Застосовувати тільки в умовах спеціалізованого відділення стаціонару за рішенням та під пильним наглядом досвідченого анестезіолога, при наявності апаратури для проведення негайної інтубації трахеї, інгаляції кисню та штучної вентиляції легень.

Є повідомлення про випадки необоротної зупинки серця після застосування суксаметонію хлориду дітям та підліткам, які мали раніше не виявлені нейром’язові захворювання. Зважаючи на небезпеку побічних явищ, рекомендується обмежити застосування суксаметонію хлориду, крім випадків, при яких необхідна негайна інтубація або звільнення дихальних шляхів у критичних ситуаціях.

Слід враховувати, що у великих дозах дитилін може спричинити «подвійний блок», коли після деполяризуючої дії розвивається антидеполяризуючий ефект. Тому після останньої ін’єкції дитиліну дія довгий час (до 25−30 хвилин) не проходить і самостійне дихання не відновлюється.

Для купірування останнього після попереднього введення атропіну вводити прозерин або галантамін. Слід пам’ятати, що прозерин та інші антихолінестеразні лікарські засоби, пригнічуючи активність холінестерази, дію дитиліну подовжують.

З обережністю застосовувати при відомій гіперчутливості до інших міорелаксантів чи до будь-якого з компонентів загальної анестезії.

Близько 0,05% населення має успадковану знижену активність холінестерази плазми. Дія суксаметонію може бути пролонгована у таких пацієнтів, а також при станах, які супроводжуються зниженням активності холінестерази: вагітність та післяпологовий період; тяжкий перебіг правця, туберкульозу, а також інших тяжких та/або хронічних інфекційних захворювань; масивні опіки; злоякісні новоутворення; хронічна анемія і недоїдання; термінальні стадії печінкової недостатності; гостра або хронічна ниркова недостатність; аутоімунні захворювання: мікседема, колагенові захворювання; після масивної трансфузії плазми; після проведення плазмаферезу, а також у результаті деякої супутньої терапії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Після повторного введення суксаметонію можливе виникнення звикання до лікарського засобу.

Застосування суксаметонію може супроводжуватися наступними м’язовими болями, інтенсивність яких слабко корелює з видимими м’язовими скороченнями при введенні лікарського засобу. Ін’єкції недеполяризуючих міорелаксантів за кілька хвилин до введення Дитиліну-Дарниця можуть сприяти зменшенню прояву м’язових болів. Цей метод може вимагати введення дози суксаметонію більше 1 мг/кг маси тіла для досягнення задовільних умов для ендотрахеальної інтубації.

Хворі з тяжким сепсисом схильні до розвитку гіперкаліємії, що треба мати на увазі при застосуванні Дитиліну-Дарниця.

Не рекомендується призначати Дитилін-Дарниця пацієнтам з міастенією gravis через високий ризик розвитку «подвійного блоку». Пацієнти з міастенічним синдромом Ітона-Ламберта більш чутливі до дії суксаметонію, що може вимагати зниження дози лікарського засобу.

У здорових пацієнтів (дорослих і дітей) суксаметоній іноді може спричинити брадикардію, яку можна попередити завчасним внутрішньовенним введенням атропіну.

При відсутності гіперкаліємії рідко, але можуть виникнути шлуночкові аритмії, пов’язані із застосуванням суксаметонію. Однак пацієнти, які приймають препарати дигіталісу, більш схильні до розвитку таких аритмій. Дія суксаметонію на серце може призводити до зміни серцевого ритму, включаючи зупинку серця.

Слід враховувати, що у хворих із генетично зумовленим дефіцитом холінестерази, а також з гіпокаліємією Дитилін-Дарниця може спричинити пролонговане пригнічення дихання.

Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб пацієнтам із захворюваннями печінки, анемією, кахексією.

Важлива інформація про допоміжні речовини.

1 мл лікарського засобу містить менше 1 ммоль натрію, тобто практично вільний від натрію.

Дитилін-Дарниця розчин для ін'єкцій 20 мг/мл ампула 5 мл контурна чарункова упаковка, пачка №10