ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Октанін Ф 1000 МО порошок для розчину для ін'єкцій 1000 МО, Octapharma (Австрія)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ОКТАНІН Ф 500 МО

ОКТАНІН Ф 1000 МО

Склад

діюча речовина: Human Coagulation Factor IX;

1 мл розведеного розчину містить 100 МО фактора IX людини;

вміст загального білка становить не менше 1,6 мг (100 МО);

допоміжні речовини: гепарин (0,05–0,15 МО/МО фактора IX), натрію хлорид, лізину гідрохлорид, натрію цитрат, аргініну гідрохлорид.

Розчинник: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Порошок та розчинник для розчину для ін’єкцій у флаконах разом із комплектом для розчинення та внутрішньовенного введення.

Основні фізико-хімічні властивості: білий або блідо-жовтого кольору порошок або крихка маса.

Фармакотерапевтична група

Протигеморагічні засоби: фактор згортання крові IX.

Код АТХ В02В D04.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Фактор IX — це одноланцюговий глікопротеїн з молекулярною масою близько 68000 дальтон. Цей фактор згортання крові є залежним від вітаміну К та синтезується у печінці. Фактор IX активується фактором XIa шляхом внутрішньої коагуляції, а також комплексом фактора VII/тканинного фактора шляхом зовнішньому коагуляції. Активований фактор IX, у поєднанні з активованим фактором VIII, активує фактор X. Активований фактор Х перетворює протромбін на тромбін. Тромбін потім перетворює фібриноген на фібрин і таким чином утворюється кров’яний згусток.

Гемофілія B є пов’язаним зі статтю спадковим порушенням згортання крові внаслідок зниження рівня фактора IX, що призводить до профузних кровотеч у суглобах, м’язах та внутрішніх органах, які виникають спонтанно або внаслідок випадкових або хірургічних травм. Завдяки замісній терапії рівні фактора IX у плазмі крові зростають, тимчасово поповнюючи дефіцит фактора та зменшуючи схильність до кровотеч.

Педіатрична популяція

Було проведено дослідження за участю 25 дітей віком до 6 років. З них 6 пацієнтів раніше не лікувалися. Регенерація (відновлення) після введення Октаніну Ф >25 МО/кг маси тіла вивчалася протягом перших 3 місяців лікування та через 12–24 місяці. Було обчислено наростаюче відновлення (середнє геометричне ± s.d., одностадійний аналіз, фактична дієвість), яке склало (0,8 ± 1,4) та (0,9 ± 1,3)%/МО/кг за перше та друге дослідження відповідно.

Фармакокінетика.

У фармакокінетичному дослідженні Октаніну Ф у 13 пацієнтів з гемофілією В віком від 12 років (середній вік 28 років, діапазон 12–61 рік) були отримані такі результати:

N=13	Медіана	Середнє	SD*	Мінімум	Максимум
Наростаюче відновлення [МО/дл]/[МО/кг])	1,2	1,3	0,5	0,8	2,4
AUC*_norm (МО × дл^-1 × годин × МО^-1 × кг)	32,4	37,7	13,0	24,5	64,0
Період напіввиведення (годин)	27,8	29,1	5,2	22,0	36,8
MRT* (годин)	39,4	40,0	7,3	30,2	51,6
Кліренс (мл × годин^-1 × кг)	3,1	2,9	0,9	1,6	4,1

*AUC — площа під кривою «концентрація — час».

*MRT — середній час утримання.

*SD — стандартне відхилення.

Наростаюче відновлення також вивчалося і у другому дослідженні. Мета-аналіз поліпшення стану (n=19) показав середнє відновлення приблизно [1,1 МО/дл/МО/кг].

Клінічні характеристики

Показання

Лікування та профілактика кровотеч у пацієнтів із гемофілією B (вроджений дефіцит фактора IX).

Протипоказання

Підвищена чутливість до активної речовини або до будь-якої допоміжної речовини.

Відома алергія, пов’язана зі зменшенням кількості тромбоцитів під час лікування гепарином (тромбоцитопенія, спричинена застосуванням гепарину, тип II).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Про взаємодію препаратів людського фактора згортання ІХ з іншими лікарськими засобами не повідомлялося.

