Стосовно Актовегіну існує велика кількість різноманітних думок. В одних країнах він не зареєстрований як лікарський засіб, в інших ― входить у топ-10 препаратів, що найчастіше продаються (Stelmakh A., 2016). Однак наукові докази його дії та емпіричний досвід практичних лікарів забезпечують препарату стабільну популярність. Тим більше, що широкий спектр неспецифічних терапевтичних ефектів є основою ефективності його дії при вельми різноманітних захворюваннях та патологічних процесах.

Механізм дії та терапевтичні ефекти Актовегіну

Актовегін являє собою депротеїнізований гемодериват із крові телят у вигляді Актовегіну концентрату. Завдяки технологічній ультрафільтрації з препарату усувають антигенні та пірогенні компоненти (Guekht A., 2017). У результаті він містить більше 200 біоактивних компонентів, молекулярна маса яких не перевищує 5 кДа та зумовлює широкий спектр плейотропних ефектів. Актовегін ― це препарат біологічного походження із 60-річною історією застосування у лікуванні спортивних травм (Brock J., 2018) та соматичних захворювань, однак у результаті аналізу наукової літератури було встановлено, що він має антиоксидантні та антиапоптотичні властивості, а також здатність регулювати макрофагальну відповідь, яка є однією із центральних ланок відновлення тканин. Із 1970-х років було налагоджено виробництво Актовегіну в Німеччині, а у 1995 р. виробничі потужності були перенесені в Австрію. Актовегін є зареєстрованим лікарським засобом і дозволений для застосування в Австрії, РФ, СНД, європейських та азійських країнах (Guekht A., 2017).
Комплексна дія Актовегіну реалізується за рахунок 3 його основних ефектів ― метаболічного, нейропротекторного та мікроциркуляторного. У складі містяться інозитолфосфат-олігосахариди (інструкція МОЗ України), які відповідають за інсуліноподібний ефект (Шабунин А.В., 2019) ― покращення поглинання глюкози та стимуляцію енергетичного обміну.
Актовегін сприяє підвищенню дихальної ємності мітохондрій. У результаті досліджень було встановлено, що препарат стимулює процеси окиснювального фосфорилювання у скелетних м’язах, що забезпечує його значний ергогенний ефект (Sondergard S.D., 2016). У результаті досліджень in vivo було зафіксовано (Reich F.X., 2017), що під впливом Актовегіну в культурі міобластів збільшується середня площа тубулярних структур, підвищується здатність міобластів до зчеплення в єдину структуру.
Нейротропна активність препарату була встановлена у плацебо-контрольованому дослідженні ЕЕГ у пацієнтів старшого віку (в середньому 65 років) (Saletu B., 1984). Нейротропні (як і в цілому цитопротекторні) ефекти Актовегіну включають (Guekht A., 2017):

покращення процесів захоплення та утилізації кисню;
покращення окиснювального метаболізму глюкози та інших джерел енергії (АТФ, креатинфосфат, лактат);
зниження рівня каспази-3, що гальмує процеси Аβ25-35-індукованого апоптозу нейронів.

У цілому препарат сприяє покращенню метаболізму у структурах кори головного мозку та гіпокампу в умовах ішемії з подальшою рециркуляцією (Hoyer S., 1989). Позитивний вплив Актовегіну на когнітивні функції можна виявити як методом анкетування, так й інструментально: електромагнітна томографія дозволяє зафіксувати підвищення амплітуди сигналів у тім’яній та зниження у лобній та скроневій частках під впливом препарату (Anderer P., 1998).
Окрім того, Актовегін характеризується мембраностабілізувальними властивостями (Abdusalamov A.B., 1994). Це забезпечує більшу стійкість тканин до впливу вільних радикалів, які можуть бути наслідком зовнішніх впливів або генеруватися фагоцитами крові (Astashkin E.I., 2014).
Актовегін чинить позитивну дію на мікроциркуляцію. Стимуляція активності ендотеліальної оксидсинтази сприяє зниженню тонусу прекапілярів, що забезпечує прискорення капілярного кровотоку та зменшення кількості відкритих артеріовенозних шунтів (інструкція МОЗ України).
Завдяки таким властивостям Актовегін використовується при широкому спектрі захворювань, включаючи порушення периферичного та мозкового кровообігу, опіки, порушення процесів загоєння ран, діабетичну полінейропатію та радіаційне ураження тканин (Machiao F., 2012).

