Антигістамінні засоби для системного застосування.
Код АТС R06A X27.

Дезлоратадин — це антагоніст гістаміну тривалої дії, що не чинить седативної дії, із селективною активністю антагоніста периферичних рецепторів Н₁. Після перорального прийому дезлоратадин вибірково блокує периферичні рецептори гістамину Н₁, щоб ця речовина не потрапила в центральну нервову систему. Дезлоратадин виявляє протиалергічні властивості. Пригнічуючи вивільнення протизапальних цитокінів, таких як IЛ-4, IЛ-6, IЛ-8 та IЛ-13 із опасистих клітин/базофілів людини, а також пригнічення експресії молекули адгезії Р-селектину на ендотеліальних клітинах.

Дезлоратадин не проникає в центральну нервову систему.

Дезлоратадин визначається в плазмі через 30 хв після прийому. Максимальна концентрація дезлоратадину в плазмі досягається приблизно через 3 години, період напіввиведення становить усередньому 27 годин. Ступінь кумуляції дезлоратадину відповідає його періоду напіввиведення (приблизно 27 годин) і кількості застосувань (1 раз на добу). Біодоступність дезлоратадину була пропорційна дозі в діапазоні від 5 до 20 мг. Дезлоратадин помірно (83 — 87%) зв'язується з білками плазми. При застосуванні дезлоратадину в дозі від 5 до 20 мг 1 раз на добу протягом 14 днів ознак клінічно значущої кумуляції препарату не виявлено. Фермент, відповідальний за метаболізм дезлоратадину, поки що не ідентифікований, тому не можуть бути виключені деякі взаємодії з іншими лікарськими препаратами. Дезлоратадин не пригнічує CYP3A4 in vivo, а дослідження in vitro показали, що цей препарат не пригнічує CYP2D6 і не є ні субстратом, ні інгібітором Р-глікопротеїду. Їжа не впливає на розподіл дезлоратадину.