Особливості застосування

Як і при використанні будь-якого білкового препарату для внутрішньовенного застосування, можливі алергічні реакції гіперчутливості. Препарат містить сліди людських білків, окрім фактора IX та гепарину. Пацієнтів слід інформувати про ранні ознаки реакції гіперчутливості, включаючи кропив’янку, набряк Квінке, стиснення у грудях, дихання зі свистом, гіпотензію та анафілаксію. Якщо ці симптоми виникнуть, пацієнтам слід порадити негайно припинити застосування препарату та звернутися до свого лікаря. У разі анафілактичного шоку слід застосовувати стандартні методи його лікування.

Збудники захворювань, які передаються парентеральним шляхом

Стандартні заходи щодо запобігання інфекції в результаті застосування лікарських засобів, отриманих з крові або плазми людини, включають відбір донорів, скринінг індивідуальних порцій крові та пулів плазми щодо специфічних маркерів інфекції та включення у виробничий процес ефективних заходів для інактивації/знищення вірусів.. Незважаючи на це, неможливо повністю виключити імовірність передачі збудників інфекції під час введення лікарських засобів, виготовлених з крові або плазми людини.. Це також стосується невідомих або нових вірусів та інших патогенів. Заходи, яких вживають, вважаються ефективними щодо оболонкових вірусів, таких як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту В (ВГВ) і вірус гепатиту С (ВГC), і для безоболонкового вірусу гепатиту А (ВГА).

Вжиті заходи можуть мати обмежену ефекттивність проти таких безоболонкових вірусів, як парвовірус B19. Інфікування парвовірусом B19 може мати серйозні наслідки для вагітних жінок (інфікування плода) та пацієнтів з імунодефіцитом або посиленим еритропоезом (наприклад, гемолітична анемія).

Для пацієнтів, які регулярно або повторно отримують препарат фактора IX, вироблений з плазми крові людини, слід розглянути можливість відповідної вакцинації (проти гепатиту A і B).

Після повторного лікування препаратами людського фактора згортання крові IX за станом пацієнтів слід спостерігати щодо появи нейтралізуючих антитіл (інгібіторів), кількість яких визначають в одиницях Бетезда (ОБ) за допомогою відповідних біологічних аналізів.

Опублікавано дані, які демонструють кореляцію між виникненням інгібіторів фактора IX та алергічними реакціями. Тому пацієнтів з алергічними реакціями слід обстежити на на наявність інгібіторів. Необхідно зазначити, що пацієнти з інгібіторами фактора IX можуть мати підвищений ризик анафілактичної реакції у разі наступної провокаційної проби фактора IX. Через ризик алергічних реакцій при введенні концентрату фактора IX початкове введення фактора IX за рішенням лікаря необзідно проводити лише під медичним наглядом при наявності відповідних умов для надання допомоги у разі виникнення алергічних реакцій.

Оскільки застосування складних концентратів фактора IX було історично пов’язано з розвитком тромбоемболічних ускладнень (ризик вищий через гіршу чистоту препарату), застосування препаратів, які містять фактор IX, може бути потенційно небезпечним для пацієнтів з ознаками фібринолізу та пацієнтів з дисемінованим внутрішньосудинним згортанням крові. Через ризик можливих тромбозних ускладнень, якщо препарат призначають пацієнтам з хворобами печінки, хворим після операцій, новонародженим або пацієнтам із ризиком тромбозних явищ або дисемінованим внутрішньосудинним згортанням, клінічний нагляд за ранніми ознаками тромботичної та виснажливої коагулопатії слід починати з проведення відповідних біологічних аналізів. У кожному такому випадку при призначенні Октаніну Ф слід зважувати користь лікування та ризик ускладнень.

На сьогодні не отримано достатньої кількості даних за результатами поточних досліджень щодо проведення операцій при безперервній перфузії Октаніну Ф.

Серцево-судинні ускладнення

У пацієнтів з ризиком серцево-судинних захворювань замісна терапія фактором IX може збільшити цей ризик.

Ускладнення, пов’язані із застосуванням катетера

Якщо потрібне застосування пристрою центрального венозного доступу (ПЦВД), слід враховувати ризик ускладнень, пов'язаних із застосуванням ПЦВД, у тому числі місцевих інфекцій, бактеріємії і тромбозу катетера.

