Шлунково-кишкові симптоми, включаючи нудоту, блювання, діарею, а також зниження апетиту, можуть бути ранніми ознаками передозування. Головним токсичним ефектом є вплив на кістковий мозок, що призводить до мієлосупресії. Гематологічна токсичність більше виражена при хронічному передозуванні, ніж при одноразовому застосуванні великої дози препарату.

Також спостерігаються порушення функції печінки та шлунково-кишкового тракту.

Ризик передозування підвищується, якщо 6-меркаптопурин застосовується разом із алопуринолом (див. “Взаємодія з іншими ліками”).

Лікування: оскільки антидот для препарату невідомий, слід контролювати параметри крові та проводити відповідну підтримуючу терапію, при необхідності — переливання крові. Методи такі, як застосування активованого вугілля, у випадку передозування 6-меркаптопурину можуть бути ефективними лише у межах 60 хвилин після приймання препарату. Подальше лікування проводиться згідно клінічного стану та відповідних рекомендацій з лікування отруєнь.

Особливості застосування

Пури-Нетол — це цитостатичний препарат, тому його можна призначати тільки під контролем лікаря, який має досвід призначення таких засобів.

Імунізація вакцинами, що містять живі мікроорганізми, може призводити до інфекційних ускладнень в імуноскомпроментованих хворих, тому проведення імунізації цими вакцинами не рекомендується.

Оскільки Пури-Нетол чинить сильну мієлосупресивну дію, під час індукції ремісії необхідно щодня проводити розгорнутий аналіз крові. Під час всього курсу лікування потрібно ретельно спостерігати за пацієнтом.

Лікування 6-меркаптопурином викликає супресію кісткового мозку та призводить до лейкопенії, тромбоцитопенії, рідше до анемії. Під час індукції ремісії необхідно кожного дня проводити розгорнутий аналіз крові та ретельно спостерігати за гематологічними показниками протягом підтримуючої терапії.

Кількість лейкоцитів та тромбоцитів продовжує знижуватися і після припинення лікування, тому при перших же ознаках надмірного зменшення кількості лейкоцитів або тромбоцитів лікування потрібно негайно припинити.

При своєчасній відміні Пури-Нетолу супресія кісткового мозку оборотна. Під час індукції ремісії при гострому мієлогенному лейкозі слід забезпечити можливість відповідної підтримуючої терапії на випадок розвитку аплазії кісткового мозку, пов'язаної з лікуванням.

Пури-Нетол гепатотоксичний, тому необхідно кожного тижня контролювати показники функції печінки. Пацієнтам із хронічними захворюваннями печінки та хворим, які отримують інші потенційно гепатотоксичні препарати, рекомендується проводити цей контроль частіше. Пацієнтів необхідно попередити про необхідність негайної відміни препарату у разі появи жовтяниці.

Під час індукції ремісії, коли відбувається швидкий лізис клітин, необхідно контролювати рівень сечової кислоти в крові та сечі, оскільки існує небезпека розвитку гіперурикемії та/або гіперурикозурії з наступною сечокислою нефропатією.

Можливі випадки вродженого дефіциту ферменту тіопуринметилтрансферази (ТПМТ). Ці пацієнти були надзвичайно чутливими до мієлосупресивної дії 6-меркаптопурину, внаслідок чого у них дуже швидко розвивалася супресія кісткового мозку після початку лікування Пури-Нетолом. Ця проблема повинна вирішуватися шляхом призначення препаратів, які пригнічують тіопуринметилтрансферазу, таких як олсалазин, месалазин, сульфасалазин. Повідомлялось також про можливу асоціацію між зменшенням активності тіопуринметилтрансферази та вторинних лейкемій та мієлодисплазій у хворих, які лікувались 6-меркаптопурином у комбінації з іншими цитотоксичними засобами. У деяких лабораторіях проводиться аналіз дефіциту тіопуринметилтрансферази, однак ці аналізи не завжди виявляють всіх пацієнтів із ризиком розвитку тяжкої токсичності, тому контроль за кількістю кров'яних клітин повинен зберігатись.

Звичайно спостерігається перехресна резистентність між 6-меркаптопурином та 6-тіогуаніном (Ланвісом).

Доза 6-меркаптопурину повинна бути зменшена при одночасному призначенні препаратів, у яких первинна або вторинна токсичність проявляється у вигляді мієлосупресії.

Дослідження у дітей з гострим лімфобластним лейкозом свідчать, що призначення меркаптопурину у вечірній час знижує ризик виникнення рецидиву хвороби порівняно з прийомом уранці.

Мутагенність та канцерогенність.

Спостерігалося підвищення кількості хромосомних аберацій у периферичних лімфоцитах у пацієнтів із гострими лейкозами та гіпернефромами, які отримували надмірні дози 6-меркаптопурину, та у пацієнтів із хронічними захворюваннями нирок, які отримували дози Пури-Нетолу 0,4–1,0 мг/кг маси тіла на добу.

Документовано 2 випадки розвитку гострого нелімфоцитарного лейкозу у пацієнтів, які отримували 6-меркаптопурин в поєднанні з іншими препаратами при захворюваннях незлоякісного походження. Описано один випадок, коли пацієнт отримував 6-меркаптопурин для лікування гангренозної піодермії і в подальшому в нього розвинувся гострий нелімфоцитарний лейкоз, але залишається нез'ясованим, чи було це наслідком природного перебігу захворювання, чи причиною цього стало застосування 6-меркаптопурину.

У пацієнта з хворобою Ходжкіна на фоні лікування 6-меркаптопурином та іншими цитостатиками розвинувся гострий мієлобластний лейкоз.

Через 12,5 років після лікування 6-меркаптопурином міастенії гравіс у хворої розвинувся хронічний мієлоїдний лейкоз.

Були отримані повідомлення про випадки виникнення гепатоспленічної Т-клітинної лімфоми у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечнику у разі застосування Пури-Нетолу у комбінації з антитуморнекротичними факторами (див. розділ „Побічна дія”).

ПУРИ-НЕТОЛ™ (PURI-NETHOL™)