СТРЕПТОМІЦИН (STREPTOMYCINUM) Діюча речовина

має широкий спектр антимікробної (бактерицидної) дії; активний відносно M.tuberculosis, більшості Гр(-): E.coli, Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia spp., Klebsiella spp. (у т. ч. Klebsiella pneumoniae), Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Yersinia pestis, Francisella tularensis, Brucella spp. та деяких Гр (+) м/о: Staph. spp., Corynebacterium diphtheriae; менш активний відносно Str. spp. (у т. ч. Str. pneumoniae), Enterobacter spp.; не активний відносно анаеробних бактерій, Spirochaetaceae, Rickettsia spp., Proteus spp., Pseudomonas aeroginosa; бактерицидну дію виявляє внаслідок зв’язування з 30S- субодиницей бактеріальної рибосоми, що в подальшому призводить до пригнічення синтезу білка.

лікування вперше виявленого туберкульозу легень та туберкульозних уражень інших органів; хворим, що лікувались раніше, препарат доцільно призначати після лабораторного підтвердження чутливості до нього виділених хворим МБТ,; інфекційно-запальні процеси різної локалізації, що спричинені Гр+ та Гр-м/о, чутливими до препарату: при пневмонії, спричиненій клебсієлами, при ендокардиті, чумі, туляремії, бруцельозі.

вводять в/м, у вигляді аерозолей, інтратрахеально; дорослим застосовують також і в/кавернозно; перед початком терапії виключити наявність у пацієнта підвищеної чутливості до а/б, зробивши шкірну пробу, та до новокаїну (при його використанні у якості розчинника); в/м разова доза дорослим-0,5-1 г, вища добова доза - 2 г, для хворих з масою тіла менше 50 кг та осіб старше 60 років добова доза не перевищує 0,75 г; при лікуванні туберкульозу добову дозу вводять одноразово; добова доза для дітей віком 1-3 місяці - 10 мг/кг маси тіла, 3-6 місяців - 15 мг/кг, від 6 місяців до 2 років - 20 мг/кг; добова доза для дітей від 2 років до 18 років визначається із розрахунку 15-20 мг/кг маси тіла, але не більше 0,5 г/добу дітям (до 12 років) і не більше 1 г/добу підліткам (12-18 років); при поганій переносимості добову дозу можна розділити на 2 введення; тривалість лікування залежить від форми та фази захворювання та складає 2-3 міс.; при лікуванні інфекцій нетуберкульозної етіології добову дозу вводять у 3-4 прийоми з інтервалом 6-8 год., тривалість лікування становить 7-10 днів (не повинна перевищувати 14 днів); для в/м введення розчиняють у воді для ін’єкцій, 0,9% р-ні натрію хлориду або 0,25-0,5% р-ні новокаїну із розрахунку 4 мл розчинника на 1 г препарату; р- н готують ех tempore; інтратрахеально дорослим вводять по 0,5-1 г у 5-7 мл 0,9% р-ну натрію хлориду або 0,5% р-ну новокаїну 2-3 р/тиждень; для застосування у вигляді аерозолей дорослим вводять 0,5-1 г стрептоміцину, для такого введення ЛЗ розчиняють у 4-5 мл (при тепловологій інгаляції - в 25-100 мл) 0,9% р-ну натрію хлориду; в/кавернозно вводять шляхом інсуфляції у вигляді дрібнодисперсного порошку або інстиляції 10% р-ну (розчинник - 0,9% розчин натрію хлориду) в умовах хірургічного стаціонару 1 р/добу в сумарній дозі не більше 1 г незалежно від числа каверн та способу введення; у хворих на ГБ та ІХС лікування незалежно від шляху введення починають зі зменшених (до 0,25 г) доз. При добрій переносимості дози можуть бути збільшені до звичайних.

захворювання слухового та вестибулярного апаратів, пов’язаних з невритом VIII пари черепних нервів і стан після перенесеного отоневриту; тяжкі форми серцево-судинної недостатності та ниркової недостатності; порушення мозкового кровообігу, облітеруючий ендартеріїт, гіперчутливість до стрептоміцину та/або інших аміноглікозидів; міастенія, ботулізм; вагітність та лактація; схильність до кровотеч; внутрішньокавернозне введення протипоказане при незарощенні плевральної порожнини у місці введення катетера та при прикореневій локалізації каверни.

шкірний висип (в т.ч. кропив’янка), гіперемія, свербіж, дерматит (в т.ч. ексфоліативний), пропасниця, біль у суглобах та м’язах, еозинофілія, набряк Квінке, в поодиноких випадках - анафілактичний шок, блокада VIII пари черепних нервів та пов’язані з цим вестибулярні розлади (запаморочення, нудота, блювання, нестійка хода), порушення слуху (шум та дзвін у вухах, зниження слуху, глухота); головний біль, периферичний неврит, неврит зорового нерва, виникнення скотоми, пригнічення нервово- м’язової передачі (утруднення дихання, апное, слабкість, сонливість, втрата свідомості), периферична полінейропатія, парестезії, судомні скорочення м’язів, протеїнурія, гематурія, біль стискувального характеру в ділянці серця, тахікардія, гіпотензія, діарея, почервоніння та біль у місці введення препарату, підвищена кровоточивість, гемолітична та апластична анемія, агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія.