Перекис водню належить до категорії пероксисполук — нестабільних сполук, у яких атоми кисню з’єднані між собою одним двохелектронним зв’язком. Перекис водню розкладається під впливом ферменту каталази, який міститься в крові та тканинах людського організму. Цей процес є екзотермічним, тобто відбувається з виділенням тепла, а також утворенням активного кисню (Фармацевтична енциклопедія). При цьому відмічається окиснювальний ефект — елементарний кисень окиснює білки, компоненти крові та гною, створює несприятливі умови для існування мікроорганізмів, особливо анаеробних та гнилісних. Перекис водню не тільки чинить дезінфікуючу дію за рахунок елементарного кисню, а й механічно очищує ранову поверхню від забруднень завдяки інтенсивному піноутворенню. Спінювання сприяє тромбоутворенню, так що перекис водню дозволяє зупинити капілярну кровотечу. Окрім того, перекис водню виявляє дезодоруючий та знебарвлювальний ефекти, які також використовуються у різних сферах медицини (Фармацевтична енциклопедія). Однією з переваг перекису водню в клінічній практиці є те, що він розкладається до води та активного кисню та не чинить токсичної дії (Амонов Ш.Ш., 2011).

Перекис водню: досвід практичного застосування

Промивання гнійних ран (наприклад флегмони стопи) 3% р-ном перекису водню є традиційним способом ведення цієї патології. Це й дає підстави оптимізувати методики обробки рани, зокрема поєднання р-ну перекису водню з наносріблом для покращення результатів лікування (Акрамов Э.Х., 2020). Окрім того, при промиванні порожнини абсцесу можна послідовно застосовувати 3% р-н перекису водню та 0,05% р-н хлоргексидину (Денисенко В.Л., 2008) чи 0,01% р-н мірамістину (Винник Ю.С., 2015).
Особливим випадком у хірургічній практиці є обробка ран при правці — р-н перекису водню створює несприятливі умови для анаеробного збудника C. difficile. При цьому промивання рани поєднують з регулярним видаленням нежиттєздатних тканин, забезпеченням доступу кисню до зони інфікування та специфічною антибіотикотерапією (Петлах В.И., 2017).
Р-н перекису водню широко застосовується в стоматологічній практиці — для місцевого лікування гострого герпетичного стоматиту (Рахмонова Ф.М., 2019). Описана методика антисептичної обробки зубів, препарованих під металокерамічні протези. Обробка при цьому включає почергове нанесення 3% р-ну перекису водню та 0,05% р-ну хлоргексидину біглюконату (Ирза О.Л., 2019). Окрім того, р-н перекису водню в концентрації 24–40% широко застосовується в різних методиках відбілювання зубів (Ганичева О.В., 2018).
Можливе також застосування перекису водню в отоларингології. 3% р-н застосовують для розм’якшення сірчаної пробки зовнішнього слухового проходу. Після її розм’якшення обов’язково промивають слуховий прохід теплою водою (Бакитова Р.Б., 2012).
Розроблений спосіб зупинки гіпотонічної кровотечі із застосуванням перекису водню: 3% р-н вводиться в порожнину матки під контролем УЗД, при цьому в якості носія використовується силіконовий гель. Денатуруючий ефект препарату сприяє фізичному згортанню крові протягом декількох секунд навіть на фоні системної гіпокоагуляції. Окрім того, спінена кров, перемішана з силіконовим гелем, швидко збільшується в об’ємі та забезпечує «тампонуючий ефект» за рахунок підвищення внутрішньопорожнинного тиску та стискування маткових судин (Ураков А.Л., 2007).
Описаний досвід застосування перекису водню для склерозуючої пункційної терапії кіст яєчника. При цьому під контролем УЗД виконується пункція кісти, евакуація вмісту та промивання порожнини шляхом багаторазового введення та евакуації 3% р-ну перекису водню. Такий метод зарекомендував свою ефективність — виписувати пацієнток зі стаціонару можна вже на 2-гу добу після маніпуляції і, за даними спостереження протягом 1 року, не виявлено рецидивів кістозних утворень (Палакян Л.П., 2008).
Описана методика ендоскопічного інфільтраційного гемостазу при шлункових кровотечах. За наявності гастродуоденальної виразки чи дефекту Дьєлафуа проводиться обколювання зони кровотечі 1% р-ном перекису водню в поєднанні з 5% р-ном γ-амінокапронової кислоти (Короткевич А.Г., 2012). Така техніка забезпечує тромбоутворення в дрібних судинах та перешкоджає передчасному тромболізису. Зрошення зони кровотечі 3% р-ном перекису водню також є методикою ендоскопічного гемостазу. Така методика вважається найбільш технічно простою та швидко виконуваною (Короткевич А.Г., 2004).
Перекис водню (у формі 33% р-ну) застосовують для обробки ехінококових кіст. Після евакуації вмісту кісти проводиться її деепітелізація р-ном перекису водню (Амонов Ш.Ш., 2011).
В експерименті на щурах доведено, що 6% р-н перекису водню можна застосовувати для хімічного плевродезу — хімічного спаювання парієтального та вісцерального листків плеври. Такий метод може застосовуватися в лікуванні пневмотораксу — після обробки перекисом водню вже на 7-му–10-ту добу відмічаються чітко виражені спайки між листками плеври, які через місяць прогресують до площинних зрощень (Изюмов М.С., 2018).

Перекис водню: застосування у діагностичних заходах

3% р-н перекису водню застосовується для оцінки ефективності гемостазу при втручаннях на нирці. Для цього 3 мл сечі з нефростоми (безпосередньо з оперованої нирки) змішується з 0,5 мл р-ну перекису водню. При цьому в нормі піноутворення незначне — висота стовпчика піни становить до 0,5 см, тоді як при наявності крові за рахунок наявності каталази висота стовпчика піни коливається в межах 0,5–>5 см (Феофилов И.В., 2007).
Перекис водню застосовується в методиці імуногістохімічного дослідження — його 3% р-н наносять на зріз біоптата для інгібування ендогенної пероксидази пухлинних клітин, після чого гістологічний препарат забарвлюється специфічним хромогеном (Раскин Г.А., 2014).

Перекис водню: висновки

Р-н перекису водню широко застосовується в практичній медицині, особливо в хірургічних спеціальностях. Р-ни різних концентрацій застосовуються для вирішення різних клінічних задач, а також використовуються в деяких діагностичних методиках.

Перекис водню 3% розчин для зовнішнього застосування 3 % банка полімерна 100 мл №1