Показання до застосування Актовегіну

Актовегін застосовується (інструкція МОЗ України):

у неврологічній практиці. Він дозволений для лікування цереброваскулярної патології, у тому числі судинної деменції та постінсультних когнітивних розладів;
в ангіології: гострі та хронічні порушення артеріального кровообігу, їх наслідки, зокрема трофічні виразки венозного генезу;
у діабетології ― для корекції діабетичної ангіопатії.

Клінічний досвід застосування Актовегіну

За результатами 12-місячного мультицентрового подвійного сліпого рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження встановлено, що Актовегін чинить позитивний вплив на відновлення постінсультних когнітивних розладів (Guekht A., 2017). Цікаво, що Актовегін здатний потенціювати дію антидепресантів ― при їх комбінації відмічається більш ранній та виражений регрес тривожності та депресивних симптомів (Safarova T.P., 2018).
Актовегін широко застосовується в неврологічній практиці. Зокрема, встановлена його ефективність у терапії хронічної цереброваскулярної патології ― після курсу терапії у 81% пацієнтів відмічається позитивна динаміка як за суб’єктивними симптомами, так і за соматичним статусом (Tanashyan M.M., 2018). Актовегін чинить дію на ментальні процеси (гальмування розвитку брадифренії), розлади пам’яті, астенічні та депресивні симптоми (Mikhailova N.M., 2013). Окрім того, у таких пацієнтів препарат знижує ризик розвитку інсульту в найближчі 10 років (Jakupov E.Z., 2015). Також він може призначатися в комплексній терапії ішемічного інсульту в гострий період ― у результаті такого лікування спостерігається покращення як загальномозкової, так і фокальної неврологічної симптоматики (Derevyankin E.A., 2008), зокрема регрес постінсультних когнітивних розладів (Guekht A., 2013).
Нейропротекторні ефекти Актовегіну використовуються і в ангіохірургії. Препарат покращує прогноз такої операції, як каротидна ендартеректомія ― операція не лише передбачає тривале перетискання магістральної судини, а й загрожує занесенням емболів у дрібні гілки мозкових артерій із розвитком ішемічного інсульту (Kuznetsov M.P., 2016).
Актовегін знаходить застосування і в спортивній медицині: була доведена його ефективність як засобу неоперативного лікування пошкоджень м’язів. Під впливом препарату стимулюється активність міобластів (Hotfiel T., 2018). Доведено, що при застосуванні Актовегіну спортсмени відновлюються та можуть повернутися до тренувань у середньому на 8 днів раніше, аніж якщо б для їхнього лікування використовувалася лише фізіотерапія (Lee P., 2011). Однак професійним спортсменам необхідно пам’ятати, що в/в використання препарату може бути розцінене як використання допінгу ― через його ергогенні властивості.
Актовегін чинить хороший терапевтичний ефект у лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок ― патологічного процесу, який на сьогодні є значною проблемою через велику кількість постампутаційних ускладнень. Згідно з даними дослідження (Fomin A.A., 2015), після 15 днів комплексної терапії з включенням Актовегіну перфузія шкіри підвищується на 35%, а активація мікроциркуляції сприяє підвищенню тканинної оксигенації на 12,8%. У результаті досліджень на щурах (Orlova A.Iu., 2017) було встановлено, що Актовегін сприяє росту мережі нових капілярів в ішемізованих м’язах, підвищенню щільності капілярної мережі та зменшенню кількості діючих артеріовенозних шунтів. У результаті обмежується зона тканинного некрозу. При лікуванні хронічної ішемії нижніх кінцівок та синдромі діабетичної стопи препарат може застосовуватися як для консервативної терапії, так і в комплексі з хірургічними втручаннями (реконструктивні операції, ангіопластика, стентування судин нижніх кінцівок тощо) (Dibrov M.D., 2014).