Суворо рекомендується кожного разу, коли пацієнтам вводять Октанін Ф, записувати назву препарату, номер серії з метою встановлення зв’язку між станом пацієнта і серією препарату.

Цей лікарський засіб містить до 3 ммоль (69 мг) натрію у 1 флаконі Октанін Ф 500 МО та до 6 ммоль (138 мг) натрію у 1 флаконі Октанін Ф 1000 МО. Це слід враховувати у разі застосування пацієнтам вам, які перебувають на контрольованій натрієвій дієті.

Препарат виявляє хімічну та фізичну стабільність протягом 72 годин при температурі 25 °С. З мікробіологічної точки зору препарат слід використати негайно. Якщо лікарській засіб не було використано одразу, то його можна зберігати під відповідальність користувача не більше 24 годин при температурі 2 — 8 °С за умовийого приготування у контрольованих та валідованих асептичних умовах.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Дослідження репродуктивної функції тварин із застосуванням фактора IX не проводилися. З огляду на рідкісні випадки гемофілії B у жінок, даних із застосування фактора IX під час вагітності та годування груддю немає. Тому фактор IX під час вагітності і лактації слід застосовувати лише за однозначних показань.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Впливу на здатність керувати автомобілем та працювати з іншими механізмами не спостерігалось.

Спосіб застосування та дози

Лікування слід розпочинати під наглядом лікаря, який має досвід лікування гемофілії.

Пацієнти, які раніше не отримували лікування

Безпека та ефективність застосування препарату Октанін для пацієнтів, які раніше не отримували лікування, ще не встановлені.

Контроль лікування

Під час курсу лікування рекомендується регулярне визначення рівнів фактора IX, щоб орієнтуватися, яку дозу слід призначити та якою має бути частота повторних інфузій. У окремих пацієнтів відповідь (відповідна реакція) на застосування фактора IX може бути різною, зокрема різні періоди напіввиведення препарату з організму та одужання. Доза, що встановлюється відповідно до маси тіла, може потребувати коригування для пацієнтів із недостатньою або надмірною масою тіла. У разі проведення, зокрема, обширних хірургічних втручань точний контроль замісної терапії за допомогою аналізу крові на згортання (активність фактора IX в плазмі крові) є обов’язковим і необхідним.

Дозування та тривалість замісної терапії залежать від ступеня тяжкості дефіциту фактора IX, локалізації та тяжкості кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта.

Лікування за потреби

Кількість введених одиниць фактора IX виражається у міжнародних одиницях (МО), що відповідає діючому стандарту ВООЗ щодо препаратів фактора IX. Активність фактора IX у плазмі крові виражається у відсотках (відносно нормальної плазми крові людини) або у міжнародних одиницях (відповідно до міжнародного стандарту для фактора IX у плазмі крові).

Одна міжнародна одиниця (МО) активності фактора IX еквівалентна кількості фактора IX, що міститься у 1 мл нормальної плазми крові людини. Розрахунок потрібної дози фактора IX базується на емпіричних даних, де 1 МО фактора IX на 1 кг маси тіла підвищує активність фактора IX у плазмі крові на 1% дії у нормі. Потрібна доза визначається за такою формулою:

Потрібна кількість одиниць = маса тіла (кг) × бажане підвищення фактора IX (%) (МО/дл) × 0,8

Кількість препарату, яка має бути введена, та частота введення повинні завжди бути орієнтовані на клінічну ефективність у кожному конкретному випадку. Препарати фактора IX рідко вводять частіше ніж 1 раз на добу.

У разі зазначених нижче кровотеч активність фактора IX не повинна бути нижче зазначеного рівня активності у плазмі крові (у% норми) у відповідний період. Наведену нижче таблицю можна використовувати для розрахунку дози у разі кровотечі та при операціях.

