СКОПОЛАМІН* (SCOPOLAMINUM*) Діюча речовина
чинить спазмолітичну дію на гладкі м’язи ШКТ, жовчних шляхів і сечостатевого тракту; як похідна речовина четвертинної амонієвої сполуки, не потрапляє у ЦНС, тому антихолінергічні побічні ефекти з боку ЦНС не виникають; периферичні антихолінергічні ефекти обумовлюються гангліоблокуючою дією у судинній стінці, а також антимускариновою активністю.
г. спазм ШКТ, жовчовивідних шляхів та сечостатевих органів, у т.ч. жовчна та ниркова коліка; як допоміжний засіб при діагностичних та терапевтичних процедурах, яким можуть заважати спазми, наприклад при ендоскопії шлунка і ДПК та радіологічних дослідженнях; лікування спазмів ШКТ від легкого до помірного ступеня та симптомів с-му подразненого кишечнику.
дорослі та діти, старші 12 років: вміст 1-2 амп. (20-40 мг) вводити повільно в/в, в/м або п/ш декілька р/добу; не перевищувати МДД 100 мг; діти віком від 3 днів до 12 років: при тяжких станах 0,3-0,6 мг/кг повільно в/в, в/м або п/ш декілька разів на добу; не перевищувати МДД 1,5 мг/кг; не слід застосовувати постійно щоденно або більш ніж протягом 3-х днів без встановлення причини абдомінального болю; внутрішньо: дорослі та діти віком від 12 років - по 2 табл. 4 р/добу; для полегшення симптомів с-му подразненного кишечнику: початкова доза 1 табл. 3 р/добу, потім можна підвищити до 2 табл. 4 р/добу; діти віком від 6 до 12 років: по 1 табл. 3 р/день; табл. запивати достатньою кількістю рідини; супоз.: вводити у пряму кишку після її очищення по 1-2 супоз. 3-5 р/добу, разова доза 10-20 мг, МДД 100 мг.
гіперчутливість до гіосцину бутилброміду або будь-якого іншого компонента препарату; міастенія гравіс, мегаколон, вузькокутова глаукома, паралітичний ілеус, гіпертрофія передміхурової залози із затримкою сечі (доброякісна гіперплазія простати), механічна кишкова непрохідність, тахіаритмія та тахікардія, механічні стенози ШКТ; в/м ін’єкції пацієнтам, які отримують антикоагулянти, через можливе утворення в/м гематоми (вводити п/ш або в/ш).
тахікардія; порушення акомодації, мідріаз, підвищення внутрішньоочного тиску; сухість у роті; затримка сечі; дисгідроз; запаморочення, зниження АТ, припливи; анафілактичний шок, у тому числі з летальним наслідком, анафілактичні реакції, диспное, шкірні реакції (наприклад кропив’янка, висипання, еритема, свербіж та інші прояви гіперчутливості).