Застосування Актовегіну пов’язують із клінічно значущим лікувальним ефектом при симптоматичній діабетичній сенсомоторній полінейропатії (Ziegler D., 2017). У мультицентрових дослідженнях встановлено (Ziegler D., 2009), що тривале застосування Актовегіну сприяє покращенню проявів нейропатичних симптомів, сенсорної функції, що сприяє підвищенню якості життя у хворих на цукровий діабет 2-го типу. Загалом препарат можна застосовувати навіть в екстреній діабетології ― його нейропротекторні властивості дозволяють мобілізувати компенсаторно-адаптивні реакції та мінімізувати наслідки кетоацидотичних кризів при цукровому діабеті 1-го типу (Kligunenko E.N., 2011).
Мембраностабілізіція зумовлює включення препарату в схеми лікування БА: оскільки компоненти стандартної терапії не здатні коригувати ані інтенсифікацію процесів перекисного окиснення ліпідів, ані слабкість антиоксидантної системи, Актовегін забезпечує найшвидше відновлення бронхіальної системи і таким чином сприяє ремісії (Abdusalamov A.B., 1994).
Актовегін у поєднанні з іншими неспецифічними методами стимуляції (в/в лазерне опромінювання крові) зарекомендував себе як препарат для терапії безсимптомних гастродуоденальних виразок (Vakhrushev Ia.M., 2003), особливо у пацієнтів із множинною супутньою патологією ― ІХС та цукровим діабетом (Smolianinov A.B., 2000).
В експерименті на щурах було продемонстровано (Wang X.W., 2009), що Актовегін прискорює відновлення слизової оболонки тонкої кишки при радіаційних ентеритах. Такий радіопротекторний ефект використовується в онкології ― препарат застосовують для профілактики та лікування хіміо-радіо-індукованого мукозиту порожнини рота, що виникає внаслідок терапії назофарингеальної карциноми (Wu S.X., 2010).
Здатність Актовегіну оптимізувати процеси загоєння ран використовується і в пластичній хірургії ― встановлено, що при застосуванні цього препарату в комплексі передопераційної підготовки покращуються результати поверхневого та SMAS-ліфтингу тканин обличчя: забезпечує формування м’якого рубця, знижує ризик розвитку післяопераційних трофічних ускладнень (Manturova N.E., 2018).
Нейропротекторні та мікроциркуляторні властивості Актовегіну використовують в офтальмології ― існує інформація про застосування препарату для лікування гіпертонічної ангіоретинопатії (Trofimova S.V., 2008).
У літературі також описується (Bias K., 1980) досвід лікування акне із застосуванням Актовегіну. На сучасному етапі слід застосовувати його поєднано з етіотропними препаратами, однак такі ефекти, як локальне покращення шкірного метаболізму та прискорення загоєння дефектів епідермісу, також заслуговують на увагу.
Деякі вчені (Gulevskii A.K., 2008) також вказують на доцільність застосування Актовегіну в біотехнологічних процесах із застосуванням клітинних культур ― препарат достовірно стимулює клітинну проліферацію без додаткового мутагенного ефекту.

Висновок. Широта спектру застосування Актовегіну

Універсальна цитопротекторна дія Актовегіну забезпечує широту спектру його застосування ― від інтенсивної терапії до естетичної медицини та біотехнологічних процесів. Тим більше що препарат безпечний та не залучається в реакції взаємодії з іншими лікарськими засобами. Оскільки Актовегін є багатокомпонентним препаратом біологічного походження (більше 200 біоактивних компонентів, які впливають на різні процеси в організмі людини), його властивості продовжують вивчатися, а перелік показань ― розширюватися.