Ступінь кровотечі/ тип хірургічної процедури	Потрібний рівень фактора IX (%) (МО/дл)	Частота введення (години)/ тривалість лікування (дні)
Кровотеча
Ранній гемартроз, кровотеча у м’язах або кровотеча в ротовій порожнині	20–40	Повторювати введення кожні 24 години щонайменше протягом 1 доби, до припинення кровотечі, про що свідчить зникнення болю або наявність загоєння.
Більш виражений гемартроз, кровотеча у м’язах або гематома	30–60	Повторювати введення кожні 24 години протягом 3–4 діб або більше, доки не будуть усунені біль та гостра недієздатність.
Кровотеча, що загрожує життю	60–100	Повторювати введення кожні 8–24 години до зникнення загрози життю.
Операція
Мала операція, у тому числі видалення зуба	30–60	Кожні 24 години щонайменше протягом 1 доби до повного загоєння.
Велика операція	80–100 (до та після операції)	Повторювати введення кожні 8–24 години до адекватного загоєння рани, потім продовжити терапію протягом щонайменше 7 діб, підтримуючи рівень активності фактора IX 30–60% (МО/дл).

У разі великих хірургічних втручань обов’язковим є особливо ретельний контроль замісної терапії шляхом проведення аналізів коагуляції (визначення активності фактора IX плазми крові). Відповідь на фактор IX може відрізнятися в окремих пацієнтів: досягаються різні рівні регенерації in vivo та спостерігаються різні періоди напіввиведення.

Профілактика

Для тривалої профілактики кровотеч у пацієнтів з тяжкою гемофілією B звичайна доза становить 20–40 МО на 1 кг маси тіла (МТ) з інтервалом від 3 до 4 днів. В окремих випадках, особливо для молодих пацієнтів, можуть бути потрібні коротші інтервали між введеннями або вищі дози.

В дослідженні, проведеному за участю 25 дітей віком до 6 років, середня доза, введена за добу, була подібною як для профілактики так і для лікування кровотеч, тобто 35–40 МО/кг МТ.

У пацієнтів слід контролювати появу інгібіторів фактора IX. Якщо очікувані рівні активності фактора IX у плазмі крові не досягаються або якщо відповідна доза не лікує кровотечі, слід провести аналіз для встановлення наявності інгібіторів фактора IX. Для пацієнтів з високим рівнем інгібіторів терапія фактором IX може виявитися неефективною і тоді слід розглянути альтернативне лікування. Лікуванням таких пацієнтів повинен керувати лікар, який має досвід ведення хворих на гемофілію.

Даних для того, щоб рекомендувати тривалу інфузію Октаніну Ф протягом хірургічних процедур, недостатньо.

Октанін Ф слід вводити внутрішньовенно, розчинивши препарат, як описано у відповідному розділі. Рекомендується вводити препарат зі швидкістю не більше 2–3 мл за хвилину.

Інструкції з використання, поводження та утилізації

Уважно прочитати всі інструкції та неухильно дотримуватися їх!

Описану нижче процедуру слід проводити в умовах стерильності!

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та коробці.

При кімнатній температурі препарат швидко відновлюється. Розчин повинен бути прозорий або слабо опалесцентний. Не вводити мутний розчин або розчин з осадом.

Техніка приготування розчину.

1. Розчинник (вода для ін’єкцій) та концентрат у закритих флаконах нагріти до кімнатної температури. Таку температуру слід підтримувати і під час приготування розчину. Якщо для нагрівання використовували водяну баню, треба слідкувати, аби вода не потрапила на резинові кришки або ковпачки флаконів. Температура водяної бані повинна бути не вище 37 °C.

2. Зняти ковпачки з флаконів з концентратом та водою, а резинові пробки протерти тампоном зі спиртом.

3. Зняти захисний ковпачок з короткого кінця двосторонньої голки таким чином, щоб не торкнутися її кінчика.

Проколоти голкою, тримаючи її вертикально, центр резинової пробки флакона з водою. Аби воду з флакона витягнути повністю, голку в резинову пробку слід ввести таким чином, щоб вона лише проколола її та була видна у флаконі.

4. Зняти захисний ковпачок з іншого, довгого кінця двосторонньої голки таким чином, щоб не торкнутися її кінчика.

Тримати флакон з водою догори дном над вертикально розташованим флаконом з концентратом і швидко проколоти голкою центр резинової пробки флакона з концентратом. Вакуум всередині флакона з концентратом забезпечить переміщення води з флакона з водою до флакона з концентратом.

