Гострий бронхіт — це запальне захворювання слизової оболонки бронхів без ураження легеневої тканини (Царьов В.П., 2013).
Близько 5% дорослих щорічно переносять хоча б 1 епізод гострого бронхіту, і до 90% з них звертаються за медичною допомогою. Віруси є основною причиною, викликаючи 95% випадків гострого бронхіту у дорослих (Graham Worrall, 2008).
Бронхіт може мати гострий (2–3 тиж) і затяжний (більше 1 міс) перебіг.
За локалізацією гострого бронхіту виділяють проксимальний (трахеобронхіт) і дистальний (бронхіоліт) (Царьов В.П., 2013).
Механізм виникнення гострого бронхіту:
1) прикріплення вірусу або бактерії до стінки бронха;
2) загибель циліндричного епітелію бронха, зниження мукоциліарного кліренсу;
3) оголення іритантних рецепторів (що швидко адаптуються), розташованих у слизовій оболонці бронха;
4) хемотаксис до цих рецепторів лімфоцитів і нейтрофілів, виникнення набряку і гіперсекреція слизу (Царьов В.П., 2013).
Основні симптоми гострого бронхіту:
• кашель — перші кілька днів сухий, а у подальшому — тенденція до вологого;
• мокротиння спочатку прозоре, потім воно набуває жовтого кольору (приєднання бактеріальної мікрофлори);
• риніт і закладеність носа, починаються за кілька днів до появи кашлю;
• відчуття втоми;
• біль у м’язах;
• хрип або свист при диханні;
• підвищення температури тіла (Alex H. Gifford, 2018).
Мокротиння — це слизові виділення (патологічний секрет) з бронхів і трахеї. Воно складається з глікопротеїнів, які називають муцинами, сироваткових білків з домішкою клітинних залишків і бактерій. Потім війки миготливого епітелію дихальних шляхів забезпечують постійний рух секрету і видалення надлишку слизу. Мокротиння ж видаляється в основному рефлекторно, під час кашлю (Bruce K. Rubin, 2014).
Пульмобріз — двокомпонентний препарат, який чинить муколітичну (розріджує мокротиння) та відхаркувальну дію.
Він відрізняється вираженою протизапальною дією, має бактерицидний ефект, зменшує набряк бронхів, розріджує мокротиння і тим самим сприяє його ефективній евакуації з просвіту бронхів, полегшуючи дихання і покращуючи стан хворого. Його діючі речовини: амброксолу гідрохлорид й ацетилцистеїн.
Амброксолу гідрохлорид, метаболіт бромгексину, збільшує кількість слизового секрету, покращує процес відкашлювання, полегшує продуктивний кашель (Kardos P. et al., 2018).
Амброксолу гідрохлорид давно застосовується в лікуванні різних захворювань дихальних шляхів. Він має протизапальну дію — гальмує активність нейтрофілів, знижує утворення вільних радикалів і вивільнення гідролітичних ферментів; антиоксидантну — інгібує перекисне окиснення ліпідів; антибактеріальну — інгібує (пригнічує) прикріплення бактерій до поверхні бронхів (Cataldi M. et al., 2013); імуномодулювальний ефект — знижує вміст еозинофілів і цитокінів у бронхоальвеолярному лаважу; сприяє швидкій евакуації слизу з бронхів; виявляє місцевий анестезувальний ефект за рахунок блокади натрієвих каналів клітинної мембрани (Kardos P. et al., 2018).
Ацетилцистеїн є похідним амінокислоти цистеїну, він належить до муколітиків. Основна цінність ацетилцистеїну полягає в його антиоксидантній і стабілізувальній активності (Santus P. et al., 2014). Виявлено два механізми його антиоксидантної дії:
1. Непрямий — ацетилцистеїн перетворюється в цистеїн, що, у свою чергу, підвищує концентрацію глутатіону в організмі. Глутатіон — це трипептид, що складається з глутамінової кислоти, цистеїну і гліцину, він є важливим фактором хімічної детоксикації, відіграє ключову роль у підтримці окиснювально-відновного статусу клітин (Santus P. et al., 2014).
2. Прямий — ацетилцистеїн містить вільну сульфгідрильну групу ((-SH)-групу), яка і бере участь у захисті організму від окиснювальних процесів (Santus P. et al., 2014).
Механізм зменшення вираженості запальних процесів полягає в інгібуванні ядерного фактора каппа-В, придушенні активації B-лімфоцитів і зниженні синтезу цитокінів (Yanping Pei et al., 2018). Антимікробні властивості — ацетилцистеїн здатний розщеплювати бактеріальні біоплівки (Yanping Pei et al., 2018).
Ацетилцистеїн та амброксолу гідрохлорид досі представляють величезний інтерес для дослідників. Вперше їх почали застосовувати в пульмонології. Ряд багаторічних досліджень доводить різноманітність ефектів цих лікарських речовин.
Ацетилцистеїн має антимікробну активність. Було доведено, що лікування ацетилцистеїном знижує відсоток загострення захворювання і приєднання бактеріальної мікрофлори у пацієнтів з хронічним бронхітом. Проводилася терапія ацетилцистеїном у групі хворих з хронічним бронхітом. Потім була проведена бронхоскопія із забором мокротиння в цій групі пацієнтів і в контрольній, де терапія ацетилцистеїном не проводилася. Результати показали: у мокроті у хворих в групі, що одержувала ацетилцистеїн, визначена значно менша кількість патогенних бактерій у порівнянні з контрольною групою (Riise G.C. et al., 1994).
Амброксол має протизапальні властивості. Це підтвердило дослідження, у якому провокували розвиток запалення легень у щурів внутрішньолегеневим введенням кварцу. Щурам вводили амброксолу гідрохлорид у дозі 0,91 мг/кг/добу. Показники запального процесу легень і проліферації лімфатичних фолікул навколо бронхіоли, а також загальні показники були значно нижчими у тих щурів, яким вводили амброксолу гідрохлорид, ніж у групі, яка не отримувала даний препарат (Shohei Kanie et al., 2018).
Пульмобріз — препарат, який поєднує властивості діючих речовин, що входять до його складу. Він належить до групи препаратів, що призначаються при кашлі та респіраторних інфекціях. Це комбінований муколітичний препарат, який застосовується в пульмонології.

