Фармакодинаміка.

Ізосорбіду-5-мононітрат має пряму розслаблювальну дію на гладкі м'язи судин та викликає вазодилатацію.

Вплив ізосорбіду-5-мононітрату на посткапілярні венули та магістральні артерії, особливо на частини коронарних артерій, що спроможні реагувати, є більшим, ніж на судини опору. Вазодилатація призводить до збільшення венозного об'єму, зменшення венозного повернення до серця, зниження шлуночковго об'єму та тиску наповнення шлуночків (зниження «переднавантаження»). Зменшення розмірів шлуночка та систолічного тиску на стінки міокарда призводить до зменшення енергетичних потреб міокарда і потреби у кисні відповідно.

Зниження тиску наповнення серця сприяє перфузії схильних до ішемії субендокардіальних зон, може поліпшувати регіональну скорочувальну спроможність міокарда та ударний об'єм.

Розширення великих артерій, близьких до серця, призводить до зменшення системного судинного опору («постнавантаження») та опору легеневих артерій.

Ізосорбіду-5-мононітрат спричиняє розслаблення бронхіальних м'язів, м'язів сечових шляхів, жовчного міхура, жовчних протоків і стравоходу, тонкої і товстої кишок, у тому числі сфінктерів.

На молекулярному рівні механізм дії нітратів здійснюються, найімовірніше, через утворення оксиду азоту (NO) і циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), який вважається медіатором релаксації.

Фармакокінетика.

Всмоктування

Після перорального прийому ізосорбіду-5-мононітрат адсорбується швидко і повністю без ефекту першого проходження. Системна біодоступність становить приблизно 90–100%. Максимум концентрації препарату у плазмі крові досягається приблизно через 5 годин. При застосуванні під час їди максимум концентрації препарату у плазмі крові досягається на годину пізніше.

Розподіл

Ізосорбіду-5-мононітрат широко розподіляється в організмі великим об'ємом. Ступінь зв'язування з білками плазми крові менший 5%.

Метаболізм

Ізосорбіду-5-мононітрат майже повністю метаболізується у печінці з утворенням неактивних метаболітів.

Виведення

Середній період напіввиведення після прийому препарату становить 5 годин. Ізосорбіду-5-мононітрат у вигляді метаболітів виводиться переважно нирками. Приблизно 2% екскретується у незміненому вигляді.

Порушення функції печінки

У пацієнтів з цирозом печінки не спостерігається суттєвих відмінностей у фармакокінетиці після перорального прийому препарату порівняно зі здоровими пацієнтами.

Порушення функції нирок

У пацієнтів з нормальною або незначно зниженою функцією нирок не спостерігається суттєвих відмінностей у фармакокінетиці порівняно з пацієнтами, у яких спостерігається тяжкі порушення функції нирок.

Толерантність

У процесі лікування, незважаючи на стабільну дозу і стійкий рівень нітратів у крові, може спостерігатися зменшення ефективності препарату (толерантність). Існуюча толерантність зникає через 24 години після припинення лікування. При застосуванні переривчастої схеми лікування випадків розвитку толерантності не спостерігалося.