5. Вийняти двосторонню голку з порожнім флаконом з-під води з флакона з концентратом, потім повільно повертати флакон з концентратом, доки він повністю не розчиниться. За кімнатної температури Октанін Ф швидко розчиняється з утворенням прозорого розчину.

Перед введенням приготовлений препарат слід оглянути візуально щодо наявності механічних часточок або зміни кольору.

Якщо концентрат повністю не розчиняється або утворюється агрегат, такий препарат використовувати не можна.

Приготовлений розчин можна застосовувати лише один раз.

Техніка введення

Перед та упродовж введення фактора IX слід вимірювати пульс пацієнта як запобіжний захід. Якщо частота пульсу прискорюється, слід зменшити швидкість або зупинити введення.

1. Після відтворення концентрату (приготування розчину) описаним вище способом, зняти захисний ковпачок з фільтрувальної голки і проколоти резинову кришку флакона з концентратом.

2. Зняти ковпачок із фільтрувальної голки і приєднати її до шприца.

3. Перевернути флакон з вставленим шприцом догори дном та витягнути розчин у шприц.

4. Продезінфікувати місце ін’єкції тампоном, що просочений спиртом.

5. Зняти фільтрувальну голку зі шприца і натомість приєднати інфузійну голку-метелика.

6. Ввести голку-метелика в обрану вену.

7. Якщо для пошуку вени застосовували джгут, його слід зняти до початку введення фактора IX. Перед та впродовж введення слід контролювати частоту пульса.

8. Ввести розчин внутрішньовенно повільно зі швидкістю 2–3 мл за хвилину.

Пацієнтам, яким для одної лікувальної прoцедури використовують більше одного флакона концентрату Октаніну Ф, можна використовувати ту ж саму голку-метелик та той самий шприц для іншого флакона.

Фільтрувальну голку можна використати лише один раз.

Для набирання препарату у шприц сдід завжди користуватися фільтрувальною голкою.

Невикористаний препарат та його залішки слід утилізувати згідно з місцевими правилами.

Діти

Порядок застосування дітям дивитись у розділі «Спосіб застосування та дози».

Передозування

Про симптоми передозування людського фактора згортання крові IX не повідомлялося.

Побічні реакції

Системи та органи	Рідко	Дуже рідко
Імунна система	Реакції гіперчутливості	Анафілактичний шок
Судини		Тромбоемболічні події
Нирки та сечовивідні шляхи		Нефротичний синдром
Загальний стан та стан місця введення		Тромбоцитопенія, спричинена застосуванням гепарину, гіпертермія
Лабораторні дослідження		Позитивні антитіла до фактора IX

Рідко (≥1/10 000 до <1/1 000).

Дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення.

Гіперчутливість або алергічні реакції (включаючи ангіоневротичний набряк, печіння або поколювання у місці введення, озноб, припливи жару, набряк Квінке, головний біль, кропив’янка, гіпотензія, летаргія, нудота, неспокій, тахікардія, стиснення у грудях, дзвін у вухах, блювання, дихання з присвистом) нечасто спостерігаються у пацієнтів, які приймають препарати, що містять фактор IX. У деяких випадках такі реакції прогресують до тяжкої анафілаксії та за часом виникають близько до моменту появи інгібіторів фактора IX (також див. у розділі «Особливості застосування»).

У пацієнтів із гемофілією B можуть вироблятися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до фактора IX. Якщо такі інгібітори виникають, такий стан виявляється як незадовільна клінічна відповідь. У такому разі рекомендується звернутися до спеціалізованого центру гемофілії. Було проведено дослідження за участю 25 дітей із гемофілією B, з яких 6 пацієнтів раніше не лікувалися (середня кількість днів лікування — 38 (діапазон від 8 до 90)). На початку рівень інгібіторів фактора IX у всіх пацієнтів становив <0,4 ОБ. Упродовж дослідження інгібітори не виявлялися.

Повідомлялося про виникнення нефротичного синдрому після невдалих спроб індукції імунної толерантності у пацієнтів з гемофілією B та інгібіторами фактора IX, а також алергічними реакціями в анамнезі.