Показання

Після опублікованих повідомлень про реакції гіперчутливості і тяжкі шкірні побічні реакції, можливо, пов’язані з амброксолом, Комітет з оцінки ризиків у сфері фармаконагляду Європейського Союзу (PRAC) у квітні 2014 р. ініціював огляд безпеки амброксолу у всіх його зареєстрованих показаннях, який був завершений у 2016 р.
Клінічний досвід, накопичений у результаті рандомізованих клінічних і обсерваційних (клінічне дослідження, в якому дослідник збирає дані шляхом простого спостереження подій в їх природному перебігу) досліджень, дозволяє припустити, що амброксол є безпечним і добре переносимим засобом для терапії бронхолегеневих захворювань з добре збалансованим і сприятливим профілем ризику та користі. Усі зареєстровані побічні ефекти були легкими і самообмежуваними (Cazan D. et al., 2018).
Ацетилцистеїн, ацетильований варіант амінокислоти L-цистеїну, є джерелом сульфгідрильних (-SH)-груп і перетворюється в організмі в метаболіти, здатні стимулювати синтез глутатіону (має антиоксидантні властивості), сприяючи детоксикації та діючи безпосередньо на вільні радикали. Історично склалося, що його призначали як муколітичний засіб при різних респіраторних захворюваннях; проте він також чинить сприятливу дію в умовах, що характеризуються зниженням рівня глутатіону або оксидативного стресу (стан, при якому в організмі занадто багато вільних радикалів), таких як ВІЛ-інфекція, рак, хвороби серця і куріння сигарет.

Протипоказання

Вік дітей до 12 років.
Гіперчутливість до амброксолу гідрохлориду, ацетилцистеїну або будь-якого компоненту препарату.
Протипоказанням є також кровотеча з легеневих судин; варикозне розширення вен стравоходу.
До складу порошку Пульмобріз входить аспартам, який метаболізується в фенілаланін. З цієї причини пацієнтам з фенілкетонурією варто застосовувати таблетовану форму препарату.
Лактози моногідрат теж є допоміжним речовиною Пульмобрізу. Тому застосування препарату небажане при лактазній недостатності.

Застосування, дози

Пульмобріз саше. Дорослі та діти віком старше 12 років — по 1 саше 3 р/добу.
Вміст одного пакетика висипати в ємність, додати 100–200 мл теплої кип’яченої води (1 склянка) і випити.
Пульмобріз таблетки. Дорослі та діти віком старше 12 років — 1 таблетка 3 р/добу, запиваючи достатньою кількістю рідини.

Взаємодії

Ацетилцистеїн сумісний з препаратами, що розширюють бронхи. Він пригнічує токсичний ефект парацетамолу за рахунок утворення глутатіону, який поглинає незв’язані радикали.
При призначенні лікарського засобу з антибактеріальними препаратами (такими як тетрациклін, ампіцилін, антибіотики цефалоспоринового ряду, аміноглікозиди) відбувається взаємодія антибіотика з сульфгідрильною групою ацетилцистеїну. Така реакція призводить до зниження активності обох лікарських засобів. Тому якщо призначено антибіотик сумісно з Пульмобрізом, то інтервал між прийомом препаратів повинен бути не менше 2 год. Однак ця реакція не виявлена з антибіотиками цефіксимом, доксицикліном.
Прийом активованого вугілля та інших сорбентів повністю нівелює ефективність ацетилцистеїну.

Побічні ефекти

Імунологічні реакції, включаючи анафілаксію, висип, почервоніння і свербіж слизових оболонок, набряк Квінке, задишка. Порушення з боку травної системи проявляються у вигляді гіпо- або гіперсалівації, нудоти, блювання, запалень слизової оболонки рота, діареї, запору, оніміння слизової оболонки ротової порожнини. Також можливі бронхоспазм, почастішання сечовипускання; головний біль, дисгевзія — порушення сприйняття смакових рецепторів, порушення слуху; тахікардія, артеріальна гіпотензія.
Прийом препарату в період вагітності небажаний, оскільки його дія на ембріон до кінця не вивчена. Прийом можливий у тих ситуаціях, коли передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плоду. З огляду на те, що даний комбінований препарат здатний потрапляти в грудне молоко, не рекомендується призначати терапію Пульмобрізом жінкам, які годують груддю.

Висновки

Пульмобріз — це ефективний полікомпонентний муколітик з відхаркувальною дією, що виявляє помірний антимікробний і протизапальний ефект.
Його два основні компоненти — амброксолу гідрохлорид — муколітик, стимулятор вироблення сурфактанту (суміш поверхнево-активних речовин), протизапальний засіб, та ацетилцистеїн — антиоксидант, що проявляє відхаркувальний ефект. Пульмобріз зарекомендував себе в лікуванні гострих бронхітів, симптоматичної терапії ХОЗЛ, застосовується при підготовці до бронхоскопії і після її проведення, як профілактика ускладнень після трахеостомії.