності, особливо на пізніх строках вагітності, може підвищувати ризик розвитку синдрому персистуючої легеневої гіпертензії новонароджених.
Кількість проведених контрольованих досліджень у вагітних жінок недостатня. Внаслідок цього вагітним жінкам слід застосовувати даний препарат тільки у випадку, якщо користь перевищує можливий ризик.
Годування груддю. Опубліковані дані щодо рівнів сертраліну у грудному молоці свідчать про те, що сертралін і його метаболіт N-дезметилсертралін екскретуються у грудне молоко у малій кількості. Загалом у сироватці крові немовлят виявили незначні концентрації препарату або концентрації препарату, недоступні для визначення, за вийнятком одного випадку, коли концентрація препарату у сироватці крові немовляти становила приблизно 50% від концентрації препарату у плазмі крові матері (але без будь-якого помітного впливу на здоровя цього немовляти). На даний час не повідомлялося про побічну дію препарату на здоровя дітей, яких годували груддю жінки, які застосовували сертралін, але такий ризик не можна виключати. Застосування препарату у період годування груддю не рекомендовано.
Фертильність. Дані, отримані під час досліджень на тваринах, не виявили впливу серталіну на параметри фертильності.
Звіти досліджень застосування деяких СІЗЗС за участю людей свідчать, що вплив на якість сперми є оборотним. Станом на сьогодні не було виявлено впливу на фертильність людини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Під час контрольних досліджень була виявлена відсутність у сертралінуї седативного ефекту. Також даний препарат не впливає на психомоторні функції. Незважаючи на це, при виконанні дій, що вимагають підвищеної уваги, таких як керування транспортними засобами або робота з іншими механізмами, слід попереджати хворого, який застосовує сертралін, про можливе зниження розумових і фізичних здібностей, необхідних для виконання даних дій.
Сертралін не слід приймати одночасно з лікарськими препаратами бензодіазепінового ряду та іншими транквілізаторами під час виконання вищевказаних дій.