Підвищення температури тіла спостерігалося у рідкісних випадках.

Існує ризик тромбоемболії у разі введення погано очищених препаратів фактора IX. При використанні таких препаратів також можливі випадки інфаркту міокарда, дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, тромбозу вен та легеневої емболії. У разі застосування препаратів фактора IX високої очистки такі небажані ефекти виникають дуже рідко.

Через вміст у препараті певної кількості гепарину у рідкісних випадках можливе раптове, спричинене алергією зменшення кількості тромбоцитів до менше 100000/мкл або 50% початкової кількості (тромбоцитопенія типу II). У пацієнтів, які раніше не були надчутливими до гепарину, таке зменшення кількості тромбоцитів може виникнути через 6–14 днів після початку лікування. У пацієнтів, які раніше мали надчутливість до гепарину, таке зменшення може настати через кілька годин після початку лікування.

Таке значне зменшення кількості тромбоцитів може супроводжуватися або спричинити тромбоз артерій та вен, тромбоемболію, тяжкі розлади згортання крові (виснажлива коагулопатія), некроз шкіри у місці ін’єкції, кровотечі, подібні до укусів бліх (петехіальні геморагії), пурпуру та мелену. Якщо спостерігаються зазначені алергічні реакції, введення Октаніну Ф слід негайно припинити. Пацієнту слід порадити в подальшому не застосовувати лікарські засоби, які містять гепарин. Через такий рідкісний ефект дії гепарину на тромбоцити слід постійно спостерігати за кількістю тромбоцитів у пацієнта, особливо на початку лікування.

Дані пробезпеку щодо інфекційних агентів наведено у розділі «Особливості застосування».

Термін придатності

3 роки.

Біохімічна та фізична стійкість під час використання була продемонстрована протягом 72 годин при температурі 25 °C.

З мікробіологічної точки зору приготовлений розчин слід негайно використати.

Якщо розчин не використати негайно, час та умови зберігання до використання розчину є відповідальністю користувачів.

Не рекомендується зберігати розчин при кімнатній температурі (25 °C) довше 8 годин.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °C в оригінальній упаковці для захисту від світла. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Несумісність

У зв’язку з відсутністю відповідних даних препарат Октанін Ф не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.

Слід використовувати лише набір для ін’єкцій/інфузій, який додається, оскільки лікування може виявитися невдалим внаслідок того, що людський фактор згортання крові IX може всмоктуватися внутрішньою поверхнею деяких видів обладнання для ін’єкцій/інфузій.

Упаковка

Октанін Ф 500 МО.

Картонна коробка № 1: містить 1 флакон зі скла І типу (Eur. Ph.) ємністю 30 мл з порошком для розчину для ін’єкцій та інструкцією про застосування.

Картонна коробка № 2: містить 1 флакон зі скла І типу (Eur. Ph.) з розчинником (вода для ін’єкцій, 5 мл) та комплект для розчинення та внутрішньовенного введення у пакеті або блістері.

Октанін Ф 1000 МО.

Картонна коробка № 2: містить 1 флакон зі скла І типу (Eur. Ph.) з розчинником (вода для ін’єкцій, 10 мл) та комплект для розчинення та внутрішньовенного введення у пакеті або блістері.

Комплект для розчинення та внутрішньовенного введення складається з:

1 шприца одноразового,

1 комплекту для переносу (1 двокінцева голка, 1 фільтрувальна голка),

1 комплекту для інфузій (голка-метелик),

2 просочених спиртом тампонів.

Дві коробки об’єднані пластиковою плівкою.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

1. Октафарма Фармацевтика Продуктіонсгес м.б.Х., Австрія/Оctapharma Pharmazeutika Produktionsges m.b.H., Austria.

2. Октафарма, Франція/Octapharma, France.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

1.Оберлааєр Штрассе 235, 1100 Відень, Австрія/Oberlaaerstrasse 235, 1100 Vienna, Austria.

2.72 рю дю Маршал Фош, 67380 Лінгольшейм, Франція/72 rue du Marechal Foch, 67380 Lingolsheim, France.

Октанін Ф (Octanine F) - Київ Лікарський препарат - ціни